Вирок

від 13.01.2025 по справі 759/5371/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/5371/22

В И Р О К

Іменем України

13 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9 ,

представника потерпілої ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

захисника ОСОБА_12 ,

представника цивільного позивача

ПП «Транс Логістик» ОСОБА_13 ,

представника цивільного відповідача

ТОВ «ВП Транс» ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 120 221 000 000 001 42 від 24.02.2022, у якому

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Григорівка Ніжинського району Чернігівської області, громадянин України, українець, який має середню освіту, пенсіонер, у шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

у с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_11 вчинив злочин у сфері безпеки дорожнього руху за таких обставин.

ОСОБА_11 23.02.2022, приблизно о 21 год. 44 хв., керуючи технічно справним спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «SСHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався у правій смузі проїзної частини Брест-Литовського шосе у м. Києві, зі сторони с. Стоянки у напрямку вул. Оборони Києва, наближався до місця для розвороту зустрічного напрямку, перед яким встановлений світлофор і на якому у той момент був увімкнений червоний сигнал, що забороняє рух відповідному напрямку.

Попереду керованого обвинуваченим транспортного засобу, у правій смузі попутного напрямку, перед місцем для розвороту із зустрічного напрямку, на червоний сигнал світлофора зупинився спеціалізований вантажний фургон марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_15 , перед яким стояв спеціалізований вантажний сідловий тягач марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_4 , з напівпричепом «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_16 .

Під час руху ОСОБА_11 допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме п.1.5, підпункту «б» п. 2.3 та п. 12.3.

Так, відповідно до п. 1.5 ПДР дії учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з підпунктом «б» п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 12.3 ПДР передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого ОСОБА_11 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «SСHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , маючи об`єктивну можливість виявити у своїй смузі, попереду себе спеціалізований вантажний фургон марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_15 (який зупинився попереду в межах правої смуги попутного напрямку, на червоний сигнал світлофора), відволікся від керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, внаслідок цього у момент виникнення небезпеки для руху, чим для нього виявився нерухомий спеціалізований вантажний фургон марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_15 , не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля, через що перед місцем для розвороту із зустрічного напрямку руху, яке знаходиться поблизу повороту на вул. Оборони Києва, скоїв зіткнення із задньою частиною транспортного заходу під керуванням водія ОСОБА_15 , з подальшим зіткненням зазначених транспортних засобів з напівпричепом марки «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_5 , спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_16 .

У результаті цієї дорожньо-транспортної події ОСОБА_15 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які стали причиною його смерті.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_11 свою вину за висунутим обвинуваченням визнав повністю, також повністю визнав заявлений до нього потерпілою ОСОБА_9 цивільний позов.

Обвинувачений показав суду, що має стаж водія понад 30 років, близько 15 років керує саме тим типом автомобілів, на якому сталася дорожньо-транспортна подія. На день дорожньо-транспортної події був офіційно працевлаштований на посаду водія ТОВ «ВП Транс», останньому належав керований ним того дня транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «SСHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Обставини вчинення інкримінованого йому злочину майже не пам`ятає, припускає, що через втому міг заснути або втратити свідомість, оскільки того дня - 23.02.2022 був за кермом з 9.00 год., проїхав близько 1000 км. Під час поїздки з метою відпочинку спав у машині. Маршрут для нього був знайомий, оскільки їхав ним не вперше. Його стан здоров`я перевірявся напередодні, перед виїздом почував себе добре. Пам`ятає, що перед дорожньо-транспортною подією їхав у крайній правій смузі Брест-Литовського шосе у напрямку м. Києва. Швидкість керованого ним транспортного засобу була приблизно 50 км/год. Погодні умови були нормальними. Як відбулося саме зіткнення, пояснити не може. Із обставин ДТП пам`ятає лише те, що врізався у задню частину вантажного автомобіля «MAN». Після зіткнення прийшов до тями лише у кареті швидкої медичної допомоги, яка прибула на місце події.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що відшкодував потерпілій ОСОБА_9 понад 350 тис. грн., просив останню пробачити його, оскільки умислу на вчинення інкримінованого злочину він не мав, подія сталася через його необережність. Щодо покарання повністю покладався на рішення суду.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_11 , його вина підтверджується також іншими дослідженими судом доказами.

Так, відповідно до висновку судового експерта Київського НДЕКЦ ОСОБА_17 від 26.04.2022 № СЕ-19/111-22/11271-ІТ в дорожній обстановці, що сталася на момент ДТП, водій автомобіля «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «SСHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_11 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом застосування екстреного гальмування. У діях водія ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР України, ці дії з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Згідно з висновком судового експерта Київського НДЕКЦ ОСОБА_18 від 19.04.2022 № СЕ-19/111-22/9132-ІТ на момент огляду автомобіля «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рульове керування знаходилося у працездатному стані, виявлено несправності гальмівної системи та ходової частини, які виникли в процесі ДТП.

За висновком судово-медичної експертизи від 22.04.2022 № 011-1049-2022 судового експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_19 при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлено:

-на голові - множиннi садна та кровонаплив на обличчі (садно на перенiссi, садна на волосистiй частині голови, які охоплюють лобну та тім`яну ділянки, кровонаплив на обличчі в міжбрiвнiй дiлянцi);

-на тулубі - садно на лiвiй бiчнiй поверхні грудей; крововилив в корені лівої легенi (ознака струсу); крововилив в печінково-дiафрагмальній зв`язці (ознака струсу); множинні розриви брижi тонкої кишки;

-на кінцівках - множинні кровонапливи, садна та рванi рани на кінцівках (кровонапливи та садна на тильнiй поверхні лівої кисті та на тильнiй поверхнi пальцiв; множиннi садна на переднiй поверхні правої гомілки на всьому протязі, садно на внутрішній поверхнi лiвого стегна в нижній третині, рвана рана на внутрiшнiй поверхнi лiвої гомілки в верхній третинi; множиннi різноспрямовані зливнi садна, які охоплюють передню та внутрішню поверхні лівої гомілки та стопу на всьому протязі; рвана рана на переднiй поверхнi лівої гомілки в середній третині; рвана рана на заднiй поверхні лівої п`ятки.

Вищевказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя - множиннi переломи кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів, з розвитком крововтрати та шоку), могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної події, та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_15 .

Смерть ОСОБА_15 настала від закритої травми грудей та живота, гемоперитонеум (приблизно 700 мл темної рiдкої крові з домішками згортків); нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів; ознаки шунтування кровотоку в нирках, смугасті крововиливи під оболонкою лівого шлуночка.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта ОСОБА_20 від 02.05.2022 № 042-352-2022 тілесних ушкоджень у обвинуваченого ОСОБА_11 не виявлено, об`єктивні дані щодо ймовірної втрати ОСОБА_11 свідомості відсутні.

Потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що загиблий ОСОБА_15 був її чоловіком, він працював водієм ПП «Транс логістик». Деталі дорожньо-транспортної події, у якій загинув її чоловік, їй невідомі, того дня чоловік був на роботі. Просила задовольнити її цивільний позов до ТОВ «ВП Транс» у сумі 1 117 707 грн., оскільки смертю чоловіка їй та її малолітньому сину ОСОБА_21 спричинена матеріальна та моральна шкода.

Крім того, потерпіла просила суд стягнути з ТОВ «ВП Транс» витрати на правову допомогу у сумі 40 тис. грн. та судові витрати, пов`язані з проведенням судового дослідження у сумі 6 700, 00 грн.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог потерпіла зазначила, що обвинувачений сплатив їй на відшкодування шкоди 356 292, 11 грн., тому матеріальних та моральних претензій до останнього ОСОБА_9 не має.

ПП «Транс логістик», як цивільний позивач просило стягнути з ТОВ «ВП Транс» матеріальну шкоду сумі 812 377, 02 грн., пов`язану з ремонтом належного позивачеві транспортного засобу - спеціалізованого вантажного фургона марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та витрати на правову допомогу у сумі 25 тис. грн.

Суд, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши у відповідності до вимог ст. 94 КПК кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена поза розумним сумнівом.

Дії ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 286 КК України стороною обвинувачення кваліфіковані правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_15 .

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_11 раніше не судимий, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, є особою пенсійного віку, має низку хронічних захворювань, за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння досудовому розслідуванню, відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставини, які згідно з ст. 67 КК обтяжують покарання, судом не встановлені.

При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК враховує обставини скоєння злочину, а саме те, що він віднесений до категорії необережних, тобто вчинений через кримінально протиправну недбалість обвинуваченого; ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, який є соціально адаптованою особою, раніше не судимий, за місцем роботи та місцем мешкання характеризується позитивно.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості та наслідків у вигляді смерті потерпілого суд вважає, що справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_11 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України з позбавленням права керувати транспортними засобами.

У той же час, враховуючи особу винного - вік та стан здоров`я, виключно критичне ставлення до вчиненого та його наслідків, вжиття дієвих заходів щодо мінімізації завданої потерпілій матеріальної та моральної шкоди, обставини вчинення злочину, який не є умисним, наявність обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення засудженого можливе без реального відбування покарання.

Потерпілою ОСОБА_9 заявлений цивільний позов, згідно з яким вона просила стягнути з відповідача - ТОВ «ВП Транс», як власника транспортного засобу, яким у момент ДТП керував обвинувачений ОСОБА_11 , спричинену їй та її малолітньому сину ОСОБА_21 моральну шкоду у сумі 1 117 707 грн., а також судові витрати - 6 700 грн. вартість експертного дослідження та 40 000 грн. витрати на правову допомогу.

ПП «Транс Логістик» просило суд стягнути з ТОВ «ВП Транс», як власника автомобіля марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , матеріальну шкоду у сумі 812 377, 02 грн. та судові витрати у сумі 25 000 грн. як компенсацію за правову допомогу.

На обґрунтування вимог позивач зазначив, що між ПП «Транс Логістик» та ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» 13.01.2022 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 18656720-02-04-01, яким був застрахований автомобіль марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У подальшому з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» укладена Додаткова угода № 2 про виплату страхового відшкодування за страховими випадками, у тому числі щодо вищевказаного автомобіля.

ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» 06.06.2022 відповідно до зазначеного договору сплатило на користь ПП «Транс Логістик» страхове відшкодування у розмірі 600 тис. грн.

АТ «СК «ІНГО», у якій застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ «ВП Транс» - власника автомобіля марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа марки «SСHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відмовилася сплачувати позивачеві кошти, оскільки відповідні страхові виплати здійснені ним на користь ПАТ «Страхова компанія «ВУСО».

У той же час, вартість усього комплексу відновлюваних робіт автомобіля марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , становила 1 412 377, 02 грн., з яких позивачем отримано 600 000 грн. як страхове відшкодування, тому ПП «Транс Логістик» просило стягнути з відповідачів ТОВ «ВП Транс» решту витрат у сумі 812 377, 02 грн.

Цивільний відповідач - ТОВ «ВП Транс» позов потерпілої ОСОБА_9 щодо стягнення моральної шкоди вважав завищеним, тому визнав його частково, просив суд зменшити суму, що підлягає стягненню з відповідача.

ТОВ «ВП Транс» позов ПП «Транс Логістик» не визнало, оскільки ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» сплатило позивачеві 600 тис. грн. на відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною подією, відповідач вважав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Вирішуючи позов потерпілої ОСОБА_9 , суд зазначає, що матеріалами справи доведені фактичні обставини спричинення останній моральної шкоди, яка є наслідком злочинної необережності обвинуваченого.

Відповідно до Глави 21 ЦК України право на життя та здоров`я є особистим немайновим правом, що забезпечує природне існування фізичної особи.

У силу ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому визначено, що збитками з-поміж іншого є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Суд, встановивши вину ОСОБА_11 у протиправному заподіянні смерті ОСОБА_15 , зазначає, що статтею 23 ЦК передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку ушкодженням здоров`я.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною 3 статті 23 ЦК передбачена можливість відшкодування моральної шкоди грішми. При цьому розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Суд вважає, що потерпілій ОСОБА_9 та її малолітньому сину ОСОБА_21 внаслідок смерті ОСОБА_15 завдано глибоких душевних страждань, що також підтверджується висновком соціально-психологічного дослідження від 19.11.2022 № 19-11-22 ГО «Спілка фахівців соціологічних та психологічних досліджень». Згідно з зазначеним висновком моральна шкода потерпілої ОСОБА_9 та її сина ОСОБА_21 у грошовому вимірі оцінена у сумі 1 474 тис. грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується, зокрема, дружині та дітям.

Статтею 1172 ЦК передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Враховуючи характер правопорушення та обсяг моральних страждань, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає, що достатнім для компенсації завданої моральної шкоди є стягнення з ТОВ «ВП Транс», як роботодавця обвинуваченого ОСОБА_11 , на користь потерпілої ОСОБА_9 та її малолітнього сина ОСОБА_21 грошових коштів у сумі 1 млн. грн.

Також підтверджені матеріалами справи витрати потерпілої на проведення соціально-психологічного дослідження та оплату нею правової допомоги.

Відповідно до ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

У той же час, процесуальні витрати потерпілої ОСОБА_9 пов`язані з заявленим до ТОВ «ВП Транс» цивільним позовом, що згідно з ч. 5 ст. 128 КПК дає суду підстави для застосування до спірних відносин відповідних норм ЦПК України.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним предмету спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін тощо.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що процесуальні витрати потерпілої ОСОБА_9 ґрунтуються на матеріалах справи, є пропорційними предмету спору, що приводить суд до висновку про наявність правових підстав для їх стягнення з відповідача.

Вирішуючи цивільний позов ПП «Транс Логістик», суд бере до уваги, що зазначене підприємство для ремонту та відновлення пошкодженого транспортного засобу марки «МАN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 19.10.2022 сплатило ТОВ «Аверс» для відновлення шасі 999 960, 00 грн., 03.01.2024 цьому ж підприємству позивач для повного відновлення гідроборту пошкодженого автомобіля сплатив 121 398, 38 грн., для оплати ремонту фургона на користь ТОВ «Інтеркарготрак» позивач 01.11.2022 перерахував 222 490, 92 грн.; з метою ремонту холодильного обладнання ПП «Транс Логістик» 16.11.2022 перерахувало ТОВ «Трасхолод захід» грошову кошти у сумі 68 527, 72 грн.

Таким чином, повна вартість ремонтних робіт складається з 999 960, 00+121 398, 38 +222 490, 92+68 527, 72 = 1 412 377, 02 грн.

На момент ДТП між ПП «Транс Логістик» та ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту від 13.01.2022 № 18656720-02-04-01, відповідно до якого зазначена страхова компанія виплатила вказаному підприємству страхове відшкодування у сумі 600 тис. грн.

Позивач вважає, що витрати, які підлягають стягненню з відповідача, становлять 812 377, 02 грн., що дорівнює різниці між вартістю матеріального збитку (1 412 377, 02 грн.) та отриманим від страхової компанії відшкодування (600 000,00 грн.).

Частиною 2 статті 1187 ЦК передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, судам слід враховувати, що потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій винуватця шкоди.

Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, у зв`язку з вищевикладеними обставинами та зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_11 цим вироком визнається винуватим у вчиненні інкримінованих йому дій, у позивача - ПП «Транс Логістик» виникло право вимоги до відповідача -ТОВ «ВП Транс» в розмірі фактично понесених витрат, що складають 812 377, 02 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги у частині стягнення матеріальної шкоди ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягає стягненню з ТОВ «ВП Транс» на користь ПП «Транс Логістик» вартість матеріального збитку у розмірі 812 377, 02 грн.

Матеріалами справи також підтверджено, що ПП «Транс Логістик» понесла витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн., що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК підлягають стягненню з відповідача.

Під час досудового розслідування мали місце процесуальні витрати на залучення судових експертів на загальну суму 5 761, 16 грн., вказані кошти підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 286, ст. 55, 63, 65, 75, 76 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання, якщо він упродовж іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок у частині позбавлення ОСОБА_11 права керування транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

До набрання цим вироком законної сили покласти на ОСОБА_11 обов`язок прибувати до суду за кожною вимогою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково, стягнути з ТОВ «ВП Транс» (код ЄДРПОУ 41650897) на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_21 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн., процесуальні витрати на проведення соціально-психологічного дослідження у сумі 6 700 (шість тисяч сімсот) грн. та витрати на правову допомогу у сумі 40 000 (сорок тисяч) грн.

Цивільний позов ПП «Транс Логістик» задовольнити повністю, стягнути з ТОВ «ВП Транс» (код ЄДРПОУ 41650897) на користь ПП «Транс Логістик» (код ЄДРПОУ 34307753) матеріальну шкоду у розмірі 812 377 (вісімсот дванадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 02 коп., витрати на правову допомогу у сумі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати на залучення судових експертів у сумі 5 761 (п`ять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 16 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1