Рішення

від 23.01.2025 по справі 749/1730/24

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/1730/24

Номер провадження 2/749/62/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. Щорський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чигвінцева М. С.

за участю секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 749/1730/24 за позовом ОСОБА_1 до Сновської територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сновської територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок (загальною площею 20 м.кв. з них житлової площі 12 м.кв.) з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 1997 року постійно зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 . У зазначеному будинку сталася пожежа та він згорів. Після чого позивач деякий час проживав у родичів. Будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та тривалий час пустував. З дозволу сільради позивач вселився у вказаний будинок, де проживає вже більше 16 років. З 2007 року позивач володіє відкрито володіє та користується ним. За доводами позивача він не вживав ніяких заходів, спрямованих на приховування факту володіння майном, в тому числі сумлінно виконував обов`язки, що належать власнику житлового будинку. Протягом всього періоду володіння будинком ніхто не оскаржував його право володіння та користування цим майном. При цьому протягом вищевказаного періоду він володів будинком безперервно як своїм власним майном.

Позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення засідання, у підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без його та його представника участі.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення засідання, явку уповноваженого представника не забезпечив.

До Щорського районного суду Чернігівської області 09.01.2025 р. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представників відповідача, в якому відповідач зазначив про визнання позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 3ст. 200 ЦПК Українипередбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Як вбачається з позицій Верховного Суду, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження обставин справи.

При обставинах, коли у позивача відсутні інші способи захисту цивільних прав та інтересів, чим може бути визнання права відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, а визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб тому є всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в наслідок чого визнання відповідачем позову слід прийняти і задовольнити позов.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Суд, враховуючи вищенаведене, вважає за можливе обмежитися у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження обставин справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною першоюстатті 142ЦПК Українивизначено,що уразі укладеннямирової угодидо прийняттярішення усправі судомпершої інстанції,відмови позивачавід позову,визнання позовувідповідачем допочатку розглядусправи посуті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, 50% судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 142, 200, 206, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Сновської територіальної громади в особі Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок (загальною площею 20 м.кв. з них житлової площі 12 м.кв.) з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету України 50 % сплаченого при подачі позовної заяви судового збору у розмірі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев