Рішення

від 23.01.2025 по справі 260/7775/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7775/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС в Закарпатській області (далі відповідач), в якій остання просить суд:

1.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Закарпатській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Закарпатській області щодо нерозгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 17.07.2024 та від 08.08.2024 про звільнення з посади інспектора особливих доручень відділу кординаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС в Закарпатській області за пунктом 64 п.п. «ж» (за власним бажанням) відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 та виконання усіх дій пов`язаних з звільненням, в тому числі здійснення розрахунку та виплатити у день звільнення усіх сум, що належать при звільненні, в тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік вислуги, а також виплатити у день звільнення суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.

2.Зобов`язати Головне управління ДФС в Закарпатській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Закарпатській області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17.07.2024 та від 08.08.2024 про звільнення з посади інспектора особливих доручень відділу кординаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС в Закарпатській області за пунктом 64 п.п. «ж» (за власним бажанням) відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 та виконання усіх дій пов`язаних з звільненням, в тому числі здійснення розрахунку та виплатити у день звільнення усіх сум, що належать при звільненні, в тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік вислуги, а також виплатити у день звільнення суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, та прийняти рішення по суті порушеного питання.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Наказом від 02 квітня 2021 року №32-о Т.в.о. начальника Головного управління ДФС в Закарпатській області підполковника податкової міліції Перевузник Ярославу Василівну (далі - Позивач) призначено на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області.

У зв`язку з набуттям чинності 25 березня 2021 року Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (із змінами і доповненнями, далі - Постанова № 1200), абзацу другого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 395 «Питання Державної податкової служби» (із змінами і доповненнями), здійснювалися відповідні заходи, пов`язані з реорганізацією (ліквідацією) Державної фіскальної служби України, що передбачені Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074.

Згідно з підпунктом 2 пункту 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону, Кабінету Міністрів України необхідно було не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС.

Рапорти позивачки, зокрема і від 17.07.2024 та від 08.08.2024 про звільнення з посади інспектора особливих доручень відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС в Закарпатській області за пунктом 64 п.п. «ж» (за власним бажанням) відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 та виконання усіх дій пов`язаних з звільненням, в тому числі здійснення розрахунку та виплатити у день звільнення усіх сум, що належать при звільненні, в тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік вислуги, а також виплатити у день звільнення суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки виявилися не розглянутими відповідачем.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

Відповідач правом надання відзиву по суті позовних вимог не скористався, відзиву не подав.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року залишено без руху позовну заяву та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

05 грудня 2024 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та обгрунтовано строки звернення до суду з даним позовом.

09 грудня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, зазначає наступне.

Як встановлено судом, наказом від 02 квітня 2021 року №32-о Т.в.о. начальника Головного управління ДФС в Закарпатській області підполковника податкової міліції Перевузник Ярославу Василівну призначено на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області.

У зв`язку з набуттям чинності 25 березня 2021 року Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (із змінами і доповненнями, далі - Постанова № 1200), абзацу другого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 395 «Питання Державної податкової служби» (із змінами і доповненнями), здійснювалися відповідні заходи, пов`язані з реорганізацією (ліквідацією) Державної фіскальної служби України, що передбачені Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074.

Згідно з підпунктом 2 пункту 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного закону, Кабінету Міністрів України необхідно було не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС.

19.07.2024 року позивачем направлено засобами поштового зв`язку рапорт датований 17.07.2024 року, адресований Голові комісії з реорганізації ДФС України та Голові комісії з реорганізації ГУ ДФС України в Закарпатській області за змістом якого позивач просила звільнити її з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області за п.п. «ж» пункту 64 за власним бажанням відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 та виконати усі дії пов`язані із звільненням, в тому числі здійснити розрахунок та виплатити у день звільнення усі суми, що належать при звільненні, в тому числі, одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011 -X від 20.12.1991 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік вислуги, а також виплатити у день звільнення суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Від проходження військово-лікарської комісії позивач відмовилась. 13.08.2024 року аналогічні за змістом рапорти підписані 08.08.2024 року позивачем направлено її представником вище вказаним адресатам.

Разом з тим, відповіді на вказані рапорти позивачка не отримувала.

Виходячи з вищенаведеного, позивачка вважає бездіяльність відповідача протиправною, оскільки така бездіяльність порушує законні права позивача, у зв`язку із чим звернулася до суду із даною позовною заявою .

Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Порядок проходження служби осіб начальницького складу податкової міліції регулюється Податковим Кодексом України, Законом України "Про національну поліцію". Водночас порядок звільнення з підстави визначеної в рапорті від 19.07.2024 та 08.08.2024 року врегульований пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення).

Положення №114 є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наразі є чинним і встановлює, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Проте у межах передбаченого пунктом 68 Положення строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору вправі домовитися про звільнення у більш короткий строк.

Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Оскільки в рапортах від 19.07.2024 року та повторно поданому рапорті від 08.08.2024 року інша дата ніж визначена Положенням позивачем не зазначалась, правомірними очікуваннями Позивачки було задоволення рапорту та звільнення після спливу трьох місячного строку визначеного п. 68 Положення.

Як вбачається з вище наведеного, позивачка подала рапорт про звільнення зі служби відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 за № 114. Відповідно до п. 64 п.п. "ж" особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків. Через бездіяльність під час розгляду рапорту позивача про звільнення, останній обмежений в організації власного життя, шляхом реалізації намірів, щодо зміни фактичного місця проживання.

Суд зазначає, що у даному випадку слід застосовувати норми спеціальних нормативно-правових актів, оскільки норми трудового права (КЗпПУ) можуть застосовуватися виключно у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі. Порядок звільнення працівника за власним бажанням Положенням № 114 не визначений, тому слід до даних правовідносин застосовувати загальні положення норм трудового законодавства.

Згідно зі ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Частина 5 статті 235 КЗпП України: у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 (далі по тексту - Постанова № 301)

Відповідно до пунктів 2-4 Постанова № 301, при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4, 2.26, 2.2.7, 4.1, 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Отже, як встановлено судом, відповідач ГУ ДФС у Закарпатській області безпідставно не розглянуло рапорти ОСОБА_1 від 17.07.2024 р. та 08.08.2024 р., чим було допущено протиправну бездіяльність, а відтак зобов`язане розглянути рапорти ОСОБА_1 від 17.07.2024 р. та від 08.08.2024 р. про звільнення з посади.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання Головного управління ДФС в Закарпатській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Закарпатській області виконати усі дії пов`язані зі звільненням, в тому числі здійснення розрахунку та виплатити у день звільнення усіх сум, що належать при звільненні, в тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік вислуги, а також виплатити у день звільнення суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Отже питання виплати наведених позивачкою сум грошового забезпечення вирішується при звільненні.

Оскільки, рапорти позивачки про звільнення не розглянуті відповідачем, відповідно питання щодо звільнення не вирішувалося відповідачем, отже на даний час відсутня протиправність дій/бездіяльності відповідача щодо виплати всіх сум при звільненні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині зобов`язання відповідача виконати усі дії пов`язані зі звільненням, в тому числі здійснення розрахунку та виплатити у день звільнення усіх сум, що належать при звільненні заявлено передчасно, відтак суд відмовляє у задоволенні позову у частині вказаних позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Закарпатській області (88000, м.Ужгород, вул.Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Закарпатській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Закарпатській області щодо нерозгляду по суті рапорту ОСОБА_1 від 17.07.2024 та від 08.08.2024 про звільнення з посади інспектора особливих доручень відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС в Закарпатській області за пунктом 64 п.п. «ж» (за власним бажанням) відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114.

Зобов`язати Головне управління ДФС в Закарпатській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Закарпатській області розглянути рапорти ОСОБА_1 від 17.07.2024 та від 08.08.2024 про звільнення з посади інспектора особливих доручень відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС в Закарпатській області за пунктом 64 п.п. «ж» (за власним бажанням) відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 та прийняти рішення за результатами розгляду таких.

У задоволенні адміністративного позову у частині решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Закарпатській області (88000, м.Ужгород, вул.Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ 39393632) судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору