Рішення

від 23.01.2025 по справі 705/2992/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2992/21

2/705/178/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Годік Л.С.

секретар судового засідання Давидяк І.О.

за участю: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Уманської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, припинення права власності та скасування державного акту, скасування державної реєстрації земельної ділянки, встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 ,після смертіякого правонаступникамиє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_4 ,Уманської міськоїради,третя особа:Головне управлінняДержгеокадастру уЧеркаській області,про визнаннянезаконним таскасування рішенняоргану місцевогосамоврядування,припинення прававласності таскасування державногоакту,скасування державноїреєстрації земельноїділянки,встановлення порядкукористування земельноюділянкою.

Позовні вимогиобґрунтовують тим,що ОСОБА_6 був власником 2/3 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці розміром 1128 кв.м.

На теперішнійчас власниками житлового будинку,що знаходитьсяв АДРЕСА_1 ,по 1/3частині євони - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Власником 1/3 будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці розміром 1128 кв.м., є ОСОБА_4 .

Отже, зазначений житловий будинок перебуває у спільній частковій власності, поділ майна, що є у спільній частковій власності, або виділ частки з майна не проводився, право спільної часткової власності на житловий будинок не припинялось, між співвласниками склався певний порядок володіння та користування майном, який відповідає часткам у праві спільної часткової власності.

В жовтні 2019 року ОСОБА_4 здійснила будівництво вигрібної ями біля частини будинку, яку використовували позивачі, в результаті чого ОСОБА_6 звернувся до Виконавчого комітету Уманської міської ради, стосовно законності дій відповідача, у відповіді Виконавчого комітету Уманської міської ради від 25.11.2019 року вказано, що вигрібна яма знаходиться на земельній ділянці приватної власності, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 121542, кадастровий номер земельної ділянки 7110800000:04:001:0230, власником якої є ОСОБА_4

05.11.2019 року між позивачем та членами його сім`ї з однієї сторони та відповідачем і членами його сім`ї з іншої, відбувся конфлікт з приводу користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, приводом для якого стало влаштування вигрібної ями біля житлового будинку зі сторони якою користується позивач, зрізання багаторічних насаджень та неможливість використовувати гараж, який перебуває в користуванні позивача через те, що відповідач постійно ставить навпроти нього свій автотранспорт і перешкоджає не тільки заїзду в гараж, але і нормальному користуванню даним приміщенням, дані дії відповідача ніяким чином не погоджувались з позивачем, як співвласником житлового будинку.

Вказують,що отриманняземельної ділянкикадастровий номер7110800000:04:001:0230 ОСОБА_4 у власністьне відповідаєнормам законута порушуєправа тазаконні інтересипозивачів.З копіїтехнічної документації про підготовку державного акту на право приватної власності на землю громадянці ОСОБА_4 , площею 0,0440 га., вбачається, що у даній технічній документації відсутні будь-які відомості про інших співвласників даного домоволодіння, жодного погодження меж земельної ділянки з позивачем та іншими співвласниками не здійснювалось, останні навіть не знали про приватизацію земельної ділянки відповідачем.

Порушення права власності позивача полягає в тому, що фактично на вище згаданій земельній ділянці є нерухоме майно позивача (частина житлового будинку), яким він не може володіти, користуватися та розпоряджатися, як це передбачено цивільним законодавством, не може обслуговувати, проводити ремонт нерухомого майна, яке йому належить.

Оскільки, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки становить 0.1007 га., отже виходячи з норм статті 120 Земельного кодексу України, сторони можуть отримати у власність земельні ділянки пропорційно часткам у нерухомому майні, а саме: позивач 0.0671 га., що відповідає частці 2/3 у праві власності на будинок, в свою чергу відповідач 0,0336 га., що відповідає частці 1/3 у праві власності на будинок. Не дивлячись на вище зазначене, відповідач отримала земельну ділянку площею 0,0440 га, що значно порушує права та законні інтереси позивача на приватизацію земельної ділянки під житловим будинком.

Крім того,позивачі зазначають,що площа земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:04:001:0230, що належить ОСОБА_4 , в Державному земельному кадастрі становить 0,0440 га, в той самий час як в «Державному акті на право власності на земельну ділянку» від 17.05.2004 ЧР 121542 площа вказаної ділянки - 0,0354 га. Різниця між площами в розмірі 0,0440 - 0,0354 = 0,0086 га. Інформація яка була внесена при державній реєстрації земельної ділянки не відповідає дійсності (правовстановлюючим документам), розташування зареєстрованої земельної ділянки кадастровий номер 7110800000:04:001:0230, не відповідає фактичному землекористуванню.

Щодо визначенняпорядку користуванняземельною ділянкоюплощею 0,1007га.,по АДРЕСА_1 ,зазначають,що ОСОБА_6 звернувся доТОВ «КонтактСервіс» дляпроведення судовоїземельно-технічноїекспертизи зарезультатами якоїотримано висновоквід 28квітня 2021року №25/21/Буд. Експертом надано два варіанти можливого порядку землекористування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1007 га., згідно часток у праві спільної часткової власності на нерухоме майно (будинок), що повністю відповідають вище описаним нормам права щодо користування земельними ділянками під спільним майном та часткам у праві спільної часткової власності позивача та відповідача.

Просять суд:1)визнати незаконнимта скасуватирішення Уманськоїміської радивід 18.02.2004року №13-28/24«Про розглядзвернень підприємствустанов тагромадян зпитань землекористування,приватизації земельнихділянок» вчастині передачіу приватнувласність ОСОБА_4 земельної ділянкиплощею 440кв.м.для обслуговуванняжитлового будинкупо АДРЕСА_1 ,(пункт6.39рішення);2)припинити правовласності ОСОБА_4 на земельнуділянку кадастровийномер 7110800000:04:001:0230,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,площею 0,0440га.,та скасуватидержавний актна правовласності наземельну ділянкусерія ЧР№ 121542від 17травня 2004року,кадастровий номерземельної ділянки7110800000:04:001:0230;3)скасувати державнуреєстрацію земельноїділянки кадастровийномер 7110800000:04:001:0230,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,площею 0,0440га.,проведену УправліннямДержгеокадастру вУманському районіЧеркаської областівід 17.05.2004року; 4)встановити порядоккористування земельноюділянкою площею0,1007га.,за адресою АДРЕСА_1 передбачений варіантомдругим висновкуексперта №25/21/Буд.від 25квітня 2021року,по четвертомупитанню.У відповідностідо Плану№2можливого землекористуванняземельної ділянкипо АДРЕСА_1 загальною площею0,1007га,в користування:- ОСОБА_4 передати земельнуділянку площею0,0336га (частка1/3,позначена жовтоюфарбою);- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передатиземельну ділянкуплощею 0,0671га (частка2/3,позначена блакитноюфарбою);-встановити сервітутна користь ОСОБА_4 по земельнійділянці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,площею 0,0039га,вид сервітуту - «право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху» (позначений штрихуванням червоною фарбою).

11.08.2021від представникавідповідача Уманськоїміської радиЩербака Н.Л.до судунадійшов Відзивна позовнузаяву вякому заперечує протизадоволення позовнихвимог тавважають,що позовнівимоги доУманської міськоїради єбезпідставними,необгрунтованими татакими,які непідлягають дозадоволення.Вказує,що аргументи позивача,щодо протиправностідій Уманськоїміської радипри прийняттіоскаржуваного рішення№13-28/24від 18.02.2004року невідповідають дійсності. Так відповідно до положень ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Відповідно до положень ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України. До клопотання додається розроблена відповідно до ЗУ «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення. Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відповідно до положень п. 34 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської радиздійснюється вирішеннявідповідно дозакону питаньрегулювання земельнихвідносин.На підставівище зазначеногота впорядку передбаченомуп.34ст.26ЗУ «Промісцеве самоврядуванняв Україні»,ст.122ЗК України,п.7,п.6.39Рішення вирішенопередати уприватну власністьземельні ділянкирозташовані вмежах Умані,а самеземельну ділянку ОСОБА_4 площею440кв.м.,для обслуговуванняжитлового будинку,в томучислі 86кв.м.,спільне користуванняпо АДРЕСА_1 .В тойже час,позивачем ненадано досуду жодногодокументально підтвердженогодоказу пропротиправність прийнятогоРішення тав якійчастині прийнятерішення порушуєправа позивачата вчастині чогобули допущеніпорушення приприйнятті рішення. В доданихдо позовноїзаяви матеріалах,наявний висновоксудового експертаГнатока ВіктораГригоровича №25/21/Будвід 28.04.2021року (ТОВ«Контакт-Сервіс»),про здійсненнясудової земельно-технічноїекспертизи.Ввідній частинінаведені питаннявинесені надослідження експерта.Питання,які булипоставленні танаведенні уввідній частинівисновку експертане даютьобґрунтування табудь-якихпідтверджень наявностіпорушеного правау позивача,тим самимпротиправності (незаконності)оскаржуваного Рішення.Крім того,представник зазначає,що позивачемпропущені строкипозовної давностідля зверненнядо судуз позовом,оскільки оскаржуване Рішення прийнято 18.02.2004 року. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

18.10.2021від відповідача ОСОБА_4 до судунадійшов Відзивна позовнузаяву вякому зазначає,що викладені упозовній заявівимоги протирічатьфактичним обставинамсправи,є протиправнимиі нев повніймірі відповідаютьзаконності.Так,відповідачка ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажупридбала 03вересня 1982року у ОСОБА_7 належну йомуквартиру АДРЕСА_2 ,розташований наприсадибній земельнійділянці розміром1128кв.м. Власником 2/3частин вказаногожитлового будинкубув ОСОБА_8 . Тобто,фактично станомна 03.09.1982року вказанийжилий будинокбув виділенийу часткахта розділенийокремими входами,мав тамає іна данийчас двіокремі квартири. З оглядуна те,що згідноісторично склавшихсямеж тафактичного використанняприсадибної земельноїділянки по АДРЕСА_1 міжсусідами,станом на03.09.1982року відповідачка ОСОБА_4 почала використовуватиту частинуземельної ділянкиіз загальноїплощі 1128кв.м.,якою користувавсяколишній власникчастини цьогожитлового будинку ОСОБА_7 .Однак співвласникцього жилогобудинку ОСОБА_8 висловив незадоволеннятаким розподілом,вважаючи,що ОСОБА_4 не поправу користуєтьсяземельною ділянкою,тому ОСОБА_4 за захистомсвоїх правта інтересіввимушена булазвернутися досуду.Рішенням Уманськогоміського народногосуду Черкаськоїобласті посправі №2-520-1983р.від 29.08.1983року ОСОБА_4 в домоволодінні,розташованому в АДРЕСА_1 виділено вкористування земельнуділянку під№1пл.343кв.м.,а ОСОБА_8 під №11пл.496кв.м.,як вказанона схемірозподілу червоноюфарбою від20.04.1983року,а двірзалишити вспільному користуванні.Зазначене рішеннясуду нікимне оскарженота набралозаконної сили,і наданий часє чинним. 01жовтня 2003року ОСОБА_4 ,маючи правона приватизаціюземельної ділянкипід №1пл.343кв.м.,якою вонакористувалася напідставі зазначеноговище рішеннясуду,звернулася іззаявами доУманського міськогоземельно-кадастровогобюро зпроханням провестиінвентаризацію земельноїділянки івиготовити технічнудокументацію,та доУманської міськоїради Черкаськоїобласті пропередачу їйбезкоштовно уприватну власністьземельної ділянкиплощею 0,440га дляобслуговування жилогобудинку таведення особистогоселянського господарства.Згідно поданихзаяв буловиготовлено технічнудокументацію,в томучислі іплан встановленихмеж такадастровий планземельної ділянки,інші документи,які необхіднідля приватизаціїцієї земельноїділянки.29вересня 2003року Управліннямістобудування іархітектури Виконавчогокомітету Уманськоїміської радипостановило Висновок«Щодо умоввикористання земельноїділянки танаявності містобудівнихобмежень таобтяжень длявідведення земельноїділянки»,згідно якогонадано ОСОБА_4 можливість оформитиправо власностіна земельнуділянку по АДРЕСА_1 для обслуговуванняжитлового будинку.10листопада 2003року булоскладено Актпольової прийомкиробіт відноснозазначеної земельноїділянки провстановлення межземлекористування ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 ,загальною площею0,1002га.,де,зокрема,зазначено поВисновку:«Матеріали можутьслужити основоюдля встановленнянорми визначенняділянки пофактичному користуваннюта видачіДержавного актана правоволодіння землею»,підписаний начальникомуправління земельнихресурсів вм.Умань Черкаськоїобласті ОСОБА_9 та інженеромгеодезистом МаксименкоО.О.12лютого 2004року начальникУманського міськогоуправління земельнихресурсів постановивВисновок «Пропередачу земельноїділянки по АДРЕСА_1 вприватну власність ОСОБА_4 »,яким погодивпередачу вказаноїземельної ділянкиу приватнувласність відповідачці.Рішенням Уманськоїміської радивід 18.02.2004року №13-28/24«Про розглядзвернень підприємств,установ тагромадян зпитань землекористування,приватизації земельнихділянок» переданоу приватнувласність ОСОБА_4 земельну ділянкуплощею 440кв.м.для обслуговуванняжитлового будинкупо АДРЕСА_1 (пункт6.39рішення).17травня 2004року ОСОБА_4 на підставіРішення Уманськоїміської радивід 18.02.2004року №13-28/24отримала Державнийакт направо власностіна земельнуділянку площею0,0440га по АДРЕСА_1 ,Серія ЧР№121542,з цільовимпризначенням -для обслуговуванняжилого будинку,в т.ч.спільне користування0,0086га.Тобто, ОСОБА_4 у відповідностідо чинногозаконодавства отрималау приватнувласність вказануземельну ділянкута немала жоднихпретензій зісторони позивачівСиваків.Про підготовкутехнічної документації,а потімі приватизаціювідповідачкою вказаноїчастини земельноїділянки,власники врівних долях1/3частини жилогобудинку по АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 тапозивач ОСОБА_6 добре знали,так яквідносно визначеннямеж приймаврішення судще в1983році,а потімі інженери-геодезистита іншіпрацівники Управлінняземельних ресурсівнеодноразово в2003році проводилироботи повідбивці фактичнихмеж суміжнихземельних ділянокза допомогоюрізного родуприладів тощов присутностівказаних осіб,однак ніякихзаперечень,скарг,заяв чиклопотань,до відповідачкичи вінші державнічи органимісцевого самоврядуваннящодо незаконності,протиправності тощодій відповідачкивід нихне надходило.Твердження позивача ОСОБА_6 про те,що вінлише 25.11.2019року дізнавсяпро приватизацію ОСОБА_4 вказаної частиниземельної ділянкине відповідаєфактичним обставинамсправи.Просить застосувати норму права щодо пропущеного без поважних причин строку давності звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, в повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.10.2021від представникапозивачів -адвоката УльченкаС.О.надійшла Відповідьна відзиввідповідача ОСОБА_4 в якійвважає доводи відповідачки,викладені увідзиві,такими,що невідповідають фактичнимобставинам справи,не ґрунтуютьсяна належномузастосуванні нормматеріального права,не підтвердженіналежними,допустимими,достатніми тадостовірними доказами.Окрім того,у відповідіна відзивпредставником часткововикладено аналогічнупозицію,як упозовній заяві,щодо сутіспору таобставин справита зазначає,що твердження відповідачкипро наданняїй вкористування земельноїділянки зарішенням Уманськогоміського народногосуду Черкаськоїобласті посправі №2-520-1983р.від 29.08.1983року,не відповідаєдійсності,оскільки судина тойчас небули наділеніповноваженнями щодорозгляду питаньнадання земельнихділянок вкористування.Питання наданняземельних діляноквирішувалось виконавчимкомітетом міськоїРади народнихдепутатів.А оскаржитице рішенняможна буловиключно довиконавчих комітетіввищестоящих Раднародних депутатів.Натомість діючена тойчас законодавствопередбачало розглядземельних спорівсудами виключноз питанняпро порядоккористування спільноюземельною ділянкою.Стаття 167ЗК УкраїнськоїРСР визначає,що вирішенняземельних спорівміж співвласникамиіндивідуальних будівель,про порядоккористування спільноюземельною ділянкоюрозглядаються судами.Отже,до компетенціїсуду згіднозаконодавства,що діялостаном на1983рік відноситьсявирішення спорівміж співвласникаминерухомого майнавиключно щодопитань порядкукористування спільноюземельною ділянкою.Земельну ділянкув користуванняможна булоотримати виключнона підставірішення виконавчихкомітетів сільських,селищних,міських ірайонних Рад.Наведене вищеспростовує твердженняпро отриманняв користуваннявідповідачки спірноїземельної ділянкиза рішеннямУманського міськогонародного судуЧеркаської областіпо справі№2-520-1983р.від 29.08.1983року,оскільки вищезазначеним рішеннямвизначено порядоккористування земельноюділянкою підспільним нерухомиммайном.Також зазначає,що зарішенням судувідповідачка маєправо використовуватиземельну ділянкуплощею 343кв.м.,що дорівнює0,0343га.,натомість нею,отримана увласність земельнаділянка площею0,0440га.,що значноперевищує площуземельної ділянкизгідно рішеннясуду. Також зазначає, що загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 , згідно рішення суду № 2-520-1983 р. та проекту порядку користування земельною ділянкою складає 1128 кв.м. або 0,1128 га, натомість на даний момент у відповідності до тверджень відповідачки площа земельної ділянки становить 0,1002 га., що складає 1002 м.кв., розбіжність між площами складає 126 м.кв. або 0,0125 га., що не дає можливість говорити про точність та відповідність рішення суду фактичній ситуації. Отже, згідно рішення суду визначено порядок користування земельною ділянкою під спільним нерухомим майном, земельна ділянка в користування даним рішенням суду не надавалась. Твердження відповідачки, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки роботи по відбивці фактичних меж суміжних земельних ділянок за допомогою різного роду приладів інженерами-геодезистами та іншими працівниками Управління земельних ресурсів проводились в 2003 році в присутності позивача та його родичів (співвласників будинку) не відповідає дійсності та не підтверджено ніякими доказами. Просить задоволити позовну заяву.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позов в повному обсязі та просили його задоволити.

Представник позивачів адвокат Ульченко С.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник Уманської міської ради в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява представника про розгляд справи у їх відсутність, з урахуванням поданої письмової позиції щодо спору.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Представник відповідача адвокат Білан О.Є. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи та правовідносини, що врегульовані нормами права, що їм відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 був власником 2/3 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці розміром 1128 кв.м., вище зазначене майно набуте позивачем в порядку спадкування: 1/9 частина будинку - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 травня 1994 року, зареєстровано в реєстрі за № 2-1411; 4/9 частини будинку - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 листопада 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3-3122; 1/9 частини Будинку згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 листопада 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3-3121 (а.с.26-32 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.09.2022 серії НОМЕР_1 (а.с.199 т.1).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 12.10.2023 власниками житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , по 1/3 частині, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.212-215 т.1).

Власником 1/3 частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці розміром 1128 кв.м., є ОСОБА_4 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 03.09.1982 р. (а.с.53-56 т.1).

Рішенням Уманського міського народного суду Черкаської області по справі №2-520-1983 р. від 29.08.1983 року ОСОБА_4 в домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_1 виділено в користування земельну ділянку під №І пл. 343 кв.м., а ОСОБА_8 під №ІІ пл. 496 кв.м., як вказано на схемі розподілу червоною фарбою від 20.04.1983 року, а двір залишити в спільному користуванні (а.с.57 т.1).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується учасниками процесу, зазначене рішення суду ніким не оскаржено та набрало законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, суд не враховує позицію представника позивачів ОСОБА_3 , викладену на а.с.149-150 т. 1 Відповіді на відзив, щодо відсутності повноважень Уманського міського народного суду Черкаської області на розгляд спору про встановлення порядку землекористування та відповідно станом на 29.08.1983 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , згідно рішення суду, виділено в користування земельні ділянки, якими вони фактично користувались.

Крім того, в наданій суду позивачами Технічній документації по підготовці державного акту на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_4 , на а.с. 49-52 т. 1, наявний генеральний план земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та саме план користування земельною ділянкою згідно рішення суду від 29.08.1983 року.

В статті 41 Конституції України зазначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

01 жовтня 2003 року ОСОБА_4 , маючи право на приватизацію земельної ділянки, якою вона користувалась, і яка розташована по АДРЕСА_1 , звернулася із заявами до Уманського міського земельно-кадастрового бюро з проханням провести інвентаризацію земельної ділянки та зробити розподіл з її співвласниками та вказала свою частку домоволодіння 1/3 і виготовити технічну документацію, та до Уманської міської ради Черкаської області про передачу їй безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 0,440 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства (а.с.38-39 т.1).

Згідно поданих заяв ОСОБА_4 , Уманське міське земельно-кадастрове бюро провело відповідну роботу та виготовило технічну документацію, в тому числі і план встановлених меж та кадастровий план земельної ділянки, інші документи, які необхідні для приватизації цієї земельної ділянки.

29 вересня 2003 року Управління містобудування і архітектури Виконавчого комітету Уманської міської ради ухвалило Висновок «Щодо умов використання земельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обтяжень для відведення земельної ділянки», згідно якого надано ОСОБА_4 можливість оформити право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку.

10 листопада 2003 року було складено Акт польової прийомки робіт відносно зазначеної земельної ділянки про встановлення меж землекористування ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1002 га., де, зокрема, зазначено по Висновку: «Матеріали можуть служити основою для встановлення норми визначення ділянки по фактичному користуванню та видачі Державного акту на право володіння землею», підписаний начальником Управління земельних ресурсів в м. Умань Черкаської області ОСОБА_9 та інженером геодезистом Максименко О.О.

12 лютого 2004 року начальник Уманського міського управління земельних ресурсів Держкомзему України Кузуб В.В. постановив Висновок «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в приватну власність ОСОБА_4 », яким погодив передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 .

Рішенням Уманської міської ради від 18.02.2004 року №13-28/24 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок» передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 440 кв.м. для обслуговування житлового будинку, в т.ч. 86 кв.м. спільне користування, по АДРЕСА_1 (пункт 6.39 рішення) (а.с. 61 т. 1).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України. До клопотання додається розроблена відповідно до ЗУ «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до положень п. 34 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, таким правом безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами скористалася ОСОБА_4 , звернувшись до Уманської міської ради із відповідною заявою.

17 травня 2004 року ОСОБА_4 на підставі Рішення Уманської міської ради від 18.02.2004 року №13-28/24 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0440 га по АДРЕСА_1 , Серія НОМЕР_2 , з цільовим призначенням - для обслуговування жилого будинку, в т.ч. спільне користування 0,0086 га, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №4817 (а.с.25 т.1).

Щодо позиції позивачів з приводу розбіжностей у розмірі земельних ділянок слід зазначити наступне.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

За змістом ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При набутті права власності сторонами на житловий будинок по АДРЕСА_1 загальний розмір земельної ділянки зазначено 1128 кв.м. (1994 рік та 1982 рік).

Як вбачається з Технічної документації по підготовці державного акту на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_4 , станом на 2003-2004 роки, загальний розмір спірної земельної ділянки 1002 кв.м.

Згідно Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 , станом на 2021 рік, загальний розмір спірної земельної ділянки 1007 кв.м. З пояснювальної записки вбачається, що при вимірюванні земельної ділянки різними приладами допускається похибка (а.с.7-43 т.2).

Рішенням Уманського міського народного суду Черкаської області по справі №2-520-1983 р. від 29.08.1983 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_1 виділено земельні ділянки під №І пл. 343 кв.м. та під №ІІ пл. 496 кв.м., в користування, а не у приватну власність. Розміри ділянок було вказано на схемі розподілу червоною фарбою від 20.04.1983 року, а двір залишено в спільному користуванні, без зазначення загального розміру земельної ділянки та площі двору спільного користування.

ОСОБА_4 звертаючись в Уманське земельно-кадастрове бюро в 2003 році вказала свій розмір частки 1/3 в домоволодінні та при розробці технічної документації останній було заміряно земельну ділянку площею 440 кв.м., в т.ч. 86 кв.м. спільне користування.

Позивачі не звертались до міської ради із заявами про надання їм дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки. Тобто, сторони не скористались своїм правом щодо приватизації земельних ділянок відповідно часток у праві власності на вказаний житловий будинок.

Згідно ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення її прав, свобод чи законних інтересів відповідачем Уманською міською радою при ухваленні рішення згідно норм чинного законодавства України, та ОСОБА_4 при набутті права власності на земельну ділянку.

Крім того, як вказував позивач, підставою для звернення до суду із зазначеним позовом слугувало будівництво відповідачкою вигрібної ями біля частини будинку, яку використовують позивачі, зрізання багаторічних насаджень та неможливість використовувати гараж, який перебуває в користуванні позивачів, через те, що відповідач ставить навпроти нього свій транспорт і перешкоджає не тільки заїзду в гараж, але і нормальному користуванню даним приміщенням. З приводу даного конфлікту позивачі зверталися до поліції.

Отже, суд вважає, що позивачем при зверненні до суду із зазначеними позовними вимогами не вірно обрано спосіб захисту.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини першої ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На позивача покладений обов`язок довести в суді ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 76-83 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав. Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивачі не довели тих обставин, на які вони посилаються в своїй позовній заяві позов не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є похідними одна від одної.

Суд не застосовує строк позовної давності з приводу спірних правовідносин, оскільки на підтвердження вчасного звернення до суду позивачем надано Відповідь Виконавчого комітету Уманської міської ради від 25.11.2019 № 02-01/С-1318 в якій зазначено, що 20.11.2019 працівниками Інспекції з благоустрою м. Умань було здійснено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті перевірки виявлено, що вигрібна яма знаходиться на земельній ділянці спільної приватної власності, на що був наданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 121542. Відповідачі не надали суду жодних доказів з якого часу позивач дізнався, що його право порушене, чи міг дізнатись.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір».

Позивач ОСОБА_6 при зверненні до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі вибуття із справи позивача судовий збір сплачується його правонаступником, якщо збір не був сплачений.

Отже, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн.: по 454 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Уманської міської ради, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, припинення права власності та скасування державного акту, скасування державної реєстрації земельної ділянки, встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік