Ухвала

від 20.01.2025 по справі 757/1275/25-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1275/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стріченко Димитрій Анатолійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

07 січня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

15 січня 2025 року визначено суддю для розгляду справи та передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З метою дотримання вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для підтвердження місцезнаходження відповідача - Фермерського господарства «Віра Вікторія» за адресою вул. Князів Острозьких, буд. 8, м. Київ, 01601.

Відповідно до відповіді №1046289 від 20 січня 2025 року відносно Фермерського господарства «Віра Вікторія» порушено справу про банкрутство.

Згідно з нормою частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За приписами частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство…(пункт 8).

Як убачається з матеріалів справи, відповіді №1046289 від 20 січня 2025 року відносно Фермерського господарства «Віра Вікторія» порушено справу про банкрутство.

З Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 29 листопада 2024 року відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «Віра Вікторія» (справа № 912/1640/22).

Відповідно до частини другої статті 7Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною третьою цієї норми передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

З аналізу наведених положеньКодексу України з процедур банкрутства в сукупності з приписами статті 8 цього Кодексу убачається, що правило щодо надсилання матеріалів справ до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, стосується лише тих справ, які перебувають на розгляді в господарських судах.

Натомість підстави передачі цивільної справи на розгляд іншому суду визначені статтею 31 ЦПК України.

Згідно з частиною першою цієї норми такими підставами є: належність справи до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; неможливість утворення нового складу суду для розгляду справи після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав; ліквідація або припинення з визначених законом підстав роботи суду, який розглядав справу.

Отже цивільний процесуальний закон передбачає можливість передачі іншому суду (місцевому загальному) справ, які належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а з підстав іншої юрисдикційної належності спору суд може лише закрити провадження у справі, що передбачено пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.01.2020 у справі 607/6254/15-ц проаналізувала положенняКодексу України з процедур банкрутства в їх системній сукупності та дійшла висновку, що прийняттям цього Кодексу законодавець захистив не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Згідно з викладеною у цій постанові правовою позицією захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Разом з тим, при вирішенні питання передачі розглядуваної справи до Господарського суду м. Києва слід урахувати, що предметом позову у ній є вимоги про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, що пред`явлені до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Фермерського господарства «Віра Вікторія».

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що розмежування належності спору до цивільної чи господарської юрисдикції здійснюється з урахуванням характеру спірних правовідносин, суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, мети звернення з позовом та на підставі суб`єктного складу сторін, у цій справі є потреба у з`ясуванні правової можливості та підстав для роз`єднання заявлених у ній вимог.

Так, за приписами частини шостої статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша стаття 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21.10.2010).

Отже з урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету правового регулювання суд дійшов висновку, що роз`єднання вимог позивача до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та до Фермерського господарства «Віра Вікторія» і їх окремий розгляд за правилами цивільного та господарського судочинства не призведе до роз`єднання підстав та змісту позовних вимог, тобто зазначені вимоги можуть бути розглянуті окремо.

Відтак, суд вбачає підстави для роз`єднання позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та до Фермерського господарства «Віра Вікторія» у самостійні провадження та передачі виділених в окреме провадження позовних вимог до Фермерського господарства «Віра Вікторія» для розгляду в межах справи про банкрутство Фермерського господарства «Віра Вікторія».

На переконання суду таке рішення сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України) та цілком відповідатиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті права на справедливий суд.

Керуючись статтею 2, частиною шостою статті 188, статтями 259-261, 352-355 ЦПК України, статтею 20 ГПК України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та до Фермерського господарства «Віра Вікторія» роз`єднати в самостійні провадження.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат присвоїти новий реєстраційний номер та виділити з цивільної справи № 757/1275/25-ц у копіях позовну заяву з додатками та інші матеріали справи.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Віра Вікторія» про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних втрат передати до Господарського суду м. Києва для розгляду в межах справи № 912/1640/22 про банкрутство Фермерського господарства «Віра Вікторія» (код юридичної особи: 37153835).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.Л. Бусик