Рішення

від 20.01.2025 по справі 200/7863/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року Справа№200/7863/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3 ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.11.2024 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22 жовтня 2024 року №0565550006459 щодо відмови в призначенні мені ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) визнати неправомірним та скасувати;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10 червня 1996 року по 31 серпня 1999 року на посаді слюсаря-електрика цеху барієвих сполук, з 17 квітня 2001 року по 02 липня 2004 року на посаді майстра зміни в сульфат соляному цеху в Костянтинівському державному хімічному заводі; до страхового стажу періоду служби в армії з 12 листопада 1987 року по 23 листопада 1989 року та повторно розглянути мою заяву про призначення пільгової пенсії відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) від 15 жовтня 2024 року з урахуванням вимог статті 14-6.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем 15 жовтня 2024 року було подано заяву до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1). 22 жовтня 2024 року відповідачем було винесено рішення №056550006459 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) яка вмотивована тим, що позивач не має достатнього пільгового стажу за Списком №1. Відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи з 10 червня 1996 року по 31 серпня 1999 року на посаді «слюсаря-електрика цеху барієвих сполук» та з 17 квітня 2001 року по 02 липня 2004 року на посаді «майстра зміни в сульфат соляному цеху» в Костянтинівському державному хімічному заводі у зв`язку із відсутністю пільгових довідок. Також до страхового стажу не зараховано період служби в армії з 12 листопада 1987 року по 23 листопада 1989 року, у зв`язку із тим, що у довідці від 01 грудня 1989 року №4/497 виданої Старобешевський районним воєнним комісаріатом наявне виправлення в даті початку військової служби. Вважає рішення відповідача щодо відмови в призначенні пільгової пенсії неправомірним.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що Вік позивача на дату звернення 56 років 05 місяців 14 днів. Страховий стаж роботи позивача становить 25 років 03 місяці 16 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 відсутній. До пільгового стажу за Списком № 1 не враховано періоди роботи: - з 10.06. 1996 по 31.08.1999 на посаді слюсаря-електрика цеху барієвих сполук, з 17.04.2001 по 02.07.2004 на посаді майстра зміни в сульфат-соляному цеху на підприємстві Костянтинівський державний хімічний завод.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридична особа Костянтинівський державний хімічний завод (ЄДРПОУ 05766362) станом на 15.10.2024 знаходиться в стані припинення. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VІІІ пільгові довідки видає ліквідатор підприємства. Пільгову довідку, що підтверджує право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до додатку 5 Порядку № 639 не надано. В запису 11-16 трудової книжки НОМЕР_2 від 15.10.1987 відсутні відомості, що визначають право ОСОБА_1 на пенсію на пільгових умовах. Підприємство Костянтинівський державний хімічний завод зареєстроване та розташоване в м. Костянтинівка, яке знаходиться на території Костянтинівської територіальної громади Краматорського району Донецької області. Оскільки ця територія передбачена пунктом 1.2 частини 1 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, пільговий стаж заявника можливо зарахувати за даними спеціального стажу реєстру застрахованих осіб. Згідно з даних спеціального стажу реєстру застрахованих осіб за період з 01.01.2001 по 31.12.2003 пільговий стаж ОСОБА_1 закодовано як ЗПЗ013А1, що передбачено Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (наказ Мінфіну від 14.04.2015 № 435) як роботу за Списком № 1.

До загального страхового стажу не враховано період проходження строкової військової служби з 12.11.1987 по 23.11.1989, оскільки в довідці від 01.12.1989 № 4/497, що видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , допущено виправлення в даті початку військової служби. В трудовій книжці НОМЕР_2 від 15.10.1987 в запису про період проходження військової служби відсутня підстава внесення запису, що не відповідає вимогам пункту 26 «а» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.

В матеріалах пенсійної справи відсутня заява ОСОБА_1 на призначення пенсії з урахуванням вимог пункту 14-6.2 розділу ХV Закону № 1058. Враховуючи вищевикладене, Відповідачем прийнято рішення № 056550006459 від 22.10.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058, у зв`язку із відсутністю права на пенсію.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідностатті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 .

Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , Позивач в спірні періоди працював:

з 12.11.1987 року по 23.11.1989 року служба в лавах радянської армії;

10.06.1996 року прийнятий в цех барієвих сполук слюсарем-електриком з ремонту електрообладнання на Костянтинівський державний хімічний завод;

01.09.1999 року переведений в заводоуправління до відділу матеріально-технічного забезпечення інженером;

17.04.2001 року переведений в сульфат-соляний цех майстром зміни;

02.07.2004 року звільнений за власним бажанням.

Відповідно до Наказу від 01.06.1994 року №166 та від 28 травня 1999 року №63 професія «слюсар електрик по ремонту обладнання цеху барієвих сполук» та «майстер зміни в сульфат соляному цеху» були атестовані та відносяться до виробництв, робіт, професій та показників, робота на яких дає право на пенсію за стажем на пільгових умовах передбачених Списку №1.

Відповідно до довідки №8 виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 березня 1995 року вих. №4/8, ОСОБА_1 в період з 12 листопада 1987 року по 23 листопада 1989 року проходив військову службу в лавах радянської армії.

Відповідно до довідки від 01 грудня 1989 року №4/497 виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 в період з 12 листопада 1987 року по 23 листопада 1989 року проходив військову службу в лавах радянської армії. В році початку проходження служби наявне виправлення.

15.10.2024 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

22.10.2024 року, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуто заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи та прийнято рішення №056550006459 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так у спірному рішенні вказано, що вік заявника 56 років 5 місяців 14 днів. Страховий стаж становить 25 років 3 місяці 16 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби згідно з довідкою від 01.12.1989 серії №4/497, оскільки допущено виправлення у даті початку військової служби. Відмовити у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю права на пенсію.

Відповідно до наданого розрахунку стажу Позивача форма РС-право, період служби в армії з 12.11.1987 по 23.11.1989 взагалі не зараховано до стажу Позивача, період роботи з 10.06.1996 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 02.07.2004 зараховано до страхового стажу Позивача. Пільговий стаж відсутній.

Згідно відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) щодо позивача, вбачається що в період з 2001 року по 2003 рік міститься інформація, що трудовий стаж облікований за кодом спецстажу ЗПЗ013А1. Наявна інформація про сплату страхових внесків.

Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до суду із цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цимЗакономпенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV) цейЗаконрегулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цимЗаконом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ч.1ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням нормстатті 28 цього Закону.

Частиною другоюстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно достатті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зістаттею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містяться наступні записи про спірні періоди:

з 12.11.1987 року по 23.11.1989 року служба в лавах радянської армії;

10.06.1996 року прийнятий в цех барієвих сполук слюсарем-електриком з ремонту електрообладнання на Костянтинівський державний хімічний завод;

01.09.1999 року переведений в заводоуправління до відділу матеріально-технічного забезпечення інженером;

17.04.2001 року переведений в сульфат-соляний цех майстром зміни;

02.07.2004 року звільнений за власним бажанням.

Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.

Відповідно до наданого розрахунку стажу Позивача форма РС-право, період служби в армії з 12.11.1987 по 23.11.1989 взагалі не зараховано до стажу Позивача, період роботи з 10.06.1996 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 02.07.2004 зараховано до страхового стажу Позивача. Пільговий стаж відсутній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженимнаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженіпостановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, №36 від 16.01.2003 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року та постанови №36 від 16.01.2003 року посади Позивача «слюсар електрик по ремонту обладнання цеху барієвих сполук» та «майстер зміни в сульфат соляному цеху» передбачені Списком №1 та обліковуються в розділі VІІІ, пункт А, код 1080А010, та розділі VІІІ, пункт А, код 8А відповідно.

Також, відповідно до Наказу від 01.06.1994 року №166 та від 28 травня 1999 року №63 професія «слюсар електрик по ремонту обладнання цеху барієвих сполук» та «майстер зміни в сульфат соляному цеху» були атестовані та відносяться до виробництв, робіт, професій та показників, робота на яких дає право на пенсію за стажем на пільгових умовах передбачених Списку №1.

Відповідно до роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз`яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Також, суд враховує відомості у довідці форми ОК-5 у розділі Відомості по спеціальному стажу де міститься інформація, що трудовий стаж позивача за період з 2001 року по 2003 рік облікований за кодом спецстажу ЗПЗ013А1.

Наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 814 від 28.12.2020}) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ013А1 - це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Як вже було зазначено судом, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Суд зазначає, що трудова книжка Позивача серії НОМЕР_2 містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що періоди роботи Позивача з 10 червня 1996 року по 31 серпня 1999 року на посаді слюсаря-електрика цеху барієвих сполук, з 17 квітня 2001 року по 02 липня 2004 року на посаді майстра зміни в сульфат соляному цеху в Костянтинівському державному хімічному заводі підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Стосовно позовних вимог про зарахування до страхового стажу періоду служби в армії з 12 листопада 1987 року по 23 листопада 1989 року, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до страхового стажу зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

На період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590.

Пунктом «к» частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

Факт проходження Позивачем військової служби з 12 листопада 1987 року по 23 листопада 1989 року підтверджується записом в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , а також довідкою №8 виданою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 березня 1995 року вих. №4/8.

Таким чином, суд критично відносить до тверджень Відповідача викладених у спірному рішенні, щодо не можливості зарахування періоду проходження військової служби Позивачем, через те, що в довідці від 01.12.1989 серії №4/497 допущено виправлення у даті початку військової служби.

Отже, період служби в армії з 12 листопада 1987 року по 23 листопада 1989 року підлягає зарахуванню до страхового стажу Позивача.

Відповідно до ч. 3ст. 44 Закону № 1058органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пп.2 п.6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за №40/26485, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію, у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії (п.4.7 розділу VI, п.3.2 розділу ІІІ).

Таким чином, законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов`язав витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.

Всупереч наведеному, відповідачем не надано суду доказів щодо здійснення ним своїх повноважень в частині отримання додаткових документів/надання заявнику допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірних періодів роботи до спеціального стажу.

Згідно із ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

З наведених норм вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в записах в трудовій книжці, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, особа, яка претендує на отримання пенсії, не може нести відповідальність за небажання виконання Пенсійним органом своїх повноважень (проведення перевірки щодо достовірності видачі довідок).

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 127/1849/17.

Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, Позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 31 березня 2020 року у справі № 127/16245/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22 жовтня 2024 року №0565550006459 щодо відмови в призначенні Позивачу пільгової пенсії відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування винесено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Щодо вимог в частині застосування статті 14-6.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пп. 14-6.2 п. 14-6 розділу XV Закон № 1058-IV передбачено, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку; по інвалідності - з дня встановлення інвалідності; у зв`язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника; за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Суд зазначає, що спірним питанням в цій справі є право на призначення позивачці пенсії за віком, а не дата, з якої призначається пенсія. На момент розгляду цієї справи в суді орган Пенсійного фонду України не вирішував питання про призначення позивачці пенсії, і відповідно не визначав дату, з якої призначається пенсія, а тому суд не може вирішувати це питання на майбутнє.

Отже, не підлягає задоволенню позовна вимога, якою Позивач просить зобов`язати розглянути її заяву з урахуванням статті 14-6.2 розділу XV Закон № 1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що при прийнятті спірного рішення про відмову в призначенні пенсії він діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто с забезпеченням усіх прав особи. Дії відповідача порушують баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямовані ці дії.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3статті 139 КАС Українипередбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № Z187-7FLQ-K3QE від 10.11.2024 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 969,00 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 судовий збір в розмірі 800,00 грн.

Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3 ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22 жовтня 2024 року №0565550006459 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №1) від 15 жовтня 2024 року та зарахувати до його пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10 червня 1996 року по 31 серпня 1999 року на посаді слюсаря-електрика цеху барієвих сполук, з 17 квітня 2001 року по 02 липня 2004 року на посаді майстра зміни в сульфат соляному цеху в Костянтинівському державному хімічному заводі, до страхового стажу період служби в армії з 12 листопада 1987 року по 23 листопада 1989 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 800,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.В. Череповський