Рішення

від 22.01.2025 по справі 922/3986/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3986/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 151) в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (61010, м. Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 63) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро - 2" (61054, м. Харків, вул. Барабашова, буд. 6) про стягнення 23270,15 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро - 2" про стягнення 23270,15 грн., з яких: заборгованість за проведення робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів у розмірі 15945,36 грн., пеня у розмірі 7324,79 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором на роботи, пов`язані із радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіолектронних засобів №4203 від 18.11.2015 в частині здійснення відповідачем оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

18.11.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано лист на виконання ухвали від 13.11.2024 по справі №922/3986/24 разом із доданими до нього документами (вх. №28981), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, приймаючи до уваги введення воєнного стану в Україні, розгляд справи ухвалено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Разом з тим, звернуто увагу, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України відповідач зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Враховуючи зазначене, сторони зобов`язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Беручи до уваги, що станом на дату відкриття провадження у даній справі відповідачем не зареєстровано "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, а тому з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, копію ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 22.11.2024 було надіслано засобами поштового зв`язку на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яку було повернуто на адресу суду з довідкою відділення поштового зв`язку з зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 22.11.2024 по справі №922/3986/24 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.11.2015 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро - 2" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір на роботи, пов`язані із радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіолектронних засобів №4203 (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору погоджено, що предметом договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавод роботі РЕЗ замовника.

Умовами пункту 3.1. договору передбачено, що вартість виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається чинними (діючими) тарифами на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", затвердженими рішенням НКРЗІ та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України, з урахуванням коефіцієнтів їх зниження, затверджених відповідними рішеннями НКРЗІ, за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з чинним законодавством України. Розрахунок вартості робіт здійснюється на підставі Додатку до договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно пункту 3.2. договору виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними обома сторонами.

Умовами пункту 3.3. договору передбачено, що виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з Актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Відповідно до пункту 6.1., 6.2. договору передбачено, що договір укладений на строк 1 каледарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Дата набрання чинності та строку дії додаткових угод та додатків до договору визначається сторонами у тексті самих додаткових угод та додатків. Договір вважається продовженим на кожний наступний строк тривалістю 1 календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію.

Додатками до договору сторони погодили період виставлення рахунків, перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, періодичність радіочастотного моніторингу та оплати за місця.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 01.03.2020 між сторонами укладено угоду про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису №106ЕД, пунктом 2.1. якої сторони погодили, що предметом угоди є визнання сторонами електронних документів зазначених в п. 1.4. договору та використання КЕП при їх підписанні, які будуть створені та підписані після укладення цієї угоди, а саме - починаючи з 01 березня 2020 року.

Пунктом 2.2. договору погоджено, що КЕП визнається сторонами як такий, що надає юридичної сили електронним документам, сформованим та направленим з використанням КЕП за умовами відповідності такого КЕП вимогам чинного законодавства. При цьому сторони погоджуються з тим, що електронні документи, підписані КЕП та належним чином направлені відповідній стороні, мають повну юридичну силу в розумінні чинного законодавства, є оригінальними та прирівнюються до оригінальних примірників на паперових носіях, підписаних власноручно уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору позивачем оформлено та скеровано відповідачу акти про виконання робіт, а саме: №22-20-1037 від 28.02.2022; №22-20-1872 від 31.05.2022; №22-20-2218 від 30.06.2022; №22-20-2566 від 29.07.2022; №22-20-2993 від 31.08.2022; №22-20-3261 від 30.09.2022; №22-20-3656 від 31.10.2022; №22-20-4328 від 30.11.2022; №22-20-4674 від 30.12.2022; №23-20-165 від 31.01.2023; №23-20-519 від 28.02.2023; №23-20-948 від 31.03.2023; №23-20-1264 від 28.04.2023; №23-20-1391 від 31.05.2023; №23-20-1714 від 30.06.2023; №23-20-2120 від 31.07.2023; №23-20-2609 від 31.08.2023; №23-20-2845 від 29.09.2023; №23-20-3375 від 31.10.2023; №23-20-3715 від 30.11.2023; №23-20-4104 від 29.12.2023; №24-20-36 від 31.01.2024; №24-20-579 від 29.02.2024; №24-20-1069 від 29.03.2024; №24-20-4733 від 30.04.2024; №24-20-4894 від 31.05.2024; №24-20-5315 від 28.06.2024; №224-20-5940 від 31.07.2024; №24-20-6437 від 30.08.2024.

Крім того, позивачем оформлено та виставлено відповідачу рахунки: №1037 від 28.02.2022 на суму 549,84 грн.; №1872 від 31.05.2022 на суму 549,84 грн.; №2218 від 29.06.2026 на суму 549,84 грн.; №2566 від 28.07.2022 на суму 549,84 грн.; №2993 від 30.08.2022 на суму 549,84 грн.; №3261 від 27.09.2022 на суму 549,84 грн.; №3656 від 24.10.2022 на суму 549,84 грн.; №4328 від 30.11.2022 на суму 549,84 грн.; №4674 від 28.12.2022 на суму 549,84 грн.; №165 від 26.01.2023 на суму 549,84 грн.; №519 від 24.02.2023 на суму 549,84 грн.; №948 від 31.03.2023 на суму 549,84 грн.; №1264 від 27.04.2023 на суму 549,84 грн.; №1391 від 23.05.2023 на суму 549,84 грн.; №1714 від 29.06.2023 на суму 549,84 грн.; №2120 від 25.07.2023 на суму 549,84 грн.; №2609 від 30.08.2023 на суму 549,84 грн.; №2845 від 25.09.2023 на суму 549,84 грн.; №3375 від 24.10.2023 на суму 549,84 грн.; №3715 від 21.11.2023 на суму 549,84 грн.; №4104 від 20.12.2023 на суму 549,84 грн.; №36 від 19.01.2024 на суму 549,84 грн.; №579 від 22.02.2024 на суму 549,84 грн.; №1069 від 27.03.2024 на суму 549,84 грн.; №4733 від 30.04.2024 на суму 549,84 грн.; №4894 від 22.05.2024 на суму 549,84 грн.; №5315 від 21.06.2024 на суму 549,84 грн.; №5940 від 25.07.2024 на суму 549,84 грн.; №6437 від 28.08.2024 на суму 549,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про належне виконання взятих на себе зобов`язань за договором на роботи, пов`язані із радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №4203 від 18.11.2015 та виконано погоджені з відповідачем роботи. Разом з тим, позивач стверджує про порушення відповідачем зобов`язань за спірним договором в частині здійснення оплати вартості виконаних позивачем робіт, що мало наслідком виникнення заборгованості, яка залишається не сплаченою.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем оформлено та скеровано засобами поштового зв`язку на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості вих. №Ф63/33-2.1-04/ від 18.09.2024, в якій з викладенням правових та фактичних підстав звернення вимагав негайно сплатити наявну заборгованість у розмірі 15945,36 грн., яка залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші право чини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Причому, консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, що направила оферту, акцепту.

Договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, укладаючи та підписуючи договір на роботи, пов`язані із радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів №4203 від 18.11.2015 сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, що є належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення обумовлених договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до пункту 3.3. договору виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з Актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивачем оформлено та скеровано відповідачу акти про виконання робіт, а саме: №22-20-1037 від 28.02.2022; №22-20-1872 від 31.05.2022; №22-20-2218 від 30.06.2022; №22-20-2566 від 29.07.2022; №22-20-2993 від 31.08.2022; №22-20-3261 від 30.09.2022; №22-20-3656 від 31.10.2022; №22-20-4328 від 30.11.2022; №22-20-4674 від 30.12.2022; №23-20-165 від 31.01.2023; №23-20-519 від 28.02.2023; №23-20-948 від 31.03.2023; №23-20-1264 від 28.04.2023; №23-20-1391 від 31.05.2023; №23-20-1714 від 30.06.2023; №23-20-2120 від 31.07.2023; №23-20-2609 від 31.08.2023; №23-20-2845 від 29.09.2023; №23-20-3375 від 31.10.2023; №23-20-3715 від 30.11.2023; №23-20-4104 від 29.12.2023; №24-20-36 від 31.01.2024; №24-20-579 від 29.02.2024; №24-20-1069 від 29.03.2024; №24-20-4733 від 30.04.2024; №24-20-4894 від 31.05.2024; №24-20-5315 від 28.06.2024; №224-20-5940 від 31.07.2024; №24-20-6437 від 30.08.2024.

Також, позивачем оформлено та виставлено відповідачу рахунки: №1037 від 28.02.2022 на суму 549,84 грн.; №1872 від 31.05.2022 на суму 549,84 грн.; №2218 від 29.06.2026 на суму 549,84 грн.; №2566 від 28.07.2022 на суму 549,84 грн.; №2993 від 30.08.2022 на суму 549,84 грн.; №3261 від 27.09.2022 на суму 549,84 грн.; №3656 від 24.10.2022 на суму 549,84 грн.; №4328 від 30.11.2022 на суму 549,84 грн.; №4674 від 28.12.2022 на суму 549,84 грн.; №165 від 26.01.2023 на суму 549,84 грн.; №519 від 24.02.2023 на суму 549,84 грн.; №948 від 31.03.2023 на суму 549,84 грн.; №1264 від 27.04.2023 на суму 549,84 грн.; №1391 від 23.05.2023 на суму 549,84 грн.; №1714 від 29.06.2023 на суму 549,84 грн.; №2120 від 25.07.2023 на суму 549,84 грн.; №2609 від 30.08.2023 на суму 549,84 грн.; №2845 від 25.09.2023 на суму 549,84 грн.; №3375 від 24.10.2023 на суму 549,84 грн.; №3715 від 21.11.2023 на суму 549,84 грн.; №4104 від 20.12.2023 на суму 549,84 грн.; №36 від 19.01.2024 на суму 549,84 грн.; №579 від 22.02.2024 на суму 549,84 грн.; №1069 від 27.03.2024 на суму 549,84 грн.; №4733 від 30.04.2024 на суму 549,84 грн.; №4894 від 22.05.2024 на суму 549,84 грн.; №5315 від 21.06.2024 на суму 549,84 грн.; №5940 від 25.07.2024 на суму 549,84 грн.; №6437 від 28.08.2024 на суму 549,84 грн. Всього - 15945,36 грн.

Вище вказані рахунки та акти про виконання робіт направлялись на електронну адресу відповідача через програму M.E.Doc та мають статус "документ прийнято контрагентом".

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини 4, 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Таким чином, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на відповідача.

Якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову (п.п.п. 3.3.1., п. 3.3. договору)

У випадку не підписання замовником актів виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1. договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті (п.п. 3.3.2., п. 3.3. договору).

Статтею 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

З наведених вище норм права слідує, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 1 статті 854 ЦК України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами пункту 3.4. договору передбачено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Наведене положення законодавства вказує, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі будуть виконані належним чином у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц наголошує, що принцип належного виконання зобов`язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).

Натомість матеріали справи не містять доказів, які свідчать про звернення відповідача на адресу позивача з вмотивованою відмовою від підписання актів про виконання робіт, а тому враховуючи погоджені між сторонами умови пункту 3.3.2 договору, зазначені акти вважаються підписаними відповідачем, а роботи прийняті та підлягають оплаті.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які свідчать про здійснення відповідачем оплати, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованість за проведення робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів у розмірі 15945,36 грн., є обґрунтованою, не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимог про стягнення пені у розмірі 7324,79 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 ГК України.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Системний аналіз положень чинного законодавства вказує, що забезпечення виконання зобов`язання має своєю правовою метою надання контрагентам можливості передбачити у відповідному правочині правові наслідки неналежного виконання обов`язків за відповідним правочином.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України, що узгоджується із свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України.

Згідно пункту 4.2. договору погоджено, що за порушення грошових зобов`язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Умовами пункту 4.3. договору передбачено, що пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу але не більше ніж за 180 календарних днів з моменту, коли зобов`язання мало бути виконане.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку пені за кожним актом про надання послуг з урахуванням положень законодавства, погоджених між сторонами умов договору, встановлених обставин справи, суд зазначає, що при здійсненні розрахунків допущено низку темпоральних та арифметичних неточностей в періоді та розмірі нарахувань.

Слід враховувати, що відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Також слід брати до уваги частину 5 статті 254 ЦК України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням умов пункту 4.3 договору, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені встановив, що позивачем не правильно визначено період, за який здійснюється нарахування пені, а саме позивач здійснив нарахування пені у більший строк, ніж 180 календарних днів з моменту, коли зобов`язання мало бути виконане, а також помилково застосовано розмір облікової ставки відповідно подвійної облікової ставки НБУ за окремі періоду розрахунку. Так, зокрема, за період розрахунку з 26.06.2024 по 31.10.2024, з 26.07.2024 по 31.10.2024, з 26.08.2024 по 31.10.2024, з 26.09.2024 по 31.10.2024 - 13%, в той час як позивач застосовує 15%.

Таким чином, у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено з допущенням помилки, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру таких нарахувань.

З урахуванням наведених положень законодавства, погоджених між сторонами умов пункту 4.3. договору, а також встановлених обставин справи, суд зазначає, що правомірною та обґрунтованою до стягнення є пеня у розмірі 2856,67 грн. В іншій частині заявленої до стягнення пені слід відмовити у зв`язку з безпідставністю нарахування.

Суд зазначає, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, суд враховує, що згідно частин 1, 4 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За змістом частин 5, 6 статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява надійшла до господарського суду в електронній формі через систему "Електронний суд", а тому враховуючи положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення з позовною заявою до суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Водночас матеріали справи свідчать, що за звернення з позовною заявою до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. згідно платіжної інструкції №1847 від 04.11.2024, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 605,60 грн., а тому розподіл судових витрати зі сплати судового збору в порядку статті 129 ГПК України здійснюється судом з огляду на розмір судового збору, який підлягав сплаті у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро - 2" (61054, м. Харків, вул. Барабашова, буд. 6, код ЄДРПОУ 39801027) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 151, код ЄДРПОУ 01181765) в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (61010, м. Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 63, код ЄДРПОУ 23751625) заборгованість за проведення робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів у розмірі 15945,36 грн., пеню у розмірі 2856,67 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1957,27 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "22" січня 2025 р.

СуддяГ.І. Сальнікова