Ухвала

від 23.01.2025 по справі 509/345/25

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/345/25

УХВАЛА

23 січня 2025 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АКТИВ», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні

ВСТАНОВИВ:

22.01.2025 року до суду звернулося «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», із заявою, відповідно до змісту якої просить замінити сторону стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АКТИВ», яке відступило права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», у виконавчому провадженні ВП № 68069843.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху за таких підстав.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21 зазначено, що вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчих написів нотаріусів відбувається за правилами цивільного судочинства.

Згідно ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Однак, статтею 442 ЦПК України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

Відтак, вимоги до вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема, статтями 175, 177 ЦПК України.

Позовна заява повинна відповідати загальним вимогам щодо її форми та змісту, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Серед іншого, як визначено ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відтак, з урахуванням положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України, у випадку подання заяви про заміну стягувача, до заяви повинні бути долучені докази її надсилання іншим учасникам провадження.

Проте, всупереч вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, заявником, доказів направлення ОСОБА_1 за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , заяви про заміну сторони виконавчого провадження з додатками, при зверненні до суду, надано не було.

До заяви долучено підтвердження того, що заява про заміну сторони виконавчого провадження з додатками направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Із наведених норм слідує, що належним доказом направлення копії заяви та доданих до неї документів учасникам справи є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. Тобто належним доказом надіслання копії заяви з доданими до неї документами заінтересованим особам є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).

Відповідно, якщо копію заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах заяви підтвердження відправлення копії заяви з додатками заінтересованій особі ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 183,185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ АКТИВ», ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні - залишити без руху.

Встановити заявнику строк п`ять днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити заявнику, що якщо недоліки заяви не буде усунено в строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Є. М. Панасенко