Рішення

від 16.01.2025 по справі 755/10989/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cправа № 755/10989/21

провадження №: 2/752/320/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року позивач Київський міський центр зайнятості, в особі директора Білича В.О., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.07.2021 цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів- передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості 20.07.2020 звернулась ОСОБА_2 та направила на адресу електронної пошти Дніпровської районної філії КМЦЗ заяву про надання статусу безробітного та заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю. Відповідач для отримання статусу безробітного у вказаній заяві, зазначила інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку, не є підприємцем, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, трудовою діяльністю не займається, пенсію на пільгових умовах не отримує та не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства. Наказом від 20.07.2020 № НТ 200720 відповідачу з 20.07.2020 надано статус безробітної та розпочато виплату допомогу по безробіттю. 19.03.2021 позивачем складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 871. Згідно висновків Акту встановлено: громадянка ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної, зареєстрована з 15.07.2020 в Раді адвокатів Черкаської області та має право на здійснення індивідуальної адвокатської діяльності. Таким чином, відповідач з 15.07.2020 належала до самозайнятого населення, про що не повідомила позивача у період реєстрації як безробітна.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 34032,87 грн та судовий збір.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2021 відкрито провадження у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

У грудні 2021 відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Не погоджується з твердженнями позивача та зазначає, що в графі професія для пошуку підходящої роботи зазначила: «Адвокат». Зазначила, що жодного місця роботи за період перебування на обліку як безробітної особи з 20.07.2020 по 18.03.2021 відповідачу запропоновано не було. Зауважує, що з витягу з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України з вкладки «Електронна трудова книжка», останнім місцем роботи ОСОБА_2 було Адвокатське об`єднання «Гвоздій та Оберкович», з якого вона була звільнена 17.07.2020. Адвокат ОСОБА_2. не здійснювала супроводження власних клієнтів, оскільки не була зареєстрована в податкових органах як самозайнята особа чи як фізична особа-підприємець. Вважає. що позивачем не доведено, що відповідач на час звернення із заявою про надання статусу безробітного або під час перебування на обліку в Дніпровській районній філії Київського міського центру зайнятості здійснював господарську діяльність та отримував дохід від такої діяльності або виконував іншу оплачувану роботу (надавав послуги). Крім того, зауважила, що ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_2 », що підтверджується копією паспорта громадянина України та копією свідоцтва про шлюб.

У січні 2022 представник позивача надав відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов. Зазначив, що доводи відповідача про те, що маючи чинне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на момент реєстрації у центрі зайнятості, адвокатською діяльністю вона не займалась, доходів не отримувала є безпідставними.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як встановлено судом, що до Дніпровської районної філії Київського міського центру зайнятості 20.07.2020 звернулась ОСОБА_2 та направила на адресу електронної пошти Дніпровської районної філії КМЦЗ заяву про надання статусу безробітного та заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

Відповідач для отримання статусу безробітного у вказаній заяві, зазначила інформацію про те, що через відсутність роботи не має заробітку, не є підприємцем, в тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, трудовою діяльністю не займається, пенсію на пільгових умовах не отримує та не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства.

Наказом від 20.07.2020 № НТ 200720 відповідачу з 20.07.2020 надано статус безробітної та розпочато виплату допомогу по безробіттю.

19.03.2021 позивачем складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 871.

Згідно висновків Акту встановлено: громадянка ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної, зареєстрована з 15.07.2020 в Раді адвокатів Черкаської області та має право на здійснення індивідуальної адвокатської діяльності.

Для проведення верифікації державних виплат центром зайнятості направлено запит до Єдиного реєстру адвокатів України та встановлено, що Відповідач, перебуваючи на обліку у Дніпровській районній філії КМЦЗ як безробітна своєчасно не повідомила що має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 001304, дата видачі 15.07.2020.

Таким чином, відповідач з 15.07.2020 належала до самозайнятого населення, про що не повідомила позивача у період реєстрації як безробітна.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітного. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Керуючись вищезазначеними нормами законодавства, 19.03.2021 Позивачем складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 871.

Згідно висновків Акту встановлено: громадянка ОСОБА_2 , в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної, зареєстрована з 15.07.2020 в Раді адвокатів Черкаської області та має право на здійснення індивідуальної адвокатської діяльності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон 5076-VI), адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно п.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Пунктом 1 частини першої ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачена можливість зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом відповідної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації. А також частиною 4 цієї статті передбачено, що інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства України, з 15.07.2020 Відповідач належала до зайнятого населення, про що не повідомила Дніпровську районну філію КМЦЗ у період реєстрації як безробітна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку недобросовісності з боку набувача.

Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у Постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно сформованої правової позиції Київського апеляційного суду, яка викладена в постанові №754/17336/19 від 17.05.2021, припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов`язують із не зупиненням адвокатської діяльності. Отже, не зупинення адвокатської діяльності, яка має статус безробітної, є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому не повідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до ч. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Як зазначає судова практика Верховного Суду України у постанові від 31.05.2018 по справі № 750/9213/16-ц, що адвокатська діяльність є професійною діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому адвокат не може вважаться незайнятою особою з часу отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а отже і мати право на отримання допомоги по безробіттю.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 28.10. 2019 по справі №137/558/17, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю засвідчує право особи на заняття відповідною діяльністю і свідчить про те, що особа є самозайнятою.

Дніпровською районною філією КМЦЗ 22.03.2021 видано наказ № 48, відповідно до якого прийнято рішення щодо повернення ОСОБА_2 , нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення.

Згідно довідки-розрахунку від 22.03.2021 № 186 розмір нарахованого та виплаченого Відповідачу матеріального забезпечення на випадок безробіття з 20.07.2020 по 17.03.2021 становить 34032,87 грн.

Позивачем надіслано ОСОБА_2 лист - повідомлення від 24.03.2021 № 266.5-929/21 про необхідність повернення в добровільному порядку нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття. Відповідачстаном на теперішній час вищевказані кошти в добровільному порядку не повернула.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що маючи чинне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на момент реєстрації у центрі зайнятості, адвокатською діяльністю вона не займалась, доходів не отримувала, оскільки положеннями статей 6, 12, 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення ним права на зайняття такою діяльністю. При цьому доводи скаржника про те, що вона не взята на облік в органах податкової служби як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, не мають правового значення для вирішення даного спору, адже відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат має право здійснювати адвокатську діяльність після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та складання присяги адвоката України. Наявність зазначеного права чинним законодавством не пов`язано з реєстрацією адвоката в органах податкової служби як платника податків».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 цього Закону передбачена можливість зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом відповідної заяви. Проте ОСОБА_2 не скористалась даним правом.

Отже, Відповідач порушила чинне законодавство щодо перебування на обліку в органах служби зайнятості як безробітної, хоча була ознайомлений з ним під особистий підпис, що призвело до незаконного отримання Відповідачем у період з 20.07.2020 по 17.03.2021 допомоги по безробіттю у розмірі 34032 грн. 87 коп.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено відповідний актовий запис № 1100. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_2 , дружини - ОСОБА_2 .

Таким чином з врахуванням викладеного, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовна заява Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Київського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код: 03491091, місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б, рахунок IBAN: UA338201720355469301700706268, банк: Державна Казначейська служба України в м. Києві (ДКСУ) грошові кошти в розмірі 34032 (тридцять чотири тисячі тридцять дві) грн 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Київського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код: 03491091, місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б, рахунок IBAN: UA338201720355469301700706268, банк: Державна Казначейська служба України в м. Києві (ДКСУ) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур