Рішення

від 21.01.2025 по справі 140/11504/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/11504/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» (далі ТзОВ «Волинська фондова компанія») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 20 травня 2024 року №UA205140/2024/000124/2 про коригування митної вартості товарів.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару сітка сільськогосподарська BezaNet PE 123х3000 - позивач подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №24UA205140031460U3, в якій митну вартість оцінюваного товару визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості 10864,00 євро додано також транспортні витрати (22324,94 грн). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2024 року №UA205140/2024/000124/2, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 14382,98 євро з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку позивача, у спірному рішенні відповідач безпідставно покликається на розбіжності щодо вартості товару в інвойсі (40229,76 євро) та експортній декларації (182783,00 польських злотих). Позивач зазначив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2016 року №22/1 ціни на товар зазначаються в євро (так в інвойсі), а статистична вартість товару в експортній декларації (не є документом, що підтверджує митну вартість) вказана за курсом валют в країнах Євросоюзу та ніякне впливає на базу оподаткування та суму податків і зборів, які підлягали сплаті згідно з митною декларацією №24UA205140031460U3. Поряд з тим комунікат IE599 до декларації країни відправлення товару MRN №24PL335010E0413068 від 04 квітня 2024 року підтверджує загальне числове значення вартості усього товару, яке відповідає вартості товару в інвойсі за усіма позиціями (40229,76 євро). Є спростованими і зауваження митного органу щодо розбіжностей в умовах поставки товару, адже до заяви про надання пояснень та додаткових документів Волинській митниці надано лист від постачальника товару від 19 квітня 2024 року №21 стосовно визначення умов поставки товару.

Позивач вважає безпідставними зауваження Волинської митниці до прайс-листа та висновок про заниження транспортних витрат до кордону України. Зазначив, що форма та зміст наданого прайс-листа визначалася виключно виробником з урахуванням вимог, які необхідні для ідентифікації товарів, а висновки з приводу транспортних витрат засновані на припущеннях та надуманій відповідачем методиці формування їх вартості.

Натомість позивач покликається на невідповідність спірного рішення вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55, статті 64 МК України: у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування; відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.67-76). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №24UA205140031460U3 від 09 травня 2024 року відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику (101-1, 103-01, 111-5, 202-1, 911-1) Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, оскільки у поданих документах було встановлено розбіжності у числовому значенні вартості товару в декларації країни відправлення товару та інвойсі; щодо умов поставки. Крім того, прайс-листи є лише пропозицією на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; згідно з рахунком про транспортні витрати від 04 квітня 2024 року вартість перевезення від пункту завантаження до кордону України становить 80253,10 грн (або 241,44 грн/км з урахуванням відстані 332,40 км), тоді як вартість перевезення по території України становить 59009,62 грн (або 257,80 грн/км з урахуванням відстані 228,90 км), що свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України; відсутні транспортні (перевізні) документи, які підтверджують взаємозв`язок між перевізниками LTD L-Corp та ТзОВ «Спецконтроль Логістик».

У зв`язку із ненаданням позивачем на запит митного органу документів, які б спростовували вказані розбіжності та через неможливість застосування наступних методів, митна вартість визначена за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі ЄАІС Держмитслужби).

Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 20 травня 2024 року №UA205140/2024/000124/2 відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.106-109) та зазначив, що твердження відповідача про неподання ТзОВ «Волинська фондова компанія» витребуваних документів не відповідають дійсності, оскільки позивачем на підставі частини восьмої статті 55 МК України було подано до Волинської митниці заяву від 18 липня 2024 року №47 про надання пояснень та додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.104).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

09 травня 2024 року ТзОВ «Волинська фондова компанія» на митний пост Волинської митниці подало МД №24UA205140031460U3 (а.с.84) для митного оформлення ввезеного на територію України в режимі імпорту товару «Сітка сільськогосподарська Beza Net PE 123x3000 112 шт.» (далі також товар) фактурною вартістю 10864,00 євро (еквівалентно 459729,72 грн). Митну вартість визначено на рівні 482054,66 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 22324,94 грн). Для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу додано: договір від 01 вересня 2016 року №22/1 разом з додатковими угодами від 02 квітня 2018 року №1, від 21 травня 2019 року №2, від 01 вересня 2020 року №3, від 05 березня 2024 року №5 (а.с.14 зворот-22); рахунок-проформу від 13 лютого 2024 року №1/2/2024 (а.с.23 зворот); платіжну інструкцію від 29 лютого 2024 року №32JBKLO2 (а.с.34); банківський платіжний документ від 25 березня 2024 року №Р2403258759003 (а.с.34 зворот); інвойс від 03 квітня 2024 року №48/2/2024 (а.с.24 зворот); договір від 02 квітня 2024 року №02/04 про надання транспортно-експедиторських послуг (а.с.37 зворот-38); рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 04 квітня 2024 року №119 (а.с.35); довідки про транспортні витрати від 04 квітня 2024 року (а.с.35 зворот - 36); товарно-транспортну накладну від 09 квітня 2024 року №009 (а.с.24 зворот); міжнародну товарно-транспортну накладну CMR А№012069 від 04 квітня 2024 року (а.с.25); експортну декларацію 24PL335010Е0413068 від 04 квітня 2024 року (а.с.40); пакувальний лист №WZexp 889/200/2024 від 03 квітня 2024 року (а.с.23); книжку МДП (TIR carnet) ХН85516613 (а.с.25 зворот-26); карту технічну від 12 лютого 2024 року №17 - №20 (а.с.38 зворот - 39); сертифікат EUR.1 №PL/MF/AS 0220020 від 04 квітня 2024 року (а.с.27); цінник на шпагат та сітку від 12 лютого 2024 року (а.с.36 зворот); прайс-лист виробника від 12 лютого 2024 року б/н та №15 (а.с.36 зворот - 37), висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №14200-3103-0061 від 01 травня 2024 року (а.с.30 зворот -32); акт про взяття проб (зразків) товарів від 16 квітня 2024 року (а.с.39); рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД №КТ-UA205000-0039-2024 від 02 травня 2024 року (а.с.29 зворот-30); МД №24UA205140025315U1 від 15 квітня 2024 року (а.с.28-29).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: 1) в декларації країни відправлення товару №24PL335010E0413068 від 04 квітня 2024 року загальне числове значення вартості товару становить 182783 злотих, що суперечить вартості товару в інвойсі №48/2/2024 від 03 квітня 2024 року 40229,76 євро; 2) згідно з пунктом 3.1 контракту від 01 вересня 2016 року №22/1 умови поставки - FCA Bielsko-Biala, а відповідно до проформи-інвойсу від 13 лютого 2024 року №1/2/2024 EXW; 3) прайс-листи товару від 12 лютого 2024 року є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку, проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; 4) згідно з рахунком про транспортні витрати від 04 квітня 2024 року вартість перевезення від пункту завантаження Bielsko-Biala (Польща) до кордону України (пропускний пункт Шегині) становить 80253,10 грн; відстань за маршрутом за даними сайту www.google.com.ua становить 332,40 км, тобто вартість перевезення до кордону України 241,44 грн/км, однак вартість перевезення по території України від кордону до міста Луцька (228,90 км) становить 59009,62 грн, тобто вартість перевезення по території України становить 257,80 грн; вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості; 5) відповідно до CMR A №012069 від 04 квітня 2024 року перевезення товару здійснювало підприємство LTD L-Corp, однак довідка та рахунок на перевезення видана ТзОВ «Спецконтроль Логістик», тобто відсутні транспортні (перевізні) документи, які підтверджують взаємозв`язок між перевізниками. Одночасно декларанту запропоновано подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення: заявки, договори (контракти), рахунки на транспортування; 3) прайс-лист виробника товару для загального кола осіб; 4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 5) інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості за бажання декларанта (а.с.41).

20 травня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205140/2024/000124/2 (а.с.44). Як зазначено у графі 33 рішення, документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД №UA209230/2024/40134 від 03 травня 2024 року) на рівні 4,22 доларів США/кг.

Також 20 травня 2024 року Волинська митниця сформувала картку №UA205140/2024/0001217 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.33).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140033979U3 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.58 зворот - 59).

Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ «Волинська фондова компанія» 18 липня 2024 року надало Волинській митниці додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №24UA205140031460U3 від 09 травня 2024 року, зокрема, комунікат IE599 до MRN №24PL335010E0413068 (а.с.46 зворот); інформаційний бюлетень №Z/46/2018 від 27 червня 2018 року з перекладом на українську мову (а.с.47-49); лист від постачальника товару №21 від 19 квітня 2024 року (а.с.49 зворот); заявку на транспорт ІМ 004 від 25 березня 2024 року (а.с.50); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10 квітня 2024 року №121(а.с.50 зворот); платіжну інструкцію від 30 квітня 2024 року №631 (а.с.50 зворот); договір перевезення вантажів від 03 квітня 2024 року №СПТ03/04/24-389П (а.с.51 зворот-55); заявку від 03 квітня 2024 року №01345 (а.с.55 зворот). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 20 травня 2024 року №UА205140/2024/000124/2 митним органом, про що інформовано листом від 30 липня 2024 року №7.3-1/15.02/14/8422 (а.с.56-58).

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, установлений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: договір від 01 вересня 2016 року №22/1 разом з додатковими угодами від 02 квітня 2018 року №1, від 21 травня 2019 року №2, від 01 вересня 2020 року №3, від 05 березня 2024 року №5 (а.с.14 зворот-22), рахунок-проформу від 13 лютого 2024 року №1/2/2024 (а.с.23 зворот); інвойс від 03 квітня 2024 року №48/2/2024 (а.с.24 зворот); платіжну інструкцію від 29 лютого 2024 року №32JBKLO2 (а.с.34); банківський платіжний документ від 25 березня 2024 року №Р2403258759003 (а.с.34 зворот); договір від 02 квітня 2024 року №02/04 про надання транспортно-експедиторських послуг (а.с.37 зворот-38); рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 04 квітня 2024 року №119 (а.с.35); довідки про транспортні витрати від 04 квітня 2024 року (а.с.35 зворот 36).

Разом із цими документами декларантом було надано товарно-транспортну накладну від 09 квітня 2024 року №009 (а.с.24 зворот); міжнародну товарно-транспортну накладну CMR А№012069 від 04 квітня 2024 року (а.с.25); експортну декларацію 24PL335010Е0413068 від 04 квітня 2024 року (а.с.40), пакувальний лист №WZexp 889/200/2024 від 03 квітня 2024 року (а.с.23), книжку МДП (TIR carnet) ХН85516613 (а.с.25 зворот-26), сертифікат EUR.1 №PL/MF/AS 0220020 від 04 квітня 2024 року (а.с.27), цінник на шпагат та сітку від 12 лютого 2024 року (а.с.36 зворот); прайс-лист виробника від 12 лютого 2024 року №15 та прайс-лист від 12 лютого 2024 року б/н (а.с.36 зворот - 37).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так договором від 01 вересня 2016 року №22/1, укладеним між ТзОВ «Волинська фондова компанія» (покупець) та компанією Bezalin S.A. (продавець-виробник), визначено предмет та умови поставки, основні зобов`язання продавця та покупця. Зокрема, відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору продавець-виробник продає, а покупець купує товари: сітка та шпагат; остаточний тип, кількість і ціна товару буде визначатися в окремих додатках (специфікації) та/або фактурах-проформах, які будуть невід`ємною частиною даного договору.

В рахунку-проформі від 13 лютого 2024 року №1/2/2024 та інвойсі від 03 квітня 2024 року №48/2/2024 (на загальну суму 40229,76 євро за всіма номенклатурними позиціями), у яких є посилання на контракт від 01 вересня 2016 року №22/1, визначено ідентифікаційні ознаки товару, його ціну, зокрема, позиція 4 сітка сільськогосподарська BezaNet PE 123х3000 (у кількості 112 шт за ціною 97 євро за 1 шт) - 10864,00 євро.

Ціна товару в рахунку-проформі від 13 лютого 2024 року №1/2/2024, інвойсі від 03 квітня 2024 року №48/2/2024 (10864,00 євро) відповідає фактурній вартості оцінюваного товару, зазначеній в МД №24UA205140031460U3 від 09 травня 2024 року (графа 22).

Пунктом 5.2 договору визначено, що покупець передплачує 100% від вартості замовлених товарів перерахуванням на розрахунковий рахунок продавця - виробника на підставі специфікації та/або фактури-проформи, отриманої та погодженої покупцем, які будуть невід`ємною частиною даного договору.

В рахунку-проформі від 13 лютого 2024 року №1/2/2024 визначено умови оплати -100% передоплата: 10% - до 08 березня 2024 року, 90% - до 29 березня 2024 року.

Платіжною інструкцією від 29 лютого 2024 року №32JBKLO2 (а.с.34), банківським платіжним документом від 25 березня 2024 року №Р2403258759003 (а.с.34 зворот) підтверджено проведення повної оплати за товар (40229,76 євро).

Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами.

Не є обґрунтованими, на думку суду, аргументи митного органу щодо наявності числових розбіжностей в декларації країни відправлення №24PL335010E0413068 від 04 квітня 2024 року (182723,00 польських злотих) (а.с.40) та в рахунку-фактурі (інвойсі) від 03 квітня 2024 року №48/2/2024 (40229,76 євро).

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2016 року №22/1 вартість товару визначається в євро (пункт 4.1).

У свою чергу митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару, оскільки в ній вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 03 травня 2023 року у справі №140/6689/20, оскільки конвертація валют здійснювалася на території Євросоюзу та на основі даних банківської системи Євросоюзу й вказувалася відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації, то митний орган не може вказувати на неточності щодо заявлення митної вартості позивачем, яким митна вартість товару визначена на підставі рахунка-фактури.

Суд також зазначає, що загальне числове значення вартості товару в комунікаті IE599 до декларації країни відправлення товару MRN №24PL335010E0413068 від 04 квітня 2024 року (а.с.46 зворот) відповідає вартості товару згідно з інвойсом від 03 квітня 2024 року - 40229,76 євро.

З огляду на наведене доводи митниці про наявність розбіжностей щодо вартості оцінюваного товару, які не впливають на митну вартість товарів, не можуть бути підставою для невизнання заявленої митної вартості.

Пунктами 5, 6, 7 частини десятої статті 58 МК України обумовлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

У пунктах 3.1 та 3.2 договору від 01 вересня 2016 року №22/1 встановлено умови поставки: FCA 43-300, вулиця Пястковська, 43, Бельсько-Бяла, Польща, доставка на склад покупця: вулиця Вахтангова, 16, 43006, місто Луцьк, Україна; умови постачання кожної партії товару вказуються в окремим специфікаціях та/або фактурах-проформах (а.с.14 зворот-17).

В рахунку-проформі від 13 лютого 2024 року №1/2/2024 вказано умови поставки - EXW (а.с.23 зворот).

У наданому декларантом під час митного оформлення листі від 19 квітня 2024 року №21 (а.с.49 зворот) компанія Bezalin S.A. у зв`язку з помилковим зазначенням умов поставки в товаросупровідних документах (у проформі від 13 лютого 2024 року №1/2/2024) та не зазначенням їх в інвойсі від 03 квітня 2024 року №48/2/2024 вказала, що слід вважати правильними умови поставки (у проформі від 13 лютого 2024 року №1/2/2024 та в інвойсі від 03 квітня 2024 року №48/2/2024) - FCA 43-300, вулиця Пястковська, 43, Бельсько-Бяла, Польща.

Умови поставки FCA означають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Пункт призначення FCA -це кінцевий пункт доставки, куди вантаж доставляє продавець; всі витрати після доставки товару несе покупець.

У розглядуваному випадку, визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 22324,94 грн.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Для підтвердження транспортних витрат відповідачу було надано договір від 02 квітня 2024 року №02/04 про надання транспортно-експедиторських послуг (а.с.37 зворот - 38), рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг від 04 квітня 2024 року №119 (а.с.35), довідку про транспортні витрати від 04 квітня 2024 року (а.с.35 зворот); довідку (уточнення) від 04 квітня 2024 року (а.с.36). Також в порядку частини восьмої статті 55 МК України декларантом надано заявку на транспорт ІМ 004 від 25 березня 2024 року (а.с.50); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №121 від 10 квітня 2024 року (а.с.50 зворот); платіжну інструкцію від 30 квітня 2024 року №00000631 (а.с.51); договір від 03 квітня 2024 року №СПТ03/04/24-389П перевезення вантажів (а.с.51 зворот - 55); заявку від 03 квітня 2024 року №01345 (а.с.55 зворот).

Судом із матеріалів справи встановлено, що між ТзОВ «Волинська фондова компанія» (замовник) та ТзОВ «Спецконтроль Логістика» (виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 02 квітня 2024 року №02/04 (а.с.37 зворот - 38), за умовами пункту 1.1 якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги з міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом та/або транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з перевезенням вантажів замовника автомобільним транспортом в міжнародних та внутрішніх сполученнях. Відповідно до пункту 1.2 цього договору виконавець може здійснювати перевезення власним автотранспортом, надавати транспортно-експедиторські послуги, залучати третіх осіб для виконання доручень замовника, за згодою сторін виконувати інші доручення замовника.

Довідками ТзОВ «Спецконтроль Логістика» (а.с.35 зворот - 36) підтверджено, що загальна вартість витрат на перевезення за межами території України (за маршрутом Бельсько-Бяла, Польща Шегині, Україна) товару згідно з інвойсом від 03 квітня 2024 року №48/2/2024 становить 82684,96 грн, в т.т. експедиційні послуги 2431,86 грн, з них вартість перевезення сітки сільськогосподарської BezaNet PE - 22324,94 грн. Довідки про витрати перевізника узгоджуються з рахунком на оплату від 04 квітня 2024 року №119 (а.с.35). Надані згідно з актом здачі-приймання (надання послуг) від 10 квітня 2024 року №121 (а.с.50 зворот) транспортні послуги були оплачені платіжною інструкцією від 30 квітня 2024 року №000000631 (а.с.51).

З приводу висновку відповідача про непропорційність транспортних витрат (вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України), то суд зазначає, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі, одночасне перевезення іншого вантажу і т.п.). Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім. При цьому митний орган не уповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та вартість такого перевезення товару до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості перевезення товару самостійно визначаються сторонами договору перевезення.

Суд також відхиляє доводи відповідача про непідтвердження декларантом митної вартості товару у зв`язку з тим, що надавачем послуг перевезення відповідно до CMR A №012069 від 04 квітня 2024 року є LTD L-Corp, а довідка та рахунок на перевезення видані ТзОВ «Спецконтроль Логістик».

Із матеріалів справи зрозуміло, що на виконання умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 02 квітня 2024 року №02/04 ТзОВ «Спецконтроль Логістик» на підставі договору перевезення вантажів від 03 квітня 2024 року №СПТ03/04/24-389П (а.с.51 зворот-55) залучив перевізника ТзОВ «Л-Корп». За умовами такого договору перевізник (ТзОВ «Л-Корп») від свого імені, за плату та за рахунок замовника зобов`язується надати послуги перевезення, а замовник (ТзОВ «Спецконтроль Логістик») зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим договором (пункт 1.1). Умови надання послуг щодо конкретного вантажу узгоджуються сторонами в заявках на перевезення (пункт 1.2).

03 квітня 2024 року між ТзОВ «Спецконтроль Логістик» та ТзОВ «Л-Корп» укладено заявку №01345 (а.с.55 зворот) на перевезення товару по маршруту Бельсько-Бяла, Польща Шегині, Україна.

Отже, зазначення в автотранспортній накладній CMR A №012069 від 04 квітня 2024 року перевізника LTD L-Corp не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару, оскільки позивачем для митного оформлення товару було надано усі документи, які підтверджують витрати на перевезення товару у сумі 22324,94 грн (до кордону).

Суд також зауважує, що транспортна накладна (CMR) використовується при міжнародних вантажних перевезеннях автомобільним транспортом та виписується для підтвердження укладення договору перевезення, який визначає відповідальність відправника, перевізника та одержувача товару. Така накладна не містить даних, які могли вплинути на митну вартість товару, а вартість транспортування, яка враховується у складі митної вартості товару, підтверджена попередньо вказаними документами, наданими позивачем до митного оформлення.

Окрім цих вказаних інших витрат позивачем понесено не було (інше не випливає із досліджених документів).

Суд наголошує, що вимога про надання виписки з бухгалтерської документації; транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення: заявки, договори (контракти), рахунки на транспортування; прайс-листів виробника товару для загального кола осіб; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є рахунок-проформа від 13 лютого 2024 року №1/2/2024 (а.с.23 зворот), інвойс від 03 квітня 2024 року №48/2/2024 (а.с.24 зворот). Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас відповідач мав висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №14200-3103-0061 від 01 травня 2024 року (а.с.30 зворот-32), карту технічну від 12 лютого 2024 року №17 (а.с.38 зворот), акт про взяття проб (зразків) товарів від 16 квітня 2024 року (а.с.39). Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Поряд з тим витребовування митним органом прайс-лисів виробника товару для загального кола осіб є некоректним за обставин справи, оскільки декларантом були надані видані компанією Bezalin S.A. (є виробником) цінник на шпагат та сітку від 12 лютого 2024 року б/н безпосередньо до укладеного контракту та прайс-лист від 12 лютого 2024 року №15, оформлений на фірмовому бланку компанії, в якому міститься інформація про вартість за одиницю товару для широкого кола осіб у першому кварталі 2024 року (а.с.36 зворот-37).

Таким чином, доводи митного органу про наявність істотних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA209230/2024/40134 від 03 травня 2024 року), на підставі якої було здійснено коригування митної вартості товару (суду не надана), без порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару іншого виробника, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

При вирішенні спірних правовідносин суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 20 травня 2024 року №UA205140/2024/000124/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн та 6000,00 грн - витрати на правничу допомогу адвоката (а.с.7, 112-113).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 17 квітня 2024 року №17/04/24, укладеного між Адвокатським бюро «Дзюрило Анастасії» (далі - Адвокатське бюро) та ТзОВ «Волинська фондова компанія» (а.с.13), додаткової угоди від 10 травня 2024 року №5 до договору (а.с.14), акта про надання послуг професійної правничої допомоги від 16 грудня 2024 року №50 (а.с.116), калькуляції вартості наданих послуг професійної правничої допомоги (а.с.115), платіжну інструкцію від 09 січня 2025 року №000000020 (а.с.117) про оплату послуг правничої допомоги.

Відповідно до акта про надання послуг професійної правничої допомоги від 16 грудня 2024 року №50 (а.с.116), Адвокатським бюро надано такі послуги: підготовка та подання адміністративного позову до Волинської митниця про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2024 року №№UА205140/2024/000124/2, в т.ч. аналіз судової практики та чинного законодавства, збір доказів (5 год х 1000,00 грн), підготовка та подання відповіді на відзив (1 год х 1000,00 грн). Платіжна інструкція від 09 січня 2025 року №000000020 (а.с.117) підтверджує оплату послуг на суму 6000,00 грн.

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову (а.с.118-120).

При вирішенні питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд виходить із того, що ця справа належить до справ незначної складності та її розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Зважаючи на складність справи (є справою незначної складності та її розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання кожної із послуг (обсяг та зміст відповіді на відзив по суті дублює основні аргументи позовної заяви; аналіз чинного законодавства (спірні правовідносини врегульовані МК України) та судової практики Верховного Суду (є сталою у такій категорії справ) охоплюються загальною діяльністю адвоката та мали на меті складання позовної заяви) суд, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 17 вересня 2024 року №00000001442 (а.с.9), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.62).

Ціною позову у цій категорії справ у вимогах майнового характеру є різниця між податками, нарахованими на митну вартість товару, заявлену декларантом, та податками, нарахованими на митну вартість, визначену митницею (вказану правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №804/2035/17).

З МД №24UA205140033979U3 (а.с.58), за якою товар було випущено у вільний обіг, вбачається, що різниця між сумами митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, становить 25854,72 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) розмір судового збору за подання цього позову юридичною особою (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) становить 3028,00 грн (бо 25854,72 грн х 1,5% = 387,82 грн, що менше 3028,00 грн прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року).

Позовна заяви подана через підсистему «Електронний суд», а згідно з частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням наведених приписів розмір судового збору за подання цього позову становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 6422,40 грн (2422,40 грн - витрати зі сплати судового збору, 4000,00 грн - витрати на правничу допомогу). Решту судового збору може бути повернуто за окремо поданим клопотанням позивача відповідно до статті 7 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мирослава Скорика, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 40390708) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 20 травня 2024 року №UA205140/2024/000124/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фондова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 6422,40 (шість тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЖ.В. Каленюк