Рішення

від 21.01.2025 по справі 546/1083/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1083/24

номер провадження 2/546/85/25

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Лівер І.В.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Решетилівка Полтавської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до суду позов до Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є спадкоємцем зазаповітом післясмерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 увіці 83років.Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, а саме: 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями i спорудами (свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 ),що знаходитьсяв АДРЕСА_1 ;земельну ділянку для ведення товарногосільськогосподарського виробництва площею1,99га.,розташованої на території Шилівської сільськоїради.Прізвище матері, відповідно до посвідки про народження (мовою оригіналу)«МЕГЕЛИК».Після реєстраціїшлюбу з його батьком ОСОБА_4 , 4 жовтня 1960 року змінилапрізвище на« ОСОБА_5 ».Цей шлюб був не тривалим, тому 24січня 1965 року мати вдруге вийшла заміж за ОСОБА_6 . Після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Зміна прізвища матері з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_5 » та з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_7 » підтверджується копієювищезазначеної посвідкипро народженняіз відповіднимивідмітками зробленимипосадовими особами Малобакайської сільської ради(натой часРешетилівського району,Полтавської області).На день смерті разом з матір`ю він не проживав,проживав лише її чоловік ОСОБА_6 , якому належить інша частину житлового будинку з господарськими будівлями i спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .Мати звітчимом постійнопроживали разом,перебували узареєстрованому шлюбіiмають спільнудочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ,яка єйому рідною сестрою по матері. Таким чином ОСОБА_6 прийняв спадщинупісля смертійого матері, а його дружини,як спадкоємець першої черги за законом.За його заявою в Решетилівській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №101/2022.Заяви відінших спадкоємцівта претензіїкредиторів ненадходили.Свідоцтво проправо наспадщину невидавалось. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, не отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом. На моментсмерті матері вінне мавнаміру наоформлення спадщини. Однак,коли йогосестра повідомилапо телефону,що вкінці серпнямісяця 2024року підчас прибиранняу будинкубатьків,де воназараз проживає,випадково знайшлаоригінал заповітуна моюкористь,то відразуоформив довіреністьна представленняйого інтересівта оформленняспадкових правна ОСОБА_10 та написаввідповідну заявудо Решетилівськоїдержавної нотаріальноїконтори проприйняття спадщини.Однак,йому було відмовлено уприйняті такоїзаяви,через пропущенийтермін,встановлений у6місяців тарекомендовано звернутисьдо судудля визначеннядодаткового строку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщини.04вересня 2024року сестра передалайого представникуза довіреністюзаповіт iінші документи,які стосуютьсяспадкового майна,а та усвою чергупередала документимені,повідомивши про ixіснування.Оскільки йогомати за життя розпорядилася належниммайном тазаповіла йому,то вінмає наміроформити спадщину.Окрім тоговказує,що нотаріуспри заведенніспадкової справи,за заявою ОСОБА_6 встановивши,що існуєнаявний заповітпісля смерті ОСОБА_3 ,повинна булавчинити діїщодо розшукуiповідомлення спадкоємцяза заповітом,повинна булавжити всіхзаходів дляповідомлення спадкоємцяза заповітомпро йогонаявність,зокрема здійснитийого викликчерез оголошенняу пресі,однак не здійснила цього.У зв`язкуз чим його права,як спадкоємцяза заповітомпісля смертіматері булипорушенні,він позбавленийможливості оформленняправа власностіна спадковемайно.Він постійноне проживавзі спадкодавцемта прореальне існуваннязаповіту складеногона йогоім`ядізнався відмого представниказа довіреністю,після тогояк вонаотримала його04вересня 2024року тавідповідно іззаявою про прийняття спадщинизвернувся вже поза межами встановленого Закономстроку,а нотаріусвстановивши,що існуєзаповіт найого ім`яне здійснилажодних заходівдля встановленнямого місцязнаходження тайого повідомленняпро наявністьтакого заповіту.Просить встановити додатковогостроку достатнійдля подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Паненки, Полтавського району, Полтавської області. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавськорї області від 25 жовтня 2024 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 . Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, витребувано з Решетилівської державної нотаріальної контори завірені належним чином копії матеріалів спадкової справи № 101/2022.

29 жовтня 2024 року на виконання вимог ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2024 року надійшла з Решетилівської державної нотаріальної контори завірена копія спадкової справи № 101/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2024 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином. У позовній заяві просив розгляд справи проводи за відсутності позивача. 08.11.2024 ОСОБА_1 до суду подана заява, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Решетилівської міської ради Полтавської області у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про проведення судового розгляду відсутності представника Решетилівської міської ради, при вирішенні даного спору покладаються на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином. Надала до суду заяву, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечувала, просила розглядати справу без її участі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується даними копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , видане 16 лютого 2022 року виконавчим Решетилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

За життя 05 березня 2013 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений головою Шилівської сільської ради Решетилівського району Р.В. Кальницькою, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті, заповіла належну їй частину житлового будинку з господарськими будівлями i спорудами (свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 ),що знаходитьсяв АДРЕСА_1 ;земельну ділянку для ведення товарногосільськогосподарського виробництва (державнийакт направо приватноївласності наземлю І-ПЛ№ 059305) ОСОБА_1 .

З копії Державного акту І-ПЛ№ 059305,виданого 29березня 2001року,вбачається що ОСОБА_3 належить земельнаділянка дляведення товарногосільськогосподарського виробництва площею 1,99 га на території Шилівської сільської ради.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягу про реєстрацію права власності, ОСОБА_3 належить частину житлового будинку з господарськими будівлями i спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого 03 травня 1961 року, батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_11 .

Згідно копіїпосвідки пронародження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,за відміткамизробленими посадовимиособами Малобакайської сільської ради, з підстав укладання шлюбу з ОСОБА_4 змінено прізвище на ОСОБА_13 та з підстав шлюбу з ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Судом встановлено, що 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_10 звернувся до Решетилівської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою державного нотаріуса Решетилівської державної нотаріальної контори Полтавської області від 04 вересня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після померлої ОСОБА_3 , з підстав відсутності факту прийняття спадщини.

З копії спадкової справи № 101/2022, відкритої Решетилівською державною нотаріальною конторою Полтавської області вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №101/2022, в якій знаходиться заява від 18 квітня 2022 року ОСОБА_6 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Копія заповіту від 05.03.2013, посвідчений головою Шилівської сільської ради Решетилівського району Р.В. Кальницькою. Інформаційна довідка № 68968535 про чинність вищевказаного заповіту. Заява ОСОБА_10 подана на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 про оформлення спадщини після померлої ОСОБА_3 . Інших заяв не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Нормами частини 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом частини 1 та 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України зазначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 № 487/2375/18, від 17.02.2020 № 357/732/19, від 27.02.2020 у справі № 419/3788/17, від 21.05.2020 у справі № 404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У постанові ВСУ від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, у постанові КЦС ВС від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) було зроблено висновок, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, у постанові ВП ВС від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) вказаний висновок було деталізовано наступним чином:

«З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.

Коли ж особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (засвідчення своєї згоди на вступ у всі правовідносини спадкодавця) виходячи з обставин, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Після закінчення строку, передбаченогоЦК Українидля подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.

З урахуванням наведених мотивів цієї постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:

- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;

- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;

- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;

-тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування)».

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо пропускустроку дляприйняття спадщинипозивач посилаласяна те,що післясмерті матері ОСОБА_3 був необізнанийпро наявністьзаповіту найого ім`я,у кінцісерпня 2024року підчас прибиранняу будинкубатьків його сестра ОСОБА_2 випадково знайшлаоригінал заповітускладеного найого користь.

Разом зтим,необізнаність пронаявність заповітуможе вважатисяповажною причиноюпропуску строкудля прийняттяспадщини винятководля осіб,які неє спадкоємцямиза закономпершої черги.Позивач є спадкоємцемпершої чергипісля смертіматері ОСОБА_3 ,був обізнанийпро їїсмерть тане бажавна моментвідкриття спадщиниподавати заявупро прийняттяспадщини,про щоним особистозазначено упозовній заяві. Також докази на підтвердження обставини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини позивачем суду не надані.

Таким чином, позивач на власний розсуд розпорядився наданим йому правом як спадкоємцем першої черги та за відсутності на те об`єктивних перешкод, не вчиняв жодних дій на подання заяви про прийняття спадщини після смерті своєї матері.

Так, обставини, на які посилається позивач, як на підстави пропуску встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлоїматері, не заслуговують на увагу та на думку суду, з урахування позиції, яка викладена у постанові ВП ВС від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23, не є поважними.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Суд також враховує те, що чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_6 подав заяву про прийняття спадщини, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про право на спадщину не отримав, відомостей щодо звернення до нотаріуса інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини та проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини матеріали справи не містять. Решетилівська міська рада Полтавської області є належним відповідачем у справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.3,4,12, 81,247,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволення позову ОСОБА_1 до Решетилівської міської ради Полтавського району Полтавської області про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день йогопроголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний, РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач Решетилівська міська рада Полтавської області, місцезнаходження: Полтавська область, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14, ЄДРПОУ 21044065;

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 21.01.2025.

Суддя І.В. Лівер