Рішення

від 21.01.2025 по справі 160/25204/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуСправа №160/25204/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Третього апеляційного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Третій апеляційний адміністративний суд звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава про накладення штрафу від 27.08.2024, винесену в межах виконавчого провадження №74648330.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що державним виконавцем, прийнято постанову про накладення штрафу на позивача, без встановлення всіх обставин неможливості виконати судове рішення. Невиконання рішення суду в частині нарахування та виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Позивач зазначає, що ним було вжито заходів щодо виділення ДСА України додаткового фінансування для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у справі № 160/25728/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 07 листопада 2024 року.

Іншою ухвалою від 28.10.2024 зупинено провадження у справі 160/25204/24 за позовною заявою Третього апеляційного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, до набрання законної сили судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/21743/24.

05.11.2024 від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач вважає викладені вимоги в позовній заяві безпідставним і необґрунтованими, з огляду на наступне.

Враховуючи те, що рішення суду, яке підлягає примусовому виконанню станом на 27.08.2024 залишається невиконаним без поважних причин, у державного виконавця наявні всі правові підстави для накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі.

Таким чином, керуючись статтями 63, 75 Закону, 27.08.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10 200 грн.

З викладених норм вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Відповідач також вважає, що постанова про накладення штрафу від 27.08.2024 прийнята в рамках чинного законодавства. Оскільки повторне накладення штрафу є відповідальністю, яка наступає за невиконання рішення суду боржником, тому її скасування фактично звільняє боржника від відповідальності за невиконання рішення суду та порушень вимог статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таким чином, державним виконавцем вчинено всі дії згідно з Законом, щодо примусового виконання виконавчого документа № 160/25728/23 виданого 19.01.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, а отже постанова про накладення штрафу від 27.08.2024 у виконавчому провадженні № 74648330, винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 поновлено провадження у справі №160/25204/24.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини справи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у справі № 160/25728/23 за позовом ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України частково задоволено позовні вимоги:

визнано протиправними дії Третього апеляційного адміністративного суду щодо розрахунку і виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 22.05.2023 грошової винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги при звільненні у відставку 22.05.2023, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн

зобов`язано Третій апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 22.05.2023, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн;

визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не фінансування в належному обсязі видатків на виплату суддівської винагороди судді Третього апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 ;

зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 22.05.2023, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачені законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн;

визнано протиправною відмову Третього апеляційного адміністративного суду у видачі оновленої довідки про розмір суддівської винагороди станом на 22.05.2023 за заявою судді у відставці ОСОБА_1 від 29.09.2023;

зобов`язано Третій апеляційний адміністративний видати судді у відставці ОСОБА_1 оновлену довідку станом на 22.05.2023 про розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 року (2684,00 грн.).

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 19.01.2024 видано виконавчий лист №160/25728/23 в частині позовних вимог щодо зобов`язання Третього апеляційного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 належної суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 22.05.2023, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн.

За вказаним виконавчим листом постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.04.2024 відкрито виконавче провадження №74648330.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.08.2024 ВП №74648330 накладено штраф за невиконання рішення суду без поважних причин.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 27.08.2024 ВП №74648330 накладено штраф за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.

Не погодившись із постановою про накладення штрафу від 27.08.2024, винесену в межах виконавчого провадження №74648330, позивач з відповідним позовом звернувся до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Спірні правовідносини, пов`язані із примусовим виконанням рішення суду, які регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до ст.1. Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

За п.6 ч.1ст.3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною 1ст.5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1ст. 18 Закону №1404-VІІІна виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом п. 1 ч. 1ст. 3 Закону №1404-VIIIпримусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно положень ч. 1-3 ст. 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Суди в Україні є бюджетними установами, які фінансуються з Державного бюджету в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Тобто, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення у справі №160/25728/23 можливе за умови наявності у Третього апеляційного адміністративного суду відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

З метою виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» судовій системі були затверджені бюджетні призначення за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя»

Згідно довідки Третього апеляційного суду №01/10/24 від 16.02.2024 виданої на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 по справі №160/25728/23, сума донарахованої суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 22.05.2023 складає 1064219,92 грн. В довідці зазначено, що кошторисом суду на 2024 рік не передбачене фінансування зазначеної суддівської винагороди.

Третій апеляційний адміністративний суд 24.04.2024 звернуся до Державної судової адміністрації України з листом № 10/73/24 в якому просить виділити додаткові кошти по КПК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у сумі 2948121,91 грн, зокрема й для виплати за рішенням суду по справі №160/25728/23.

Проте, листом №11-11425/24 від 20.05.2024 Державна судова адміністрація України повідомила, що не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені цілі.

Крім того, Державна судова адміністрація України листами №11-10867/24 від 06.05.2024 та №11-15103/24 від 29.07.2024 повідомила, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів необхідно здійснювати за бюджетною програмою КПК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

Третій апеляційний адміністративний суд листом №01/39/24 від 25.04.2024 повідомляв відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_2 на суму 1064219,92 грн.

Також судом повідомлено, що відповідно до Кошторису на 2024 рік Третього апеляційного адміністративного суду бюджетні призначення на виконання рішень судів на користь суддів складають 23800,00 грн. Затверджених бюджетних призначень не достатньо для виконання судового рішення. У зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» суму перерахованої суддівської винагороди Третій апеляційний адміністративний суд визнав умовним зобов`язанням та відобразив на позабалансових рахунках у сумі очікуваного погашення.

Як вже зазначено вище , виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період, та з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Фінансування програми 0501150 здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які передбачаються у Законі України «Про Державний бюджет України».

Підпунктом 2 пункту 25 Порядку №845 виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28- 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснював всі можливі дії для виконання судового рішення у справі №160/25728/23. Зокрема, здійснив перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_2 на суму 1064219,92 грн. та звертався до головного розпорядника бюджетних коштів Державної судової адміністрації України про виділення додаткових коштів в тому числі і для виплати суддівської винагороди.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у справі № 160/25728/23 також визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не фінансування в належному обсязі видатків на виплату суддівської винагороди судді Третього апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 та зобов`язано здійснити фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 22.05.2023, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки та вихідної допомоги, зі здійсненням всіх передбачені законодавством нарахувань виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: 2021 році - 2270,00 грн., у 2022 році - 2481,00 грн., у 2023 році 2684,00 грн.

Отже, без попереднього виконання Державною судовою адміністрацією України рішення суду в частині здійснення фінансування для такої виплати, виконання Третім апеляційним адміністративним судом судового рішення, є неможливим.

Приймаючи спірну постанову від 27.08.2024 ВП №74648330 про накладення штрафу, державний виконавець не здійснив перевірку об`єктивної неможливості позивача виконання рішення суду, а лише обмежився констатуванням факту не виконання рішення суду в частині виплати боргу.

Визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. Враховуючи зазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

При цьому, за правовою позицією у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, а також, зокрема, у постановах від 18 червня 2019 року у справі № 826/721/16, від 24 жовтня 2019 року у справі №821/322/17, накладення штрафу жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів.

Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністратиіного суду від 09.09.2024 у справі №160/21743/24, яке набрало законної сили 10.10.2024, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава про накладення штрафу від 01.08.2024 року, винесену в межах виконавчого провадження №74648330.

Згідно з положеннямич. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи зі встановлених обставин справи і наведених правових норм, суд дійшов висновку, що протиправність первинно винесеної постанови від 01.08.2024 про накладення штрафу визначена рішенням Дніпропетровського окружного адміністратиіного суду від 09.09.2024 у справі №160/21743/24, тому оскаржувана, повторно винесена постанова від 21.08.2024 про накладення штрафу є необґрунтованою, прийнятою без урахуванням усіх обставин та протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Третього апеляційного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава про накладення штрафу від 27.08.2024, винесену в межах виконавчого провадження №74648330.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 272 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона