Рішення

від 23.01.2025 по справі 288/1651/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1651/24

Провадження № 2/288/38/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи: Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Попільнянської селищної ради - Панчука В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі -відповідач), третя особа: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області (далі-третя особа) про позбавлення батьківських прав, в якому вказує, що від спільного шлюбу з відповідачем у них є малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини стосунки між позивачем та відповідачем погіршились, оскільки відповідач зловживала спиртними напоями.

Одразу після досягнення дитиною однорічного віку позивач подав до суду позовну заяву про розірвання шлюбу.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2012 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

Після вказаного відповідач залишила дитину на утримання позивача та його матері і виїхала до міста Києва.

Деякий час відповідач періодично приїжджала до дитини, однак в подальшому такі зустрічі ставали все рідшими.

Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надавала, а навпаки просила у свекрухи гроші на дорогу для повернення до міста Києва .

Фактично з моменту розірвання шлюбу лише позивач та його мама ОСОБА_6 займались вихованням та навчанням дитини, а також її утриманням. Забезпечували дитину житлом, одягом, їжею, гідними умовами життя, піклувались про її духовний, фізичний, розумовий розвиток та здоров`я.

Фактично з 2012 року відповідач життям дитини не цікавиться, не бере участь у її вихованні та утриманні.

Зазначене підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_4 від 21 червня 2024 року.

Сім`я позивача проживає в будинку з 3 кімнат, добрий санітарний стан будинку, матеріально забезпечена, утримує підсобне господарство. У дитини є місце для відпочинку, ігор та приготування уроків.

Позивач військовослужбовець, його заробітна плата становить 120000,00 гривень. На час служби батька дитиною займається баба, фінансово дитину забезпечує батько. З дитиною позивач має приязні та добрі стосунки. Дитина бажає жити з батьком. Мати вихованням дитини не займається, фінансово не утримує.

Комісія прийшла до висновку, що є доцільним проживання дитини з батьком. Батько спроможній забезпечити дитину усім необхідним.

Дитина зареєстрована в будинку зі своїм батьком, бабою та дідом. На даний час з матір`ю не спілкується.

На даний час місцезнаходження відповідача не відоме.

Дитина навчається у Роставицькому ліцеї, за роки навчання мама жодного разу не цікавилась успіхами дитини.

Позивач не обмежує та ніколи не обмежував відповідача у спілкуванні з дитиною та цьому не перешкоджав, але вона самоусунулась від виховання дитиною.

Позивач військовослужбовець, отримує пристойне матеріальне забезпечення, за місцем роботи, служби та проживання характеризується виключно позитивно. На даний час одружений, має малолітню дитину від другого шлюбу. У його теперішньої дружини гарні стосунки з дочкою ОСОБА_7 .

Нехтування батьківськими обов`язками з боку матері принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права матері, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому призвести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору.

Враховуючи те, що відповідач жодним чином не була позбавлена інформації стосовно місця перебування дитини, а з боку позивача ніколи не створювались перешкоди у спілкуванні з дитиною та прийманні участі матері у вихованні, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дитини обов`язки, покладені на відповідача законом.

На підставі вищевикладеного, позивач просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку села Паволоч, Житомирського району, Житомирської області, батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений судовий збір залишити за ним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, 06 січня 2025 року через канцелярію суду надала заяву, засвідчену 30 грудня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, в якій вона просить справу розглядати без її участі, щодо задоволення позову не заперечує. /а.с. 85-86/

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Представник Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши представника позивача, представника третьої особи, свідків, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з довідки № 3680 від 29 червня 2022 року військової частини НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 /а.с. 13/.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 14 листопада 2023 року, ОСОБА_4 має статус УБД /а.с. 14/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12 вересня 2011 року Виконавчим комітетом Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 10 /а.с. 15/.

Згідно рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2012 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розірвано, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_9 » /а.с. 16/.

Як вбачається з Витягу № 39 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого 21 червня 2024 року Крилівським старостинським округом Вчорайшенської сільської ради Житомирської області, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за зазначеною адресою зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с. 17/.

Довідкою № 85 від 21 червня 2024 року Крилівського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради визначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і знаходиться на його утриманні в АДРЕСА_1 . На даний час з мамою не спілкується /а.с. 18/.

Відповідно до довідки-характеристики № 86 від 21 червня 2024 року Крилівського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради Житомирської області, ОСОБА_4 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , користується повагою та авторитетом у односельчан, нарікань від жителів громади не надходило /а.с. 19/.

Згідно характеристики, виданої 24 червня 2024 року ТОВ «АТБ -Маркет», ОСОБА_4 працює в даному магазині з 26 квітня 2018 року, займає посаду заступником керуючого магазином, за час роботи показав себе кваліфікованим спеціалістом, зарекомендував себе як професіонал, користується повагою та авторитетом серед співробітників, постійно підвищує свій професійний рівень, відповідально відноситься до виконання посадових обов`язків /а.с. 20/.

Як вбачається з довідки-характеристики № 127 від 20 червня 2024 року Виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але за місцем реєстрації не проживає. Місцезнаходження її невідоме, розлучена, має малолітню дочку, яку виховує колишній чоловік з своєю сім`єю. Компрометуючими даними на ОСОБА_3 старостинський округ не відає /а.с. 21/.

Відповідно до характеристики № 34 від 26 червня 2024 року, виданої Роставицьким ліцеєм Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_5 навчається у Роставицькому ліцеї з 01.09.2021 року, володіє навчальним матеріалом на достатньому та високому рівнях, організована, пунктуальна, дотримується правил поведінки для учнів підтримує дружні стосунки з однокласниками та однолітками. Належну увагу вихованню і навчанню ОСОБА_7 приділяє лише тато: відвідує батьківські збори, підтримує зв`язок (в тому числі, в телефонному режимі) з класним керівником. За роки навчання дівчинки у Роставицькому ліцеї мама жодного разу не цікавилась успіхами дитини /а.с. 22/.

Згідно заяви ОСОБА_3 , посвідченої 18 червня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, вона повідомляє, що не заперечує проти реєстрації постійного проживання її малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дає згоду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є її батьком, на проведення реєстрації місця проживання доньки за адресою: АДРЕСА_3 , приватний будинок /а.с. 23/.

Як вбачається з Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного 21 червня 2024 року Службою у справах дітей Вчорайшенської сільської ради Житомирської області, комісія прийшла до висновку, що є доцільним проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_4 . Батько є спроможним забезпечувати дитину всім необхідним. Батько працює військовослужбовцем, має заробітну плату в розмірі 120000,00 гривень. На час служби батька дитиною займається баба. В будинку створені всі умови для гармонійного розвитку дитини /а.с. 24/.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 14 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ружинського районного управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_4 14 липня 2015 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_11 , актовий запис № 26 /а.с. 25/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 05 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_13 , актовий запис № 851 /а.с. 26/.

Як вбачається з Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 4 від 17.01.2025 року «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5 », з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, запобігання бездоглядності, орган опіки та піклування селищної ради вважає за доцільне надати висновок про позбавлення батьківських прав ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.с. 91-92/

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав показання про те, що йому відомо, що ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_16 і у них народилась донька ОСОБА_7 . Коли дитині виповнився один рік ОСОБА_3 поїхала до міста Київ на заробітки, приїжджала дуже рідко, проте останніх три роки взагалі не приїжджає і не телефонує дитині, не цікавиться її життям. Дитина перебуває на утриманні батька ОСОБА_17 та його матері. ОСОБА_3 часто перебувала в нетверезому стані, вона усунулась від виконання батьківських обов`язків. Вихованням та матеріальним утриманням дитини займався її батько ОСОБА_18 та бабуся.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дала показання про те, що вона проживає по сусідству з сім`єю ОСОБА_20 в селі Крилівка, Бердичівського району і їй відомо, що ОСОБА_3 покинула свою дитину коли їй був один рік, поїхала на заробітки в місто Київ. ОСОБА_3 вихованням дитини не займається, не цікавиться її життям. Спочатку інколи приїжджала до дитини, а останні роки взагалі не приїжджає до дитини, вихованням дитини займається батько ОСОБА_18 та його мати. Також їй відомо, що ОСОБА_3 вживає алкогольні напої, будь-якої матеріальної допомоги дитині не надає, а навпаки телефонує матері ОСОБА_21 , щоб вона вислала їй гроші.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні дала показання про те, що вона проживає по сусідству з сім`єю ОСОБА_20 і їй відомо, що ОСОБА_3 покинула свою дитину коли дочці був один рік та один місяць і поїхала в місто Київ. ОСОБА_3 спочатку приїжджала до дитини дуже рідко, а останні три роки взагалі не з`являється до дитини, не цікавиться її життям, здоров`ям, матеріально не забезпечує. Матеріально дитину забезпечує батько ОСОБА_18 та займається її вихованням. Їй також відомо, що дитина ОСОБА_7 хотіла побачити свою матір і її баба ОСОБА_23 завезла її в місто Київ по місцю проживання ОСОБА_3 . Після зустрічі з матір`ю дитина була дуже засмучена і не хоче більше її бачити та спілкуватись з нею в подальшому.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання про те, що вона є матір`ю позивача ОСОБА_24 і їй відомо, що син був одружений з ОСОБА_16 , у них народилась дочка ОСОБА_7 , причиною їх розлучення було те, що ОСОБА_25 зловживала спиртними напоями. Коли дитині був один рік один місяць ОСОБА_3 залишила дитину та поїхала в місто Київ, до дитини приїжджала дуже рідко в нетверезому стані. Її син ОСОБА_18 матеріально утримує дитину, купує їй все необхідне, відвідує батьківські збори, займається її вихованням. Вона допомагає синові у вихованні дитини. Вона возила дитину в місто Київ до місця проживання ОСОБА_3 , оскільки дитина захотіла побачити матір. Коли вони приїхали до ОСОБА_3 то вона вийшла до них в нетверезому стані та байдуже віднеслась до дитини. Після даної зустрічі дитина дуже засмутилась і сказала, що в подальшому не хоче бачити свою матір та спілкуватись з нею.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав з тих підстав, що мати не приймає участі у вихованні дочки, фактично з 2012 року не цікавиться життям дитини та не бере участі у її вихованні та утриманні, чим свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Статтею 5 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство; забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Частина 2 статті 141 СК України визначає, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно приписів частини другої статті 150, частини другої статті 157 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і допускається лише при наявності вини в діях батьків і належить до обов`язкових умов позбавлення батьківських прав.

Пунктом 16 вищевказаної Постанови визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Крім того, статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно статей 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, № 780-ХІІ, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків, в даному випадку позбавлення батьківських прав є самим крайнім заходом впливу стосовно відповідача, але вона свідомо ухиляється та самоусунулась від виконання своїх обов`язків: не проживає з дитиною, не провідує дочку, не приймає участі у її вихованні, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її життям та здоров`ям, не виявляє ніякого інтересу до дитини, а тому наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно її дочки.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач в позовній заяві просив сплачений ним судовий збір не стягувати з відповідача, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює його розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»; Законом України «Про охорону дитинства»; статтями 5, 7, 150, 157, 164, 165 СК України; статтями 15, 16 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку села Паволоч, Житомирського району, Житомирської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник