Рішення

від 22.01.2025 по справі 160/31612/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 рокуСправа №160/31612/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2024/000265/1 від 05.07.2024 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним було подано митні декларації разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000265/1 від 05.07.2024. Вказав, що надані позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Дніпровською митницею не доведено об`єктивної неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору (метод 1) та застосувати жоден із другорядних (попередніх) методів визначення митної вартості ТЗ позивача окрім шостого (резервного) методу. Не наведно жодного доводу, з якого декларант не міг застосувати визначення митної вартості за ціною договору та безпідставно застосував резервний метод визначення митної вартості придбаного позивачем оминувши інші другорядні (попередні) методи, які один за одним повинні застосовуватися при визначенні ціни ввезеного товару на митну територію України, які передують резервному.

Отже, позивач вважає, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані підстави щодо неможливості визначення митної вартості товарів заявлених декларантом. Тому, позивач не погоджується із рішенням від 05.07.2024 та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

19.12.2024 року відповідачем було надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог законодавства України, оскільки при аналізі поданих до митного оформлення документів, були виявлені розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вважає, що декларантом не підтверджено у встановленому МКУ порядку заявлений рівень митної вартості товарів.

Також, у відзиві відповідач зазначає, що рівень витрат на правничу допомогу є значно завищеним, необґрунтованим та таким, що не підлягає відшкодуванню

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до Дніпровської митниці 15.07.2024 року шляхом подання митної декларації №24UA110130015428U0 (далі - ЕМД) для здійснення митного оформлення товарів (вартість яких підлягає коригуванню), а саме:

- товар 1: Двошаровий текстильний матеріал, не опуклий, не пишний. Верхній шар - тканина жакардового (складного) переплетення, з ниток різних кольорів, не ворсова. Нижній шар - вибілений нетканий матеріал з хаотично розташованих волокон з поліпропілену. Шари з`єднані суцільним склеюванням. Масова частка шару нетканого матеріалу від загальної маси текстильного матеріалу становить (12+-1)%, шару тканини - (88+-1)%. Поверхнева щільність (115-136) г/м2: арт. BFY061-5-B BEIGE 70%PE 30%PP - 5052,3 м.п.; арт. BFY294 BEIGE 70%PE 30%PP - 7055,1 м.п.; арт. F101-25 gold 50%PE 50%PP - 4576,8 м.п.;

- товар 2: Двошаровий текстильний матеріал, не опуклий, не пишний. Верхній шар - тканина жакардового (складного) переплетення, вибілена, не ворсова, виготовлена з синтетичних текстурованих поліпропіленових ниток (58-71+-1)%. та синтетичних (поліефірних) не текстурованих ниток (29-42+-1)%. Нижній шар - вибілений нетканий матеріал з хаотично розташованих волокон з поліпропілену. Шари з`єднані суцільним склеюванням. Масова частка шару нетканого матеріалу від загальної маси текстильного матеріалу становить (11-15+-1)%, шару тканини - (85-89+-1)%.

Поверхнева щільність (110-205+-1)г/м2: арт. BFY294-4 WHITE 70%PE 30%PP - 301,3 м.п.; арт. BFY295-4 WHITE 70%PE 30%PP - 3022,2 м.п.; арт. BFY505-4 (Venzel White) 70%PE 30%PP - 2699,2 м.п.; арт. BFY507-4 (Flowers White) 70%PE 30%PP - 5089,2 м.п.; арт. F101-24 WHITE 50%PE 50%PP - 5022,9 м.п.; арт. H570-BF WHITE 100%PE - 2132,8 м.п.; арт. MX202-16 45% COT 55%PES - 1138,1 м.п.;

- товар 3: Текстильний матеріал виготовлений з двох шарів поперечнов`язаного трикотажного полотна, являє собою поперечнов`язане трикотажне полотно, без ворсу, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою в процесі в`язання, між шарами наявні прокладні нитки, які можуть бути вкладені в процесі в`язання, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток на 100%, з ниток різних кольорів, без просочення та покриття, які б сприймались неозброєним оком:арт. LT3507-H105-H3# GREY 100%PE DTY - 732,9 м.п; арт. LTD2095-4 ALOE VERA 100%PE DTY - 53,1 м.п; арт. LTD2777-24 100%PE DTY - 793,8 м.п; арт. LTD2778 100%PE DTY - 1206,7 м.п; арт. LTD3158 100%PE DTY - 4778,9 м.п; арт. LTD3161 100%PE DTY - 2277,2 м.п ширина між пругами 220см, поверхнева щільність 190-260 +/- 2г/м.кв.;

- товар 4: Текстильний матеріал виготовлений з двох шарів поперечнов`язаного трикотажного полотна, являє собою поперечнов`язане трикотажне полотно, без ворсу, що складається з двох шарів, з`єднаних між собою в процесі в`язання, між шарами наявні прокладні нитки, які можуть бути вкладені в процесі в`язання, виготовлене з синтетичних поліефірних ниток на 100%, вибілені, без просочення та покриття, які б сприймались неозброєним оком:арт. LT2786(ZT6488)WHITE 100%PE(SPUN) - 1044,2 м.п; арт. LTD3205 WHITE 100%PE DTY - 3159,3 м.п. ширина між пругами 220см, поверхнева щільність 240+/-2г/м.кв.

Зазначені товари надійшли на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.08.2020 № AZ2020, укладеного між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (за Контрактом - покупець) та компанією ZHEJIANG ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION, Китай (за Контрактом - продавець).

Відповідно до умов пункту 4.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.08.2020 № AZ2020, поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених в Проформа-інвойсах і/або Інвойсі (відповідно до «Інкотермс 2010»).

Інвойсом від 22.12.2023 №MD202301222 визначені умови оплати FOB SHANGHAI.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом (за ціною договору) відповідно до ст. 58 МКУ.

Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» подані наступні документи, зокрема: Контракт № AZ2020 від 07.08.2020року; Додаткова угода №1 від 21.09.2020р; Додаткова угода №2 від 20.07.2021р; Додаткова угода №3 від 08.12.2021р; Додаткова угода №4 від 10.01.2023р; Комерційна пропозиція б/н від 22.12.2023 року; Комерційний інвойс MD202301222 від 22.12.2023 року; Пакувальний лист б/н від 22.12.2023р; Свіфт №ZJCBCN2NXXX від 31.01.2024р; Договір перевезення К-412/20 від 01.07.2020 року; ЦМР б/н від 23.02.2024 року; Коносамент №HS123121767 від 28.12.2023року; Рахунок-фактура №CLL183.1/24 від 29.02.2024р; Рахунок-фактура №CLL183/24 від 21.02.2024р; Довідка про транспортні витрати №CLL17786 від 01.03.2024 року; Сертифікат якості від 22.12.2023р б/н; Сертифікат про походження товару 24C3301A1294/00012 від 11.01.2024 року; Супровідний документ 24PL322080NU6HQUC3 від 26.02.2024 року; Висновок лабораторії №1420003 від 20.12.2021 року.

Митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів№UA№UA110130/2024/000265/1від 05.07.2024р. та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000554 від 05.07.2024р.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування та полягають у наступному:

«ТОВ "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до митного контролю та оформлення за ЕМД від 05.07.2024 № 24UA110130015428U0 (UA110130/2024/015428) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 07.08.2020 №AZ2020 з WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION, рахунком-інвойсом від 22.12.2023 №MD202301222. Відповідно до п. в) частини восьмої ст.257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей , установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів. Відповідно до п.2 ст.52 МКУ, декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до наданих товаросупровідних документів, а саме рахунку-інвойсу від 22.12.2023 №MD202301222 вартість поставки товару складає 55185,47 дол США. У підтвердження оплати партії товару декларантом наданий банківський платіжний документ від 31.01.2024 № ZJCBCN2NXXX на суму 15000,00 долСША. При перевірці деталей платежу у банківському документі виявлено у гр.70 посилання тільки на номер контракту, посилання на інвойс відсутнє. Оскільки відповідно до умов зовнішньоекономічного договору, а саме п.2.3. загальна вартість контракту становить 490 000, 00 дол США, та вона повинна дорівнюватися сумі всіх оплачених рахунків за період його дії (п.2.4.). Таким чином, якщо у банківському платіжному документі не вказується реквізити рахунку-інвойсу не можливо ідентифікувати з конкретною партією товару. Таким чином, наданий банківський платіжний документ носить інформаційний характер. З урахуванням п.3.2. зовнішньоекономічного контракту умови оплати вказуються в інвойсах на кожну окрему поставку товару і є невідємною частиною даного контракту. За рахунком-інвойсом від 22.12.2023 №MD202301222 не вказані умови оплати товару. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ). У разу наявності такого документу, прошу надати до митного оформлення. Відповідно до відомостей документів, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI, China. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FОВ продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості зазначено: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 230220,44 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторгівельних і транзитних вантажів від 01.07.2020 № К-412/20, укладений ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» з ТОВ «Керріленкд Логістикс» (виконавець), рахунки від 29.02.2024 № CLL183.1/24, від 21.02.2024 №CLL183/24, Довідка про транспортні витрати № CLL17786 від 01.03.2024; в договорі на ТЕО передбачено подання заявок на перевезення та звітування експедитора Актом приймання-передачи, які декларантом до митного оформлення не подавались. П. 4.1. передбачено, що вартість послуг узгоджується Сторнами у Заявці. П.4.3. передбачає «якщо інше не обумовлено в Заявці, розрахунок між Замовником та Виконавцем здійснюється на умовах 100% передоплати вартості перевезення, не пізніше 3 (трьох) банківських днів після отримання оригіналу рахунку та акту виконаних робіт на кожний окремий контейнер/вантажівку. Всі додаткові витрати, штрафні санкції, що виникли в результаті несвоєчасної оплати проводяться протягом 2 (двох) банківських днів після отримання рахунку факсом або електронною поштою, на підставі відповідним чином оформлених документів, що підтверджують такі витрати. За рішенням Виконавця 100% передоплата може бути замінена на гарантійні листи з боку Замовника, видані відповідно до Додатку № 2 цього Договору». Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ). У разу здійснення оплати, прошу надати банківські платіжні документи. З урахуванням наданого коносаменту вантаж прибув у контейнері MSKU0758470 на судні KMARIN AZUR V.351W у порт призначення Gdansk, Poland. У порту Gdansk він був перевантажений у автомобіль НОМЕР_1 /АС6971XF, що підтверджується наданою до митного оформлення CMR б/н від 23.02.2024. Згідно наданих рахунків від 29.02.2024 № CLL183.1/24, від 21.02.2024 №CLL183/24 та довідці про транспортні витрати № CLL17786 від 01.03.2024 до розрахунку митної вартості включені витрати на міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу від місця завантаження за межами України до пункту прикордонного контролю за маршрутом: Гданськ, Польща Дяково, Україна; відшкодування витрат на транспортно-експедиторське обслуговування; відшкодування витрат на морський фрахт Шанхай Гданськ; відшкодування витрат на транспортно-експедиторське обслуговування за межами України. до розрахунку вартості не входить вартість зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, оформлення Т1, вартість страхування вантажу. Декларантом надана довідка про транспортні витрати № CLL17786 від 01.03.2024, але зазначений документ не передбачений договором транспортно-експедиційного обслуговування від 01.07.2020 № К-412/20 та не є бухгалтерським документом. Крім того, надані документи не містять відомості щодо опису товару та його ваги. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Податковим кодексом України (далі ПКУ) із змінами та доповненнями чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування. Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані декларантом рахунки щодо транспортних витрат від 29.02.2024 № CLL183.1/24, від 21.02.2024 №CLL183/24 мають інформаційний характер, не дає розуміння формування всіх складових (зокрема послуги з навантаження) та принципу розділення вартості наданих послуг».

З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України, товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією:24UA110130016479U5 від 19.07.2024 зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Таким чином, фінансові гарантії склали 274 111, 26 грн. з ПДВ та мита у розмірі 28 497, 46 грн.

Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК, України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України, декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України): -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 статті 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Згідно з ч.4 статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: -здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; -випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п`ята статті 54 МК України): -упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; -проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; -звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; -застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: -невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; -неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; -надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: -обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; -наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; -вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; -обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; -інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): -основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); -другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: -немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; -щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; -жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; -покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із статтею 58 МК України, робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною десятою статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято у зв`язку із неможливістю застосування Митницею митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При цьому, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Митниця має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ" до митного контролю та оформленняза ЕМД від 05.07.2024 № 24UA110130015428U0 було заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 07.08.2020 №AZ2020 з WUCHAN ZHONGDA YUANTONG INDUSTRIAL CORPORATION (далі-Контракт).

Пунктом 1.1 сторони погодили, що Продавець продає, а Покупець купує тканини, в подальшому «товари», згідно з осортиментом і за цінами, визначеними в наступних Проформах-інвойсах або Інвойсах до цього Контракту.

Відповідно до пункту 2.2 Товар, що поставляється, має бути поставлений партіями в повній відповідності з вимогами, на умовах і за цінами, вказаними в Проформа-інвойсах або Інвойсах і Додатках до цього Контракту.

Відповідно до Комерційного інвойсу від 22.12.2023 року №MD202301222, було погоджено поставку товару на суму 55 185,47 доларів США на умовах FOBSHANGHAI, що і було відображено у митній декларації.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 21.09.2020 року, до Контракту було внесено зміни щодо умов оплати: «Умовами оплати вважати відстрочку платежу в сто двадцять (120) днів від дати видачі Інвойсу.

Отже, на момент митного оформлення, а саме, 05.07.2024 року - строк оплати за товар вже настав.

На виконання умов Контракту Покупцем відповідно до свіфта від 31.01.2024 № ZJCBCN2NXXX було оплачено 15000 доларів США. В свіфті від 31.01.2024 № ZJCBCN2NXXX в призначенні платежу мається посилання на Контракт.

За правилами 15 Положення № 216 від 28.07.2008, затвердженого постановою Правління Національного банку України, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати посилання в платіжному документі на комерційний інвойс. Тому, сама по собі відсутність у вказаному платіжному документі посилання на комерційний інвойс, за умови наявності вказівки на контракт згідно з комерційним інвойсом, який оплачується та має посиланння на Контракт, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Як зазначив у позові позивач, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем 40 185, 47 доларів США своєчасно оплачено Покупцем не було.

Суд звертає увагу, що відсутність платіжних документів про оплату поставлених товарів має наслідком відстрочку платежу, яка передбачена умовами Контракту і не може свідчити про заниження декларантом митної вартості товару. З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення товарів був поданий комерційний інвойс, який, в свою чергу, є розрахунково-платіжним документом, в якому покупцю виставляються сума до сплати, та міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору, відтак, ця обставина не може слугувати підставою для здійснення коригування митної вартості товару.

Така правова позиція знайшла своє відображення у постанові КАС ВС від 10 травня 2023 року у справі № 815/1780/17.

Відповідно до п.п.7-10 ст.257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.тМитне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, в тому числі але не виключно, торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті. Перелік товарів, що не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Щодо не зазначення у рахунку-інвойсі від 22.12.2023 №MD202301222 та товаросупровідних документах відомостей щодо виробника товарів, то суд зауважує, що відповідно до вимог ст.257 МКУ, така інформація не є необхідною та не перешкоджає числовому визначенню митної вартості товару.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з відомостями декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 230220,44 грн.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення було надано: договір на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторгівельних і транзитних вантажів від 01.07.2020 № К-412/20; рахунок від 29.02.2024 № CLL183.1/24; рахунок від 21.02.2024 №CLL183/24, Довідку про транспортні витрати від 01.03.2024№ CLL17786; коносамент від 28.12.2023 року №HS123121767; ЦМР від 23.02.2024 року б//н.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до документів, що підтверджують митну вартість можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до рахунку №CLL183.1/24 від 29.02.2024 року, відшкодування витрат (контейнер MSKU0758470) на міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажувід місця завантаження за межами України допункту прикордонного перетину за маршрутом: Гданськ, Польща - Дяково, Україна.Автомобіль № AC8771HI / AC6971XF склало 102 867 грн; Відшкодування витрат на міжнароднітранспортні послуги по перевезенню вантажувід пункту прикордонного контролю Українидо місця розвантаження за маршрутом: Дяково, Україна - Дніпро, Україна.Автомобіль № C8771HI / AC6971XF склало 123 728 грн.

Діюче законодавство України не передбачає необхідності обов`язково зазначати всі складові транспортних витрат, зокрема, відокремлювати у рахунку навантаження товару.

Згідно з рахунком №CLL183/24 від 21.02.2024 року, відшкодування витрат на морський фрахт п.Шанхай - п.Гданьск на користь лінійного агента склало 65 408, 52 грн; вiдшкодування витрат на транспортно-експедиторське обслуговування за межами України у т.ч. НРР, оформлення документів за межами території України склало 46 207, 70 грн; експедиторська винагорода 4 485, 48 грн.

Таким чином, розмір транспортних витрат до кородону України за двома рахунками склало 218 968, 70 грн.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, зазначено, що оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вищезазначена вартість перевезення передбачена також Довідкою про транспортні витрати № CLL17786 від 01.03.2024 року, згідно з якою вартість транспортно-експедиторської послуги з перевезеннявантажу в 1 х 40'HC контейнері №MSKU0758470 за коносаментом №HS123121767 (233100438) від SHANGHAI, Китай до кордону України, Дяково становить 218 968,70 грн (Двісті вісімнадцять тисяч, дев`ятсот шістдесят вісім гривень, 70 копійок). Вантаж не був застрахований.

Встановлено, що декларантом замість 218 968,70 грн транспортних витрат було заявлено у митній декларації 230 220,04 грн, проте це, як встановлено судом, не привело до заниження митної вартості товарів, та, як наслідок, не може слугувати підставою для її коригування.

Пунком 4.3. договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторгівельних і транзитних вантажів від 01.07.2020 № К-412/20 передбачено, що якщо інше не обумовлено в Заявці, розрахунок між Замовником та Виконавцем здійснюється на умовах 100% передоплати вартості перевезення, не пізніше 3 (трьох) банківських днів після отримання оригіналу рахунку та акту виконаних робіт на кожний окремий контейнер/вантажівку.

Пунктом 3.16 договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторгівельних і транзитних вантажів від 01.07.2020 № К-412/20 зазначено, що Виконавець за фактом надання послуг складає акт виконаних робіт та надає на підпис Замовнику.

Згідно з ЦМР б/н від 23.02.2024 року, товар отримано лише 19.07.2024 року, тобто, на момент митного оформлення товар ще не був доставлений і, відповідно, транспортні послуги надані, а отже, строк оплати за транспортні послуги ще не настав.

Відповідно до вимог ст.53 МК України, заявка на перевезення не є обов`язковим документом, необхідним для митного оформлення.

Суд зазначає, що під час судового розгляду відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності достатні документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Суд зауважує, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Так, у Верховним Судом у постанові 28.02.2024р. у справі 815/6793/17 зауважено, що оскільки декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей, касаційна скарга митниці не підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанції є правомірними.

У постановах від 03.04.2024р. у справі 600/4278/22-а, від 15.02.2024р. у справі № 640/29559/20, від 13.03.2019р. у справі №820/8016/15, від 26.11.2019р. у справі №821/107/16 та від 23.10.2021р. у справі №815/4821/16, Верховний Суд виснує, що повноваження митного органу на витребування документів Верховний Суд від декларанта для підтвердження заявленої митної вартості є правомірними виключно у тому випадку, якщо запит стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Послідовною є судова практика Верховного суду і щодо вимог до оформлення рішень митниці. У постановах від 21.02.2024р. у справі 815/5772/17, від 28.02.2024р. у справі 815/5827/17 Верховний Суд, з посиланням на пункти 2, 5 частини 2 статті 55 МК України, зауважив, що письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, інформацію яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також містити обґрунтування скоригованого числового значення митної вартості товарів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості митниця має зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити, які саме документи можуть усунути сумніви.

Отже, у ході судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та встановлених обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовної заяви, судовий збір, сплачений позивачем відповідно до платіжного інструкції №9889 від 26.11.2024 року у сумі 4539,13 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 26.09.2024 року року між позивачем та адвокатським бюро «Майя Сергєєва та Партнери» був укладений договір про надання правничої допомоги №70, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалось надати послуги з оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2024/000265/1 від 05.07.2024 року.

У матеріалах справи міститься додаткова угода № 1 до Договору про надання правничої допомоги №70 від 26.09.2024, у якій сторони погодили вартість адвокатських послуг у розмірі 7000 грн.

У матеріалах справи міститься ордер бюро «Майя Сергєєва та Партнери» на представлення інтересів позивача у суді; ордер видано адвокату Сергєєва Майа Шаукатівна та довіреність, яка видана позивачем адвокату Сергєєва Майа Шаукатівна.

Також позивачем надано копію свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2834 від 21.08.2014 року, яке видано Сергєєва Майа Шаукатівна.

У матеріалах справи міститься також копія платіжної інструкції №9402 від 27.09.2024 року на оплату послуг на суму 7000 грн.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, ту обставину, що дана справа не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, а також, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру правничої допомоги, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 1500 грн.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2024/000265/1 від 05.07.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4539,13 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник