Рішення

від 23.01.2025 по справі 200/7784/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року Справа№200/7784/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, код ЄДРПОУ 26268119) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -,

УСТАНОВИВ:

06.11.2024 Донецьким окружним адміністративним судом зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправними діі ТУ ДСА України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 26.07.2022 по 31.10.2024 року включно без урахування регіонального коефіцієнту 1,1;

-зобов`язати ТУ ДСА України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 26.07.2022 по 31.10.2024 включно та допомогу на оздоровлення за 2023 та 2024 р.р. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1 з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що Указом Президента України № 278/2020 від 16.07.2020 вона була призначена на посаду судді Краматорського міського суду Донецької області. Наказом голови Краматорського міського суду Донецької області від 21.07.2020 № 32-К позивача зараховано до штату суду. Наказом в.о. голови Краматорського міського Донецької області від 28.07.2020 № 33-К позивачу встановлена щомісячна доплата за вислугу років в розмірі 20 відсотків. Рішенням Голови Верховного суду від 20.07.2022 № 296/о/149-22 позивача відряджено для здійснення правосуддя до Богуславського районного суду Київської області з 25.07.2022 року. Наказом голови Богуславського районного суду Київської області від 26.07.2022 № 10/ к ОСОБА_1 вважається такою, що приступила до виконання повноважень судді Богуславського районного суду Київської області. Відповідно до листа ТУ ДСА в Донецькій області від 21.09.2022 № 04-1108/22, посадовий оклад, ОСОБА_1 як судді Краматорського міського суду Донецької області складався з наступного: посадовий оклад з врахуванням регіонального коефіцієнту 1,1: доплата за вислугу років. Однак, посадовий оклад як відрядженого судді до Богуславського районного суду Київської області, з 26.07.2022 обраховується без урахування регіонального коефіцієнту 1,1, що призвело до зниження нарахованого та виплаченого розміру суддівської винагороди.

Свою позицію ТУ ДСА в Київській області в листі від 08.08.2024 №04-25/1751/24 обґрунтовує тим, що оскільки Богуславський районний суд Київської області не відповідає критеріям ч.4 ст.135 Закону щодо кількості населення, регіональний коефіцієнт до базового розміру посадового окладу не застосовується.

11.10.2024 позивачем з урахуванням Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 54/0/15-17 та Рішення РСУ № 24 від 05.08.2022, було подано заяву Голові Богуславського районного суду Київської області, в якій ОСОБА_1 просила наступне:

-внести зміни до першого абзацу резолютивної частини Наказу голови Богуславського районного суду Київської області від 26.07.2022 № 10/к шляхом викладення його в наступній редакції: «Вважати суддю ОСОБА_1 , відряджену із Краматорського міського суду Донецької області, такою, що приступила до виконання повноважень судді Богуславського районного суду Київської області із 26 липня 2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом згідно штатного розпису та з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,1».

-копію наказу направити до Відділу фінансово-планової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА в Київській області для здійснення перерахунку встановленої щомісячної суддівської винагороди судді ОСОБА_1 , починаючи з 26.07.2022 із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1.

14.10.2024 наказом Голови Богуславського районного суду були внесені відповідні зміни до Наказу голови Богуславського районного суду Київської області від 26.07.2022 № 10/к та вказаний наказ був направлений до ТУ ДСА в Київській області для виконання.

14.10.2024 даний наказ був направлений до ТУ ДСА в Київській області для відому і оплати. Про обставини виконання/не виконання даного наказу позивача до теперішнього часу ТУ ДСА в Київській області не повідомлено.

Станом на дату звернення до суду з позовом перерахунок суддівської винагороди з урахуванням регіонального коефіціенту не здійснений.

Вважає, що такі дії ТУ ДСА України в Київській області порушують право позивача на належне матеріальне забезпечення щодо отримання відповідної суддівської виногороди.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем наданий відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що штатний розпис Богуславського районного суду Київської області, структура та штатна чисельність апарату затверджується щорічно, за погодженням з головою суду в межах обсягу видатків на утримання Богуславського районного суду. Головою Богуславського районного суду Київської області на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області було направлено подання про затвердження Штатних розписів відповідно на 2022, 2023, 2024 рік, де було враховано посадового окладу судді без засосування регіонального коефіцієнту.

Вважає, що відповідачем не порушено спеціальних норм статтей 126, 130 Конституції України та ст. 4, 135, Закону України «Про судоустрій і статус судді», оскільки, відповідно до приписів статті 130 Конституції України зазначено, що саме у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав суду відповідь на відзив.

Враховуючи, що суддя перебувала у відпустці, справа розглядається негайно після виходу з відпустки за графіком.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд установив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 Указом Президента України № 278/2020 від 16.07.2020 призначена на посаду судді Краматорського міського суду Донецької області.

Наказом голови Краматорського міського Донецької області від 21.07.2020 № 32-К ОСОБА_1 зарахована до штату суду.

Наказом в.о. голови Краматорського міського суду Донецької області від 28.07.2020 № 33-К ОСОБА_1 встановлена щомісячна доплата за вислугу років в розмірі 20 відсотків.

Рішенням Голови Верховного суду від 20.07.2022 № 296/о/149-22 ОСОБА_1 відряджено для здійснення правосуддя до Богуславського районного суду Київської області з 25.07.2022 року.

Наказом голови Богуславського районного суду Київської області від 26.07.2022 № 10/ к Про тимчасове переведення в порядку відрядження судді ОСОБА_1 позивач приступила до виконання повноважень судді Богуславського районного суду Київської області із 26 липня 2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом згідно штатного розпису. Встановлено судді ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 20% посадового окладу судді, стаж роботи якої станом на 26 липня 2022 року складає 7 років 0 місяців 05 днів.

Листом ТУ ДСА в Донецькій області від 21.09.2022 № 04-1108/22, повідомлено про складові суддівської винагороди Краматорського міського суду ОСОБА_1 станом на 25.07.2022:

-посадовий оклад з врахуванням регіонального коефіцієнту 69366,00 грн. (оклад судді 63030,00 грн., регіональний коефіцієнт - 1,1)

-доплата за вислугу років 20% - 13873,20 грн.

Додатково повідомлено, що допомога на оздоровлення за 2022 рік у розмірі 69366,00 грн. була нарахована та виплачена в лютому 2022 р.

Листом ТУ ДСА в Донецькій області від 08.08.2024 №04-25/1751/24 позивача повідомлено, відповідно до частини 4 статті 55 Закону, суддя, який відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, здійснює правосуддя та отримує суддівську винагороду в суді, до якого його відряджено. У Рішенні № 9 від 07.02.2018 року, Рада суддів України роз`яснювала окремі аспекти організації роботи відряджених суддів. Так, розмір регіонального коефіцієнту, який застосовується до базового посадового окладу відрядженого судді, визначається виходячи із кількості населення у населеному пункті, де розташований суд, до якого відряджено суддю, а у випадку якщо суд, до якого відряджено суддю, розміщується в декількох населених пунктах - застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію суду, до якого відряджено суддю. Оскільки Богуславський районний суд Київської області не відповідає критеріям частини 4 статті 135 Закону щодо кількості населення, регіональний коефіцієнт до базового розміру посадового окладу судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 не застосовується.

11.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до голови Богуславського районного суду Київської області із заявою, в якій просила:

1. Внести зміни до першого абзацу резолютивної частини Наказу голови Богуславського районного суду Київської області від 26.07.2022 № 10/к шляхом викладення його в наступній редакції;

«Вважати суддю ОСОБА_1 , відряджену із Краматорського міського суду Донецької області, такою, що приступила до виконання повноважень судді Богуславського районного суду Київської області із 26 липня 2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом, який включає базовий оклад та регіональний коефіцієнт 1,1».

Копію наказу направити до Відділу фінансово-планової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА в Київській області для здійснення перерахунку встановленої щомісячної суддівської винагороди судді ОСОБА_1 , починаючи з 26.07.2022 із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1.

14.10.2024 наказом Голови Богуславського районного суду Про внесення змін до наказу від 26.07.2022 №10/к були внесені відповідні зміни до першого абзацу резолютивної частини наказу голови Богуславського районного суду Київської області «Про тимчасове переведення в порядку відрядження судді ОСОБА_1 » від 26.07.2022 № 10/к шляхом викладення його в наступній редакції:

«Вважати суддю ОСОБА_1 , відряджену із Краматорського міського суду Донецької області, такою, що приступила до виконання повноважень судді Богуславського районного суду Київської області із 26 липня 2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом згідно штатного розпису та з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,1».

Відповідно до розрахункового листка ОСОБА_1 за жовтень 2024 вбачається, що при обчисленні суддівської винагороди ТУ ДСА України в Київській області регіональний коефіціент не був застосований.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Суд зауважує, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом - Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIIIПро судоустрій і статус суддів(далі по тексту Закон № 1402-VIII), гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.

Система правового захисту суддів, зокрема їх матеріального забезпечення, встановлена Законом № 1402-VIII, положення якого узгоджуються з вимогами міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, а також є гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.

У преамбулі Закону № 1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 1402-VIII зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону УкраїниПро судоустрій і статус суддів.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

З 30.09.2016 набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIIIПро внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)(далі по тексту - Закон № 1401-VIII).

Законом №1401-VIII, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, щорозмір винагороди встановлюється законом про судоустрій.

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь,роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Судом встановлено, що рішенням Голови Верховного суду від 20.07.2022 № 296/о/149-22 ОСОБА_1 відряджено для здійснення правосуддя до Богуславського районного суду Київської області з 25.07.2022 року.

Наказом голови Богуславського районного суду Київської області від 26.07.2022 № 10/ к Про тимчасове переведення в порядку відрядження судді ОСОБА_1 позивач приступила до виконання повноважень судді Богуславського районного суду Київської області із 26 липня 2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом згідно штатного розпису. Встановлено судді ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 20% посадового окладу судді, стаж роботи якої станом на 26 липня 2022 року складає 7 років 0 місяців 05 днів.

Листом ТУ ДСА в Донецькій області від 08.08.2024 №04-25/1751/24 позивача повідомлено, відповідно до частини 4 статті 55 Закону, суддя, який відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, здійснює правосуддя та отримує суддівську винагороду в суді, до якого його відряджено. У Рішенні № 9 від 07.02.2018 року, Рада суддів України роз`яснювала окремі аспекти організації роботи відряджених суддів. Так, розмір регіонального коефіцієнту, який застосовується до базового посадового окладу відрядженого судді, визначається виходячи із кількості населення у населеному пункті, де розташований суд, до якого відряджено суддю, а у випадку якщо суд, до якого відряджено суддю, розміщується в декількох населених пунктах - застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію суду, до якого відряджено суддю. Оскільки Богуславський районний суд Київської області не відповідає критеріям частини 4 статті 135 Закону щодо кількості населення, регіональний коефіцієнт до базового розміру посадового окладу судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 не застосовується.

14.10.2024 наказом Голови Богуславського районного суду Про внесення змін до наказу від 26.07.2022 №10/к були внесені відповідні зміни до першого абзацу резолютивної частини наказу голови Богуславського районного суду Київської області «Про тимчасове переведення в порядку відрядження судді ОСОБА_1 » від 26.07.2022 № 10/к шляхом викладення його в наступній редакції: «Вважати суддю ОСОБА_1 , відряджену із Краматорського міського суду Донецької області, такою, що приступила до виконання повноважень судді Богуславського районного суду Київської області із 26 липня 2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом згідно штатного розпису та з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,1».

Суд зазначає, що рішенням ради суддів України від 05.08.2022 № 24, яке є обов`язковим для врахування, визначено, що розмір регіонального коефіцієнта, який застосовується до базового посадового окладу відрядженого судді, визначається виходячи із кількості населення у населеному пункті, де розташований суд, до якого відряджено суддю, а у випадку якщо суд, до якого відряджено суддю, розміщується в декількох населених пунктах - застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію суду, до якого відряджено суддю.

Рішення Вищої ради правосуддя від 24.01.2017№ 54/0/15-17затверджено Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення) - далі - Порядок.

Пунктом першим розділу VI Порядку визначено, що суддям, які направляються у відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, виплачується суддівська винагорода та відшкодовуються витрати в порядку і розмірі, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року№ 98"Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".

Пунктом другим розділу VI Порядку передбачено, що розмір суддівської винагороди, що підлягає виплаті в суді, до якого суддю відряджено, визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів", але не може бути меншим за розмір суддівської винагороди, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

Наведене означає, що відрядженому судді суддівська винагорода має бути розрахована відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Після цього розрахований розмір суддівської винагороди слід порівняти із розміром суддівської винагороди, яка виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

У випадку, якщо розмір розрахованої суддівської винагороди є меншим за розмір суддівської винагороди, яка виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено, виплаті підлягає суддівська винагорода у розмірі, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

Суд зауважує, що надаючи згоду на відрядження до Богуславського районного суду Київської області, позивач розраховувала на те, що розмір її суддівської винагороди не зменшиться та буде виплачуватись у розмірі, що сплачувалась в суді, з якого її було відряджено.

На переконання суду, не застосування до базового розміру посадового окладу позивача регіонального коефіцієнту 1,1 за спірний період є неправомірним обмеженням суддівської винагороди ОСОБА_1 , яке порушує принцип легітимних очікувань останньої, оскільки нею було дотримано всіх вимог для отримання відповідного належного розміру матеріального забезпечення, а тому вона мала усі підстави розраховувати на такі виплати.

Також, суд враховує, що виплата іншим відрядженим суддям регіонального коефіцієнту та незастосування його до позивача ставить останню в нерівне в порівнянні з іншими становище, що містить ознаки протиправності та порушує конституційні гарантії суддів.

Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства та встановлені у справі фактичні обставини, суд вважає, що виплата ОСОБА_1 суддівської винагороди під час її відрядження без врахування регіонального коефіцієнту, внаслідок чого розмір суддівської винагороди позивача зменшився у порівнянні із отримуваним в Краматорському міському суді Донецької області, здійснена ТУ ДСА в Київській області з порушенням ст. 135 Закону № 1402-VIII та Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), тобто протиправно.

А відтак, під час розгляду справи підтверджено порушення протиправними діями ТУ ДСА в Київській області права позивача на належне матеріальне забезпечення щодо отримання належного розміру суддівської винагороди, що є підставою для його поновлення.

Такий висновок узгоджується із висновком, зазначеним у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024 справа №520/20691/23.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020№ 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, главу XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України доповнено пунктом такого змісту:

"1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

05.08.2024 позивач звернулася до ТУ ДСА в Київській області із заявою про надання інформації щодо застосування регіонального коефіцієнту при нарахуванні мені суддівської винагороди.

08.08.2024 позивачу було надано відповідь щодо обставин не застосування регіонального коефіцієнту 1.1 при розрахунку мені суддівської винагороди.

14.10.2024 наказом голови Богуславського районного суду Київської області були внесені зміни до наказу про відрядження позивача та зазначено про застосування при нарахуванні мені суддівської винагороди регіонального коефіцієнту як відрядженого судді у розмірі 1.1.

Судом встановлено, що даний наказ відповідачем до теперішного часу не виконаний.

Враховуючи викладене, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення ефективного правосуддя та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном ефективне правосуддя, що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання даного позову, судові витрати нею понесено не було, отже, відшкодуванню вони не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, код ЄДРПОУ 26268119) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними діі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 26.07.2022 по 31.10.2024 року включно без урахування регіонального коефіцієнту 1,1.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, код ЄДРПОУ 26268119) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівську винагороду за період з 26.07.2022 по 31.10.2024 включно та допомогу на оздоровлення за 2023 та 2024 роки із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1 з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 січня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова