Ухвала

від 23.01.2025 по справі 160/33309/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2025 рокуСправа № 160/33309/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон Анна Олегівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 10.10.2020 року по 25.05.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 10.10.2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 25.05.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , індексації грошового забезпечення за період з 10.10.2020 року по 25.05.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , індексацію грошового забезпечення за період з 10.10.2020 року по 25.05.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати обґрунтовану заяву/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчать про дотримання строку звернення до суду.

17 січня 2025 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач в якості поважності причин пропуску строку звернення до суду вказує, що він не був обізнаний із нарахованими та виплаченими йому сумами при звільненні. Зазначає, що в період проходження військової служби він не мав можливості захистити свої права, а після звільнення в травні 2024 року не міг вести звикле життя та відстоювати свої права в суді через психологічну напругу.

Ознайомившись з клопотанням позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині заявлених позовних вимог, а саме: щодо здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення та індексації з 19.07.2022 по 25.05.2024.

Позивачем не доведено підстав поважності пропуску такого строку, з огляду на таке.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 травня 2024 року №132 позивача виключили зі списків особового складу.

При виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 позивачу були виплачені наступні види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові): щомісячна премія за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 489%, надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 травня 2024 року по 25 травня 2024 року; одноразова грошова допомогу при звільненні згідно наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 4 (чотири) календарних роки служби; Компенсація за невикористані додаткові відпустки, як учаснику бойових дій за 2019-2024 роки. Грошова компенсація за 35 (тридцять п`ять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік. Грошова компенсація за 5 (п`ять) діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з недотриманням законодавства про оплату праці в частині нарахування та виплати належних позивачу сум в період 10.10.2020 року по 25.05.2024 року, в тому числі тих, які зазначені в наказі від 25 травня 2024 року №132.

Відтак, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися не пізніше 25.05.2024.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Зазначені зміни до статті 233 КЗпП України набули чинності з 19 липня 2022 року.

Позивач у своїй позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду посилається на те, що його не було письмово повідомлено про належні до виплати суми при звільненні.

Однак, відповідно до долученого до позову витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 травня 2024 року № 132 позивача було повідомлено про всі нараховані йому при звільненні суми.

Отже, позивач ще з травня 2024 року дізнався про суми, які були йому нараховані/не нараховані при звільненні з військової служби, проте, за захистом своїх прав звернувся до суду лише в грудні 2024 року, з порушенням тримісячного строку звернення до суду.

Щодо недотримання позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення та індексації в період з 19.07.2022 по 25.05.2024.

Як вже було зазначено судом, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суд звертає увагу, що передбачений ч. 2 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, застосовується до вимог щодо сум, нарахованих та виплачених працівникові при звільненні: наприклад, основної та додаткової заробітної плати, заохочувальних та компенсаційних виплат, інших виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України про такі суми роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо належних позивачу при звільненні сум доведена до відома ОСОБА_1 в наказі від 25.05.2024 року №132.

Відтак, саме щодо зазначених в наказі сум та фактично отриманих в день звільнення статтею 233 КЗпП України визначено тримісячний строк для звернення до суду з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Натомість, грошове забезпечення та індексація, які отримувалисяся позивачем з 19.07.2022 по 20.05.2024 не підпадають під визначення сум, нарахованих та виплачених працівникові при звільненні, в розумінні ст. 116 КЗ ПП України, з огляду на таке.

Грошове забезпечення, як і індексація, є щомісячним періодичним платежем.

Відтак, про порушення своїх прав в цій частині особа повинна була дізнатися з дня отримання нею грошового забезпечення за відповідний місяць, а не в день звільнення.

На підтвердження такої позиції суду свідчать також положення статті 49 КЗпП України, відповідно до якої роботодавцем видається працівникові на його вимогу довідку про розмір заробітної плати. Очевидно, що мова йде про довідку, яка стосується щомісячних виплат. Така довідка, на відміну від повідомлення про нараховані при звільненні суми, надається на вимогу працівника. Натомість, про належні працівникові при звільненні суми йде мова в ст. 116 КЗпП України. І надання такого повідомлення є обов`язком роботодавця при звільненні.

Судом встановлено, що нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні суми відповідач зазначив в наказі від 25.05.2024 року №132. Саме щодо зазначених в наказі сум обчислення тримісячного строку звернення до суду обраховується з дати звільнення.

Натомість, тримісячний строк для звернення до суду в частині позовних вимог про нарахування та виплату грошового забезпечення та індексації в період з 19.07.2022 по 25.05.2024 повинен відраховуватися з моменту отримання позивачем грошового забезпечення за відповідний місяць.

З урахуванням норм ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX, тримісячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення грошового забезпечення та його індексації з 19.07.2022 по 25.05.2024 на момент звернення до суду сплив.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Посилання позивача у своїй заяві в якості поважності причин пропуску строку на те, що у наказі №132 від 25.05.2024 відсутня інформація щодо конкретних нарахованих сум при звільненні, суд відхиляє, оскільки зазначені обставини лиш підтверджують обізнаність позивача в травні 2024 року про порушення його прав.

Так, в травні 2024 року позивач вже був обізнаний з нарахованими йому щомісячнями та одноразовими видами грошового забезпечення, і в цей момент позивач мав можливість дізнатися про порушення його прав.

Натомість, позивачем з травня 2024 року не вчинялося дій, направлених на захист своїх прав.

Отже, звернувшись до суду з цим позовом 17.12.2024, позивач пропустив строк звернення до суду.

Натомість, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини не є поважними.

Відтак, позовна заява підлягає поверненню в частині позовних вимог, а саме: щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення та нарахування індексації за період з 19 липня 2022 року по 25 травня 2024 року.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Вирішуючи питання про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, суд керується, серед іншого, положеннями ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною восьмою статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути її позивачу.

Керуючись статтями 166, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії в частині вимог щодо:

-визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошового забезпечення військовослужбовця за період з 19.07.2022 року по 25.05.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

-зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

-зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

-зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 25.05.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

-визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 25.05.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

-зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , індексацію грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 25.05.2024 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Сластьон