Рішення

від 21.01.2025 по справі 752/2348/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2348/24

Провадження № 2/752/901/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 січня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Либідь» про стягнення пені та компенсації на відшкодування моральної шкоди за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання,-

ВСТАНОВИВ:

у січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з КС «Либідь» на його користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договорами від 11.01.2008 року № 156/08, від 12.03.2008 року № 28/2008ЛФ та від 18.06.2008 року № 71/2008ЛФ про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок за період з 01.01.2023 року по 31.03.2023 року в розмірі 427 716,00 грн та 977 531,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що Галицький районний суд м. Львова рішенням від 02.04.2012 року в справі № 2-851/11, яке набрало законної сили встановив порушення відповідачем умов договорів: від 11.01.2008 року № 156/08, від 12.03.2008 року № 28/2008ЛФ та від 18.06.2008 року № 71/2008ЛФ про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок та стягнув з КС «Либідь» на його користь 12 815,75 грн боргу за депозитними вкладами; 6 193,85 грн відсотків на суму вкладів депозитів; 2 257,13 грн відшкодування збитків у зв`язку з інфляцією; 2 686,80 грн - пені; а всього 23 953,53 грн,.

Також позивач зазначає, що Голосіївським ВДВС відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з КС «Либідь» на його користь 23 953,53 грн та тривають виконавчі дії, але боржник ухиляється від виконання рішення суду.

ОСОБА_1 вказує, що умовами договорів про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення депозиту та нарахованих на нього процентів, спілка виплачує члену кредитної спілки пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Позивач зауважує, що порушенням КС «Либідь» грошових зобов`язань за депозитними договорами йому також заподіяно моральну шкоду, яка полягає в фізичному болі внаслідок погіршення стану здоров`я та душевних стражданнях через неможливість користуватися та вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами.

В зв`язку з викладеним, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 05.02.2024 року відкрито провадження в указаній справі та призначено підготовче засідання (а.с. 21-22).

Ухвалою суду від 21.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 39).

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений в установленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Від відповідача відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між КС «Либідь» та ОСОБА_1 укладено договори про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок, а саме: від 11.01.2008 року № 156/08, від 12.03.2008 року № 28/2008ЛФ та від 18.06.2008 року № 71/2008ЛФ.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2012 року в справі № 2-851/11 позов ОСОБА_1 до КС «Либідь» про стягнення суми депозитних вкладів задоволено частково. Стягнуто на його користь 12 815,75 грн заборгованості за депозитними вкладами, 6 193,85 грн нарахованих відсотків, 2 257,13 грн відшкодування збитків у зв`язку з інфляцією, 2 686,80 грн пені, а всього 23 953,53 грн. Рішення суду набрало законної сили 13.04.2012 року.

На виконання вищезазначеного рішення суду видано виконавчий лист та Голосіївським ВДВС 04.06.2014 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Однак, судове рішення боржник не виконав.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги про стягнення пені тим, що кредитна спілка не виконала зобов`язань щодо своєчасного повернення депозиту та нарахованих на нього процентів, передбачених укладеними між сторонами договорами. Підставою для нарахування пені вказав положення пункту 2.7 кожного з трьох укладених договорів.

Згідно з цим пунктом у разі порушення строків повернення депозитних коштів та нарахованих процентів, кредитна спілка повинна сплатити пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка нараховується на прострочену суму за кожен день прострочення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року в справі № 320/5115/17 зазначено, що після ухвалення судового рішення Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області від 04.12.2014 року (справа № 320/9186/14-ц), яке набрало законної сили 25.03.2015 року, розірвано договори банківського вкладу, тому між сторонами, кожним із вкладників та банком, припинилися договірні правовідносини з договорів банківського вкладу. Після ухвалення рішення про розірвання договорів банківського вкладу та набрання ним законної сили між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів, наявність якого підтверджене судовим рішенням, застосовуються приписи ст. 625 ЦК України у разі його невиконання.

У цій справі строк дії договору про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок від 11.01.2008 року № 156/08 завершився 11.07.2009 року, договору від 12.03.2008 року № 28/2008 - 12.09.2009 року, а договору від 18.06.2008 року № 71/2008 - 18.12.2009 року.

Тобто між сторонами припинилися договірні правовідносини з банківського вкладу.

При цьому, після ухвалення рішення Галицьким районним судом м. Львова від 02.04.2012 року в справі № 2-851/11 між сторонами не існує споживчих (договірних) правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів, наявність якого підтверджене судовим рішенням, застосовуються положення ст. 625 ЦК України.

Отже, з моменту розірвання (припинення) договорів про внесення депозитного вкладу пеня не нараховується, як і припиняється нарахування передбачених договором процентів.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.06.2024 року в справі № 757/36706/20, від 23.10.2024 року в справі № 461/5375/23.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення пені.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Необхідною умовою для відшкодування моральної шкоди є доведення позивачем перед судом факту протиправної поведінки відповідача, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.09.2020 року в справі № 216/3521/16-ц сформулювала висновок про те, що, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема в справі про порушення банком зобов`язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі ст. ст. 16 та 23 ЦК України і ст. 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Судом з`ясовано, що судовим рішенням від 02.04.2012 року в справі № 2-851/11, яке набрало законної сили, встановлено, що КС «Либідь» не виконала свої зобов`язання щодо повернення позивачу грошових коштів за договорами депозитного вкладу. Тобто, починаючи з 2012 року КС «Либідь» ухиляється від виконання судового рішення, що свідчить про тривале порушення права позивача на отримання належних йому грошових коштів.

Неповернення депозитних коштів триває з 2012 року, це створило для позивача значні моральні та психологічні страждання, пов`язані з відчуттям несправедливості, порушенням його фінансових інтересів і прав.

Проте ОСОБА_1 використав додаткові засоби відновлення порушених прав і в липні 2023 року звернувся до КС «Либідь» із новим позовом про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди за порушення відповідачами умов договорів: від 11.01.2008 року № 156/08, від 12.03.2008 року № 28/2008ЛФ та від 18.06.2008 року № 71/2008ЛФ про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок.

У справі № 461/5375/23 ОСОБА_1 зазначав, що за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за вищевказаними договорами за період з 01.07.2022 року до 30.09.2022 року включно стягненню підлягає пеня в розмірі 436 300,80 грн та що у зв`язку з порушенням КС «Либідь» грошових зобов`язань за депозитними договорами йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в фізичному болі внаслідок погіршення стану здоров`я та душевних стражданнях через неможливість користуватися та вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами, яку оцінює в розмірі 977 531,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 23.10.2024 року в справі № 461/5375/23 стягнуто з КС «Либідь» на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Крім того, судом з`ясовано, що у листопаді 2022 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом (справа № 461/5877/22), в якому просив стягнути з КС «Либідь» на його користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року включно за договорами: №156/08 від 11.01.2008 року; № 28/2008ЛФ від 12.03.2008 року; № 71/2008ЛФ від 18.06.2008 року про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок у розмірі 150 746,32 грн та моральну шкоду в розмірі 977 721,00 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04.07.2023 року в справі № 461/5877/22 в задоволенні позову, в тому числі, в частині вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2024 року в справі № 461/5877/22 вказані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди змінено, виклавши мотивувальну частину судових рішень у цій частині в редакції цієї постанови.

Судом касаційної інстанції зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 реалізував у провадженні № 461/5375/23 право на відшкодування моральної шкоди за несвоєчасне повернення вкладів за договорами від 11.01.2008 року № 156/08, від 12.03.2008 року № 28/2008ЛФ та від 18.06.2008 року № 71/2008ЛФ.

Чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за одним і тим самим фактом порушення прав (висновки в постановах Верховного Суду від 05.03.2024 року в справі № 686/23937/23,від 13.11.2023 року в справі № 686/13017/22, від 18.08.2023 року в справі № 686/10621/22, від 13.072023 року в справі № 686/13391/22, від 22.11.2022 року в справі № 686/28957/21-ц, від 07.09.2022 року в справі № 686/19070/21).

За викладених обставин, у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди позивачу необхідно також відмовити, адже моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом).

Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 року в справі №641/8857/17.

При цьому, в спірних правовідносинах багаторазове відшкодування моральної шкоди не передбачене ні договорами, ні законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 у вказаній справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Либідь» про стягнення пені та компенсації на відшкодування моральної шкоди за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко