Ухвала

від 23.01.2025 по справі 542/829/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/829/24 Номер провадження 11-кп/814/1097/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ

23 січня 2025 року м. Полтава

Я, суддя-доповідач колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №62023170010000444,

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою під час судового розгляду кримінального провадження №62023170010000444 стосовно

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовослужбовця, несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, суд відмовив у задоволенні клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, за змістом якої просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та застосувати до нього положення ч.5 ст.401 КК України, звільнивши від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 та ч.4 ст.408 КК України.

Перевіривши апеляційну скаргу, приходжу до такого.

Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.

Конституційний Суд України у Рішенні від 08 квітня 2015 року № 3-рп/2015 сформулював юридичну позицію, за якою обмеження права на апеляційне оскарження рішення суду не може бути свавільним та несправедливим; таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною потребою досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим; у разі обмеження права на оскарження судових рішень законодавець зобов`язаний запровадити таке нормативне регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію права на судовий захист і не порушувати сутнісний зміст такого права (абз. 3 п.п.2.2 п.2 мотивувальної частини рішення).

Відповідно до приписів ст.392КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

{Положення частини другої статті 392 щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019}.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження №62023170010000444 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України.

В судовому засіданні 20 грудня 2024 року Новосанжарський районний суд Полтавської області розглянув клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби та постановив оскаржуване рішення.

При цьому, наведена ухвала суду постановлена в порядку статей 286-288 КПК під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , а отже при здійсненні судового провадження.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За змістом ч.4 ст.288 цього Кодексу, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

При цьому, відповідно до ч.5 цієї статті лише ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Таким чином, відповідно до наведених норм закону, ухвала суду про відмову у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності та відмову в закритті кримінального провадження з цієї підстави не може бути предметом самостійного апеляційного оскарження, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому судовому розгляду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на остаточне судове рішення за наслідком розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтям 392 та 399 КПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2024 року щодо нього, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач ОСОБА_2