Рішення

від 17.01.2025 по справі 260/6750/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/6750/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - Попович М.В.;

представник відповідача - Фокін Я.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 в особі представника Поповича Михайла Володимировича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного податкового університету про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

1. визнати протиправною відмову Державного податкового університету підготувати та направити до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яку, крім включених надбавок, премій і доплат у довідці №334 від 28.08.2021 року доповнити: надбавкою 100% від суми місячного грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 22.03.2002 року №288, від 20.06.2002 року №575; надбавкою за інтенсивність та досягнення у праці - 50% відповідно до Постанови КМУ від 31.12.1996 року №2288; надбавкою за безперервний стаж служби - 90% відповідно до Указу Президента України від 12.07.2003 року №595; пенсійною доплатою за невикористання пенсії відповідно до Постанови КМУ від 31.12.1996 року №1592, перелік та розмір, яких визначено у грошовому атестаті №23 під час призначення пенсії, а під час роботи з суми цих надбавок сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

2. зобов`язати Державний податковий університет підготувати та направити до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в яку, крім включених надбавок, премій і доплат у довідці №334 від 28.08.2021 року доповнити: надбавкою 100% від суми місячного грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 22.03.2002 року №288, від 20.06.2002 року №575; надбавкою за інтенсивність та досягнення у праці - 50% відповідно до Постанови КМУ від 31.12.1996 року №2288; надбавкою за безперервний стаж служби - 90% відповідно до Указу Президента України від 12.07.2003 року №595; пенсійною доплатою за невикористання пенсії відповідно до Постанови КМУ від 31.12.1996 року №1592, перелік та розмір, яких визначено у грошовому атестаті №23 під час призначення пенсії, а під час роботи з суми цих надбавок сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач при підготовці та видачі довідки від 28.08.2021 року №334 для перерахунку пенсії незаконно не включив у довідку чотири надбавки та доплати, які зазначені у грошовому атестаті при призначенні пенсії та з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме: надбавку 100% від суми місячного грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 22.03.2002 року №288, від 20.06.2002 року №575; надбавку за інтенсивність та досягнення у праці - 50% відповідно до Постанови КМУ від 31.12.1996 року №2288; надбавкою за безперервний стаж служби - 90% відповідно до Указу Президента України від 12.07.2003 року №595; пенсійну доплатою за невикористання пенсії відповідно до Постанови КМУ від 31.12.1996 року №1592. Вказує на те, що звертався до відповідача із заявою, в якій просив доповнити вищевказану довідку, перерахованими доплатами, однак відповідач відмовив. Вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його соціальні права, а відтак звернувся із вказаним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначена справу до судового розгляду.

28.11.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які мають право на пенсійне забезпечення або державну пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законодавством для поліцейських. В п. 6 Постанови КМУ №704 передбачено які саме види грошового забезпечення застосовуються до такої категорії осіб при перерахунку пенсії.

Разом з тим, у поданому до суду відзиві представник відповідача вказує на зловживання позивачем процесуальними правами, а саме подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох аналогічних позовів з аналогічним предметом і з аналогічних обставин, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Зазначає, що позивач у позовній заяві не зазначив про факт наявності подання позовної заяви до Університету державної фіскальної служби України (правонаступником якого є відповідач) та Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, справа №320/6377/19.

29.11.2024 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому вказано про те, що предметом позову у справі №320/6377/19 було право позивача на оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Разом з тим, суд відмовляючи позивачу у задоволенні пункту 3 позовних вимог посилався на відсутність звернення позивача до університету щодо оформлення та видачі довідки, а відповідно і відсутність відмови відповідача виготовити таку довідку. Суд у тій справі вказав на передчасність вказаного позову без попереднього звернення до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки та зроблено висновок, що право позивача було б порушено та підлягало б судовому захисту у разі наявності відмови відповідача підготувати та направити таку довідку.

07.01.2025 року відповідач подав до суду заяву про долучення додатків до матеріалів справи, а саме копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 23.12.2024 року.

15.01.2025 року позивачем подано до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: позовної заяви, поданої до Київського окружного адміністративного суду.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задоволити, з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді та відзив. Разом з тим, просили долучити до матеріалів справи довідку про розмір грошового забезпечення №306 від 18.04.2018 року та грошовий атестат №23 Національної академії ДПС України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів наведених у письмовому відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані учасниками судового процесу документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2261-ХІІ).

Пенсію позивачу призначено на підставі грошового атестату від 12.01.2005 року №23, виданого Національною академією ДПС України (правонаступник - Державний податковий університет) (далі - відповідач, Університет).

Як вбачається із вказаного грошового атестату позивачу пенсія призначена з наступних складових: 1. посадовий оклад; 2. оклад за спеціальне звання; 3. відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 40%; 4. надбавка 100% (Указ Президента України від 22.03.2002 року №288, від 20.06.2002 року №575; 5. надбавка за особливості праці - 50% (Постанова №1592 від 31.12.1996 року); 6. надбавка за досягнення у праці - 50% (Постанова №2288 від 13.12.1998 року); 7. доплата за науковий ступінь - 20% (Постанова №2288 від 13.12.1998 року); 8. надбавка за почесне звання "заслужений" - 15% (Постанова №2288 від 13.12.1998 року); 9. надбавка за таємність - 15% (Постанова №878 від 30.07.1996 року); 10. надбавка за безперервну службу - 90% (Указ від 12.07.2003 року №595); 11. премія - (Постанова №2288 від 13.12.1999 року); 12. пенсійна доплата (Постанова №1592 від 31.12.1996 року).

Як встановлено судом, відповідач 28.08.2021року видав позивачу довідку за №334 про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 року.

Із вказаної довідки вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача з посадою (на день звільнення зі служби) начальника науково-дослідного складається з: посадового окладу; окладу за військовим званням; надбавки за вислугу років (50%); надбавки за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання (10%); надбавки за особливості проходження служби (20%); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%); надбавки за почесне звання "Заслужений" (10%); надбавки за вчене звання професора (10%); премія.

Позивач вказує на те, що відповідач при підготовці довідки №334 від 28.08.2021 року не включив в неї чотири набавки, які були враховані йому при призначенні пенсії згідно грошового атестату №23, а саме: надбавка 100% (Указ Президента України від 22.03.2002 року №288, від 20.06.2002 року №575; надбавка за досягнення у праці - 50% (Постанова №2288 від 13.12.1998 року); надбавка за безперервну службу - 90% (Указ від 12.07.2003 року №595); пенсійна доплата (Постанова №1592 від 31.12.1996 року).

23.04.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив включити до оновленої довідки спірні надбавки.

У відповідь на вказану заяву, відповідач надіслав представнику відповідь, в якій вказав, що довідка про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 №151 від 13.05.2024 року надана до Головного управління ПФУ у Київській області листом від 14.05.2024 року.

Як встановлено судом, видана університетом довідка №151 від 13.05.2024 року є аналогічною довідці від 28.08.2021 року №334.

31.05.2024 року представник позивача повторно звернувся до відповідача із заявою про включення спірних додаткових надбавок до виданої довідки станом на 05.03.2019 року, однак відповідач такі і не включив такі до вказаної довідки, натомість у листі - відповіді від 27.06.2024 року вказав про те, що у разі не згоди з позицією університету може оскаржити таку у судовому порядку.

Отже, суд вказує на те, що спірним у даній справі є включення чотирьох складових, а саме: надбавки 100% (Указ Президента України від 22.03.2002 року №288, від 20.06.2002 року №575; надбавки за досягнення у праці - 50% (Постанова №2288 від 13.12.1998 року); надбавки за безперервну службу - 90% (Указ від 12.07.2003 року №595); пенсійної доплати (Постанова №1592 від 31.12.1996 року) у довідку видану відповідачем станом на 05.03.2019 року.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на їх забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та податковій міліції, є Закон України №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом перерахунку призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Підстави та порядок перерахунку раніше призначених пенсій регулює стаття 63 Закону №2262-ХІІ.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до вимоги ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, скасовуючи спірні набавки і доплати позивача, які входили в грошове утримання під час роботи та призначення пенсії, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідач ототожнив акт перерахування пенсії з актом призначення пенсії і всупереч ст. 22 Конституції України, ч. 15 та ч. ч. 7-10 ст. 43 Закону №2262.

Закріплені Конституцією права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законодавчих актів, а звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Так, в Рішенні Конституційного Суду України (далі КСУ) від 5 квітня 2001 року зазначено, що принцип незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, закріплений також в ч. 1. ст. 58 Конституції України означає, що дія законів та інших нормативно-правових актів, які не розширюють, а звужують права громадян, не можуть поширюватись на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності нових законів чи інших нормативно-правових актів.

Частина 7 п. 2.2, мотивувальної частини Рішення КСУ від 20.12 2016р. №7-рп/2016 встановлює, що при перерахунку пенсії слід застосовувати спеціальні конституційні та інші норми, які визначають умови та підстави встановлені саме для «перерахунку пенсії». Останні відрізняються від норм, що регулюють правовідносини з «призначення пенсії» тим, що ні нове законодавство ні посадові особи, що перераховують пенсію не мають права скасувати або звузити соціальні гарантії та права, набуті під час призначення пенсії.

Отже, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян, які мають право на додаткові гарантії соціального захисту з боку держави. До них, зокрема відносяться і громадяни, які відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, серед яких визначені і працівники податкової міліції, (рішення КСУ від 6 липня 1999 р. №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Рішення КСУ №7-рп/2016 від 20.12.2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України (далі ВСУ) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч. 7 статті 43, першого речення ч. 1 статті 54 Закону №2262 вказано на безумовний пріоритет гарантій соціальної захищеності осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на призначення пенсії за даним Законом. КСУ наголошує, що ці гарантії соціальної захищеності не можуть бути скасовані чи звужені під приводом економічної доцільності чи під приводом інших соціально-економічних обставин. Цей пріоритет розповсюджується як на час проходження служби, так і після її закінчення, основну частину якої позивач працював у практичних оперативних підрозділах органів внутрішніх справ. Зумовлено це, насамперед тим, що така служба, пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, ненормованим робочим часом, обмеженнями, пов`язаними з режимом таємності, підвищеними вимогами до дисципліни, тощо, а це, згідно вимог Конституції, повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, як під час служби, так і після її закінчення (Рішення КСУ №5-рп/2002).

Розуміння сутності соціальних гарантій працівників відзначених органів відповідно до згаданих рішень КСУ означає, що зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено пожиттєво, у т. ч. і шляхом внесення змін до законодавства, яке виникає після призначення пенсії.

Отже, відповідач, всупереч вказаним нормам Конституції України та рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ВСУ щодо офіційного тлумачення положень ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №4-рп/2015 від 13.05.2015, в якому відзначено, що аналіз положень Закону № 2262 вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення співробітників податкової міліції, які враховуються, як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій видав довідку №334 від 28.08.2021 року, не включивши до неї спірні складові, а саме: надбавки 100% (Указ Президента України від 22.03.2002 року №288, від 20.06.2002 року №575; надбавки за досягнення у праці - 50% (Постанова №2288 від 13.12.1998 року); надбавки за безперервну службу - 90% (Указ від 12.07.2003 року №595); пенсійної доплати (Постанова №1592 від 31.12.1996 року) діяв протиправно.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про протиправність відмови відповідача доповнити видану довідку №334 від 28.08.2021 року спірними складовими, то з метою належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача доповнити довідку №334 від 28.08.2021 року, видану ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року наступними складовими: надбавкою 100% від суми місячного грошового забезпечення; надбавкою за інтенсивність та досягнення у праці - 50%; надбавкою за безперервний стаж служби - 90% та пенсійною доплатою за невикористання пенсії, перелік та розмір яких визначено у грошовому атестаті №23 при призначенні пенсії, та направити таку до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області для здійснення відповідного перерахунку пенсії.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, так як позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256, 371, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державного податкового університету (08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 31, код ЄДРПОУ - 44550814) щодо відмови доповнити видану довідку №334 від 28.08.2021 року наступними складовими: надбавкою 100% від суми місячного грошового забезпечення; надбавкою за інтенсивність та досягнення у праці - 50%; надбавкою за безперервний стаж служби - 90%; пенсійною доплатою за невикористання пенсії, перелік та розмір, яких визначено у грошовому атестаті №23 під час призначення пенсії.

Зобов`язати Державний податковий університет (08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 31, код ЄДРПОУ - 44550814) доповнити довідку №334 від 28.08.2021 року, видану ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) станом на 05.03.2019 року наступними складовими: надбавкою 100% від суми місячного грошового забезпечення; надбавкою за інтенсивність та досягнення у праці - 50%; надбавкою за безперервний стаж служби - 90% та пенсійною доплатою за невикористання пенсії, перелік та розмір яких визначено у грошовому атестаті №23 при призначенні пенсії, та направити таку до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області для здійснення відповідного перерахунку пенсії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.01.2025 року.

СуддяС.А. Гебеш