Рішення

від 23.01.2025 по справі 760/18072/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/2709/25

Справа №760/18072/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Усатової І.А.

при секретарі Зеленчуку М.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Посилається на те, що відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1 в рівних частках на підставі ордеру № 01433 серії Б на жиле приміщення від 17 вересня 2003 року, виданого на підставі розпорядження Солом`янської районної державної адміністрації від 12.09.2003 №1113 ОСОБА_3 на сім`ю з двох осіб.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 695 від 16 грудня 2016 року житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі Будинкоуправління № 1 з 01 квітня 2017 року.

Відповідачі не виконують обов`язки по оплаті витрат на утримання будинку, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.04.2017 по 30.06.2023 у розмірі 53826 гривні 78 копійок, з яких:

- 25845 гривні - заборгованість за житлово - комунальні послуги;

- 23 134 гривні 25 копійок - інфляційна складова боргу;

- 4847 гривні 53 копійки - три проценти річних.

Просять позов задовольнити.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачі відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1 в рівних частках на підставі ордеру № 01433 серії Б на жиле приміщення від 17 вересня 2003 року, виданого на підставі розпорядження Солом`янської районної державної адміністрації від 12.09.2003 №1113 ОСОБА_3 на сім`ю з двох осіб.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 695 від 16 грудня 2016 року житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі Будинкоуправління № 1 з 01 квітня 2017 року.

Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначає, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку, проте відповідачі не виконують обов`язки по оплаті витрат на утримання будинку, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.04.2017 по 30.06.2023 у розмірі 53826 гривні 78 копійок, з яких:

- 25845 гривні - заборгованість за житлово - комунальні послуги;

- 23 134 гривні 25 копійок - інфляційна складова боргу;

- 4847 гривні 53 копійки - три проценти річних.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Частинами 1, 2 ст.64 ЖК України визначено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що відповідач надані йому послуги не сплачує, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно з пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.

Позивачем було вчинено дії на користь відповідачів - надано послуги, тому договір про надання послуг, письмова форма якого законодавством не вимагається, вважається укладеним з моменту отримання відповідачами таких послуг.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачам як користувачам житлового приміщення. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідачі мають заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачами суду не надано.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.

Сторона позивача також просить стягнути 3 % річних у розмірі 4 847. 53 грн. та інфляційні втрати у розмірі 23 134, 25 грн. за період з 01.04.2017 по 30.06.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, слід зауважити, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (Соvid-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Соvid-19», з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин.

Починаючи з 24.02.2022 та на час звернення з позовом до суду в Україні запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжено.

Постановою КМУ № 206 від 05.03.2022 встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Отже, з урахуванням наведених положень закону, вбачається, що з 17.03.2020 заборонено нарахування та стягнення судом неустойки (штрафів, пені), 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне здійснення особою платежів за житлово-комунальні послуги. Їх нарахування на суму боргу за надані послуги є помилковим та порушує норми чинного законодавства.

Тому враховуючи вищевикладене з відповідача підлягає стягнення 3 % річних та інфляційні втрати за період з 01.04.2017 по 01.04.2020.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 25 845,00 грн., інфляційні втрати у сумі 3 623,01 грн. та 3% проценти річних у сумі 2 329, 77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 585,55 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, якою затвердженні Правила користування приміщеннями житлових будинків зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (м. Київ, вул. Олександра Кониського, 64/68, ЄДРПОУ: 24969846) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 25 845,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 623,01 грн., три проценти річних у розмірі 2 329, 77 грн. та судовий збір у розмірі 1585,55 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.А. Усатова