Ухвала

від 22.01.2025 по справі 295/15417/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/15417/24

6/295/307/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Єригіної І.М.,

при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з вказаною заявою, якою просить замінити стягувача ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №8669, вчиненого 20.12.2019 року приватним нотаріусом Баршацьким І.Г. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія».

В обґрунтування заяви вказано, що 18.12.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №18/12-2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №555143641737.

Представник заявника у поданій заяві просив розгляд справи проводити без його участі.

Боржник та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від представника боржика аджвоката Галагуза В.В. надішла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши заяв, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Встановлено, що 20.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис №8669 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором №555107581200.0. від 06.06.2018 року, укладеним з ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», в загальному розмірі 5521,14 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. від 27.01.2020 року відкрито виконавче провадження №61087003 на підставі виконавчого напису №8669, вчиненого 20.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., про стягнення заборгованості у розмірі 5521,14 грн. з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія».

18.12.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір №18/12-2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс», а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №555107581200.0.

В реєстрі боржників до Договору №18/12-2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.12.2023 року, під №575 зазначений договір №555107581200.0. відносно ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює таку сторону її правонаступником.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступників усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 року у справі №2218/13508/12-ц, провадження №61-4990св22 зроблено правовий висновок у подібних правовідносинах.

Так, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за результатами перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.

У постанові Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

З урахуванням викладеного, оскільки ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 18.12.2023 року став правонаступником ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та новим кредитором за кредитним договором №555107581200.0., укладеним з позичальником ОСОБА_1 суд вважає за можливе замінити стягувача у виконавчому провадженні №61087003, задовольнивши заяву.

Керуючись ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-259, 353, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371) у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №8669, вчиненого 20.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. , про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №555107581200.0. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія».

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Єригіна