Рішення

від 21.01.2025 по справі 160/15794/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуСправа №160/15794/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 02.04.2024 року №9/с про відмову у призначенні ОСОБА_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким проживала однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою, та цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, одноразової грошової допомоги з підстав загибелі під час безпосередньої участі у бойових діях;

-зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким проживала однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою, та цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, одноразової грошової допомоги з підстав загибелі під час безпосередньої участі у бойових діях, відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона проживала разом з ОСОБА_2 з 1997 року як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. За час проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, мали взаємні права та обов`язки. 22.03.2022 ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув в зоні військових дій, а саме в селищі Кюрдюмівка Бахмутського району Донецької області, внаслідок вибухової травми. Дані обставини знайшли своє відображення у рішенні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2023 у справі №207/242/23, яким встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Курдюмівка, Бахмутського району, Донецької області, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в період з 1997 року і до дня смерті чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. За вказаних обставин, у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, як члена сім`ї загиблого, відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 №168. Позивач зазначає, що звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак 08.05.2024 отримала лист від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. До вказаного листа додано Витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №9/с від 02.04.2024 року, відповідно до якого відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , оскільки заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого. Позивач вважає таку відмову в призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, що порушує її право на отримання такої допомоги, як члену сім`ї загиблого, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15794/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, а третій особі - строк для надання пояснень щодо позову або відзиву протягом десяти днів з дня їх отримання.

Цією ж ухвалою суду витребувано у ОСОБА_1 : протокол від 05.04.2024 №9/с, направлений листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 08.05.2024 №7/17307/19; заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату одноразової грошової допомоги та долучені до неї документи.

Також, ухвалою суду про відкриття провадження у справі витребувано у Міністерства оборони України: докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування підстав для прийняття рішення, що оскаржується.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Представником позивача адвокатом Плетенко К.Ю. на виконання вимог ухвали суду надані: витяг з протоколу від 02.04.2024 №9/с, лист ІНФОРМАЦІЯ_7 від 26.01.2024, лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.01.2024, лист Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 21.02.2024, заяву ОСОБА_1 від 13.04.2023, запити адвоката від 09.01.2024, від 18.01.2024, від 07.02.2024.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Відповідно пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому саме на цю дату застосовується законодавство щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Посилання позивача на нову редакцію статті 16-1Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності лише з 29.03.2024, є безпідставним. Позивач не надала документів на підтвердження того, що вона входить до кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги. Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого. Відповідно до рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.03.2023 року по справі №207/242/23 було встановлено лише факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця. Крім того, даним судовим рішенням задоволено заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, як члена сім`ї загиблого, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця. Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану інформація щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 на дату загибелі відсутня. Таким чином, Міністерство оборони України прав позивача не порушувало, оскільки відсутні підстави для призначення одноразової грошової допомоги.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористалась.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснення щодо позову або відзиву не надходило.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 27.07.2000 Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №1/14 від 12.01.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , молодший сержант ОСОБА_2 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.03.2022 №118 призваний на військову службу під час мобілізації в особовий період та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про причину смерті (до форми №106/о №8016 (видається для поховання)) від 27.12.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - вибухова травма внаслідок військових дій.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Південним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 56 років, про що 06.01.2023 складено відповідний актовий запис №21, місце смерті: Україна, Донецька область, Бахмутський район, с. Курдюмівка.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2023 у справі №207/242/23 (провадження №2-а/207/28/23) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Курдюмівка, Бахмутського району, Донецької області (актовий запис про смерть №21 від 06.01.2023 року), однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період з 1997 року і до дня смерті чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

13.04.2023 позивач звернулась із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України, в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» як одному з подружжя у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 в зоні військових дій, а саме в селищі Кюрдюмівка Бахмутського району Донецької області, внаслідок вибухової травми.

До вказаної заяви позивачем було додано копії таких документів: паспорту; ідентифікаційного номера платника податків; свідоцтва про смерть; витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00038060599 від 06.01.2023; довідки про причину смерті; лікарського свідоцтва про смерть; рішення суду; копію довідки за реквізитами.

09.01.2024 адвокатом Плетенко К.Ю. в інтересах позивача здійснено запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих.№05 щодо надання інформації про прийняте рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із загибеллю її чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 в зоні військових дій.

Листом №7/367 від 17.01.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив адвокату Плетенко К.Ю., що інформація щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги членам родини загиблого ОСОБА_2 у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

18.01.2024 адвокатом Плетенко К.Ю. було направлено аналогічний запит до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Листом №7/11345/18 від 26.01.2024 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив адвокату Плетенко К.Ю., що інформація про прийняте рішення щодо призначення та виплати цивільній дружині загиблого одноразової грошової допомоги до ІНФОРМАЦІЯ_7 не надходила.

07.02.2024 адвокатом Плетенко К.Ю. направлено аналогічний запит до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.

Листом від 21.02.2024 №220/13/1520 Головним управлінням соціальної підтримки Міністерства оборони України повідомлено адвокату Плетенко Кристині Юріївні , що документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 надійшли до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з ІНФОРМАЦІЯ_7 та плануються до розгляду в порядку черговості на засіданні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для прийняття рішення. Опрацювання документів здійснюється в порядку черговості відповідно до дати надходження. Терміни їх підготовки на розгляд Комісії залежать від кількості таких документів, інтенсивності бойових дій та чисельності безповоротних втрат військовослужбовців. Про прийняте Комісією рішення ОСОБА_4 буде повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 02.04.2024 №9/с, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування такого рішення відповідачем в протоколі від 02.04.2024 №9/с зазначено наступне.

ОСОБА_1 , відповідно до рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2023 по справі №207/242/23, визнано такою, що спільно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим ОСОБА_2 в період часу з 1997 року по 23.12.2022 року. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 06.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 05.01.2024 №321/КЦ/109 і на цю дату визначається право осіб на одержання одноразової грошової допомоги. Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 одноразова грошова допомога виплачується сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У редакції статті 16-1 згаданого Закону, чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого. Згаданим судовим рішенням задоволено заяву про факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України, як члена сім?ї загиблого, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Державна реєстрація шлюбу засвідчується свідоцтвом про шлюб. Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану від 22.11.2023 №00042409437 інформація щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 на дату загибелі відсутня. Документи, якими підтверджено право ОСОБА_1 на призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на розгляд Комісії не надано.

ІНФОРМАЦІЯ_7 листом №7/17307/19 від 08.05.2024 повідомлено позивачу про прийняте Комісією рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , цивільній дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 .

Позивач, вважаючи протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №9/с від 02.04.2024, звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами (стаття 40 Закону №2232-ХІІ).

Згідно із статтею 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII в редакції на час виникнення спірних відносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1 Закону №2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

За змістом статті 16-1 Закону № 2011-XII, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Згідно з частиною першою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Відповідно до частини шостої, восьмої та дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону №2011-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975 в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, (далі - Положення №530), яким відповідно до пункту 1.1 визначається, зокрема, порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (зі змінами) (далі - Положення №530 в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 4.6 Положення №530 право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого). Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168 в редакції на час спірних відносин), згідно з пунктом 2 якої установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Згідно із пунктом 2-1 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Міністерством оборони України було видано наказ від 25.01.2023 №45, яким затверджений Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок №45), які визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2.1. Порядку №45 орган військового управління, військова частина, установа, військовий навчальний заклад (далі - військова частина) після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв`язку з загибеллю (смертю внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), надсилає до відповідного районного (міського) ТЦКСП: витяг з цього наказу; витяг з послужного списку особової справи (обліково-послужної картки) про склад сім`ї загиблого (померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)); грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі (смерті) військовослужбовця додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», або витяг з наказу про виплату такої винагороди на дату загибелі (поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану) військовослужбовця.

Районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний (Київський міський) ТЦКСП (пункт 3.1 Порядку №45).

Обласний (Київський міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4) (пункт 3.2 Порядку №45).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2 Порядку №45 члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.

Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №45 обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Пунктом 4.4. Порядку №45 визначено, що Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Відповідно до абзацу другого пункту 13 Порядку №975 розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_17 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП (пункт 4.5 Порядку №45).

Відповідно до пункту 4.6 Порядку №45 районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).

З аналізу норм законодавства слідує, що коло осіб, які мають право на одержання допомоги, визначене статтею 16-1 Закону № 2011-XII, яка у редакції на час виникнення спірних відносин визначала, що до таких осіб належать: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги має, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 наказом від 22.03.2022 призваний на військову службу під час мобілізації в особовий період, направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув в зоні військових дій, а саме в селищі Кюрдюмівка Бахмутського району Донецької області, внаслідок вибухової травми.

Позивач - ОСОБА_1 13.04.2023 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України із заявою, в якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу як одному з подружжя у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 .

До заяви від 13.04.2023 позивачем долучено копії наступних документів: паспорту; ідентифікаційного номера платника податків; свідоцтва про смерть; витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00038060599 від 06.01.2023; довідки про причину смерті; лікарського свідоцтва про смерть; рішення суду; копію довідки за реквізитами.

Рішенням комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 02.04.2024 №9/с, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.

У оскаржуваному рішенні відповідача (протокол № 9/с від 02.04.2024), серед іншого, зазначено, що за поданими документами заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, інформація щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 на дату загибелі відсутня, а рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2023 по справі №207/242/23 задоволено заяву про факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступного.

У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що у даному публічно-правовому спорі є необхідним з`ясування наявності у позивача правового статусу дружини загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 або приналежності позивача по відношенню до ОСОБА_2 в статусі члена сім`ї останнього, як необхідних умов для виникнення у позивача права на одержання одноразової грошової допомоги у розумінні статті 16-1 Закону № 2011-XII.

З цією метою суд вважає за необхідне звернутись до положень Сімейного кодексу України.

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що ознаками сім`ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.

Таким чином, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №456/1258/17, від 06.07.2022 у справі №240/5809/18, від 18.05.2023 у справі №382/277/17, від 08.11.2023 у справі №440/2464/21.

У постанові від 20.04.2020 у справі № 357/13948/16-а, Верховний Суд дійшов висновку, що: « факт проживання однією сім`єю був установлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому позивач є членом сім`ї ОСОБА_9, який загинув під час АТО, і має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, виплату якої гарантовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У спірному випадку, до заяви від 13.04.2023 позивачем долучалось рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2023 по справі №207/242/23.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2023 у справі №207/242/23 (провадження №2-а/207/28/23) встановлено факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Курдюмівка, Бахмутського району, Донецької області (актовий запис про смерть №21 від 06.01.2023 року), однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період з 1997 року і до дня смерті чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні від 10.03.2023 у справі №207/242/23 (провадження №2-а/207/28/23) судом зазначено наступне.

«Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Суд вважає, що наявні у справі докази свідчать про те, що заявник ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1997 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить заявник, породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявнику для вжиття заходів щодо отримання виплат у зв`язку із смертю ОСОБА_2 , та вчинення необхідних процесуальних дій відповідно до чинного законодавства, як законного члена сім`ї, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, а тому суд вважає за необхідне вимоги заяви задовольнити та встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу».

Отже, рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2023 у справі №207/242/23 (провадження №2-а/207/28/23) було встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу.

Суд зазначає, що рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.03.2023 по справі №207/242/23 провадження №2-а/207/28/23) набрало законної сили 11.04.2023, а отже є обов`язковим до виконання.

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи те, що позивачем до заяви від 13.04.2023 були надані достатні докази на підтвердження того, що вона є членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 у розумінні положень статті 3 Сімейного кодексу України, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено їх проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка, а також те, що в період з 1997 року і до дня смерті чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, суд вважає, що на позивача поширюється дія статті 16-1 Закону №2011-XII та у неї наявне право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Суд звертає увагу на те, що за своєю сутністю одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, тобто спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини, відтак виключення позивача з кола осіб, які мають право на отримання допомоги, яка разом із загиблим військовослужбовцем проживала однією сім`єю, як жінка та чоловік, без реєстрації шлюбу, у продовж з 1997 по день смерті (загибелі) останнього з підстав не доведення нею статусу подружжя, не відповідає змісту і меті закону.

Також, суд приймає до уваги, що Законом України від 09.12.2023 №3515-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» законодавець удосконалив правове регулювання спірних правовідносин, відновив справедливість для багатьох громадян України, розширивши перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, внесенням змін до статті 16-1 Закону №2011-XII, яким до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону віднесли також і жінку (чоловіка), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, рішення комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 02.04.2024 №9/с, про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 інших особам, які мають право на її призначення та отримання.

За таких обставин, з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 цивільного чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким вона проживала однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту порушеного права.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 02.04.2024 №9/с, про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 цивільного чоловіка - військовослужбовця ОСОБА_2 , з яким вона проживала однією сім`єю, без реєстрації шлюбу.

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова