Рішення

від 23.01.2025 по справі 160/31393/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа №160/31393/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» (вул.Світла, буд.2, м.Кривий Ріг, 50066, код ЄДРПОУ 14316899) про визнання дій протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

05 червня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), середнього заробітку за період з 10.10.2023 року по 28.10.2024 року у зв`язку несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, у сумі - 127 668,48грн.;

- стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), середній заробіток за період з 10.10.2023 року по 28.10.2024 року у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, у сумі - 127 668,48грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)». 10.10.2023 року Позивача виключено зі списків особового складу установи, усіх видів забезпечення. Однак повного розрахунку з ним не було проведено, а саме невчасно виплачена індексація грошового забезпечення. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7.02.2024 року у справі № 160/33623/23 остаточна виплата індексації грошового забезпечення була проведена лише 28.10.2024 тобто з порушенням строків, що складає 12 місяців з моменту звільнення. Таким чином повідомленням про надходження коштів підтверджено факт несвоєчасного остаточного розрахунку з позивачем при звільненні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою зобов`язано Державу установу «Криворізька установа виконання покарань №3»:

- надати довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяця перед звільненням та середньоденний заробіток на дату звільнення зі служби.

16 грудня 2024 року від Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3».

Відповідно до витягу із наказу начальника Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» №303/ОС-23 від 10.10.2023 позивача з 10.10.2023 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.

У зв`язку з тим, що позивачу не в повному обсязі виплачено індексацію грошового забезпечення він звернулася до суду із позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 року у справі №160/33623/23 позов ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо не нарахування та невиплати, в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за наступні періоди: 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року відповідно до абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року;

- зобов`язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024р. у справі № 160/33623/23 апеляційну скаргу Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024р. у справі №160/33623/23залишено без змін.

Остаточний розрахунок при звільнені проведений з позивачем 28.10.2024 р. у розмірі 66883,80 грн, що підтверджується копією виписки про нарахування грошових коштів «ОЩАДБАНК».

У зв`язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Законом України №2011-ХІІ від 20.12.1991 року «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Відповідно до ст. 1-2 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Указом Президента України від 10.12.08р. № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), яке визначає порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі.

Відповідно до п. 242 Положення, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З аналізу викладеного вбачається, що при звільненні з військової служби та виключенню зі списків особового складу військової частини із військовослужбовцем повинен бути повністю проведений розрахунок. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, без проведення остаточного з ним розрахунку, можливе лише за його письмовою згодою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 року у справі №160/33623/23 позов ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» щодо не нарахування та невиплати, в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за наступні періоди: 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року відповідно до абзацу 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням базового місяця січень 2008 року;

- зобов`язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№3)» здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024р. у справі № 160/33623/23 апеляційну скаргу Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024р. у справі №160/33623/23залишено без змін.

Остаточний розрахунок при звільнені проведений з позивачем 28.10.2024 р. у розмірі 66883,80 грн, що підтверджується копією виписки про нарахування грошових коштів «ОЩАДБАНК».

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення)) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розмір виплати грошового забезпечення.

Водночас такі питання врегульовано нормами загального трудового законодавства -Кодексом законів про працю України.

З аналізу зазначених норм трудового законодавства вбачається, що умовами застосування статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум. У разі дотримання наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником і підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2020 року по справі №320/1263/19.

Таким чином, не проведення з вини відповідача виплати індексації грошового забезпечення при звільненні є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21.11.2011 року у справі №6-60цс11, встановивши, що працівникові в день звільнення не були сплачені належні від підприємства суми, суд на підставі ст.117 Кодексу законів про працю України стягує на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї вини.

Враховуючи, що письмовими доказами, наявними в матеріалах справи підтверджується виключення позивача зі списків особового складу з 10.10.2023 року та проведення остаточного розрахунку з ним відбулося лише 28.10.2024 року, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено приписи ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Доказів проведення нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за затримку у виплаті грошової компенсації, суду не надано.

При цьому, суд зазначає, згідно пункту 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Так, обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок №100).

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, згідно довідки Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» від 11.12.2024р. грошове забезпечення позивача за останні два місяці служби перед звільненням становило 25905,00 грн., кількість календарних днів за останні два місяці перед звільненням становить 61 день, отже середньоденний розмір грошового забезпечення позивача розраховується наступним чином: 25905,00 грн. / 61 = 424,67 грн.

Таким чином, сума середньомісячного заробітку позивача за прострочений період складає 78139,28 грн., виходячи із наступного розрахунку (424,67 грн. (середньоденний розмір грошового забезпечення) * 184 (шість місяців)), у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.10.2023 по 10.04.2024 року включно.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вище вказані обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» (вул.Світла, буд.2, м.Кривий Ріг, 50066, код ЄДРПОУ 14316899) про визнання дій протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.10.2023 по 10.04.2024 року включно.

Стягнути з Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» (вул.Світла, буд.2, м.Кривий Ріг, 50066, код ЄДРПОУ 14316899) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.10.2023 по 10.04.2024 року в сумі 78139,28 грн., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко