Ухвала

від 21.01.2025 по справі 120/15270/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження в справі

м. Вінниця

21 січня 2025 р. Справа № 120/15270/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Вінницький інформаційний центр" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Вінницький інформаційний центр" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 19.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

29.11.2024 відповідач подав заяву про закриття провадження у справі, оскільки на думку відповідача, дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою від 03.12.2024 позивачу надано 7-денний строк, з дня вручення (отримання) копії ухвали, для висловлення (письмово) своїх доводів, міркувань або заперечень щодо поданої відповідачем заяви про закриття провадження у справі.

05.12.2024 позивач подав заперечення щодо заяви відповідача про закриття провадження у справі, у яких, зокрема, вказав, що КП "Вінницький інформаційний центр" утворено органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснює свою діяльність від імені територіальної громади. Згідно п. 2.1.1 Розділу 2 Статуту підприємства, метою діяльності є забезпечення функціонування автоматизованої системи збору плати за проїзд в громадському транспорті міста Вінниці та інших населених пунктів ВМТГ, ефективного менеджменту та підтримки зазначеної системи. Згідно п. 2.2.1 Предметом діяльності Підприємства є, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, п.2.2.82 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, 2.2.83 Веб-портали.

Тому, позивач вважає, що інформація пов`язана з виконанням їхніх обов`язків, а саме функціонування автоматизованої системи збору плати за проїзд в громадському транспорті міста Вінниці та інших населених пунктів ВМТГ є публічною, а, відтак, спір з комунальним підприємством є публічно-правовим.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, дії чи бездіяльність.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі № 21-41а16 та від 11 квітня 2017 року у справі № 808/2298/15, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 16 жовтня 2019 року у справі № 636/3748/17, від 15 травня 2019 року у справі № 0540/6280/18-а, від 01 лютого 2022 року у справі № 120/7546/20-а та у інших та є усталеною у судовій практиці.

Під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2021 у справі № 640/15027/20.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Водночас обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом у порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов:

1) однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій;

2) спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій;

3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суд зауважує, що позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю Комунального підприємства "Вінницький інформаційний центр" щодо несвоєчасної реєстрації скарги від 12.10.2024 та щодо не запрошення позивача на розгляд скарги та надання необґрунтованої відповіді.

Згідно із Розділом 1 Статуту комунального підприємства "Вінницький інформаційний центр", затвердженого 07.07.2023 рішенням Вінницької міської ради № 1741, Комунальне підприємство "Вінницький інформаційний центр" є комунальним підприємством, власником якого є Вінницька міська територіальна громада в особі Вінницької міської ради, їй підзвітне підконтрольне. Органом, за яким закріплено функції управління підприємством, є департамент інформаційних технологій Вінницької міської ради.

Відповідно до Розділу 3 Статуту зазначено, що: "3.1 Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточні та валютні рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та кодом ЄДРПОУ, інші реквізити, відповідно до чинно законодавства України. 3.2 Підприємство здійснює свою діяльність на основі та відповідно чинного законодавства України і цього Статуту. 3.3 Підприємство набуває різних майнових особистих немайнових прав, приймає на себе зобов`язання, може бути позивачем і відповідачем у суді. 3.4. Підприємство має право відкривати рахунки в банківських установах та в органах Державної казначейської служби України у відповідності з чинним законодавством. 3.5 Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому май згідно з чинним законодавством України. Підприємство не несе відповідальності зобов`язаннями держави, територіальних громад області, Вінницької міської територіальної громади, Власника, Органу управління 3.6 Підприємство для досягнення своєї мети згідно чинним законодавством України укладає від свого імені правочини, господарські договори угоди з юридичними та фізичними особами".

Суд зазначає, що спір у даній справі виник з приводу неналежного розгляду скарги позивача щодо його блокування в чаті месенджера "Telegram" під назвою "Муніципальна картка вінничанина (підтримка)". Однак цей чат не належить та не є на балансі Комунального підприємства "Вінницький інформаційний центр" та публічні чи адміністративні послуги за допомогою цього чату Комунальним підприємстом "Вінницький інформаційний центр" не надаються.

Вказане підтверджується довідкою Комунального підприємства "Вінницький інформаційний центр" від 27.11.2024 № 11/020.

Також із матеріалів справи суд установив, що спірні правовідносини не пов`язані із запитом позивача в межах Закону України "Про публічну інформацію", а сама суть спору обумовлюється не розглядом звернення на переконання позивача в неналежний спосіб.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини не пов`язані зі здійсненням відповідачем владних управлінських функції, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Разом з цим, стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад цього спору, суд доходить висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 248, 256, 294, 295 КАС України, КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства "Вінницький інформаційний центр" про закриття провадження в адміністративній справі № 120/15270/24 задовольнити.

2. Провадження в адміністративній справі № 120/15270/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Вінницький інформаційний центр" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України закрити.

3. Роз`яснити позивачу, що спір має бути вирішений за правилами цивільного судочинства.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна