Рішення
від 30.04.2024 по справі 761/33994/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33994/21

Провадження № 2/761/978/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача 2- Козяр Н.В. ,

представника відповідача 3- Шлейченко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Народного депутата України ОСОБА_4, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада», Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Народного депутата України ОСОБА_4, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада», Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України», у якому просив суд:

1) Визнати інформацію, поширену відносно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) народним депутатом України ОСОБА_4 під час виступу на 43-у засіданні 5 сесії Верховної Ради України IX скликання, яке відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 у проміжку часу між 11:58:59 та 11:59:58 у залі засідань Верховної Ради України, яке транслювалося ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ «РАДА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 21708430) у прямому ефірі Телеканалу «РАДА»,

2) Зобов`язати народного депутата України ОСОБА_4 на наступному з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі пленарному засіданні Верховної Ради України оголосити вступну та резолютивну частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів та суджень.

3) Зобов?язати ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ «РАДА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 21708430) забезпечити транслювання виступу народного депутата України ОСОБА_4 з метою спростування інформації шляхом оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі на пленарному засіданні Верховної Ради України.

4) Визнати інформацію, поширену відносно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) народним депутатом України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у ефірі програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» телеканалу «Дом» у проміжку часу між 21:15 год. та 22:00 год., яке транслювалось ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40235671), а саме (мовою оригіналу): «...мы, ну, не то что просим, не то что декларируем в своем висновке ТСК, мы, скажем так, настоятельно настаиваем, да, настоятельно настаиваем на том чтобы сменили Главу МЧС ДСНС Луганской области - господин ОСОБА_7, который провалил, провалил тушение пожаров, провалил работу своей службы во время этих пожаров...» - недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

5) Зобов`язати народного депутата України ОСОБА_4 у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оголошення в ефірі телеканалу «Дом», який належить ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40235671) вступну та резолютивну частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів та суджень.

6) Зобов?язати ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40235671) у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі надати народному депутату України ОСОБА_4 ефірний час, у ефірі телеканалу «Дом» з метою спростування ним поширеної недостовірної інформації шляхом оголошення вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі.

7) Стягнути судовці витрати.

Обґрунтовує свою позовну заяву тим, що наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.07.2018 року №286 Позивач був призначений на посаду начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області.

У липні, вересні та жовтні 2020 року на території Луганської області мали місце масштабні лісові пожежі, в організації гасіння яких брали участь також органи управління та підрозділи Головного управління ДСНС в Луганській області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у залі засідань Верховної Ради України було проведено 43-е засідання 5 сесії Верховної Ради України IX скликання, яке транслювалося в ефірі Телеканалу «РАДА», який належить Державному підприємству «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ «РАДА» (надалі по тексту - Відповідач 2).

Так, об 11 год. 59 хв. слово для запитань було надано народному депутату України ОСОБА_4 (надалі за текстом - Відповідач 1), який під час свого виступу, у проміжку часу з 11 год. 59 хв. по 12 год. 00 хв., поширив наступну інформацію (далі мовою оригіналу):

«Я дуже прошу від усієї Луганщини звернути увагу на пожежі, які трапилися в минулому році, та на негодяя-чиновника, негодяя-керівника голови Луганської обласної ДСНС пана ОСОБА_7, який корумпований, який корумпував всю службу ДСНС у Луганській області, який, не те, що не покараний зовсім, а ще й отримав відзнаки, отримав премії, підвищення своїх близьких, яких він привіз з собою на Луганщину, і так далі».

Також, ввечері ІНФОРМАЦІЯ_3 Відповідач 1 виступив в ефірі телеканалу «Дом», який належить Державному підприємству «Мультимедійна платформа іномовлення України» (надалі по тексту - Відповідач 3) у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» та поширив наступну інформацію (далі мовою оригіналу): «Я сегодня, кстати, у меня была возможность задать вопрос перед тем как мы начали голосовать за ОСОБА_5, за ОСОБА_5, было несколько вопросов от нас, от депутатов, и я задал вопрос, а точнее пожелание, что я очень надеюсь что все-таки новый министр уделит много внимания Луганщине, уделит много внимания на моей области, потому что она действительно нуждается в этом внимании и особенно после пожаров прошлого года. Мы закончили работу ТСК, вы тоже наверное знаете об этом и спасибо вашему телеканалу, вы постоянно освещали работу нашей Тимчасово-слідчої комісії, которая работала по выявлению причин пожаров, да, и по, освещала вообще поддержку людям, то что мы как депутаты помогали людям в решении их вопросов. Так вот, работу мы закончили. ТСК прошло. Мы вынесли, скажем так, свои результаты, но дальнейшего продвижения работы по этим результатам мы пока не видим, к сожалению. И очень большая задача именно у Министерства внутренних дел, мы, ну, не то что просим, не то что декларируем в своем висновке ТСК, мы, скажем так, настоятельно настаиваем, да, настоятельно настаиваем на том чтобы сменили Главу МЧС ДСНС Луганской области - господин ОСОБА_7, который провалил, провалил тушение пожаров, провалил работу своей службы во время этих пожаров ну и конечно же уже не первый раз, я сейчас пользуясь возможностью, снова выскажу свое недовольство местной исполнительной властью, которая должна работать в десятки раз внимательней, десятки раз сосредоточенней, потому что Луганщина - это область, которая входит в зону ООС, в ней с пятнадцатого года введен режим чрезвычайной ситуации, там чиновники все абсолютно получают двойные оклады, двойные зарплаты, то есть больше чем в Житомире, Виннице или в Черкассах и они должны внимательно работать и также была полностью провалена их работа во время пожаров прошлого года по эвакуации людей, по осведомлению людей о пожарах. Поэтому тоже об этом мы в ТСК своем сделали висновки и тоже просили сегодня ОСОБА_5 обратить на это внимание».

Позивач вважаєа вказану поширену інформацію недостовірною та такою, що принижує його честь та гідність, оскільки не підтверджена будь-якими доказами та спрямовано на компрометацію останнього як начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

30 листопада 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України», відповідно до змісту якого заперечували щодо задоволення позовних вимог.

02 грудня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Народного депутата України ОСОБА_4, відповідно до змісту якого заперечували щодо задоволення позовних вимог.

04 січня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив Народного депутата України ОСОБА_4 .

04 січня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України».

27 січня 2022 року на адресу суду надійшли заперечення від Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України».

03 лютого 2022 року на адресу суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду від Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада».

20 вересня 2022 року на адресу суду надійшли заперечення позивача на заяву про залишення позовної заяви без розгляду від Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада».

24 травня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада», відповідно до змісту якого заперечували щодо задоволення позовних вимог.

25 травня 2023 року на адресу суду надійшли заперечення Народного депутата України ОСОБА_4 на відповідь на відзив.

07 червня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червн6я 2023 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів щодо задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.07.2018 року №286 Позивач був призначений на посаду начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області, де Позивач працює і на момент розгляду справи.

Позивач дисциплінарних стягнень немає, що підтверджується виданою ГУ ДСНС України у Луганській області довідкою.

У липні, вересні та жовтні 2020 року на території Луганської області мали місце масштабні лісові пожежі, в організації гасіння яких брали участь також органи управління та підрозділи Головного управління ДСНС в Луганській області.

Постановою Верховної Ради України від 02.12.2020 року №1047- IX було утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області та дій/бездіяльності Луганського обласного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо вчасного реагування на виникнення та недопущення виникнення подій надзвичайного характеру, звіт якої був затверджений постановою Верховної Ради України від 03.06.2021 року №1529- IX.

Народний депутат України, ОСОБА_4 , брав участь у парламентському розслідуванні вищевказаних подій у складі Тимчасової слідчої комісії.

Постановою Верховної Ради України від 03.06.2021 року №1529- IX затверджений звіт Тимчасово слідчої комісії Верховної Ради України та зроблені наступні висновки:

«1. Констатувати той факт, що у 2020 році здійснення виплат постраждалим особам і 3 боку місцевих органів влади, і з боку Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (Луганської ОДА-ВЦА) було організовано незадовільно.

2. Визнати необхідність координації в одному центральному органі виконавчої влади всіх питань, пов?язаних із виконанням Кодексу цивільного захисту України, зокрема, шляхом розгляду питання підпорядкування Державної служби України з надзвичайних ситуацій безпосередньо Прем?єр-міністру України або її реорганізації в окреме міністерство.

3. Констатувати факт відсутності функціонуючої системи оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій на території населених пунктів, які постраждали внаслідок масштабних пожеж, що могли б зменшити кількість жертв або взагалі запобігти жертвам серед цивільного населення.

4. Звернути увагу на нагальну необхідність у виділенні коштів для вжиття всіх необхідних заходів щодо безумовного виконання вимог Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв?язку у сфері цивільного захисту не тільки на території Луганської області, а й на території всієї країни, з метою убезпечення населення та мінімізації можливих жертв у разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації.

5. Визнати незадовільним стан досудового розслідування кримінальних проваджень та відсутність перевірки слідчим фактів зловживань, дій/бездіяльності керівництва Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області, керівництва Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо здійснення запобіжних заходів після пожежі, яка мала місце у 2020 році, які б унеможливили розповсюдження пожеж на великі території не тільки лісових масивів, але і населених пунктів, в тому числі у зв?язку із розпорошенням серед різних органів досудового розслідування кримінальних проваджень за фактами масштабних лісових пожеж на території Луганської області у 2020 році, неналежним розслідуванням цих справ та намаганням перекласти відповідальність за тяжкі наслідки пожеж на рядових співробітників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області.

6. Встановити факт бездіяльності та прямого порушення Конституції України, а також законів України при виконанні своїх посадових обов?язків голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_8.

7. Встановити факт бездіяльності та прямого порушення Конституції України, а також законів України при виконанні своїх посадових обов?язків керівника військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_9.

8. Визнати необхідним надання остаточної правової оцінки діям службових осіб керівництва Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області, Державного агентства лісових ресурсів України, Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства під час організації гасіння масштабних лісових пожеж в 2020 році шляхом проведення слідчих дій під час розслідування відповідних кримінальних проваджень правоохоронними органами».

За результатами роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, остання надала наступні пропозиції:

«1. Заслухати та обговорити звіт Тимчасової слідчої комісії на пленарному засіданні Верховної Ради України.

2. Верховній Раді України звіт Тимчасової слідчої комісії взяти до відома.

3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозиціями:

1) невідкладно розробити та затвердити Порядок надання допомоги особам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації, який відповідатиме чинному законодавству, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, та передбачатиме вичерпний перелік документів, порядок їх подання, розгляду, прийняття рішення про виплату допомоги, вичерпний перелік причин, на підставі яких може бути прийнято рішення про відмову у наданні допомоги, та строки і детальний порядок виплати допомоги, джерела виплат постраждалим особам тощо;

2) розробити і подати у 2021 році до Верховної Ради України проект закону щодо порядку відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, як це передбачено статтею 85 Кодексу цивільного захисту України;

3) з метою забезпечення належного рівня координації в одному центральному органі виконавчої влади всіх питань, пов?язаних із виконанням Кодексу цивільного захисту України, розглянути доцільність підпорядкування Державної служби України з надзвичайних ситуацій безпосередньо Прем?єр-міністру України або її реорганізації в окреме міністерство;

4) передбачити виділення коштів на встановлення та забезпечення функціонування в Луганській області автоматизованої системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

5) перевірити дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року № 733 на території інших областей України та вжити заходів щодо фінансування автоматизованої системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій в усіх населених пунктах України.

4. Звернути увагу Генерального прокурора на розпорошення серед різних органів досудового розслідування кримінальних проваджень за фактами масштабних лісових пожеж на території Луганської області у 2020 році, внаслідок яких загинуло 17 осіб, неналежне розслідування цих справ та намагання перекласти відповідальність за тяжкі наслідки пожеж на рядових співробітників Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області.

5. Звернутися до Президента України, Кабінету Міністрів України з пропозицією ініціювати питання звільнення голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гайдая Сергія Володимировича та керівника військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області Стрюка Олександра Сергійовича з займаних посад.

6. Доручити Голові Верховної Ради України невідкладно направити звіт Тимчасової слідчої комісії Президенту України, Кабінету Міністрів України, Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Національній поліції України, Міністерству внутрішніх справ України, Державному бюро розслідувань з метою перевірки викладеної у ньому інформації та, за наявності підстав, вжиття зазначеними органами передбачених законом заходів реагування.

7. Звіт Тимчасової слідчої комісії опублікувати у газеті «Голос України», а також оприлюднити на офіційному веб-сайті Верховної Ради України».

ІНФОРМАЦІЯ_1 у залі засідань Верховної Ради України було проведено 43-е засідання 5 сесії Верховної Ради України IX скликання, яке транслювалося в ефірі Телеканалу «РАДА», який належить Державному підприємству «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ «РАДА» (надалі по тексту - Відповідач 2).

На вказаному пленарному засіданні Верховною Радою України розглядалось Головуючим на пленарному засіданні було запропоновано наступний порядок розгляду цього питання: представлення кандидата Прем?єр-міністром України - до 2 хвилин, виступ кандидата на посаду Міністра внутрішніх справ України - до 10 хвилин, запитання до кандидата від народних депутатів України - до 9 хвилин, співдоповідь від комітету - до 2 хвилин і виступи від депутатських фракцій та груп, кожна фракція - по 3 хвилини та перехід до прийняття рішення.

Так, об 11 год. 59 хв. слово для запитань було надано народному депутату України ОСОБА_4 (надалі за текстом - Відповідач 1), який під час свого виступу, у проміжку часу з 11 год. 59 хв. по 12 год. 00 хв., поширив наступну інформацію (далі мовою оригіналу):

«Я дуже прошу від усієї Луганщини звернути увагу на пожежі, які трапилися в минулому році, та на негодяя-чиновника, негодяя-керівника голови Луганської обласної ДСНС пана ОСОБА_7, який корумпований, який корумпував всю службу ДСНС у Луганській області, який, не те, що не покараний зовсім, а ще й отримав відзнаки, отримав премії, підвищення своїх близьких, яких він привіз з собою на Луганщину, і так далі».

Також, ввечері ІНФОРМАЦІЯ_3 Відповідач 1 виступив в ефірі телеканалу «Дом», який належить Державному підприємству «Мультимедійна платформа іномовлення України» (надалі по тексту - Відповідач 3) у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» та поширив наступну інформацію (далі мовою оригіналу): «Я сегодня, кстати, у меня была возможность задать вопрос перед тем как мы начали голосовать за ОСОБА_5, за ОСОБА_5, было несколько вопросов от нас, от депутатов, и я задал вопрос, а точнее пожелание, что я очень надеюсь что все-таки новый министр уделит много внимания Луганщине, уделит много внимания на моей области, потому что она действительно нуждается в этом внимании и особенно после пожаров прошлого года. Мы закончили работу ТСК, вы тоже наверное знаете об этом и спасибо вашему телеканалу, вы постоянно освещали работу нашей Тимчасово-слідчої комісії, которая работала по выявлению причин пожаров, да, и по, освещала вообще поддержку людям, то что мы как депутаты помогали людям в решении их вопросов. Так вот, работу мы закончили. ТСК прошло. Мы вынесли, скажем так, свои результаты, но дальнейшего продвижения работы по этим результатам мы пока не видим, к сожалению. И очень большая задача именно у Министерства внутренних дел, мы, ну, не то что просим, не то что декларируем в своем висновке ТСК, мы, скажем так, настоятельно настаиваем, да, настоятельно настаиваем на том чтобы сменили Главу МЧС ДСНС Луганской области - господин ОСОБА_7, который провалил, провалил тушение пожаров, провалил работу своей службы во время этих пожаров ну и конечно же уже не первый раз, я сейчас пользуясь возможностью, снова выскажу свое недовольство местной исполнительной властью, которая должна работать в десятки раз внимательней, десятки раз сосредоточенней, потому что Луганщина - это область, которая входит в зону ООС, в ней с пятнадцатого года введен режим чрезвычайной ситуации, там чиновники все абсолютно получают двойные оклады, двойные зарплаты, то есть больше чем в Житомире, Виннице или в Черкассах и они должны внимательно работать и также была полностью провалена их работа во время пожаров прошлого года по эвакуации людей, по осведомлению людей о пожарах. Поэтому тоже об этом мы в ТСК своем сделали висновки и тоже просили сегодня ОСОБА_5 обратить на это внимание».

Відеозапис програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» від ІНФОРМАЦІЯ_3, яка транслювалась у ефірі телеканалу «Дом» розміщено в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 який належить Відповідачу 3.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до пункту 15 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року, «при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв?язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила».

Наявність юридичного складу правопорушення щодо поширення недостовірної інформації відносно Позивача підтверджується наступним.

Так, поширення Відповідачем 1 інформації мало місце під час виступу ІНФОРМАЦІЯ_3 у залі засідань Верховної Ради України у ході 43-го засіданні 5 сесії Верховної Ради України IX скликання, яке транслювалося у ефірі Телеканалу «РАДА».

Інформація була поширена серед невизначеного кола осіб, оскільки:

1) проведення пленарного засідання транслювалось в прямому ефірі Телеканалом «РАДА» - Відповідачем 2 необмеженому колу осіб;

2) в залі засідань Верховної Ради України були присутні народні депутати України та запрошені для участі в засіданні особи;

3) в залі засідань Верховної Ради України були присутні представники засобів масової інформації;

4) на Youtube каналі Відповідача 2 розміщений відеозапис вказаного пленарного засідання за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7.

Також, поширення інформації Відповідачем 1 мало місце в ефірі телеканалу «Дом» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6», яка транслювалась по телебаченню, в прямому ефірі необмеженому колу осіб, а також відеозапис програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» від ІНФОРМАЦІЯ_3 транслювався у ефірі телеканалу «Дом» та розміщений в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2

Знаходження відеозаписів у вільному доступі в мережі Інтернет та доступний для перегляду необмеженому колу осіб охоплюється дефініцією «поширення».

Суд зазначає, що поширена Відповідачем 1 у залі засідань Верховної Ради України ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проведення 43 засіданні 5 сесії Верховної Ради України IX скликання, яке транслювалося у ефірі Телеканалу «РАДА» та ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі телеканалу «Дом» у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_6» у формі фактичних тверджень містить посилання безпосередньо про особу Позивача: Відповідач 1 зазначає прізвище Позивача, посаду, яку останній займає, участь у проведенні розслідування ТСК та затвердження звіту за результатами її роботи щодо масштабних лісових пожеж, які відбулись у 2020 році у Луганській області та в гасінні яких брав участь й Позивач.

Указане повністю вказує на те, що поширена інформація у формі фактичних тверджень Відповідачами стосуються конкретної особи Позивача.

Відтак, конкретизація прізвища та посади, яку обіймає Позивач, посилання на факти, які стосуються роботи Позивача на посаді начальника ГУ ДСНС України у Луганській області доводить факт поширення інформації, яка стосується безпосередньо особи Позивача.

Щодо аналізу поширення інформації, в частині поширеної інформації Відповідачем 1 у залі засідань Верховної Ради України ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проведення 43-го засідання 5 сесії Верховної Ради України IX скликання, яке транслювалося у ефірі Телеканалу «РАДА», власником якого є Відповідач 2 про те, що «...керівника голови Луганської обласної ДСНС пана ОСОБА_7, який корумпований, який корумпував всю службу ДСНС у Луганській області..» суд вказує наступне.

Корупція - це складний злочинний соціально-економічний і політичний феномен, на боротьбу з яким направлені сили як міжнародних спільнот, так й регіональних, які на міжнародних та національних рівнях визначили поняття «корупції», її аспекти, зобов?язувались протидіяти їй.

Довідковий документ про міжнародну боротьбу з корупцією, прийнятий ООН у 1995 році, тлумачить поняття корупції як «зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях».

Так, наприклад, у Резолюції «Практичні заходи боротьби з корупцією», прийнятій на VIII Конгресі ООН з запобігання злочинності (Гавана, 1990), корупцію визначено як «порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що проявились у протизаконному використанні свого службового становища суб?єктом корупційної діяльності».

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов?язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов?язаних з ними можливостей.

Отже, корупція - це складне соціальне явище, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку суспільства і держави, яка полягає як у протиправних діях (бездіяльності), так і неетичних (аморальних) вчинках.

Враховуючи вказані визначення, Відповідач 1 та Відповідач 2 поширюючи інформацію про те, що начебто Позивач є «корумпованим, корумпував всю службу ДСНС у Луганській області» поширили недостовірну інформацію у формі фактичних тверджень про вчинення ним корупційних правопорушень, тобто вчинення протиправних діянь, за які передбачена адміністративна та/або кримінальна відповідальність.

Отже, мало місце поширення вищевказаних висловлювань у формі фактичних тверджень під час проведення пленарного засідання Верховної Ради України, яке транслювалось в ефірі Телеканалу «РАДА», який належить Відповідачу 2 про вчинення безпосередньо Позивачем незаконної, протиправної діяльності (корупційних діянь).

Проте, Позивач до кримінальної відповідальності (за будь-якою статтею Кримінального кодексу України) та правопорушення, пов?язаного із корупцією - не притягувався. Вироку суду про визнання винним позивача у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення та/або постанови суду про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов?язане із корупцією не існує. А тому, висловлювання Відповідача 1, які були ним та Відповідачем 2 поширені у формі фактичних тверджень про вчинення позивачем протиправних, злочинних діянь є поширенням відносно особи Позивача недостовірних та неправдивих відомостей.

Листом Департаменту інформатизації МВС України № 107баз/16 від 29.07.2021 року у відповідь на адвокатський запит №437-ц/00173/2021-786/5370 від 26.07.2021 року повідомлено про те, що за інформацією персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС станом на 28.07.2021 року, Позивач до кримінальної відповідальності не притягується та незнятої чи непогашеної судимості немає.

Згідно Інформаційної довідки №198066 від 09.08.2021 року з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов?язані з корупцією правопорушення відомості про вчинення Позивачем корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень - відсутні.

Також вбачається, що під час роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області та дій/бездіяльності Луганського обласного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо вчасного реагування на виникнення та недопущення виникнення подій надзвичайного характеру, звіт якої був затверджений постановою Верховної Ради України від 03.06.2021 року №1529- IX не містить жодного встановленого факту, навіть можливого вчинення Позивачем, корупційного правопорушення.

Листом №03-13822/072 від 11.08.2021 року ДСНС України у відповідь на адвокатський запит №463-ц/00522/2021-797/5415 від 03.08.2021 року повідомила, що службовими розслідуваннями встановлено, що даних, які б вказували на наявність у діях службових осіб Головного управління ДСНС У країни у Луганській області ознак корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень - не виявлено.

Отже, Відповідач 1, під час проведення пленарного засідання Верховної Ради України ІНФОРМАЦІЯ_3, яке транслювалось у ефірі Телеканалу «РАДА», який належить Відповідачу 2, за відсутності будь-яких доказів, у формі фактичних тверджень поширив відносно Позивача недостовірну інформацію, яка принижує його честь та гідність, завдає шкоди його діловій репутації як керівника регіонального органу ДСНС України.

Позаяк цього, суд звертає увагу на те, що , поширюючи вищевказану недостовірну та негативну інформацію відносно особи Позивача, Відповідач 1 порушив презумпцію невинуватості, гарантовану статтею 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вбачається, що поширена відповідачами інформація до оціночних суджень не належить, адже така виражена Відповідачем 1 способом категоричного висловлювання у формі існування (наявності) конкретних обставин (фактів) про вчинення Позивачем корупційних правопорушень.

При цьому, за стилістичною формою вираження вищезазначеної інформації указана інформація не містить ні критики, ні оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та виражене у формі констатації конкретних фактів (обставин), які нічим не підтверджені та в реальності не існують. Отже, така інформація не належить до оціночних суджень у значенні статті 30 Закону України «Про інформацію», яка виключає можливість цивільної відповідальності вираження у певній формі власних ідей та інформації.

Так, згідно висновку експерта №38/21 за результатами проведення семантико-текстуального дослідження за заявою ОСОБА_3 від 01.09.2021 року за результатами проведення семантико-текстуального дослідження за заявою ОСОБА_3 , експерт прийшов до висновку, що «вони мають стверджувальний характер, де містяться основні думки та тези, в яких адресант, вживаючи дієслова та дієслівні форми минулого та теперішнього часу, стверджує, що події відбулися і продовжують відбуватися, як про доконаний факт, інформує про них адресатів, вказує на існування певних фактів та констатує їх, викладаючи текст свого повідомлення у вигляді розповіді про певні обставини чи події.

Крім того, у висловлюваннях, що містяться у наведених фрагментах, відсутні мовно-стилістичні засоби (вживання гіпербол, алегорій), а також спеціальні вставні конструкції та прислівники, що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного (напр., мені здається, на мою думку, я вважаю), що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного і вказують на те, що висловлюване загалом є суб?єктивною думкою та поглядом автора тексту на події, його суб?єктивною оцінкою того, що відбувалось або відбувається, а отже, відбивають його особисту точку зору та ставлення до описуваних подій і не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсним фактам.

При цьому слід зауважити, що досліджувані тексти мають виражене емоційне забарвлення, і тому у деяких фрагментах наявні особисті оцінки узагальненого характеру, що переважно мають форму емоційних характеристик типу «негодяй».

Виходячи з викладеного, можна стверджувати про те, що наведені висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо ОСОБА_3 , наведені у п. 1 цієї частини Висновку експерта, є твердженнями, в яких об?єкти, події, інші сутності та їх якості представляються як такі, що мають місце насправді, а інформація, яка в них міститься, передбачає можливість верифікації, тобто оцінку істинності наведених відомостей, а отже, вона викладена у формі фактичних тверджень. Наведені ж суб?єктивні судження на загальний фактичний характер висловлювань не впливають, оскільки відіграють роль коментаря, мета якого підсилити або підкреслити висловлювання, що за змістом містять фактичні дані».

Отже, поширена інформація відносно Позивача за відсутності жодних доказів на її підтвердження, прямо вказує на вчинення останнім певних протизаконних (кримінальних та/або правопорушень, пов?язаних із корупцією), що створює у суспільства негативне уявлення та образ Позивача, як злочинця-корупціонера, підриває його авторитет як державного службовця та керівника ГУ ДСНС України у Луганській області, принижує його честь, гідність й ділову репутацію як керівника територіального органу у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності та викладена у формі тверджень із порушенням презумпції невинуватості особи, що є неприпустимим та грубим порушенням норм Конституції України та чинного законодавства, а така інформація підлягає спростуванню відповідачем.

Одночасно з цим, суд зазначає, що на час розгляду справи діє Закону України «Про медіа», який набрав 31.03.2023 року.

Згідно із положеннями статті 43 Закону України «Про медіа» особа, яка вважає, що суб?єктом у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа щодо неї було поширено відомості, які не відповідають дійсності (викладені неповно чи неточно) та принижують її честь, гідність чи ділову репутацію, має право вимагати спростування недостовірної інформації. Частиною четвертою цієї статті визначено, що обсяг спростування або відповіді має бути достатнім для донесення позиції заявника і не може перевишувати обсяг поширеної інформації.

Частиною шостою статті 43 Закону України «Про медіа» визначено, що суб?єкт у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа має право відмовити поширенні спростування або відповіді у таких випадках:

1) обсяг спростування або відповіді, який вимагає поширити заявник, перевищує обсяг поширеної інформації, а заявник відмовився скорочувати спростування або відповідь до обсягу, визначеного частиною четвертою цієї статті, або не відповів на таку пропозицію суб?єкта у сфері медіа;

2) інформація, яку вимагає поширити заявник, виходить за межі предмета, щодо якого надається спростування або відповідь, не обмежується спростуванням та/або коментуванням інформації, яку заявник вважає недостовірною, а заявник відмовився змінювати спростування або відповідь чи не відповів на таку пропозицію суб?єкта у сфері медіа.

Крім випадків, передбачених частиною шостою статті43 Закону України «Про медіа», суб?єкт у сфері аудіовізуальних, друкованих або онлайн-медіа має право відмовити в поширенні спростування, якщо:

1) поширена інформація є оціночними судженнями або він має достатні докази того, що поширена ним інформація відповідає дійсності, достатньо повно та точно відображає факти, про які йдеться;

2) поширена інформація є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням публічних виступів або повідомлень, публічної інформації державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб;

Таким чином, вимоги позивача в частині зобов`язання ДП «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ «РАДА» забезпечити транслювання виступу народного депутата України ОСОБА_4 з метою спростування інформації шляхом оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі на пленарному засіданні Верховної Ради України, суперечать статті 43 Закону України «Про медіа».

Щодо аналізу поширення інформації, в частині поширеної інформації Відповідачем 1 в ефірі телеканалу «Дом» (програма «ІНФОРМАЦІЯ_6»), суд вказує наступне.

Так, Відповідачем-1 ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі телеканалу «Дом» (програма «ІНФОРМАЦІЯ_6»), який належить Відповідачу з фактично поширив два твердження про особу Позивача:

1) «...мы, ну, не то что просим, не то что декларируем в своем висновке ТСК, мы, скажем так, настоятельно настаиваем, да, настоятельно настаиваем на том чтобы сменили Главу МЧС ДСНС Луганской области - господин ОСОБА_7...»;

Однак, інформація поширена Відповідачем 1 про те, що у висновку ТСК ВРУ містяться рекомендації щодо заміни/звільнення Позивача з посади начальника ГУ ДСНС України у Луганській області суперечать змісту самого висновку.

Так, звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування причин виникнення у 2020 році масштабних пожеж у Луганській області та дій/бездіяльності Луганського обласного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій і обласної державної адміністрації-Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо вчасного реагування на виникнення та недопущення виникнення подій надзвичайного характеру, затверджений постановою Верховної Ради України від 03.06.2021 року № 1529-IX містить висновки щодо встановлення фактів бездіяльності та прямого порушення Конституції України, а також законів України при виконанні своїх посадових обов?язків лише щодо голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_8. та керівника військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області ОСОБА_9.

Також, Звіт містить рекомендації звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозиціями звернутись до Президента України, Кабінету Міністрів України з пропозицією ініціювати питання звільнення голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Гайдая Сергія Володимировича та керівника військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області Стрюка Олександра Сергійовича з займаних посад.

Втім, указаний Звіт не містить жодного висновку або ж рекомендації щодо необхідності заміни/звільнення із займаної посади Позивача.

Ця ж інформація, поширена відповідачами до оціночних суджень не належить, адже виражено відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів) про вчинення позивачем корупційних правопорушень.

При цьому, за стилістичною формою вираження вищезазначеної інформації указана інформація не містить ні критики, ні оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та виражене у формі констатації конкретних фактів (обставин), які нічим не підтверджені.

Так, висновку експерта №38/21 за результатами проведення семантико-текстуального дослідження за заявою ОСОБА_3 від 01.09.2021 року за результатами проведення семантико-текстуального дослідження за заявою ОСОБА_3 , експерт прийшов до висновку, що «вони мають стверджувальний характер, де містяться основні думки та тези, в яких адресант, вживаючи дієслова та дієслівні форми минулого та теперішнього часу, стверджує, що події відбулися і продовжують відбуватися, як про доконаний факт, інформує про них адресатів, вказує на існування певних фактів та констатує їх, викладаючи текст свого повідомлення у вигляді розповіді про певні обставини чи події.

Крім того, у висловлюваннях, що містяться у наведених фрагментах, відсутні мовно-стилістичні засоби (вживання гіпербол, алегорій), а також спеціальні вставні конструкції та прислівники, що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного (напр., мені здається, на мою думку, я вважаю), що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного і вказують на те, що висловлюване загалом є суб?єктивною думкою та поглядом автора тексту на події, його суб?єктивною оцінкою того, що відбувалось або відбувається, а отже, відбивають його особисту точку зору та ставлення до описуваних подій і не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсним фактам.

Виходячи з викладеного, можна стверджувати про те, що наведені вище висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо ОСОБА_3 , наведені у п. 1 цієї частини Висновку експерта, є твердженнями, в яких об?єкти, події, інші сутності та їх якості представляються як такі, що мають місце насправді, а інформація, яка в них міститься, передбачає можливість верифікації, тобто оцінку істинності наведених відомостей, а отже, вона викладена у формі фактичних тверджень.

Наведені ж суб?єктивні судження на загальний фактичний характер висловлювань не впливають, оскільки відіграють роль коментаря, мета якого підсилити або підкреслити висловлювання, що за змістом містять фактичні дані».

Отже, така інформація не є та не може бути кваліфікована як оціночне судження, оскільки вона піддається перевірці - спростовується самим Звітом Тимчасово слідчої комісії та фактами, які в ньому зазначені, не є особистим, оціночним судженням Відповідача 1, оскільки останній вказує на те, що така інформація міститься саме у Звіті Тимчасово слідчої комісії і вона дійшла висновків про необхідність заміни/звільнення Позивача із займаної посади, а відтак така інформація підлягає визнанню судом її недостовірною та підлягає спростуванню із зобов?язанням також Відповідача 3 розмістити її спростування. Вказаний звіт є загальнодоступним та може бути перевірений у мережі Інтернет. Позивач надає до позовної заяви належним чином завірений звіт вказаної ТСК.

2) «...господин ОСОБА_7, который провалил, провалил тушение пожаров, провалил работу своей службы во время этих пожаров..»

Інформація яку поширили Відповідач 1 та Відповідач 3 у перекладі із російської на українську мову означає твердження останніх про те, що Позивач начебто провалив гасіння пожеж, провалив роботу своєї служби під час пожеж (прим. - йде мова про вищевказані масштабні лісові пожежі, які мали місце у 2020 року на території Луганської області).

Така інформація була поширена Відповідачем 1 з посиланням на Звіт Тимчасово слідчої комісії, оскільки Відповідач 1 виступав в ефірі Телеканалу «ДОМ» як народний депутат України, при цьому по тексту виступу зазначаючи про те, що ним у тому числі закінчено роботу у складі Тимчасово слідчої комісії, незадоволеністю відсутності заходів реагування на висновки, викладені у Звіті ТСК ВРУ та його звернення під час проведення пленарного засідання у Верховній Раді України ІНФОРМАЦІЯ_3 до кандидата на посаду міністра внутрішніх справ України ОСОБА_5 стосувалась саме результатів роботи Тимчасової слідчої комісії.

У свою чергу, Словник української мови (1977 рік видання, том 8,.стор. 127) вказує на те, що слово «провал» має ідентичне значення слову «невдача», яке означає невдале, безуспішне, не таке, як хтось бажав, закінчення, завершення чого-небудь ( Словник української мови: в 11 томах. - Том 5, 1974. - Стор. 253).

Отже, Відповідач 1 в ефірі Телеканалу «ДОМ», який належить Відповідачу 3 поширив інформацію та надав незадовільну та негативну юридичну оцінку роботи Позивача та ГУ ДСНС України у Луганській області під час гасіння масштабних лісових пожеж, які мали місце у 2020 році у Луганській області, фактично вказуючи на те, що Позивач неналежним чином виконав свої службові обов?язки під час указаних подій.

Суд зауважує, що на момент поширення інформації, як й на момент звернення до суду із цим позовом будь-яким органом або судом не ухвалено жодного рішення з приводу можливих протиправних діянь Позивача як керівника ГУ ДСНС України у Луганській області під час гасіння масштабних лісових пожеж, які мали місце у 2020 році на території Луганської області та які були предметом розслідування Тимчасової слідчої комісії, членом якої був Відповідач 1.

Також вбачається, що ДСНС України з власної ініціативи та за зверненням народного депутата України проведено три службових розслідування (перевірки) щодо подій масштабних лісових пожеж, які мали місце у 2020 році на території Луганської області за результатами, яких складено та затверджено відповідні висновки.

Згідно висновку службової перевірки від 03.08.2020 року за фактом депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_6 до Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_10 зі скаргою громадян України на керівництво Лисичанського міського управління

ГУ ДСНС України у Луганській області щодо бездіяльності під час пожежі, яка сталася 07 липня 2020 року у АДРЕСА_2 комісія дійшла висновків, що зважаючи на складну оперативну обстановку, яка одночасно склалася на пожежі у с. Смолянинове та у хвойних лісових масивах Новоайдарського району Луганської області, порушень вимог нормативних документів у діях керівництва Лисичанського міського управління Головного управління ДСНС у Луганській області комісією не було виявлено.

Згідно висновку службового розслідування від 17.08.2020 року щодо інформації викладеної у зверненнях народного депутата України ОСОБА_6 про можливі порушення службової дисципліни посадовими особами ГУ ДСНС України у Луганській області під час гасіння лісових пожеж на території Новоайдарського району Луганської області, комісія дійшла наступних висновків:

1. За результатами перевірки органів управління та підрозділів ГУ ДСНС у Луганській області встановлено, що їхні дії під час гасіння лісової пожежі у Новоайдарському районі Луганської області відповідають вимогам нормативних документів (ч. 5 ст. 80 Кодексу цивільного захисту України; п. 2.9 розділу 2 Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Держкомлісгоспу України від 27.12.2004 року №278, зареєстрованим в Мінюсті 24.03.2005 року за №328/10608; п. 6 Глави 6, п. 2 Глави 65 та Глави 66 Розділу ІІ Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2018 року №340, зареєстрованого в Мінюсті 10.07.2018 року за №802/32254).

Комісією встановлено, що даних, які б вказували на наявність у діях службових осіб ГУ ДСНС України у Луганській області ознак корупційного або пов?язаних з корупцією правопорушень не виявлено.

3. Комісією встановлено, що інформація зазначена у зверненнях народного депутата України ОСОБА_6 не підтвердилась.

Згідно висновку службового розслідування №34 від 18.12.2020 року, комісією встановлено, що за результатами перевірки органів управління та підрозділів ГУ ДСНС у Луганській області встановлено, що їхні дії під час гасіння лісової пожежі у Новоайдарському районі Луганської області відповідають вимогам нормативних документів (ч. 5 ст. 80 Кодексу цивільного захисту України; п. 2.9 розділу 2 Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Держкомлісгоспу у країни від 27.12.2004 року №278, зареєстрованим в Мінюсті 24.03.2005 року за №328/10608; п. 6 Глави 6, п. 2 Глави 65 та Глави 66 Розділу ІІ Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2018 року №340, зареєстрованого в Мінюсті 10.07.2018 року за №802/32254).

Даних, які б вказували на наявність у діях службових осіб ГУ ДСНС України у Луганській області ознак корупційного або пов?язаних з корупцією правопорушень не виявлено. Відомості, висвітлені у засобах масової інформації, щодо можливих порушень вимог чинного законодавства посадовими особами ГУ ДСНС України у Луганській області не підтвердилися.

Виявлені в ході службового розслідування порушення стосувалися виключно питання порядку проведення опломбування і розпломбування спідометрів транспортних засобів підпорядкованих ГУ ДСНС України у Луганській області підрозділів, а також документування з цього питання у підпорядкованих підрозділах.

Порушення з боку посадових осіб ГУ ДСНС України та Позивача під гасіння масштабних лісових пожеж у 2020 році встановлено не було.

У згаданих у висновку ТСК ВРУ кримінальних провадженнях, які перебувають у провадженні Служби безпеки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань та які стосуються подій (масштабних лісових пожеж), які мали місце у 2020 році жодного вироку суду постановлено не було, жодної юридичної оцінки діянням Позивача та посадових осіб ГУ ДСНС у Луганській області під час гасіння масштабних лісових пожеж у 2020 році, які мали місце на території Луганської області надано не було.

Окрім того, поширена Відповідачами 1 та 3 інформація до оціночних суджень не належить, адже виражено відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів) про вчинення позивачем корупційних правопорушень.

При цьому, за стилістичною формою вираження вищезазначеної інформації указана інформація не містить ні критики, ні оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та виражене у формі констатації конкретних фактів (обставин), які нічим не підтверджені.

Так, з висновку експерта №38/21 за результатами проведення семантико-текстуального дослідження за заявою ОСОБА_3 від 01.09.2021 року за результатами проведення семантико-текстуального дослідження за заявою ОСОБА_3 , експерт прийшов до висновку, що «вони мають стверджувальний характер, де містяться основні думки та тези, в яких адресант, вживаючи дієслова та дієслівні форми минулого та теперішнього часу, стверджує, що події відбулися і продовжують відбуватися, як про доконаний факт, інформує про них адресатів, вказує на існування певних фактів та констатує їх, викладаючи текст свого повідомлення у вигляді розповіді про певні обставини чи події.

Крім того, у висловлюваннях, що містяться у наведених фрагментах, відсутні мовно- стилістичні засоби (вживання гіпербол, алегорій), а також спеціальні вставні конструкції та прислівники, виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного (напр., мені здається, на мою думку, я вважаю), що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного і вказують на те, що висловлюване загалом є суб?єктивною думкою та поглядом автора тексту на події, його суб?єктивною оцінкою того, що відбувалось або відбувається, а отже, відбивають його особисту точку зору та ставлення до описуваних подій і не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсним фактам.

При цьому слід зауважити, що досліджувані тексти мають виражене емоційне забарвлення, і тому у деяких фрагментах наявні особисті оцінки узагальненого характеру, що переважно мають форму емоційних характеристик типу «негодяй».

Виходячи з викладеного, можна стверджувати про те, що наведені вище висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо ОСОБА_3 , наведені у п. 1 цієї частини Висновку експерта, є твердженнями, в яких об?єкти, події, інші сутності та їх якості представляються як такі, що мають місце насправді, а інформація, яка в них міститься, передбачає можливість верифікації, тобто оцінку істинності наведених відомостей, а отже, вона викладена у формі фактичних тверджень. Наведені ж суб?єктивні судження на загальний фактичний характер висловлювань не впливають, оскільки відіграють роль коментаря, мета якого підсилити або підкреслити висловлювання, що за змістом містять фактичні дані».

Отже, на момент поширення інформації у формі фактичних тверджень про те, що начебто Позивач «провалив» гасіння масштабних пожеж, які мали місце на території Луганської області у 2020 році, чим фактично неналежним чином виконав свої службові обов?язки не існувало жодного рішення (суду чи іншого компетентного органу чи результатів службового розслідування), якими такі б порушення були встановлені. Більш того, за результатами службового розслідування, яке проводилось ДСНС України вчинення будь-яких службових правопорушень, у тому числі невиконання чи неналежного виконання Позивачем покладених на нього посадових та/або службових обов?язків щодо гасіння масштабних лісових пожеж у 2020 році на території Луганської області встановлено не було. Отже поширена Відповідачем 1 інформація є такою, що не відповідає дійсності, порушує особисті немайнові права Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже відповідачами, не було доведено, що оспорювана інформація на час її поширення була повною та перевіреною, а тому в даному випадку, є наявними правові підстави щодо визнання оспорюваної інформації недостовірною.

Політичні діячі та посадові особи, які обіймають політичні (публічні) посади або здійснюють публічну владу, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ, про що зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 01 липня 1997 року у справі «Обершлік проти Австрії (No 2)» (Oberschlickv. Austria (No2), від 24 червня 2004 року у справі «Принцеса фон Ганновер проти Німеччини» (Von Hannoverv. Germany), від 25 червня 2019 року (заява No 14047/16) у справі «Цу Гуттенберг проти Німеччини» (Zu Guttenbergv. Germany).

Позивач належить до категорії публічних осіб.

Однак свобода поширення інформації та критики щодо публічних осіб не є безмежною.

Так, ширша свобода у висловлюваннях стосовно публічних осіб передбачає:

а) більш широку можливість висвітлення пов`язаних з такими особами фактів;

б) можливість піддавати дії та бездіяльність публічних осіб більш критичній оцінці із застосуванням більш гострих висловлювань, які, однак, не повинні переходити в брутальну, принизливу чи непристойну форму.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», критика належить до оціночних суджень. Тобто про критику можна говорити тоді, коли висловлювання містять не фактичні обставини, а суб`єктивне ставлення особи до тих інших обставин чи подій, що мали місце.

Водночас висловлювання, які просить спростувати позивач, під наведені вище критерії не підпадають, оскільки:

а) не є достовірними, а отже, не можуть бути визнані фактами;

б) не є оціночними судженнями, а отже, не можуть бути визнані критикою.

Якщо висвітлення слів та вчинків публічного діяча, в тому числі у формі гострої критики, є допустимим відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, то поширення звинувачень, що не мають під собою жодного підґрунтя, вважається перевищенням допустимих меж.

В даному випадку оспорювана інформація за своїм змістом не може бути віднесена до критики, оскільки відповідачі не довели наявність підґрунтя для такої «критики».

Зокрема, про критику могла би йти мова, якби існував певний привід, тобто, певні події або дії за участі публічного діяча (позивача), що стали підставою для дискусії. Однак, коли мова йде про звинувачення, під яким немає будь-якого підґрунтя, то воно не могло бути віднесене судом до «критики» або «публічних дебатів».

Частина 2 ст. 302 ЦК України зазначає, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Достовірність є однією з найсуттєвіших загальних властивостей інформації. Переконання в достовірності інформації покладається на особу, яка її поширює. Достовірність є основоположною вимогою щодо інформації, це загальна властивість інформації, яка визначає ступінь об`єктивно точного відображення подій, фактів, що мали місце. Достовірність у журналістиці - це стандарт журналістської діяльності. Зміст цього стандарту зводиться до того, що кожен факт, який подається в матеріалах повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації. Посилання на компетентне джерело інформації є єдиним доказом того, що речі, про які розповідають, відбуваються насправді, позбавлені такої ознаки, як домисел, а також формує підстави для того, щоб не тільки автор матеріалу був переконаний, що інформація перевірена і точна, а й читач мав можливість переконатися в цьому. Вимога відповідності фактів реальним подіям чи даним становить змістову частину стандарту точності. Точність фактів досягається їх ретельною перевіркою.

Відповідно до рішення Європейського суду «Редакція газети Гривна проти України» п. 86: «наданий журналістам захист за статтею 10 Конвенції діє за умови їхньої добросовісної діяльності з метою надання точної та достовірної інформації згідно з принципами відповідальної журналістики. Концепція відповідальної журналістики, як професійної діяльності, що захищається статтею 10 Конвенції, не обмежується змістом інформації, яка збирається та поширюється засобами журналістики. Ця концепція також охоплює inter alia законність дій журналіста, зокрема його взаємодію з органами влади під час здійснення журналістської діяльності. При вирішенні питання про те, чи діяв журналіст відповідально, факт порушення ним закону у зв`язку з цим є найбільш доречним, хоча й не вирішальним.»

Пункт 87 вказаного рішення зазначає, що «крім того, стаття 10 Конвенції не гарантує абсолютну необмежену свободу вираження поглядів навіть щодо висвітлення пресою питань, які мають значний суспільний інтерес. Відповідно до частини 2 статті 10 Конвенції свобода вираження поглядів супроводжується обов`язками та відповідальністю, які також застосовуються до засобів масової інформації, навіть щодо питань, які викликають значне занепокоєння суспільства. Пунктом 88 зазначено, що ці обов`язки та відповідальність мають важливе значення у випадках, коли розглядається питання посягання на репутацію конкретної особи або порушення права інших осіб. Отже, для звільнення засобів масової інформації від їхнього звичного обов`язку перевіряти фактичні твердження, необхідні особливі підстави. Існування таких підстав залежить від характеру та ступеню відповідної дифамації та від того, наскільки засоби масової інформації можуть обґрунтовано вважати свої джерела достовірними у зв`язку з цими твердженнями. Ці фактори, зі свого боку, вимагають розгляду інших елементів, таких як авторитет джерела, чи провела газета достатню кількість досліджень перед публікацією, чи подала газета історію у розумно збалансованій манері та чи надала газета особам, гідність яких було принижено, можливість захистити себе.»

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 269 ЦК України визначено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Згідно зі ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються законодавством є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація.

Поняття «честь» і «гідність» є поняттями, які визначають прояви відносин індивіда до себе й оточуючих до окремої особистості.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки право позивача на повагу до його честі та гідності - як складових особистих немайнових прав - було порушено шляхом розповсюдження щодо позивача неперевіреної, а отже й недостовірної інформації.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й стягнути з Народного депутата України ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 30 040 (тридцять тисяч сорок) гривень 00 копійок, що складається з: 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - витрати на правничу допомогу; 12 000 (дванадцять тисяч) 00 копійок - витрати, пов`язані з проведенням експертизи; 4 540 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок - судовий збір.

На підставі ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України; ст. 94, 201, 277, 278, 297 ЦК України, Закону України «Про інформацію», з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1, Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», керуючись ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Народного депутата України ОСОБА_4, Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада», Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати інформацію, поширену відносно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) народним депутатом України ОСОБА_4 під час виступу на 43-у засіданні 5 сесії Верховної Ради України IX скликання, яке відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 у проміжку часу між 11:58:59 та 11:59:58 у залі засідань Верховної Ради України, яке транслювалося ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ТЕЛЕКАНАЛ «РАДА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 21708430) у прямому ефірі Телеканалу «РАДА», а саме: «...керівника голови Луганської обласної ДСНС пана ОСОБА_7, який корумпований, який корумпував всю службу ДСНС у Луганській області.» - недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати народного депутата України ОСОБА_4 на наступному з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі пленарному засіданні Верховної Ради України оголосити вступну та резолютивну частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів та суджень.

Визнати інформацію, поширену відносно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) народним депутатом України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у ефірі програми «ІНФОРМАЦІЯ_6» телеканалу «Дом» у проміжку часу між 21:15 год. та 22:00 год., яке транслювалось ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40235671), а саме (мовою оригіналу): «...мы, ну, не то что просим, не то что декларируем в своем висновке ТСК, мы, скажем так, настоятельно настаиваем, да, настоятельно настаиваем на том чтобы сменили Главу МЧС ДСНС Луганской области - господин ОСОБА_7, который провалил, провалил тушение пожаров, провалил работу своей службы во время этих пожаров...» - недостовірною і такою, що принижує честь, гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати народного депутата України ОСОБА_4 у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оголошення в ефірі телеканалу «Дом», який належить ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40235671) вступну та резолютивну частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів та суджень.

Зобов?язати ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МУЛЬТИМЕДІЙНА ПЛАТФОРМА ІНОМОВЛЕННЯ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40235671) у строк не пізніше семи календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі надати народному депутату України ОСОБА_4 ефірний час, у ефірі телеканалу «Дом» з метою спростування ним поширеної недостовірної інформації шляхом оголошення вступної та резолютивної частин рішення суду у цій справі.

Стягнути з Народного депутата України ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 30 040 (тридцять тисяч сорок) гривень 00 копійок, що складається з: 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - витрати на правничу допомогу; 12 000 (дванадцять тисяч) 00 копійок - витрати, пов`язані з проведенням експертизи; 4 540 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок - судовий збір.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Народний депутат України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місцезнаходження - АДРЕСА_3, РНОКПП невідомий,

Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Садова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 21708430,

Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 26, код ЄДРПОУ 40235671.

Повний текст рішення виготовлений 06 серпня 2024 року.

Суддя:

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення30.04.2024
Оприлюднено27.01.2025
Номер документу124636962
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Судовий реєстр по справі —761/33994/21

Рішення від 30.04.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Фролова І. В.

Рішення від 30.04.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Фролова І. В.

Ухвала від 08.06.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Фролова І. В.

Ухвала від 18.10.2021

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Фролова І. В.

Ухвала від 27.09.2021

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Фролова І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні