Рішення

від 02.10.2024 по справі 758/2227/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2227/24

Категорія 7

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Одинадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Одинадцята київська державна нотаріальна контора, в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.01.2002 ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №5-251, яким заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. До складу спадкового майна, у тому числі, увійшла квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , яка належала померлому на праві приватної власності. 20.05.2017 ОСОБА_1 звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини за заповітом. Під час зібрання документів для отримання свідоцтва на спадщину за заповітом позивачка дізналася, що 20.07.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу вказаної вище квартири, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. та зареєстрований в реєстрі за №3572. Після цього, 15.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою

АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 . Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15.09.2021 у справі №758/3168/20 вказаний договір купівлі-продажу квартири визнано недійсним, а також скасовано реєстрацію права власності на квартиру ОСОБА_4 від 06.12.2017, ОСОБА_5 від 15.12.2017 та ОСОБА_6 від 20.02.2019. Рішення суду набрало законної сили та було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Із урахуванням наведеного, позивач звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. Однак постановою нотаріуса від 23.02.2024 їй у цьому було відмовлено через ненадання нею оригіналу документа, що посвідчує право власності померлого на зазначене спадкове майно. З огляду на наведене, з метою захисту своїх законних прав та інтересів ОСОБА_1 звернулася із даним позовом до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 02.03.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 12.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

15.04.2024 на виконання вказаної ухвали до суду від Одинадцятої київської державної нотаріальної контори надійшли копії матеріалів спадкової справи №506/2017, заведеної після смерті ОСОБА_3

25.04.2024 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».

На виконання вказаної ухвали 25.06.2024 від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшов лист, у якому зазначено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21.11.2001.

Ухвалою суду від 09.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.

Представник відповідача та третя особа, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що 29.01.2002 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склав заповіт, який був посвідчений державним нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №5-251, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 39,6 кв.м, житловою площею 18,0 кв.м., яка належала померлому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 21.11.2001 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення №1135-С від 15.10.2001, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 28.11.2001 у реєстровій книзі за реєстровим №656/32522.

Вказане також підтверджується листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», наданим на виконання ухвали суду.

З матеріалів спадкової справи №506/2017, заведеної Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою до майна померлого ОСОБА_3 , вбачається, що 20.05.2017 ОСОБА_1 звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою щодо оформлення своїх спадкових прав. Вона є єдиною спадкоємицею, яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Інших спадкоємців, у тому числі передбачених ст.ст. 1241, 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 немає.

Водночас, під час оформлення спадкової справи нотаріусом було встановлено, що 20.07.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В. та зареєстрований в реєстрі за №3572, за яким квартира АДРЕСА_1 перейшла у власність покупця ОСОБА_4 .

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 15.09.2021 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.07.2012, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В., зареєстровано в реєстрі за № 3572. Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_4 від 06.12.2017, ОСОБА_5 від 15.12.2017 та ОСОБА_6 від 20.05.2019 на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказане рішення суду набрало законної сили.

У відповідності до ст. 82 ЦПК України зазначені вище обставини не підлягають доказуванню.

23.02.2024 ОСОБА_7 , яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С., звернулася до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 .

Однак згідно з постановою нотаріуса від 23.02.2024 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом із тих підстав, що нею не було надано оригіналу документу, що посвідчує право власності померлого ОСОБА_3 на спадкове майно.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивачки із даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановлений судом факт прийняття позивачем спадщини, відсутність інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині та виявили бажання її прийняти, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 247, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Одинадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач - Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141;

- третя особа - Одинадцята київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 02883179.

Повний текст рішення складено 14.10.2024.

Суддя О. О. Ковбасюк