Ухвала

від 23.01.2025 по справі 215/8076/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 січня 2025 р.Справа № 215/8076/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до директора комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до директора Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни, в якому просить суд:

- встановити наявність компетенції (повноважень) директора Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни при отриманні заяви від 11.10.24р. вх 251 створювати штучні перешкоди для прийняття ненормативного правового акту (індивідуальний акт) і визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати надати рецепт на пермовонгонат калію (марганцовка), запрошення для повторного розгляду заяви і забезпечити огляд ендокринологом.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.12.2024 року адміністративну справу № 215/8076/24 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 року адміністративна справа №215/8076/24 передана для розгляду судді Серьогіній О.В.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до директора Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції, суддя зазначає наступне.

Відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII) заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Як вбачається з ч. 13 ст. 16 Закону № 2801-XII за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Суддя зазначає, що Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Криворізької міської ради, яке зареєстровано в установленому порядку як юридична особа, за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, отже, є закладом охорони здоров`я і не здійснює владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а посада директора Комунального некомерційного підприємства не відноситься до посад публічної служби.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що Комунальне некомерційне підприємство Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Криворізької міської ради не є суб`єктом владних повноважень, а посада директора Комунального некомерційного підприємства не відноситься до посад публічної служби, отже цей спір не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Предмет даного позову стосується встановлення наявності компетенції директора Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни вчиняти певні дії, однак вказаний відповідач не є суб`єктом владних повноважень, при цьому захисту, на думку позивача, підлягають саме цивільні права позивача, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.

За таких обставин суддя дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у цій справі, оскільки дана справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 215/8076/24 за позовом ОСОБА_1 до директора комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про встановлення наявності компетенції.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна