Постанова

від 22.01.2025 по справі 207/3013/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 207/3013/20

провадження № 61-14361св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: державний реєстратор комунального підприємства Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменко Олександр Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, державний реєстратор Мороз Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Інна Петрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року у складі судді Скиби С.А.

та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Деркач Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор комунального підприємства Куманівецької сільської ради «Вектор» (далі - КП Куманівецької сільської ради «Вектор») Хоменко О. В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області

Сивокозов О. М., державний реєстратор Мороз Д. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П., про звільнення майна

з-під арешту.

Позовна заява мотивована тим, що з 08 жовтня 2013 року по 03 листопада

2020 року було накладено арешт на нерухоме майно, а саме : багатофункціональну будівлю, А5, загальною площею 4 597,3 кв. м, зі спорудами, огорожею, 1-5, спорудами, тротуаром, І, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 191388412104, розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , яке перебувало у власності

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності.

Позивач зазначав, що 03 листопада 2020 року право власності на вказане нерухоме майно на підставі іпотечного договору № PM-SME303/121/2006, серія та номер 5404, виданого 28 грудня 2006 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С. А.; договору про внесення змін та доповнень № 1 до іпотечного договору від 28 грудня 2006 року

№ PM-SME303/121/2006, договору про внесення змін та доповнень № 2 до іпотечного договору від 28 грудня 2006 року № PM-SME303/121/2006, посвідченого за реєстровим номером № 5409 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С. А., виданого 21 липня 2015 року, перейшло до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс».

Тобто, починаючи з 03 листопада 2020 року власником спірної багатофункціональної будівлі є ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс».

20 червня 2018 року державним реєстратором КП Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменком О. В. на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у справі № 187/998/16-ц про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу

за договором позики, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 червня 2018 року, індексний номер 41704434, номер запису про обтяження 26712245, яким накладено арешт на спірне нерухоме майно, належне на дату накладення арешту ОСОБА_1

14 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритому на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 , було винесено постанову про арешт спірного об`єкта нерухомого майна, належного на дату накладення арешту ОСОБА_1 , що закріплено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43018608 від 14 вересня

2018 року, номер запису про обтяження 27931109.

26 квітня 2019 року державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне Бюро» Морозом Д. О. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19 за заявою ОСОБА_3 , яка подана до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 квітня 2019 року, індексний номер 46681596, номер запису про обтяження 31377797, яким було накладено арешт на спірний об`єкт нерухомого майна, належний на дату накладення арешту ОСОБА_1

30 березня 2020 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П. на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у кримінальній справі

№ 757/12845/20-к, постановленої судом за клопотанням представника ОСОБА_4 , було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

від 30 березня 2020 року, індексний номер 51828330, номер запису про обтяження 36128331, яким накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, належного на дату накладення арешту ОСОБА_1 .

Існування вищевказаних обтяжень у вигляді арештів на майно створює товариству перешкоди у реалізації права власності на таке нерухоме майно, товариство

у встановленому законом порядку набуло це майно. Отже, позивач вважав, що наявні правові підстави для звільнення спірного майна з-під арешту.

З врахуванням викладеного ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» просило суд звільнити з-під арештів належне йому майно - багатофункціональну будівлю, А5, загальною площею 4 597,3 кв. м, зі спорудами, огорожею, 1-5, спорудами, тротуаром, І, накладених на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

від 20 червня 2018 року індексний номер 41704434, прийнятим державним реєстратором КП Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменком О. В.; постановою про арешт об`єкту нерухомого майна від 14 вересня 2018 року винесеною приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М.; рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

від 26 квітня 2019 року індексний номер 46681596, прийнятим державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне Бюро» Морозом Д. О.; рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 березня 2020 року індексний номер 51828330, прийнятим державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» звернулося до суду лише з позовними вимогами про звільнення майна з-під арешту, не заявляючи вимог про визнання права власності на це майно, яке оспорюється відповідачами. ОСОБА_2 вказував про те, що спірне нерухоме майно належить саме ОСОБА_1 , який намагається уникнути відповідальності щодо повернення йому боргу. Таким чином, позивачем не дотримано вимог закону, зокрема положень частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» задоволено частково. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог про зняття арешту з нерухомого майна накладеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к закрито. У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи:

КП Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменко О. В. , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М., державний реєстратор Мороз Д. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П., про звільнення майна з-під арешту відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки арешти на спірну багатофункціональну будівлю були накладені, у тому числі, на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у справі № 187/998/16-ц та ухвали Голосіївського районного суду м. Києва

від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19 з метою забезпечення позову

у цивільних справах, порядок вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову визначений вимогами статті 158 ЦПК України. Таким чином, у цій частині позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, а тому правових підстав для задоволення вимог про звільнення майна з-під арешту, накладеного на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області

від 20 червня 2018 року у справі № 187/998/16-ц та ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19 немає.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення майна з-під арешту, який було накладено у виконавчому проваджені.

Щодо арешту на спірне нерухомого майна, який накладено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у кримінальній справі

№ 757/12845/20-к, апеляційний суд зазначив, що такі вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України. Таким чином, позивач не позбавлений права звернутись до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на спірне майно, якщо вважає, що цим заходом забезпечення кримінального провадження порушені його права. Отже, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 207/3013/20

з Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4

частини другої статті 389 ЦПК України.

У грудні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2025 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» не було стороною у справах № 187/998/16-ц, № 752/2965/19, в яких у порядку забезпечення позову накладено арешти на спірне нерухоме майно, тому суд дійшов помилкового висновку про те, що у товариства наявні правові підстави згідно з вимогами

статті 158 ЦПК України подати відповідні клопотання у вказаних справах про скасування заходів забезпечення позовів.

Суди у порушення положень закону не звернули уваги на відсутність правових підстав для накладення арешту на спірне нерухоме майно, оскільки відповідач у цивільних справах, сторона у кримінальній справі, боржник за виконавчим провадженням - ОСОБА_1 не є власником цього нерухомого майна, а тому воно підлягає звільненню з-під арешту.

Існування обтяжень у вигляді арештів на майно створює перешкоди в реалізації ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» свого права власності на відповідне майно, чим фактично порушено право товариства на мирне володіння належним йому нерухомим майном.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Багатофункціональна будівля, А5, загальною площею 4 597,3 кв. м, складові частини: споруда, огорожі, 1-5, споруда, тротуар, І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 191388412104, знаходилося у власності ОСОБА_1 , згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 7164639, виданого 24 жовтня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області Дудник С. В.

20 червня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменком О. В. на підставі ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у справі № 187/998/16-ц про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 червня 2018 року, індексний номер 41704434, номер запису про обтяження 26712245, яким було накладено арешт на спірне нерухоме майно, належне на дату накладення арешту ОСОБА_1

14 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М. у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритому на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 було винесено постанову про арешт об`єкта нерухомого майна, належного на дату накладення арешту ОСОБА_1 , що закріплено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 вересня 2018 року, індексний номер 43018608, номер запису про обтяження 27931109.

26 квітня 2019 року державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційне Бюро» Мороз Д. О. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19 за заявою

ОСОБА_3 , яка подана до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 квітня 2019 року, індексний номер 46681596, номер запису про обтяження 31377797, яким було накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, належного на дату накладення арешту ОСОБА_1

03 листопада 2020 року право власності на вказане нерухоме майно на підставі іпотечного договору № PM-SME303/121/2006, серія та номер 5404, виданого

28 грудня 2006 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С. А.; договору про внесення змін та доповнень № 1 до іпотечного договору від 28 грудня 2006 року № PM-SME303/121/2006, договору про внесення змін та доповнень №2 до іпотечного договору від 28 грудня 2006 року

№ PM-SME303/121/2006, посвідченого за реєстровим номером № 5409 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С. А., виданого 21 липня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С. А., перейшло до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана постанова апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону частково не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Щодо позовних вимог про звільнення майна з-під арешту, накладеного у кримінальному провадженні

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесене до інших видів судочинства.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).

У абзаці 3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз`яснено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому

статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що, якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16 (провадження №14-418цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18 (провадження № 14-559цс18)).

Якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Тобто чинний кримінальний процесуальний закон передбачає способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження, тоді як цивільно-процесуальний закон не передбачає можливості такого захисту у порядку цивільного судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі

№ 202/5044/17 (провадження №14-119цс18), від 27 березня 2019 року у справі

№ 202/1452/18 (провадження №14-559цс18)). Тому у разі, якщо арешт на майно накладений у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушене її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити ці дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту прямо передбачений КПК України і є ефективним (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження №14-119цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц (провадження № 14-366цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц (провадження № 14-418цс18), від 27 березня 2019 року у справі

№ 202/1452/18(провадження №14-559цс18)).

Заявлені позивачем вимоги, хоч і відповідають передбаченим законом способам захисту цивільних прав, однак по суті не зумовлять поновлення порушеного права позивача, який вважає себе добросовісним набувачем-власником набутого майна, і за захистом якого він звернувся до суду. З огляду на наявність накладеного в порядку забезпечення кримінального провадження арешту майна (речових доказів) задоволення вимоги позивача не відновить його права.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги щодо арешту на спірне нерухомого майна, який накладено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2020 року у кримінальній справі № 757/12845/20-к, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивач не позбавлений права звернутись до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту на спірне майно, якщо вважає, що цим заходом забезпечення кримінального провадження порушені його права, тобто позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду

від 14 серпня 2024 року у справі № 187/29/21 (провадження № 61-1112св24).

Щодо позовних вимог про звільнення майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні та у цивільних справах № 187/998/16-ц, 752/2965/19

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства (пункт 5

частини третьої статті 2, стаття 13 ЦПК України) учасник справи має право оскаржити судове рішення, яке порушує права чи інтереси саме цього учасника.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (статті 391 ЦК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Диспозитивність - один із принципів цивільного судочинства, на підставі якого учасник справи самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення у касаційному порядку та в яких межах.

У частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено, що 03 листопада 2020 року право власності на спірне нерухоме майно перейшло до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс».

Разом з тим згідно з інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного нерухомого існує обтяження у вигляді арештів, які накладеніна підставі: ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у справі № 187/998/16-ц про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики; постанови приватного виконавця про арешт об`єкта нерухомого майна

у виконавчому провадженні НОМЕР_1; ухвали Голосіївського районного суду

м. Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19 за заявою

ОСОБА_3 , яка подана до подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін

(частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

(частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про звільнення майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні та у цивільних справах № 187/998/16-ц, 752/2965/19, у порушення вищевказаних положень закону, не звернув уваги на те, що ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» є власником спірного нерухомого майна, унаслідок чого ним обґрунтовано заявлено відповідно до положень частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» лише вимогу про звільнення майна з-під арешту.

У абзаці 2 пункту 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз`яснено, що, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна.

Апеляційний суд у порушення зазначених положень закону не врахував, що, оскільки ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» вже є власником спірної багатофункціональної будівлі, тому у цій конкретній справі йому не треба заявляти позовну вимогу про визнання права власності на це нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції

у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то апеляційному суду при новому розгляді справи слід перевірити вищенаведені обставини.

Отже, судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню у частині вирішення позовних вимог ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» про звільнення майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні та у цивільних справах № 187/998/16-ц, 752/2965/19, з направленням справи у цій частині до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у частині вирішення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства Куманівецької сільської ради «Вектор» Хоменко Олександр Володимирович, приватний виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, державний реєстратор Мороз Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Інна Петрівна, про звільнення майна

з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні та у цивільних

справах № 187/998/16-ц, 752/2965/19, скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня

2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець