Рішення

від 06.01.2025 по справі 160/28991/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокуСправа №160/28991/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "ЗАТИШНЕ МІСТО" Павлоградської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.08.2024 року № 0492360410.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2024 р. № 0492360410, прийнятим Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» ПМР застосовано відповідальність за порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, на підставі п.57.1 ст.57 гл.4 розділу ІІ та п.203.2 ст.203 розділу V ПК України та на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі 176 193,02 грн. Позивач вважає висновки відповідача про порушення строків сплати грошових зобов`язань безпідставними, оскільки КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» були виконані всі податкові зобов`язання, податок на додану вартість був сплачений в повному обсязі. Так, законодавець наділив правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку згідно із цією нормою у випадку сплати суми грошового зобов`язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штраф при виконанні п.9 ст.87 ПК України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов`язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою. Крім того, неперерахування податку не є наслідком винних дій платника податку - підприємства та до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня чи пред`явлені інші вимоги щодо перерахування податкових платежів до бюджету. З урахуванням викладеного, на думку позивача, спірне податкове повідомлення-рішення №0492360410 від 01.08.2024 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 20.11.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» ПМР з питання порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки відповідно до вимог п.86.2 ст.86 ПК України складено акт камеральної перевірки від 04.07.2024 р. №47320/04-36-04-10/37085410. Перевіркою було встановлено, що КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» не забезпечено повноту та своєчасність сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету у граничні терміни встановлені п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 ПК України, у зв`язку з чим в ІКП з ПДВ обліковувався податковий борг. Так, відповідно до інформації наведеній у матеріалах перевірки, перевіркою даних ІПК встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з ПДВ визначених податковими деклараціями від 19.10.2023 р. №9276804230 та від 17.11.2023 року №9312547000. Граничний термін сплати податкових зобов`язань в загальній сумі 1 761 930,20 грн. визначених у зазначеній звітності настали, відповідно - 30.10.2023 р. та 30.11.2023 р. Сплата зазначених податкових зобов`язань здійснювалась частинами у періодах травень, червень, липень 2024 року з порушенням граничного терміну сплати (прострочення) від 184 до 215 днів. За результатами розгляду акта перевірки відповідачем, відповідно до норм чинного законодавства, зокрема п.124.1 ст.124 ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 р. №0492360410 про застосування штрафної санкції у сумі 176 193,02 грн.

Відповідач також вказав, що відповідно до приписів п.87.9 ст.87 та п.131.2 ст.131 ПК України, у зв`язку з тим, що в ІКП позивача з податку на додану вартість обліковувався податковий борг кошти, що сплачував останній зараховано в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім граничним, відповідно до ПК України днем для сплати суми узгодженого грошового зобов`язання, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати (погашення) вже податкового боргу по цьому зобов`язанню. З огляду на дію зазначених в матеріалах перевірки норм ПК України та те, що позивачем не здійснено та не забезпечено своєчасну сплату до бюджету узгоджених сум грошових зобов`язань, за наслідками проведеної перевірки відповідачем правомірно застосовано до КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» штрафну санкцію за податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2024 р. №0492360410. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

19.12.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» було реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК України для їх подання. Між тим, в листі відповідача та листі ДПС України відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом заперечень на акт перевірки в порядку та спосіб, встановлений ПК України. Відповідач також не надав доказів вини підприємства, що своєю чергою, виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій на підставі ст.124 ПК України. Поряд із тим, також не було враховано, що зарахування податковим органом сплачених сум податкових зобов`язань не скасовує обов`язку перевірити дотримання платником податку строків та порядку сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань. Адже затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та за наявності обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків. На підставі вищезазначеного, позивач вважає що податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 року № 0492360410 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП "ЗАТИШНЕ МІСТО" Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 37085410) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Павлоградська ДПІ.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності КП "ЗАТИШНЕ МІСТО" за КВЕД є: 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України у порядку визначеному пункту 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України заступником начальника Павлоградського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб проведено камеральної перевірки КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» Павлоградської міської ради з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ за звітні (податкові) з вересень по жовтень 2023 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.07.2024 р. №47320/04-36-04-10/37085410. Відповідно до висновків якого, встановлено порушення вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.203.2 ст.20, п.57.1 ст.57 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань передбачених ст.124 ПК України.

На цей акт позивачем подано заперечення від 12.07.2024 р. №730/24. За результатом розгляду заперечень КП «ЗАТИШНЕ МІСТО», 31.07.2024 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №53676/6/04-36-04-10-24 про те, що висновки в акті перевірки правомірні та відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

01.08.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту від 04.07.2024 р. №47320/04-36-04-10/37085410 та встановлених порушень винесено спірне податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0492360410, яким до КП «ЗАТИШНЕ МІСТО» за порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість та на підставі п.57.1 ст.57 гл.4 розділу ІІ та п.203.2 ст.203 розділу V ПК України та на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 176 193,02 грн.

14.08.2024 року позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 року №0492360410.

Рішенням ДПС України від 24.10.2024 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.08.2024 року №0492360410 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).

За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки п.75.1 ст.75 ПК України.

Відповідно до вимог п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання пункт 102.1 статті 102 ПК України.

Приписами пункту 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Також, пунктом 131.2 статті 131 ПК України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, із аналізу наведених чинних приписів слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своє правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

У зв`язку з набранням чинності з 01.01.2017 року змін до ПК України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. №1797-УІІІ), зокрема, до статті 75 ПК України були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, у тому числі і з податку на додану вартість.

Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

При цьому, камеральна перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а саме: не пізніше закінчення 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Водночас, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків у платіжному документі.

Аналогічні правові висновки узгоджуються і з правовими висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 823/457/18, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом у порядку, встановленому ч.5 ст.242 КАС України.

Враховуючи зазначене, аргументи позивача про відсутності повноважень контролюючого органу на зарахування сплачених платником податків коштів у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму його сплати, визначеного платником податку за приписами п.87.9 ст.87, п.131.2 ст.131 ПК України, спростовуються аналізом наведених вище приписів податкового законодавства та вищенаведеними правовими висновками, які відповідають і правовій позиції Верховного Суду у вище наведеній постанові.

Повноваження контролюючого органу щодо проведення перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання платником податків у межах саме камеральної перевірки, закріплені у п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, які наведені вище, та позивачем не спростовані.

Також позивачем жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього податкового боргу з податку на додану вартість станом на момент проведення камеральної перевірки до суду надано не було.

За таких обставин, при проведенні камеральної перевірки позивача зарахування відповідачем коштів, сплачених ним, в рахунок погашення податкового боргу згідно із черговістю його виникнення незалежно від напряму справи, визначеного підприємством, відбулося у межах повноважень контролюючого органу, наданих останньому відповідно до приписів п.89.7 ст.89, п.131.2 ст.131 ПК України. Тому суд доходить висновку, що з наведених позивачем обставин (відсутності повноважень у відповідача щодо проведення перевірки) обґрунтовані підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Досліджуючи питання факту своєчасності сплати позивачем узгоджених податкових (грошових) зобов`язань, на його думку, підтверджено копіями платіжних доручень, а також правомірності притягнення платника податків до відповідальності за порушення правил сплати грошового зобов`язання, передбаченої статтею 124 ПК України, суд виходить з такого.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами п.36.1 ст.36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу пункту 49.1 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України встановлено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналіз вказаних приписів свідчить про те, що позивач має обов`язок сплачувати узгоджені грошові зобов`язання, визначені ним самостійно у податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання такої податкової декларації.

Так, пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

З аналізу вищенаведених приписів, у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 року у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 року у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 року у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Наведена правова позиція є такою, що узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 р. у справі №160/17160/21.

Зазначені висновки спростовують твердження позивача з приводу того, що саме контролюючий орган повинен довести вину позивача у вчиненні ним умисного правопорушення, оскільки така вина підлягає доведенню лише при застосуванні до платників податків штрафу на підставі п.124.2, п.124.3 ст.124 ПК України, що підтверджено вищенаведеною правовою позицією.

Разом з тим, як встановлено судом із наявних в матеріалах справи документів, згідно із спірного податкового повідомлення-рішення притягнуто до відповідальності у вигляді застосування штрафу у розмірі 10% на підставі п.124.1 ст.124 ПК України за якою, притягнення позивача до відповідальності можливе за умови виявлення лише факту допущення ним порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання без встановлення вини з урахуванням вищенаведених правових висновків.

При цьому, додані позивачем до позову копії платіжних доручень та платіжних інструкцій на підтвердження своєчасності сплати ним сум узгоджених грошових зобов`язань за податковими деклараціями, які наведені у акті перевірки, з урахуванням наявності у підприємства податкового боргу станом на момент проведення перевірки, на погашення якого відповідачем були спрямовані сплачені позивачем кошти, виходячи з обов`язку контролюючого органу, який міститься у п.87.9 ст.87, п.131.2 ст.131 ПК України, не можуть бути прийняті судом в якості доказів підтвердження своєчасної їх сплати, оскільки обов`язок погашення податкового боргу у першу чергу (за черговістю його виникнення) покладено і на КП "ЗАТИШНЕ МІСТО" ПМР згідно із наведених приписів податкового законодавства.

Отже, з урахуванням того, що за рахунок сплачених позивачем коштів був погашений податковий борг за черговістю його виникнення, факт порушення підприємством строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, які наведені в акті перевірки, підтверджений матеріалами справи та останнім не спростований.

Крім того, твердження позивача про те, що висновок податкового органу у повідомленні-рішенні суперечить вимогам пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПК України та Інструкції № 333 є безпідставним, оскільки спростовуються вищезазначеним, зокрема щодо порушення підприємством строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ за податковими деклараціями, уточнюючим розрахунком, які визначенні самим останнім у поданих ним деклараціях.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що КП "ЗАТИШНЕ МІСТО" ПМР вчинене правопорушення щодо порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань за податковими деклараціями, які наведені у акті перевірки, а тому позивача правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді нарахування штрафу у розмірі 10% за податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2024 р. №0492360410 на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, у зв`язку із чим підстави для його визнання протиправним та скасування відсутні.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову повністю у задоволенні позову з викладених вище підстав.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

У період з 23.12.2024 року по 05.01.2025 року суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим рішення ухвалено у перший робочий день 06.01.2025 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви Комунального підприємства "ЗАТИШНЕ МІСТО" Павлоградської міської ради (вул.Шевченка, буд.63, м.Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400, код ЄДРПОУ 37085410) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма