Ухвала

від 25.12.2024 по справі 757/60751/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60751/24-к

пр. 1-кс-51384/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024000000002420 від 27.11.2024,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024000000002420 від 27.11.2024, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, а саме: на земельну ділянку із кадастровим номером 2625882900:05:003:0009, загальною площею 363,9589 га, яка належить державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном.

Також просив заборонити працівникам Держгеокадастру та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії, зокрема щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вказаного вище об`єкта нерухомого майна.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002420 від 27.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшов Обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції про виявлення ознак корупційного правопорушення, згідно якого вбачається, що на підставі проведеного електронного аукціону №SPE001-UA-20231121-40266 з продажу об`єкта соціально-культурного призначення - Мисливського центру у складі: будинок відпочинку, А загальною площею: 368, 9 кв. м; альтанка, Б загальною площею 23, 3 кв. м; криниця 1; криниця 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Мисливський центр), що є об`єктом державної власності в особі Кабінету Міністрів України, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях за погодженням з Державним агентством лісових ресурсів (на час надання згоди - Голова ОСОБА_4 ) та Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (на час надання - Генеральний директор ОСОБА_5 ) було відчужено зазначений об`єкт державної власності на користь ТОВ «БЛАГО ТІМ» (код ЄДРПОУ 43847434).

Балансова вартість Мисливського центру на момент його відчуження становила 560 876,66 гривні.

30.01.2024 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (від РВ ФДМУ укладено ОСОБА_6 ) та ТОВ «БЛАГО ТІМ» (від ТОВ «Благо ТІМ» укладено за довіреністю ОСОБА_7 , директор ТОВ «БЛАГО ТІМ» - ОСОБА_8 , кінцевий бенефіціар ТОВ «БЛАГО ТІМ» - ОСОБА_9 ) укладено договір купівлі-продажу Мисливського центру за ціною 18 132 000,00 гривень, відомості про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.01.2024, індексний номер - 71347828).

Згідно з положеннями ст. 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна, від імені якої право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим

Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст.ст. 4 - 5 вказаного Закону суб`єктами управління об`єктами державної власності є Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління.

Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема: визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності.

Такі самі норми передбачені Законом України «Про Кабінет Міністрів України».

Цим же Законом передбачено також, що до повноважень Кабінету Міністрів України входить питання по управлінню об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегування в установленому законом порядку окремих повноважень по управлінню зазначеними об`єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям і відповідним суб`єктам господарювання та розробки і виконання державних програм приватизації (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»).

Ураховуючи викладене, вбачається, що суб`єктом управління об`єктами державної власності с Кабінет Міністрів України або міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, але останні с уповноваженими та належними органами управління лише у випадку визначення їх власником, тобто Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Марковецької сільської ради від 24.02.2009 № 8 право власності на Мисливський центр визначено за державою в особі Кабінету Міністрів України господарському віданні Державного підприємства «Івано-Франківське лісове господарство».

У технічному паспорті об`єкта нерухомості та відповідно до Свідоцтва на право власності на нерухоме майно Марковецької сільської ради від 13.04.2009, б/н зазначено, що Мисливський центр належить державі в особі Кабінету Міністрів України та перебуває в повному господарському віданні ДП «Івано-Франківське лісове господарство».

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Право господарського відання, згідно зі ст. 137 Господарського кодексу України, є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Таким чином, при праві господарського відання власник майна здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в господарське відання та безпосередньо або через уповноважений ним орган, а право розпорядження майном має певні обмеження та передбачає обов`язкову згоду власника на вчинення певних дій.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 та наказу Державного агентства лісових ресурсів (далі - Держлісагентство) від 28.10.22 № 909 ДП «Івано-Франківське лісове господарство» припинило свою діяльність шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємством «Ліси України» (далі - ДП «Ліси України»).

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 та наказом Держлісагентства від 28.10.22 № 909 визначено, що ДП «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Івано-Франківське лісове господарство» та зобов`язано ДП «Ліси України» провести реєстрацію права власності та інші речові права на передані об`єкти нерухомості.

Так, наказом Держлісагентства від 12.01.2023 № 114 затверджено Передавальний балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше Державного підприємства «івано-Франківське лісове господарство», яке координується Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства від 10.01.2023.

Ураховуючи викладене, ДІ «Ліси України» прийняло на свій баланс все майно ліквідованого ДП «івано-Франківське лісове господарство», в тому числі матеріали лісовпорядкування документи, підтверджують права (право господарського відання) на земельні ділянки, нерухоме майно, зокрема й Мисливський центр.

Таким чином, фактично з 12.01.2023 Мисливський центр, який належить державі в особі Кабінету Міністрів України, перебуває на балансі та в повному господарському віданні ДП «Ліси України».

При цьому Кабінет Міністрів України на запит Національного агентства від 11.07.2024 № 38-01/50868-24 листом від 19.07.2024 № 76950/0/01-24 повідомив, що у нього відсутні інформація та документи щодо визначення уповноваженого органу управління Мисливським центром.

Таким чином, Кабінет Міністрів України як власник державного майна - Мисливського центру, не визначав уповноважений орган управління цим майном у встановленому законодавством порядку.

Разом з цим Держлісагентство на запити Національного агентства не надало документів, якими б власник майна визначив Держлісагентство уповноваженим органом управління Мисливським центром, на підставі яких вони є уповноваженим органом управління об`єктом державної власності - Мисливським центром, при цьому повідомивши, що наявність повноважень по здійсненню управління об`єктами державної власності визначена Положенням про Державне агентство лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521 (із змінами) (далі - Положення), згідно з п.п. 30 п. 4 якого Держлісагентство відповідно до покладених завдань здійснює управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства.

За таких обставин Кабінет Міністрів України є власником Мисливського центру, який перебуває на балансі ДП «Ліси України», яке має на це майно право господарського відання, що відповідно до положень Господарського кодексу України є обмеженим у праві розпорядження ним.

Щодо уповноваженого органу управління Мисливським центром, то такий орган у відповідності до вимог Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (ст. 5) та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (ст. 20) не визначений, а вимоги, якими керувалось Держлісагентство не наділяли їх правом діяти від імені власника такого майна.

Ініціатором початку процедури приватизації відповідно до вимог ч. 7 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» була громадянка ОСОБА_10 , яка, як встановлено, взагалі не брала участі у проведеному аукціоні та не мала реального наміру придбати це майно, а була лише ініціатором початку процедури приватизації, зокрема включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації (заява ОСОБА_10 від 17.03.2023 №18/00630).

Про відсутність намірів у ОСОБА_10 придбати майно може свідчити те, що остання неодноразово зверталась із заявами до органів приватизації щодо включення тих чи інших об`єктів державної власності, балансоутримувачем яких є ДП «Ліси України», до об`єктів малої приватизації, зокрема до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, але в подальшому не брала участі в оголошених аукціонах, або, у випадку участі та перемоги в електронному аукціоні, не сплачувала у належний строк (20 робочих днів) кошти.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації.

На виконання вказаних положень Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях листом від 23.03.2023 № 08-03-00426 звернулося до Держлісагентства з пропозицією надати згоду або вмотивовану відмову щодо приватизації Мисливського центру.

При цьому до власника майна - Кабінету Міністрів України таких звернень не надходило (лист - відповідь Кабінету Міністрів України від 19.07.2024 № 76950/0/01-24), та, своєю чергою, Кабінет Міністрів України не визначав Держлісагентево, так само, як і ДП «Ліси України» уповноваженим органом управління Мисливським центром.

Так, отримавши лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 23.03.2023 № 08-03-00426 з пропозицією надати згоду або вмотивовану відмову щодо приватизації Мисливського центру, Держлісагентство керуючись п.п. 30 п. 4 Положення, де зазначено, що Держлісагентство відповідно до покладених завдань здійснює управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства, та зловживаючи службовим становищем, листом від 23.03.2023 № 05-34/1793-23 доручає ДП «Ліси України», як балансоутримувачу майна державної власності, визначити позицію щодо приватизації Мисливського центру, без звернення при цьому до власника майна - Кабінету Міністрів України.

ДП «Ліси України», своєю чергою, листом від 24.03.2023 № 2006 надає доручення Карпатському лісовому офісу ДП «Ліси України» в одноденний термін забезпечити розгляд вказаного звернення філією, на самостійному балансі якої обліковується Мисливський центр на предмет їх використання із наданням відповідних пропозицій щодо його приватизації, який Карпатський лісовий офіс ДП «Ліси України» листом від 24.03.2023 № 333 скерував до філії Івано-Франківського лісового господарства, про що повідомив ДП «Ліси України».

Надалі, вже філія Івано-Франківського лісового господарства листом від 24.03.2023 № 10-198 надає Карпатському лісовому офісу ДП «Ліси України» копію Свідоцтва на право власності та технічний паспорт на будівлі Мисливського центру, при цьому зазначає, що Свідоцтво на право власності та технічний паспорт на альтанку відсутні, водночас згоди або вмотивованої відмови щодо включення Мисливського центру до об`єктів малої приватизації у цьому листі немає.

Листом від 27.03.2023 № 10-201 філія Івано-Франківського лісового господарства надіслала Карпатському лісовому офісу ДП «Ліси України» відповідь, де зазначено, що вони не заперечують щодо приватизації Мисливського центру. Проте, жодних обґрунтувань доцільності включення об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, не наведено.

До того ж Філія Івано-Франківського лісового господарства (керівник - ОСОБА_11 ), яка фактично надала згоду на приватизацію Мисливського центру листом від 27.03.2023 № 10-201, не мала на своєму балансі Мисливський центр, оскільки за вказаним Передавальним актом, все припиненого підприємства «Івано-Франківське господарство» мало б відійти та зареєструватись за ДП «Ліси України».

Разом з цим у листі Кабінету Міністрів України від 19.07.2024 № 76950/0/01-24 надано відповідь, що до Кабінету Міністрів України як до власника не надходило листів від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, Держлісагентства, а також від Філії «Івано-Франківське лісове господарство» ДП «Ліси України» та ДП «Ліси України» щодо надання згоди або вмотивованої відмови стосовно приватизації Мисливського центру.

Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулося з листом про надання згоди вмотивованої відмови щодо внесення Мисливського центру до об`єктів малої приватизації не до уповноваженого органу управління та не до власника майна, а до Держлісагентства, яке, своєю чергою, зловживаючи п.п 30 п. 4 Положення про Держлісагентство, яким передбачено лише загальне положення про здійснення управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Держлісагентства, без повідомлення власника (Кабінету Міністрів України) про наміри відчужити Мисливський центр та отримання, відповідно, на це згоди останнього, фактично погодили включення об`єкта державного майна до переліку об`єктів, які підлягають приватизації.

Зазначені дії можуть свідчити про попередню змову Держлісагентства та ДП «Ліси України» з органом приватизації - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, унаслідок чого останні звертаються з листом про надання згоди або вмотивованої відмови щодо включення Мисливського центру до об`єктів малої приватизації, не до майна, а до Держлісагентства, яке нібито є уповноваженим органом управління цим майном.

Надалі за попередньою змовою з Держлісагентством, ДП «Ліси України», зловживаючи службовим становищем, користуючись тим, що Мисливський центр перебуває на балансі ДП «Ліси України», листом від 27.03.2023 № 2074 повідомляє, що не заперечує щодо включення Мисливського центру до об`єктів малої приватизації.

Держлісагентство листом від 27.03.2023 № 05-34/1874-23 повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, що з урахуванням позиції ДІ «Ліси України», останні не заперечують щодо включення Мисливського центру до об`єктів малої приватизації.

Посадові особи Держлісагентства та ДП «Ліси України», маючи намір відчужити об`єкт державної власності на користь третіх осіб за відсутності згоди належного власника майна - Кабінету Міністрів України та повідомлення останнього про такі наміри, а також без наявності документів, які б уповноважували їх управляти таким майном, за зверненням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, листом від 27.03.2023 № 05-34/1874-23 надали дозвіл на включення до об`єктів малої приватизації Мисливського центру.

Отже, за відсутності письмової згоди власника об`єкта державної власності - Мисливського центру, в особі Кабінету Міністрів України, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та ДП «Ліси України», на підставі звернення органу приватизації, Держлісагентство в особі Голови ОСОБА_4 та ДІ «Ліси України» в особі Генерального директора ОСОБА_5 незаконно погодили включення вищевказаного об`єкта до переліку об?єктів малої приватизації.

Так, наказом Фонду державного майна України від 03.08.2023 № 1378 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № l «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами)» додаток 5 «Перелік об`єктів соціально - культурного призначення» доповнено об`єктом - Мисливський центр у складі: будинок відпочинку, А, загальною площею: 368, 9 кв. м; альтанка, Б, загальною площею 23, 3 кв. м; криниця 1; криниця 2; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який включено до об`єктів, що підлягають приватизації.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 17.08.2023 № 212 було створено аукціонну комісію з продажу Мисливського центру.

Умовно дотримавшись процедури отримання погодження щодо включення Мисливського центру до об`єктів малої приватизації, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 08.01.2024 № 09 затверджено протокол про результати проведення електронного аукціону № SPE001-UA-20231121-40266 з продажу об`єкта соціально-культурного призначення - Мисливського центру, переможцем якого визнано ТОВ «БЛАГО ТІМ», ціна продажу об`єкта державної власності - 18 132 000,00 грн з ПДВ

Також, до прикладу, встановлено, що крім приватизації у такий спосіб Мисливського центру, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, на підставі заяви тієї ж ОСОБА_10 , яка так само не брала участі в електронному аукціоні, було відчужено шляхом приватизації об`єкт державної власності (власник - Держлісагентство, балансоутримувач - Філія «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України») - групу інвентарних об`єктів на користь ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Волкор» (ЄДРПОУ 42164262).

Окрім цього, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у 2023 році відчужено шляхом приватизації ще 2 об`єкти державної власності, балансоутримувачем яких є ДП «Ліси України» за заявою ОСОБА_10 : група інвентарних об`єктів на користь ТОВ «ТРИ ВІСІМКИ» (ЄДРПОУ 40002333); група інвентарних об`єктів на користь ТОВ «ВУДЛЕНД УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 36698963).

Ще один випадок відчуження шляхом приватизації об`єкта державної власності, балансоутримувачем якого є ДП «Ліси України», Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях у 2023 році - це приватизація групи інвентарних об`єктів за заявою ОСОБА_12 на користь ТОВ «ДЕМЕТРА СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 43997403).

Зазначені випадки відчуження об`єктів державної власності шляхом приватизації, балансоутримувачем яких є ДП «Ліси України», не єдині, загалом у такий спосіб протягом 2023 - 2024 років було приватизовано на користь третіх осіб приватного сектору економіки більше 30 об`єктів державної власності.

Поряд з цим Національним агентством встановлено також, що адреса Мисливського центру, а саме: вул. Центральна, 2б, с. Марківці, Івано-Франківський р-н. Івано-Франківська обл., не відповідає фактичному місцю розташування цього об`єкта, а сам об`єкт нерухомості знаходиться у кварталі Марковецького лісництва на земельній ділянці лісового фонду (кадастровий номер 2625882900:05:003:0009) загальною площею 363,9589 га.

Натомість адреса, яка належить такому об`єкту згідно із правоустановчими документами знаходиться у місці розташування житлової та громадської забудови с. Марківці Івано-Франківської області.

Більше того, рішенням від 25.01.2011 № 2 виконавчого комітету Марковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області було визнано право на нежитлові будівлі та споруди за Івано-Франківською обласною організацією Українського товариства мисливців та рибалок згідно із технічним паспортом, які знаходяться за адресою: с. Марківці, вул. Центральна 2б.

На підставі вказаного рішення 17.02.2011 Марковецькою сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області було видано ще одне свідоцтво про право власності на інше нерухоме майно, але яке розташоване за тією самою адресою.

При цьому у матеріалах інвентаризаційної справи, наданої Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації на припис Національного агентства від 05.08.2024 № 38-01/23-24, містяться різного роду документи, зокрема: заяви Івано-Франківського Держлісгоспу від 26.02.2003 № 02-99, від 21.09.2007 № 02-409, заява ДП «Івано-Франківського лісового господарства» від 31.12.2007, в яких адреса Мисливського центру зазначена: с. Марківці, Лісовий кордон - урочище Марківці, Тисменицький р-н. Івано-Франківська область.

Окрім цього, вказана інвентаризаційна справа містить також рішення державного реєстратора від 17.03.2008, яким було відмовлено ДІІ «Івано-Франківське лісове господарство» в оформленні права власності на Мисливський центр у зв`язку з тим, що відсутня адресна частина та згідно з електронним реєстром, створеним на підставі даних, поданих органами місцевого самоврядування в с. Марківці немає урочища «Марківці».

Надалі на підставі рішення виконавчого комітету Марковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 24.02.2009 № 8, в якому зазначено адресу Мисливського центру: с. Марківці, вул. Центральна, 2б, Тисменицький р-н. Івано-Франківська область. У зв`язку з цим ДП «Івано-Франківське лісове господарство» звернулось із повторною заявою від 03.03.2009 № 02-103 до обласного бюро технічної інвентаризації про видачу свідоцтва про право власності на будинок відпочинку Мисливського центру.

Водночас будь-яких документів, які б підтверджували присвоєння Мисливському центру адреси: Івано-Франківська область, с. Марківці, Центральна вулиця, 2б, яка була однією із основних підстав у видачі свідоцтва на права власності, на запити Національного агентства Архівним відділом № 3 Івано-Франківської районної державної адміністрації, Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації та Тисменицькою міською радою не надано.

ДП «Ліси України» на запит Національного агентства листом від 23.07.2024 № 4884/16.1-2024 надали інформацію та документи, серед яких є технічний паспорт на Мисливський центр, адреса якого: с. Марківці, вул. Центральна 2б, що виконані рукописним текстом.

Таким чином, згідно обставин, викладених у тексті Обґрунтованого висновку Національного агентства з питань запобігання корупції про виявлення ознак корупційного правопорушення, вбачаються факти зловживання службовим становищем та підробки службових документів посадовими особами ДП «Ліси України» та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях на користь ТОВ «Благо ТІМ», що спричинило тяжкі наслідки, у зв`язку з чим на даний час з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження виникла необхідність перевірити у ході досудового розслідування обставини, встановлені Національним агентством з питань запобігання корупції.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Як встановлено у ході досудового розслідування відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - Мисливський центр у складі: будинок відпочинку, А загальною площею: 368, 9 кв. м; альтанка, Б загальною площею 23, 3 кв. м; криниця 1; криниця 2, за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведеного електронного аукціону №SPE001-UA-20231121-40266, передбачено, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт приватизації, не є предметом купівлі-продажу нерухомого майна.

Водночас, ДП «Ліси України» в інтересах ТОВ «БЛАГО ТІМ» звернулось із відповідним зверненням до Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо звернення ТОВ «БЛАГО ТІМ на свою користь земельних наділів, розташованих на земельній ділянці із кадастровим номером 2625882900:05:003:0009, загальною площею 363,9589 га.

Разом з тим, ОСОБА_11 , який діє від імені ДП «Ліси України» нотаріально посвідчено заяву, згідно якої, останній, як представник ДП «Ліси України» надає дозвіл компетентним органам здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2625882900:05:003:0009, загальною площею 363,9589 га.

19.12.2024 слідчим у провадженні земельну ділянку із кадастровим номером 2625882900:05:003:0009), загальною площею 363,9589 га, яка належить державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації визнано речовим доказом.

З метою унеможливлення подальшого вчинення незаконних дій, а також з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно.

Учасники справи до судового засідання не з`явилися. Слідчий направив на адресу суду заяву, згідно якої розгляд клопотання просив проводити без його участі. Доводи клопотання підтримує в повному обсязі.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):

- правову підставу для арешту майна;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.

Викладене в клопотанні прокурора переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, на земельну ділянку із кадастровим номером 2625882900:05:003:0009, загальною площею 363,9589 га, яка належить державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів, а саме: на земельну ділянку із кадастровим номером 2625882900:05:003:0009, загальною площею 363,9589 га, яка належить державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, шляхом заборони відчуження та розпорядження цим майном.

Заборонити працівникам Держгеокадастру та державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії, зокрема щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вказаного вище об`єкта нерухомого майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1