Рішення

від 22.01.2025 по справі 695/4060/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №695/4060/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.,

секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг»</a>, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Калінін С.К. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг»</a> (далі - відповідач, ТОВ «ВВС-Факторинг») про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за №20294, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованість в розмірі 8620,00 гривень.

Приватним виконавецем відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису. Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає до виконання. Зазначає, що нотаріус порушив порядок вчинення виконавчого напису, оскільки законодавство передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору. Зазначає, що позивач не підписував кредитний договір з ТОВ «Фінансова компанія "Арагон", ніколи не отримував одноразовий ідентифікатор, яким нібито підписано договір. Наданий відповідачем нотаріусу примірник кредитного договору не був посвідчений нотаріально, тому нотаріус порушив порядок вчинення виконавчого напису. Відповідачем не доведено факту волевиявлення позивача на укладення договору.

Враховуючи викладене позивач просив визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає до виконання та судові витрати за надання правничої допомоги.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву розгляд справи проводити без їхньої участі, на позовних вимогах наполягав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В судове засідання представника не направив. У визначений судом строк відзиву відповідачем до суду не подано, направлено лише клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 5500 грн. є неспівмірним зі складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим адвокатом часом. Просили стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи приватний виконавець повідомлений належним чином.

За ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за №20294, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованість в розмірі 8620,00 гривень за кредитним договором №2511614, від 25 лютого 2020 року, укладеним між позивачем та ТОВ "ФК "Арагон", правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором факторингу є ТОВ "ВВС-факторинг" (а.с. 39).

10 лютого 2022 року приватним виконавецем виконавчого округу Київської області Кошкером І.А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вказаного виконавчого напису (а.с. 35-37).

07 жовтня 2024 року приватним виконавецем виконавчого округу Київської області Сидорчуком А.А. прийнято виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вказаного виконавчого напису (а.с. 52-54).

В ході примусового виконання виконавчого напису з ОСОБА_1 жодних стягнень не проводилось (відповідь приватного виконавця Сидорчука А.А. на адвокатський запит, а.с. 27).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно із частиною першою статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Кабінетом Міністрів України 29 червня 1999 року прийнято постанову №1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662, якою внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, пунктом 2 наведеної Постанови КМУ доповнено Перелік №1172 після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості

та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 65037659) визнано незаконною та нечинною вказану Постанову Кабінету Міністрів України в частині, в тому числі й п.2 про доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у даній справі відмовлено у перегляді цієї ухвали Вищого адміністративного суду України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року №92.

Тобто, на момент вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису (26.11.2021 року), кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не входили до Переліку №1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного Переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили. А відтак, з врахуванням приписів ст. 87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Слід також зазначити, що пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а відтак підлягає до задоволення позовна вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 3- 6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2024 року між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та адвокатським бюро «Калінін і партнери» було укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги (а.с. 42-46).

Згідно з п. 1.1 договору предметом договору є надання бюро всіма законними методами та способами правової допомоги клієнту за рішенням суду визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №20294 від 26.11.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ВВС-факторинг».

В договорі сторони встановили, що вартість послуг адвоката визначається сторонами в додатках до договору, з урахуванням ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням засновника АБ «Калінін і партнери».

Отже, представництво інтересів ОСОБА_1 під час судового розгляду справи судом здійснював адвокат Калінін С.К., який на підтвердження повноважень представника надав суду договір про надання правової допомоги №б/н від 17.09.2024 (а.с. 42-46), ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1237393 (а.с. 16), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2212 (а.с. 14), акт виконаних робіт від 12.09.2024 (а.с. 51).

Як встановлено в частині 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Таким чином, повноваження Калініна С.К. як представника ОСОБА_1 підтверджені в порядку, встановленому чинним цивільним процесуальним законодавством.

В своїй заяві адвокат Калінін С.К. просив стягнути судові витрати - 5500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу представником надані такі докази: платіжну інструкцію №@2РL558674 від 20 вересня 2024 року про оплату АБ «Калінін і партнери» за договором про надання правничої допомоги від №б/н/24 від 17.09.2024 в сумі 5500,00 грн. (а.с. 50).

Адвокатом Калініним С.К., який надає послуги правової допомоги ОСОБА_1 в Акті виконаних робіт від 12.09.2024 складено перелік послуг, що входять до складу правової допомоги (а.с. 39).

Так, ним виконано такі роботи, витрачено час та визначено розмір гонорару: усна з вивченням документів консультація - 1 год, 500 грн., складення, оформлення запиту адвокатського запиту приватному виконавцю 1 год 500 грн., вивчення та аналіз сканкопій матеріалів виконавчого провадження 1 год 30 хв 500 грн., складання, оформлення та подання до суду позовної заяви 6 год 3000 грн., складання, оформлення та подання до суду заяви про забезпечення позову 2 год 1000 грн. Суд приходить до висновку, що адвокат виконував роботи, описані в додатку до договору (а.с. 51).

Згідно зі ст.ст. 133, 137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», судові витрати на професійну правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги є квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.

Згідно з п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, на яку, зокрема посилався представник позивача, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає, що до стягнення підлягають витрати у розмірі 5500,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

При цьому клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 5500 грн. є неспівмірним зі складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим адвокатом часом, суд вважає необгрунтованим.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 5500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, враховуючи несплату позивачем судового збору при подачі позову (звільнений ухвалою суду від 27 листопада 2024 року), суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за одну немайнову вимогу та заяву про забезпечення позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 (з урахуванням подання позивачем позовної заяви із застосуванням ЄСІТС). Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1453,44 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 81, 133-142, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг»</a>, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає до виконання виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., який зареєстрований за №20294, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг»</a> заборгованість в розмірі 8620,00 гривень за кредитним договором № 2511614 від 25 лютого 2020 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Фінаносва компанія "Арагон».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг»</a> на користь держави судовий збір у розмірі 1453,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг»</a> на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати з оплати правничої допомоги у розмірі 5500 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг»</a>, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37686875, місцезнаходження: вул. Підвисоцького Професора, буд. 10/10, м. Київ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрій Анатолійович, адреса місця роботи: вул. Спартаківська, 12, офіс 1, м. Біла Церква Київська область.

Суддя І.М. Кваша