Ухвала

від 21.01.2025 по справі 320/2857/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

21 січня 2025 року м. Київ 320/2857/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши заяву представника позивача про відкликання заяви про забезпечення позову

за позовом Приватного підприємства "Колібріс"

до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправними дії та

скасування доручення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського кружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Колібріс" до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати приписи №202409467 від 23.07.2024, №202409474 від 23.07.2024, №202409468 від 23.07.2024, №202409472 від 23.07.2024, №202409469 від 23.07.2024, №202409466 від 23.07.2024, №202409473 від 23.07.2024, №202409470 від 23.07.2024, №202409471 від 23.07.2024 та №2407508 від 06.11.2024;

- визнати протиправними дії відповідача щодо видачі доручення №064-11429 від 21.08.2024;

- скасувати доручення відповідача №064-11429 від 21.08.2024.

Разом з адміністративним позов позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти будь-які дії направленні на демонтаж (знесення) нерухомого майна, яке на праві приватної власності належить ПП "Колібріс", а саме нежитлової будівлі в літ. "А", загальною площею 887 кв. м., яка розташування на перетині проспекту Леся Курбаса та вул. Гната Юри на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:75:288:0020 та багатофункціонального комплексу, загальною площею 2078, 4 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, пр-кт Леся Курбаса, буд. 4-В на земельних ділянках кадастрові номери 8000000000:75:288:0020 та 8000000000:75:289:0002 відповідно.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраного заходу забезпечення позову, позивач зазначає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення по справі, та для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Пунктом 1 ч.2 цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 5 ст.154 КАС України визначено, що про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14- 729цс19) зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами, дійсно, виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до положень ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно положень ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Також, відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно п.4,5 ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, в тому числі: - захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; - інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Аналізуючи зміст положень ч.2 ст.150 КАС України суддя зазначає, що забезпечення позову допускається лише у виключних випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ж є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Поряд з цим, слід зауважити, що підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року справа №380/4273/21.

Суд зазначає, що з заяви та матеріалів доданих до неї не вбачаються очевидні ознаки протиправності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень. Зазначені заявником ознаки не є очевидними, а є оскаржуваними, а предмет підлягає доказуванню під час розгляду справи по суті.

Позивач також не надав жодного доказу щодо можливості істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених/оспорюваних прав/ інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Колібріс" про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жук Р.В.