Ухвала

від 20.01.2025 по справі 947/41691/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/41691/24

Провадження № 1-кс/947/1263/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025 року м.Одеса

СлідчийсуддяКиївського районногосуду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в м.Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах S.R.L. «Dimalex-trans» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72024161020000010 від 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах S.R.L. «Dimalex-trans» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72024161020000010 від 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Своє клопотання представник власника майна мотивує тим, що на теперішній час відсутні підстави для арешту транспортного засобу транспортного засобу сідлового тягача та причепу із номерними знаками НОМЕР_1 та Certificate de Inmatriculare (свідоцтво про право власності на транспортний засіб) на транспортні засоби RLK488/SHS447 за №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які належать юридичній особі S.R.L. «Dimalex-trans», яка здійснює послуги транспортування вантажу.

Так, згідно договору перевозки вантажів №01/12/2024 від 01.12.2024 підприємство S.R.L. «Dimalex-trans» зобов`язано доставити сільськогосподарську продукцію в пункт призначення, на виконання умов договору компанія S.R.L. «Dimalex-trans» надала сідловий тягач та причеп із номерними знаками НОМЕР_1 для надання лише логістичних послуг.

Крім того, компанія не займалась купівлею і придбанням перевезеної продукції та оформленням митних документів, що вказує на те, що S.R.L. «Dimalex-trans» не має жодного відношення до кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В судовому засіданні заявник підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на те, що арештовані транспортні засоби не є об`єктом протиправних дій, жодним чином не відносяться до кримінального правопорушення, а застосований засіб забезпечення кримінального провадження істотно порушує права осіб на власність та спричиняє власнику матеріальні збитки.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання представника S.R.L. «Dimalex-trans».

Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, думку учасників судового засідання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.4 ст.41КонституціїУкраїни ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїзправлюдини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобовязує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїзправлюдини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Згідно ч. 1 ст.318ЦКУкраїни право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 13.01.2025 року було накладено арешт в тому числі і на сідловий тягач та причеп із номерними знаками НОМЕР_1 та Certificate de Inmatriculare (свідоцтво про право власності на транспортний засіб) на транспортні засоби НОМЕР_1 за №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього додатки слідчий суддя приходить до висновку, на даний час керівнику юридичної особи - власнику вилученого майна або водію арештованого транспортного засобу про підозру не повідомлено, доказів причетності власника транспортного засобу або його участі у злочинній схемі пов`язаної з ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах не отримано, пройшов достатній проміжок часу для здійснення огляду транспортного засобу та фіксації необхідних доказів щодо нього, водночас продовження дії арешту на майно позбавляє власника можливості здійснювати свої права на користування та розпорядження своїм майном.

Фактичні обставини справи свідчать про відсутність потреби для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому на даний момент відпала необхідність у накладенні арешту на сідловий тягач та причеп із номерними знаками НОМЕР_1 та Certificate de Inmatriculare (свідоцтво про право власності на транспортний засіб) на транспортні засоби RLK488/ НОМЕР_4 за №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , а тому після скасування арешту майна повернути власнику або його представнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170 - 174 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах S.R.L. «Dimalex-trans» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №72024161020000010 від 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 13.01.2025 року, в частині накладення арешту на:

- транспортні засоби, а саме: сідловий тягач та причеп із номерними знаками НОМЕР_1 ;

- Certificate de Inmatriculare (свідоцтво про право власності на транспортний засіб) на транспортні засоби RLK488/ НОМЕР_4 за №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Зазначене майно повернути представнику юридичної особи S.R.L. «Dimalex-trans».

Ухвала підлягає негайному виконанню детективами у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №72024161020000010 від 10.09.2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1