Рішення

від 14.01.2025 по справі 922/4512/24

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025м. ХарківСправа № 922/4512/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Крамарової Н.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Колективного учбово-виробничого підприємства "Пластік" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 4, код ЄДРПОУ 23317900) до Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека № 102" Сахновщинської селищної ради (64501, Харківська область, Берестинський район, с. Сахновщина, вул. Південновокзальна, 19, код ЄДРПОУ 01974566) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - адвокат Бондаренко О.В ордер серії ВІ №1272194 від 12.01.2025;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Колективне учбово-виробниче підприємство "Пластік" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека № 102" Сахновщинської селищної ради про стягнення з відповідача на свою користь суми основного боргу за договором поставки №1 від 01.01.2020 у сумі 1693222,85 грн, пені у сумі 110335,46 грн, інфляційних втрат у сумі 394186,54 грн та 10% річних у сумі 273198,63 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи.

Позов обґрунтовано посиланням на несвоєчасну оплату відповідачем товару за договором поставки № 3 від 01.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4512/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.01.2025 о 11:30.

13.01.2025 до Господарського суду Харківської області від позивача у справі надійшла заява (вх. №799), в якій він вказує, що при поданні позовної заяви до суду в прохальній частині позовної заяви допущена технічна помилка, а саме у визначенні суми основного боргу 1693222,85 грн, замість: "915502,22 грн".

Того ж дня, до Господарського суду Харківської області від відповідача у справі надійшла заява (вх. №747), в якій останній вказав, що позов визнає та не заперечує проти стягнення заборгованості на користь Колективного учбово-виробничого підприємства "Пластік" загальної суми боргу за договором поставки №3 від 01.01.2020, а саме 1693222,85 грн, з яких сума основного боргу 915502,22 грн, пеня у сумі 110335,46 грн, інфляційні втрати у сумі 394186,54 грн, 10% річних у сумі 273198,63 грн. Також, відповідач просив справу розглянути та вирішити питання про стягнення судових витрат за відсутності представника відповідача.

Присутній представник позивача у судовому засіданні 14.01.2025 підтримала заяву надану до суду 13.01.2025 та просила її врахувати.

Суд, розглянувши заяву позивача (вх. №799 від 13.01.2025) визнав за необхідне її прийняти та розгляд справи здійснювати з урахуванням цієї заяви.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримувала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 14.01.2025 не з`явився. 13.01.2025 надав заяву про визнання позову (вх. №747).

Відповідно до ч. З, 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Враховуючи наявність заяви відповідача про визнання позову, суд визнав за можливе розглянути справу та ухвалити відповідне рішення в підготовчому засіданні відповідно до приписів ч. 4 ст.185 ГПК України та без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.01.2020 між Колективним учбово-виробничим підприємством Пластік (далі - позивач, постачальник за договором) та Комунальним підприємством охорони здоров`я Центральна районна аптека №102 (далі відповідач, покупець за договором) укладено Договір поставки №3 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов`язується систематично поставляти та передавати у власність відповідача лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (далі - товар), а відповідач зобов`язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

У п. 3.2. Договору сторони визначили, що ціна товару, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладній, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.3. Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються у безготівковому порядку у формі платіжного доручення, або в іншій формі на рахунок позивача, передбаченому чинним законодавством. При здійсненні оплати відповідач зобов`язаний, в платіжному дорученні в призначенні платежу вказати номер та дату накладної, по якій проводиться оплата. У випадку відсутності у дорученні даної інформації, або неправильно вказаний номер та/або дата накладної, оплата зараховується за Товар, отриманий відповідачем раніше.

За умовами п. 3.4 Договору відповідач гарантує своєчасну оплату товару не пізніше строку, вказаного у накладних, на кожну партію товару окремо.

Приймання товару по кількості здійснюється відповідачем безпосередньо при одержанні Товару, згідно Інструкції 11-6 від 15.06.1965 (п. 5.1 Договору).

Приймання товару по якості здійснюється відповідачем згідно порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затверджених наказом МОЗ України № 677 від 29.09.2014. а також Інструкції Уд 11-7 від 25.04.1966 (п. 5.3 Договору).

Згідно з п. 8.3. Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року. Якщо після закінчення терміну дії даного договору, сторони продовжують співпрацювати по предмету Договору, і не було пропозицій про зміну його умов, то Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

Докази, що свідчать про зміну чи припинення договору, в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за Договором та поставив відповідачу у період з 09.09.2021 по 24.02.2022 товар на загальну суму 915 502,22 грн згідно видаткових накладних, що містяться у матеріалах справи, а саме: №16992 від 09.09.2021‚ №16993 від 09.09.2021, №17005 від 09.09.2021‚ №17060 від 13.09.2021, №17061 від 13.09.2021, №17060-НО від 13.09.2021‚ №17062 від 13.09.2021‚ №17169-НО від 16.09.2021, №17169 від 16.09.2021, №17170 від 16.09.2021, №17186 від 16.09.2021, №17186-НО від 16.09.2021, №17229 від 20.09.2021, №17230 від 20.09.2021, №17229-НО від 20.09.2021, №17231 від 20.09.2021, №17254 від 20.09.2021, №17255 від 20.09.2021, №17254-НО від 20.09.2021, №17367 від 23.09.2021, №17368 від 23.09.2021, №17370 від 23.09.2021, №17368-НО від 23.09.2021, №17349-НО від 23.09.2021, №17349 від 23.09.2021, №17350 від 23.09.2021, №17351 від 23.09.2021, №7350-НО від 23.09.2021, №17436 від 01.10.2021‚ №17437 від 01.10.2021‚ №17440 від 01.10.2021‚ №17440-НО від 01.10.2021‚ №17437-НО від 01.10.2021‚ №17436-НО від 01.10.2021‚ №17442 від 01.10.2021, №17600-НО від 04.10.2021‚ №17602-НО від 04.10.2021‚ №17615 від 04.10.2021‚ №17616 від 04.10.2021‚ №17615-НО від 04.10.2021‚ №17623 від 04.10.2021‚ №17624 від 04.10.2021‚ №17623-НО від 04.10.2021‚ №17625 від 04.10.2021‚ №17625-НО від 04.10.2021‚ №17600 від 04.10.2021‚ №17601 від 04.10.2021‚ №17602 від 04.10.2021, №17704 від 07.10.2021, №17705 від 07.10.2021 ‚ №17704-НО від 07.10.2021‚ №17707 від 07.10.2021‚ №17710 від 07.10.2021‚ №17711 від 07.10.2021‚ №17712 від 07.10.2021‚ №17710-НО від 07.10.2021‚ №17801 від 11.10.2021‚ №17802 від 11.10.2021‚ №17801-НО від 11.10.2021‚ №17802-НО від 11.10.2021‚ №17812 від 11.10.2021‚ №17812-НО від 11.10.2021‚ №17815 від 11.10.2021‚ №17815-НО від 11.10.2021, №17957 від 18.10.2021‚ №17957-НО від 18.10.2021‚ №17922 від 18.10.2021‚ №17923 від 18.10.2021‚ №17924 від 18.10.2021‚ №17922-НО від 18.10.2021‚ №18049 від 21.10.2021‚ №18050 від 21.10.2021, №18049- НО від 21.10.2021‚ №18053 від 21.10.2021, №18053-НО від 21.10.2021‚ №18058 від 21.10.2021‚ №18121 від 25.10.2021‚ №18122 від 25.10.2021‚ №18123 від 25.10.2021, №18122-НО від 25.10.2021‚ №18124 від 25.10.2021‚ №18124-НО від 25.10.2021, №18353 від 02.11.2021‚ №18354 від 02.11.2021‚ №18353-НО від 02.11.2021‚ №18354- НО від 02.11.2021‚ №18355 від 02.11.2021‚ №18356 від 02.11.2021‚ №18355-НО від 02.11.2021‚ №18357 від 02.11.2021‚ №18358 від 02.11.2021‚ №18364 від 02.11.2021, №18370 від 02.11.2021‚ №18370-НО від 02.11.2021‚ №18371 від 02.11.2021‚ №18371-НО від 02.11.2021, №18386 від 03.11.2021‚ №18384-НО від 04.11.2021‚ №18444 від 04.11.2021‚ №18445 від 04.11.2021‚ №18444-НО від 04.11.2021‚ №18448 від 04.11.2021‚ №18449 від 04.11.2021‚ №18448-НО від 04.11.2021‚ №18452-НО від 04.11.2021‚ №18384 від 04.11.2021‚ №18385 від 04.10.2021‚ №18386-НO від 04.11.2021‚ №18474 від 04.11.2021‚ №18505 від 08.11.2021‚ №18506 від 08.11.2021, №18507 від 08.11.2021‚ №18505-НО від 08.11.2021‚ №18506-НО від 08.11.2021‚ №18508 від 08.11.2021‚ №18508-НО від 08.11.2O21, №18627 від 11.11.2021‚ №18628 від 11.11.2021‚ №18627-НО від 11.11.2021‚ №18629 від 11.11.2021‚ №18596 від 11.11.2021‚ №18597 від 11.11.2021‚ №18596-НО від 11.11.2021‚ №18597-НО від 11.11.2021‚ №18610 від 11.11.2021‚ №19610-НО від 11.11.2021‚ №18618 від 11.11.2021‚ №18702 від 15.11.2021, №18703 від 15.11.2021‚ №18704 від 15.11.2021‚ №18702-НО від 15.11.2021‚ №18707 від 15.11.2021‚ №18707-НО від 15.11.2021‚ №18728 від 15.11.2021‚ №18845 від 18.11.2021‚ №18846 від 18.11.2021‚ №18847 від 18.11.2021‚ №18848 від 18.11.2021, №18849 від 18.11.2021‚ №18846-НО від 18.11.2021‚ 18849-НО від 18.11.2021‚ №18850 від 18.11.2021‚ №18850-НO від 18.11.2021‚ №18941 від 22.11.2021‚ №18942 від 22.11.2021‚ №18941-НО від 22.11.2021‚ №18902 від 22.11.2021‚ №18903 від 22.11.2021‚ №18902-НО від 22.11.2021‚ №18903-НО від 22.11.2021‚ №18907 від 22.11.2021‚ №18907-НО від 25.11.2021, №19007 від 01.12.2021, №19008 від 01.12.2021, №19009 від 01.12.2021, №19008-НО від 01.12.2021‚ №19014 від 01.12.2021‚ №19014-НО від 01.12.2021‚ №19323 від 08.12.2021‚ №19324 від 08.12.2021, №19329 від 08.12.2021‚ №19330-НО від 08.12.2021‚ №19357 від 09.12.2021‚ №19362 від 09.12.2021‚ №19357-НО від 09.12.2021‚ №19362-НО від 09.12.2021‚ №19351 від 09.12.2021‚ №19394 від 10.12.2021‚ №19435 від 13.12.2021‚ №19436 від 13.12.2021‚ №19437 від 13.12.2021, №19438 від 13.12.2021‚ №19435-НО від 13.12.2021, №19436-НО від 13.12.2021, №19437-НО від 13.12.2021‚ №19440 від 13.12.2021‚ №19538 від 16.12.2021‚ №19539 від 16.12.2021‚ №19540 від 16.12.2021‚ №19538-НО від 16.12.2021‚ №19597 від 20.12.2021‚ №19598 від 20.12.2021‚ №19599 від 20.12.2021‚ №19600 від 20.12.2021, №19597-НО від 20.12.2021‚ №19599-НО від 20.12.2021‚ №19720 від 23.12.2021, №19721 від 23.12.2021‚ №19722-НО від 23.12.2021‚ №19720-НО від 23.12.2021, №19672 від 23.12.2021‚ №19673 від 23.12.2021‚ №19674 від 23.12.2021‚ №19672-НО від 23.12.2021‚ №19673-НО від 23.12.2021‚ №19674-НО від 23.12.2021‚ №19676 від 28.12.2021, №19797 від 28.12.2021, №19795-НО від 28.12.2021, №19888 від 04.01.2022, №19889 від 04.01.2022, №19890 від 04.01.2022, №19888-НО від 04.01.2022, №19889-НО від 04.01.2022, №19854 від 04.01.2022, №19855 від 04.01.2022, №19854-НО від 04.01.2022, №20015 від 12.01.2022, №20016 від 12.01.2022, №20015-НО від 12.01.2022, №20021 від 12.01.2022, №20023 від 12.01.2022, №20024 від 12.01.2022, №20028 від 12.01.2022, №20029 від 12.01.2022, №20030 від 12.01.2022, №20021-НО від 12.01.2022, №20023-НО від 12.01.2022, №20024-НО від 12.01.2022, №20030-НО від 12.01.2022, №20137 від 17.01.2022, №20138 від 17.01.2022, №20139 від 17.01.2022, №20138-НО від 17.01.2022, №20146-НО від 17.01.2022, №20245 від 20.01.2022, №20245-НО від 20.01.2022, №20255 від 20.01.2022, №20256 від 20.01.2022, №20257 від 20.01.2022, №20255-НО від 20.01.2022, №20256-НО від 20.01.2022, №20260 від 20.01.2022, №20261 від 20.01.2022, №20315 від 24.01.2022, №20318 від 24.01.2022, №20319 від 24.01.2022, №20320 від 24.01.2022, №20318-НО від 24.01.2022, №20315-НО від 24.01.2022, №20457 від 27.01.2022, №20458 від 27.01.2022, №20459 від 27.01.2022, №20457-НО від 27.01.2022, №20459-НО від 27.01.2022, №20555 від 01.02.2022, №20556 від 01.02.2022, №20557 від 01.02.2022, №20556-НО від 01.02.2022, №20630 від 03.02.2022, №20630-НО від 03.02.2022, №20660 від 03.02.2022, №20661 від 03.02.2022, №20662 від 03.02.2022, №20663 від 03.02.2022, №20662-НО від 03.02.2022, №20665 від 03.02.2022, №20665-НО від 03.02.2022, №20668 від 03.02.2022, №20668-НО від 03.02.2022, №20669-НО від 03.02.2022, №20670 від 03.02.2022, №20660-НО від 03.02.2022, №20738 від 07.02.2022, №20739 від 07.02.2022, №20738-НО від 07.02.2022, №20740 від 07.02.2022, №20865 від 10.02.2022, №20866 від 10.02.2022, №20867 від 10.02.2022, №20865-НО від 10.02.2022, №20867-НО від 10.02.2022, №20929 від 14.02.2022, №20930 від 14.02.2022, №20931 від 14.02.2022, №20929-НО від 14.02.2022, №20784 від 14.02.2022, №21006-НО від 17.02.2022, №21005-НО від 17.02.2022, №21019 від 17.02.2022, №21020 від 17.02.2022, №21019-НО від 17.02.2022, №21023 від 17.02.2022, №20989 від 17.02.2022, №20990 від 17.02.2022, №20989-НО від 17.02.2022, №21004 від 17.02.2022, №21005 від 17.02.2022, №21006 від 17.02.2022, №21007 від 17.02.2022, №21086 від 21.02.2022, №21087 від 21.02.2022, №21088 від 21.02.2022, №21089 від 21.02.2022, №21086-НО від 21.02.2022, №21088-НО від 21.02.2022, №21115 від 24.02.2022.

Поставлений товар прийнятий відповідачем без застережень.

У видаткових накладних вказаний кінцевий строк оплати товару, зокрема 20 календарних днів з дати поставки кожної партії товару.

Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії, а саме 24.02.2023 та 11.09.2024 в яких вимагав сплатити заборгованість у розмірі 915502,22 грн. Докази направлення претензій містяться у матеріалах справи.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача із претензією від 22.10.2024. У відповідь на зазначену претензію відповідач надав лист від 29.10.2024, в якому повідомив про відсутність коштів для виконання зобов`язань за Договором.

Також, у зв`язку із простроченням відповідачем оплати суми боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 110335,46 грн, інфляційні втрати у сумі 394186,54 грн та 10% річних у сумі 273198,63 грн, що нараховані ним по кожній видатковій накладній окремо.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №3 від 01.01.2020, строком з 01.01.2020 та згідно п.8.3. Договору є продовженим та діючим на даний час. Факт поставки товару на суму 915502,22 грн відбувся у період з 09.09.2021 по 24.02.2022, що підтверджується видатковими накладними, що надані позивачем до матеріалів справи. Суд визнає доведеним факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на виконання умов договору поставки №3 від 01.01.2020, виходячи із його умов, даних видаткових накладних. Отже господарські зобов`язання позивача за договором поставки є виконаними. Відповідачем позовні вимоги позивача та наявність боргу у розмірі 915502,22 грн. визнано в повному обсязі.

Оскільки судом встановлено, що обов`язок з поставки товару позивачем виконано в повному обсязі, а відповідачем обов`язок з оплати отриманого товару не виконано, з урахуванням вказаних норм законодавства, суд висновує, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за договором поставки №3 від 01.01.2020 в сумі 915502,22 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку із простроченням відповідачем оплати суми боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 110335,46 грн, що нарахована ним по кожній видатковій накладній окремо.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 ГК України.

Згідно з п. 6.2 Договору за порушення відповідачем ст. 3.3. цього Договору, незалежно від відшкодування збитків, він сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що період її нарахування відповідає умовам договору поставки №3 від 01.01.2020 та вимогам діючого законодавства, розрахунок є арифметично правильним, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 110335,46 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 394186,54 грн та 10% річних у сумі 273198,63 грн, що нараховані позивачем по кожній видатковій накладній окремо.

Згідно з п. 6.3. Договору поставки сторони погодили, що за порушення грошового зобов`язання на вимогу постачальника, відповідач зобов`язаний сплатити 10 (десять) відсотків річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несвоєчасних розрахунків за поставлений товар та те, що відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем стягнення інфляційних втрат у сумі 394186,54 грн та 10% річних у сумі 273198,63 грн.

Перевіривши розрахунок 10% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що період їх нарахування відповідає умовам договору поставки №3 від 01.01.2020 та вимогам діючого законодавства, розрахунок є арифметично правильним. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача стягнення інфляційних втрат у сумі 394186,54 грн та 10% річних у сумі 273198,63 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей73,74,81 Господарського процесуального кодексу Українидоказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з приписами ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно дост. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 4 ст.191 ГПК України унормовано, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані, відповідачем визнаються, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб. Таким чином позовні підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 599, 627-629, 655, 712 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стянути з Комунального підприємства охорони здоров`я "Центральна районна аптека № 102" Сахновщинської селищної ради (64501, Харківська область, Берестинський район, с. Сахновщина, вул. Південновокзальна, 19, код ЄДРПОУ 01974566) на користь Колективного учбово-виробничого підприємства "Пластік" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, 4, код ЄДРПОУ 23317900) суму основного боргу за договором поставки №1 від 01.01.2020 у сумі 915502,22 грн, пеню у сумі 110335,46 грн, інфляційні втрати у сумі 394186,54 грн, 10% річних у сумі 273198,63 грн, всього 1693222,85 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано "23" січня 2025 року.

СуддяЮ.Ю. Мужичук