Рішення

від 09.01.2025 по справі 160/28617/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року Справа № 160/28617/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 26.06.2016 року по 28.02.2018 року;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3 990,03 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.06.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3 990,03 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що відповідач при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення: у період з 26.06.2016 року по 28.02.2018 року протиправно не враховував січень 2008 року як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць); у період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року в порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 не було нараховано та виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Такі протиправні дії відповідача призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

29.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

14.11.2024 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв`язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз`яснення від 04.01.2016 № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Таким чином, індексація грошового забезпечення не може вважатися такою складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. Висновок про відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення позивача ґрунтується також на тому, що відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, а також відомостей зазначених у відзиві на позов, щодо збільшення грошового забезпечення в Мінобороні, та у зв`язку з дією особливого періоду. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 26.06.2016 року по 08.02.2024 року, проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та Військовій частині НОМЕР_2 знаходиться у підпорядкуванні та на фінансовому забезпечені Військової частини НОМЕР_1 , яка проводила виплату грошового забезпечення.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 08.02.2024 року №25 позивача було виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

Так, 18.09.2024 року від військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) було отримано рекомендований лист №5127200018433 з відомостями про нараховане та виплачене грошове забезпечення в тому числі індексації грошового забезпечення.

Проте, виходячи з відомостей, які були надані відповідачем, а саме довідки про розміри грошового забезпечення за період з 26.06.2016 року по 31.01.2018 року, довідки про розміри грошового забезпечення за період з 01.02.2018 року по 08.02.2024 року було встановлено, що відповідач при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення:

у період з 26.06.2016 року по 28.02.2018 року протиправно не враховував січень 2008 року як місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць);

у період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року в порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 не було нараховано та виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Позивач не погоджується із діями відповідача щодо здійснення нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в неповному обсязі протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язана із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 1-4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом другим частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

По суті індексація являється складовою грошового забезпечення (заробітної плати) в частині додаткового грошового забезпечення та являється однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників в тому числі військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 червня 2018 року справа N 695/984/16-ц (провадження N 61-12183св18) та 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою (далі Порядок №1078). Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (п. 1 Порядку №1078).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом 2 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.

Тобто, відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078, - місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (далі базовий місяць).

Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078, дане стосується як і для новоприйнятих, так і для переведених військовослужбовців (працівників) на інші посади.

При цьому, питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Щодо розрахунку, встановлення базового місяця та виплати індексації грошового забезпечення передбаченої абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає наступне.

Виходячи з частини першої даної позовної заяви вбачається, що нормами Порядку №1078 передбачено виплату індексації двох видів:

1) так звана «поточна індексація» - виплачується у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки (абз. 2. п. 1-1 Порядку №1078);

2) так звана «індексація-різниця» - виплачується у разі, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу, проводиться виплата індексації, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, до якої додається сума індексації, яка складається в наслідок вимог передбачених абзацом 2 пункту 1-1 Порядку №1078 (абз. 3,4,6 п. 5 Порядку №1078).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у аналогічній справі № 400/3826/21, постанові від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 11 травня 2023 року по справі №260/6386/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22.

Предметом спору в даний період є визначення базового місяця для розрахунку так званої «поточної» індексації грошового забезпечення, оскільки з наступного місяця за базовим здійснюється обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком.

Визначення базового місяця для розрахунку індексації з грудня 2015 року залежить виключно від зміни посадового окладу за посадою згідно рішень Уряду.

Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

Тобто січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям в тому числі для новоприйнятих або переведених на інші посади.

Не застосування відповідачем з 26.06.2016 року базового місяця індексації січень 2008 року є протиправним, порушує вимоги абзаців 1, 2 пункту 5 та пункту 102 Порядку №1078, якими визначено що таким місяцем повинен бути місяць підвищення тарифних ставок (окладів) та посадові оклади військовослужбовців за посадами з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року були незмінними.

Виходячи з вищезазначеного не застосування відповідачем з 26.06.2016 року базового місяця індексації січень 2008 року є протиправним, оскільки посадові оклади військовослужбовців за посадами з січня 2008 року по лютий 2018 року - були незмінними.

Щодо виплати індексації різниці за період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року, суд зазначає наступне.

Так, 01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.

Тобто, базовим місяцем індексації в даний період є березень 2018 року, що не є спірним у межах цієї справи.

Не є спірним між сторонами та обставина, що відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.

При цьому у спірний період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які відповідачем були повністю проігноровані.

Підвищення тарифних ставок (окладів) та прийняття значення індексу споживчих цін у цьому місяці за 1 або 100 відсотків, а також не перевищення наростаючого індексу споживчих для цін порогу індексації 103 відсотки, - не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення.

Так, абзацом 3 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Тобто, підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах, оскільки лиш за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу індексація не нараховується, що проігноровано відповідачем.

Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної (згідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку №1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотки).

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується.

Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотки).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21, у якій Верховним Судом у пунктах 86 - 110 постанови надано детальні роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації військовослужбовцям у період з березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду.

Зокрема, Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 у пунктах 104-109 постанови зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме:

«104. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.

105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року

(Б);

105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року).

106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

109. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А)».

Аналогічні правові висновки Верховного Суду висвітлені у постанові від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 160/10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 11 травня 2023 року по справі №260/6386/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22 чим підтверджується незмінність правової позиції Верховного Суду.

Як зазначено Верховним Судом, у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 зазначив, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Тобто, Верховний Суд надаючи роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 дійшов висновку, що при визначенні розміру підвищення грошового доходу слід порівнювати повне, фактично виплачене грошове забезпечення в березні 2018 року з повним фактично виплаченим грошовим забезпеченням в лютому 2018 року за виключенням складових грошового забезпечення, які мають разовий характер.

В свою чергу задля уникнень маніпуляцій з боку відповідача щодо складових грошового забезпечення, які були виплачені позивачу слід зазначити, що «щомісячна додаткова грошова винагорода» є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та є складовою місячного грошового забезпечення, що неодноразово досліджувалося судами та підтверджується правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 (провадження №11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 року (№21-70а15).

Виходячи з даних довідки про розміри грошового забезпечення за період з 01.02.2018 року по 08.02.2024 року (додаток 8), яка була надана відповідачем, нарахований місячний грошовий дохід позивача: за лютий 2018 року становить 9 518,40 грн та за березень 2018 року становить 9 991,52 грн. в тому числі:

посадовий оклад: 3 520,00 грн.

Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв`язку з підняттям з 01.03.2018 року посадових окладів збільшився всього лиш на 473,12 грн. (9 991,52 грн. - 9 518,40 грн. = 473,12 грн.).

Суд зазначає, що єдиним визначеним законодавцем методом визначення чи належить позивачу індексація-різниця грошового забезпечення у березні 2018 року є визначення суми індексації, яка належна позивачу у разі, якщо б у березні 2018 року підвищення грошового доходу не було, тобто із застосуванням попереднього базового місяця «січень 2008 року».

Тобто розмір можливої індексації у місяці підвищення посадових окладів березень 2018 року та повинна була бути виплачений позивачу у разі, якщо б підвищення посадових окладів у березні 2018 року не відбулося.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення та сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення в грошового доходу (прожиткового мінімуму), що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У березні 2018 року прожитковий мінімум становив 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року становить 4 463,15 грн. (1 762 х 253,3 / 100, де 1 762,00 грн. це прожитковий мінімум; 253,3 % величина приросту індексу споживчих цін).

Тобто, сума індексації грошового забезпечення, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів становить 4 463,15 грн.

Такий розмір можливої індексації грошового забезпечення 4 463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та такий підтверджується постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22, від 30 листопада 2023 року по справі №420/616/23, від 07 грудня 2023 року по справі № 360/381/23, від 23 травня 2024 року у справі № 160/15411/23.

Враховуючи вищевикладене та підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року в сумі 473,12 грн. не перевищило розмір можливої індексації, яка припадала на березень 2018 року 4 463,15 грн., місяць підвищення посадових окладів.

Тобто, відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу «індексації-різниці» грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 473,12 грн. = 3 990,03 грн.

Такий розмір «індексації різниці» грошового забезпечення 3 990,03 грн., згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотки.

Тобто, сума «індексації різниці» не може бути зменшена на суму виплаченої «поточної» індексації грошового забезпечення, виплата якої позивачем не оскаржується.

Таким чином з огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3 990,03 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

Відтак, враховуючи викладене, слід зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3 990,03 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 26.06.2016 року по 28.02.2018 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.06.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3 990,03 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.02.2024 року індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3 990,03 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв