Рішення

від 22.01.2025 по справі 363/5864/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.01.2025 Справа № 363/5864/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Рукас О.В.;

за участю секретаря судових засідань Найдюк Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, буд. 171; код ЄДРПОУ: 04359620), Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради (адреса місцезнаходження: Київська обл., Вишгородський р-н, село Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, будинок 171; код ЄДРПОУ: 44031242) про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 24.12.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають спільну дитину малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2015 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1000 грн. щомісячно. На підставі вказаного рішення було відкрито відповідне виконавче провадження. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20.12.2017 року шлюб між сторонами було розірвано.

У зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_2 та її діти перебувають під соціальним супроводом в Новопетрівському СЦСССДМ. Рішеннями органу опіки та піклування Новопетрівської сільської ради ОСОБА_2 неодноразово попереджалася про необхідність належного виконання батьківських обов`язків, а також вирішувалося питання про доцільність ініціювання процедури позбавлення її батьківських прав.

З січня 2019 року ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_1 , який займається його утриманням та вихованням. Відповідачка ніякої участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, проживає за іншою адресою, життям та навчанням сина не цікавиться. У зв`язку з цим у липні 2021 року ОСОБА_2 подала до Вишгоордського ВДВС заяву про повернення виконавчого листа, що був виданий на виконання рішення суду від 09.12.2015 року про стягнення аліментів. Постановою державного виконавця виконавчий лист було повернуто та зазначено про відсутність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.

Не зважаючи на те, що дитина проживає з позивачем, відповідач у жовтні 2024 року повторно пред`явила до виконання виконавчий документ про стягнення аліментів на утримання дитини. У зв`язку з цим 08.10.2024 року державним виконавцем Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .

Оскільки син ОСОБА_4 з січня 2019 року перестав проживати з відповідачем, почав проживати з позивачем, то ОСОБА_1 просив припинити стягнення аліментів на утримання сина на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2015 року, а також звільнити його від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом № 363/4832/15-ц з наступним відкликанням виконавчого листа.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 25.11.2024 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками своїх процесуальних прав, зокрема, шляхом подачі заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. До судового засідання від представника позивача надійшла заява, в якій позовні вимоги було підтримано у повному обсязі, висловлено прохання про проведення судового розгляду за відсутності сторони позивача.

У судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце його проведення. До судового засідання від відповідача надійшла заява, в якій ОСОБА_6 позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення, припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 та звільнення його від сплати заборгованості по аліментам. У своїй заяві ОСОБА_6 підтвердила, що її син ОСОБА_3 дійсно проживає разом з батьком - ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з нього аліментів.

Крім того, у своїй заяві ОСОБА_6 просила судовий розгляд проводити за її відсутності.

У судове засідання представники третіх осіб органу опіки та піклування Петрівської сільської ради та служби у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. До судового засідання від представників третіх осіб надійшли заяви, в яких позовні вимоги було підтримано у повному обсязі та висловлено прохання про проведення судового розгляду за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, враховуючи подані ними заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У своїй заяві відповідач ОСОБА_6 безумовно та беззастережно у повному обсязі визнала всі позовні вимоги, підтвердила обставини та факти, викладені у позовній заяві, не заперечувала проти задоволення позову.

З урахуванням повного визнання відповідачем позову, суд за результатами розгляду матеріалів справи приходить до наступних висновків.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.10.2024 року (а.с. 7) судом підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2015 року у справі № 363/4832/15-ц, яке набрало законної сили 21.12.2015 року (а.с. 8-9), з ОСОБА_1 стягнуто аліменти у твердій грошові сумі на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1000 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 09.11.2015 року до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При ухваленні рішення від 09.12.2015 року судом було встановлено, що на той момент малолітній ОСОБА_3 проживав разом зі ОСОБА_2 окремо від ОСОБА_1 , утриманням та вихованням дитини безпосередньо займалася ОСОБА_2 . Як слідує з мотивувальної частини судового рішення, вказані обставини при розгляді справи № 363/4832/15-ц ОСОБА_1 не оспорювалися та не заперечувалися. ОСОБА_1 також не заперечував проти присудження стягнення аліментів, але у розмірі меншому за заявлений.

З постанови державного виконавця Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.07.2021 року (а.с. 18) судом встановлено, що на виконання рішення суду від 09.12.2015 року Вишгородським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 363/4832/15-ц від 11.01.2016 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 49879391.

Однак постановою державного виконавця від 16.07.2021 року вказаний виконавчий лист було повернуто ОСОБА_2 за її заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». У цій же постанові констатовано відсутність у ОСОБА_1 будь-якої заборгованості зі сплати аліментів.

З акту обстеження по факту проживання особи від 17.10.2024 року (а.с. 20), що складений депутатом Петрівської сільської ради у присутності трьох свідків, судом встановлено, що з січня 2019 року по день складення акту малолітній ОСОБА_3 фактично проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

З акту обстеження умов проживання № 71 від 28.10.2024 року (а.с. 21), що складений Службою у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради, судом підтверджено, що малолітній ОСОБА_3 разом зі своїм батьком ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання малолітнього створено всі належні умови проживання, розвитку, навчання та проведення дозвілля, стосунки в сім`ї злагоджені, теплі та довірливі.

З довідки Петрівського ліцею Петрівської сільської ради № 260 від 22.10.2024 року (а.с. 22) судом підтверджено, що малолітній ОСОБА_3 навчається у вказаному закладі освіти з 01.09.2019 року. Навчанням Тімура займається виключно його батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_8 , які приводять дитину до школи, забирають додому після закінчення навчального процесу, цікавляться його процесом навчання та успіхами, беруть участь у житті навчального закладу. З довідки підтверджується, що мати ОСОБА_9 навчанням сина не цікавиться, навчальний заклад не відвідує, жодної участі у процесі навчання та розвитку дитини не приймає.

За результатами дослідження Протоколу засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Новопетрівської сільської ради № 7 від 22.10.2019 року (а.с. 10-12), рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради № 230 від 24.10.2019 року (а.с. 13), Протоколу засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Новопетрівської сільської ради № 3 від 12.03.2020 року (а.с. 14-16), рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради № 119 від 19.03.2020 року (а.с. 17) судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово була помічена за фактом неналежного виконання та невиконання своїх батьківських обов`язків, у тому числі щодо малолітнього ОСОБА_3 , у зв`язку з цим сама ОСОБА_2 перебуває під соціальним супроводом відповідних служб органу місцевого самоврядування та неодноразово повідомлялася про необхідність належного виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей.

З пояснень Служби у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради № 01-18/372 від 16.12.2024 року (а.с. 45-46) підтверджується, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 , який і займається вихованням, навчанням, утриманням та розвитком дитини. Мати ОСОБА_4 ОСОБА_2 у вересні-жовтні 2024 року тричі відвідувала ОСОБА_4 в закладі освіти, раніше навчанням дитини не цікавилася. Сам ОСОБА_4 неохоче йде на контакт з мамою, відчуває хвилювання та тривожність.

З рішення виконавчого комітету Петрівської сільської ради № 2148 від 24.12.2024 року судом встановлено, що органом опіки та піклування місце проживання малолітнього ОСОБА_3 було визначено разом з його батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .

Вищезазначені обставини, встановлені при дослідженні доказів, не заперечувалися та були підтверджені відповідачем.

Таким чином, судом встановлено, що до 2019 року ОСОБА_1 мав аліментне зобов`язання, що виникло на підставі судового рішення від 09.12.2015 року та полягало в обов`язку сплати на користь ОСОБА_2 аліментів щомісячно у твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення дитиною повноліття. Підставою виникнення аліментного зобов`язання були фактичні обставини проживання дитини на той момент разом зі ОСОБА_2 та відсутністю повноцінної участі ОСОБА_1 в утриманні дитини.

У той же час, фактичні обставини, що були підставою для виникнення аліментного зобов`язання, з 2019 року змінилися, оскільки малолітній ОСОБА_3 почав проживати разом з ОСОБА_1 , а останній почав займатися повноцінним вихованням, розвитком, навчанням та утриманням дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Сукупний аналіз вищевикладених приписів сімейного законодавства дає можливість зробити висновок, що аліменти на утримання дитини сплачується тим з батьків, який проживає окремо від дитини, на користь того з батьків, з ким дитина проживає. Таким чином, ключовою умовою виникнення аліментного зобов`язання є встановлення факту проживання одного з батьків окремо від дитини.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Аналогічні за змістом висновки щодо присудження аліментів на утримання дитини викладені у постанові КЦС ВС від 21.06.2023 року у справі № 645/5876/20.

З урахуванням вищевикладеного, суд також приходить до висновку про зміну фактичних обставин, які були підставою для ухвалення рішення суду від 09.12.2015 року та виникнення аліментного зобов`язання ОСОБА_1 , а саме початок проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 , на якого покладено обов`язок сплачувати аліменти на утримання сина на користь ОСОБА_2 . При цьому у подальшому місце проживання дитини було визначено разом з ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку шляхом ухвалення рішення органом опіки та піклування.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина. Відповідно вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для продовження існування аліментного зобов`язання ОСОБА_1 , що виникло на підставі рішення суду від 09.12.2015 року. У той же час, вказані обставини не свідчать про відсутність у позивача обов`язку утримувати дитину.

Сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів, за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 273 ЦПК України, відповідно до яких якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією обставиною, що відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України зумовлює право ОСОБА_1 вимагати звільнення від обов`язку сплати аліментів. Отже, відповідно підлягає припиненню обов`язок ОСОБА_1 сплачувати аліменти на підставі рішення суду від 09.12.2015 року.

Аналогічні висновки щодо застосування норм сімейного законодавства в частині припинення стягнення аліментів у разі зміни місця проживання дитини викладені також у постановах КЦС ВС від 04.09.2019 року у справі № 711/8561/16-ц, від 03.02.2021 року у справі № 520/21069/18, від 29.06.2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 19.12.2022 року у справі № 643/3223/21, від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.

Таким чином, вимоги в частині припинення стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

У постанові від 19.12.2022 року у справі № 643/3223/21 та постанові від 29.06.2022 року у справі № 596/826/21-ц КЦС ВС було зазначено, що ч. 2 ст. 197 СК України не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Крім того, у постанові КЦС ВС від 10.10.2024 року у справі № 930/2899/23 було зазначено, що стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні, суперечить нормам ст. 181 СК України. Отже, у разі наявності однієї з істотних підстав особа, з якої стягуються аліменти на дитину, має право звернутися до суду в рамках позовного провадження з позовною заявою про звільнення від нарахованої заборгованості зі сплати аліментів.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини зміни місця проживання малолітнього ОСОБА_3 і початок його проживання разом з ОСОБА_1 , визначення місця проживання дитини разом з батьком, який на підставі судового рішення зобов`язаний сплачувати аліменти на користь матері, з якою дитина вже не проживає, яка не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, свідчать про наявність істотних підстав для звільнення ОСОБА_1 від заборгованості зі сплати аліментів, що утворилася в межах виконавчого провадження № 76224283, яке було відкрито внаслідок повторного пред`явлення ОСОБА_2 виконавчого документа до виконання у той період, коли дитина вже проживала разом з батьком.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині звільнення від нарахованої заборгованості зі сплати аліментів також підлягають задоволенню.

Щодо відкликання виконавчого листа № 363/4832/15-ц, то суд зазначає наступне.

Положеннями ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» не визначено повноважень суду здійснювати відкликання виданого виконавчого документа, а також процедуру такої процесуальної дії. Аналогічна за змістом процедура передбачена приписами п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та стосується права стягувача заявити про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 431 ЦПК України у разі вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, процесуальним законодавством передбачено, що всі питання, пов`язані з виконанням судового рішення, у тому числі питання, що безпосереднього стосуються виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду, вирішуються судом у порядку виконання ухваленого рішення шляхом постановлення відповідної ухвали, а не в порядку позовного провадження шляхом ініціювання нової справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Припинення обов`язку ОСОБА_1 сплачувати аліменти на підставі рішення суду від 09.12.2015 року може бути підставою для виконання виконавчого листа, виданого на виконання цього рішення, таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі. Тому ефективним способом захисту прав позивача в такому випадку буде звернення до суду з відповідною заявою у порядку виконання судового рішення.

Тому, з огляду на неправильність та неефективність обраного способу захисту порушених прав у виді відкликання виконавчого листа, позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Учасники справи не заявляли клопотань про здійснення розподілу понесених судових витрат. У зв`язку з цим судові витрати необхідно залишити за учасниками справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 12, 81, 133, 141, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах задовольнити частково.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. 00 коп., щомісячно, які стягуються відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2015 року у справі № 363/4832/15-ц.

Звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від сплати заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 363/4832/15-ц, виданим 14.01.2016 року Вишгородським районним судом Київської області на виконання рішення від 09.12.2015 року у справі № 363/4832/15-ц.

У задоволенні решти вимог відмовити,

Судові витрати залишити за сторонами справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач:

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Треті особи:

Орган опіки та піклування Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, буд. 171; код ЄДРПОУ: 04359620);

Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради (адреса місцезнаходження: Київська обл., Вишгородський р-н, село Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, будинок 171; код ЄДРПОУ: 44031242).

Головуючий суддя О.В. Рукас