Ухвала

від 22.01.2025 по справі 758/929/25

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/929/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №4А-172 від 12 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

17 січня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження головуючого судді Будзан Л.Д.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, приходжу до висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

У ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 02 листопада 2023 року, довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України № 1703/1160 від 30.09.2023 та посилається на п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

Згідно з п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Вказана правова позиція підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 545/1149/17 від 12 лютого 2020 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 ЗУ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 складає 1211,20 грн.

Таким чином, позивач за звернення до суду із даним позовом зобов`язаний був сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 1211 грн. 20 коп. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Подільс.р-н/22030101;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783;

Номер рахунку (IBAN): UA468999980313151206000026008;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;

---

(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом

---

, Подільський районний суду м. Києві.

Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивачем в порушення вимог ст. 160 КАС України, невірно зазначено повне найменування відповідача та не вказано інформації щодо нього, зокрема: код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім цього, у позовній заяві ОСОБА_1 оскаржує постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 4А-172 від 12.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності та представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови, оскільки, представник отримав постанову 07.01.2025. Однак, з доданих до матеріалів справи доказів неможливо встановити дату отримання зазначеної постанови та до заяви про поновлення строку на скарження постанови не долучено доказів поважності причин його пропуску саме позивачем.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, за вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На підставі ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, судом встановлено, що представником позивача частину позовної заяви викладеного іноземною мовою, а саме російською, без перекладу тексту на українську мову.

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Тому, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність, згідно вищевказаних норм чинного законодавства та викласти її у повному обсязі українською мовою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Леся БУДЗАН