Рішення

від 22.01.2025 по справі 320/12019/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року м. Київ № 320/12019/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області 8 скликання № 992 від 12.05.2023 «Про затвердження звіту про роботу заступника селищного голови з житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області 8 скликання № 84-К від 12.05.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля з 12.05.2023 та допустити негайне виконання судового рішення;

- зобов`язати Чабанівську селищну раду Фастівського району Київської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київській області VIII скликання є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням процедури його прийняття, а тому має бути скасоване. Позивач також вказує про відсутність фактів невиконання позивачем своїх посадових обов`язків та правових підстав для прийняття спірного рішення. Просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що прийняте спірне рішення селищної ради є правомірним, оскільки, за нього проголосували 14 депутатів ради, що становить більше половини депутатів від загального складу ради, як того вимагає ч. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. Відповідач також наголошує, що ним було вжито всіх заходів, що свідчить про належне дотримання процедури прийняття спірного рішення, на підставі якого було також винесене розпорядження про звільнення позивача. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Також відповідач надіслав до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, за результатами розгляду якого суд відмовляє в його задоволенні у зв`язку з його необґрунтованістю, оскільки відповідачем не доведено необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, представник відповідача в клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

При цьому суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справах незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

10.05.2023 на ім?я в.о. селищного голови Чабанівської селищної ради-секретаря ради Соболєвої Олени надійшло депутатське звернення № 2211 від депутатської групи «Альтернатива» щодо забезпечення на найближчому засіданні ради заслуховування щорічного обов?язкового звітування посадових осіб перед депутатами селищної ради.

Розпорядженням в.о. селищного голови від 10.05.2023 № 106-В була скликана 73 позачергова сесія Чабанівської селищної ради, в порядок денний якої було включено, зокрема, питання затвердження звіту про роботу ОСОБА_1 .

11.05.2023 відбулося засідання постійної депутатської комісії Чабанівської селищної ради з питань прав людини, законності, депутатської діяльності та етики, на якому було розглянуто депутатське звернення № 2211, за результатами чого складено протокол від 11.05.2023 № 18.

Під час обговорення комісія вирішила рекомендувати Чабанівській селищній раді, в тому числі винести на розгляд позачергової сесії питання про звітування позивача.

Як вбачається з порядку денного на розгляд депутатів було винесено питання «Про затвердження звіту про роботу заступника селищного голови - Олега БАРДИСА», де на голосування була винесена пропозиція визнати роботу позивача задовільною.

В результаті голосування рішення не набрало достатньої кількості голосів, оскільки за нього проголосував лише 1 депутат, що становить 4,35% від загального складу депутатів.

Згодом надійшла пропозиція поставити на голосування питання щодо визнання роботи позивача незадовільною. За результатами голосування «за» визнання роботи позивача незадовільною проголосувало 13 депутатів, що становить більше половини депутатів (56,52 %) від загального складу ради.

Після даного голосування головуючим оголошено сесійну перерву, протягом якої відбулося засідання постійної депутатської комісії Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області з питань прав людини, законності, депутатської діяльності та етики, за результатами якої складено протокол від 12.05.2023 № 19.

На засіданні комісії голова запропонував винести на розгляд сесії питання стосовно звільнення позивача з посади заступника селищного голови у зв?язку з визнанням його роботи незадовільною. За результатами обговорення вказаного питання комісією прийнято рішення рекомендувати Чабанівській селищній раді винести на розгляд сесії питання про визнання незадовільним звіту та роботу позивача, й звільнити останнього з посади заступника селищного голови.

Після закінчення перерви на пленарному засіданні сесії селищної ради було розглянуто питання щодо визнання роботи позивача незадовільною та звільнення останнього з посади заступника селищного голови, за результатами чого було прийнято спірне рішення № 992 від 12.05.2023, яким:

- визнано незадовільним звіт та роботу заступника селищного голови з житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля ОСОБА_1 ;

- звільнено ОСОБА_1 з посади заступника селищного голови з житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля;

- виведено ОСОБА_1 зі складу виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області VIII скликання;

- Фінансовому відділу Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області доручено здійснити розрахунок з ОСОБА_1 при звільненні відповідно до чинного законодавства.

Не погодившись зі спірним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до статті 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до частини другої статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування м. Страсбург, 15 жовтня 1985 року (Хартію ратифіковано Законом № 452/97-ВР від 15.07.97), органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР).

Статтею 2 Закону № 280/97-ВР встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 11 ч.1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються питання заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частинами 1-3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

З урахуванням наведених вище норм законодавства, суд зазначає, що посада заступника голови селищної ради належить до посад місцевого самоврядування, яка затверджується рішенням ради прийнятим на пленарному засіданні.

За приписами чинного законодавства, заступник селищного голови несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, і при їх здійсненні є відповідальним перед відповідною радою. При цьому, саме довіра є базовим принципом (передумовою) правової природи таких взаємовідносин.

У контексті спірних правовідносин треба зауважити, що затвердження на посаду заступника селищного голови є результатом волевиявлення депутатів цієї ради, які так само можуть достроково припинити повноваження на цій посаді.

Також, суд зазначає, що як затвердження на вказану посаду, так і припинення повноважень на цій посаді є передусім результатом волевиявленням депутатів цієї ради.

Щодо дострокового припинення повноважень заступника селищного голови, для цього повинні бути передумови, які в сукупності призвели до того, що депутати селищної ради вимагають обговорення цього питання на пленарному засіданні ради. Власне такі обставини і є предметом обговорення на засіданні ради, перед тим як почнеться голосування.

Водночас вже безпосередньо під час голосування мотиви, якими керувалися депутати селищної ради, коли голосували "за" чи "проти" дострокового припинення повноважень заступника селищного голови, є суто їхнім переконанням, вимагати обґрунтовувати чи пояснювати яке (при вирішенні питання про правомірність спірного рішення) немає підстав.

Схожі правові висновки зазначені в постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 806/1159/18.

Діяльність виконавчого комітету селищної ради, до складу якого входить посада заступника (першого заступника) селищного голови, ґрунтується на принципі підконтрольності, підзвітності та відповідальності перед такою радою. Підзвітність, підконтрольність та відповідальність виконавчого комітету перед селищною радою як принцип діяльності органів місцевого самоврядування передбачає, що селищна рада наділена повноваженнями оцінювати ефективність роботи виконавчого комітету та виконання його посадовими особами своїх повноважень та покладених на них завдань і застосовувати до них заходи відповідальності, зокрема у будь-який час розпустити виконавчий комітет ради, достроково припинити повноваження селищного голови та внести зміни до персонального складу виконавчого комітету селищної ради, якщо визнає, що такий орган (особи) не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

При цьому, за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 539/1931/17, з огляду на правовий статус заступника міського (в даному разі селищного) голови та передбачені законодавством особливості проходження служби в органах місцевого самоврядування, при визначенні підстав і критеріїв звільнення з посади відповідна рада наділена широкою свободою розсуду.

Таким чином, питання обрання та звільнення заступника голови селищної ради належить до виключних повноважень відповідної ради, тобто є її дискреційними повноваженнями. А тому, суд при розгляді цієї справи по суті спору не може здійснювати повторну перевірку роботи заступника голови селищної ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може будь-яким чином переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів селищної ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень заступника голови селищної ради ОСОБА_1 , також суд зазначає, що не вправі своїм рішенням підміняти відповідний орган місцевого самоврядування у цьому питанні.

Суд звертає увагу, що спірне рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київській області може бути перевірене адміністративним судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.

Також суд зазначає, що оскаржуване рішення селищної ради не належить до нормативно-правових, а є актом індивідуальної дії.

Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 420/718/19 зазначив, що внутрішньо-організаційними є акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб`єктів владних повноважень, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб`єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб. Враховуючи те, що проект рішення стосувався внутрішньо-організаційного (кадрового) питання щодо дострокового припинення повноважень, яке вирішується виключно депутатами ради, проект такого рішення не підлягає обов`язковому оприлюдненню.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав прийняття рішення Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області 8 скликання № 992 від 12.05.2023, суд вказує про їх необґрунтованість з огляду на наступне.

12.05.2023 року постійною депутатською комісією Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області з питань прав людини, законності, депутатської діяльності та етики прийнято рішення, оформлене протоколом № 19, про розгляд питання про визнання звіту і роботу незадовільною та звільнення з посади заступника селищного голови з житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля ОСОБА_2 . За вказане рішення проголосували за двоє депутатів, проти 0, утримались 0.

Судом встановлено, що у вищевказаному протоколі вказано, що голова постійної депутатської комісії Натяга В.П. в сесійній перерві комісія Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області з питань прав людини, законності, депутатської діяльності та етики засідав щодо першого та другого питань порядку денного 73 позачергової сесії та запропонував винести на розгляд сесії питання стосовно визнання незадовільним звіт та роботу заступника селищного голови з житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Бардиса Олега Миколайовича. Зокрема, голова комісії вказав, що другим пунктом доцільно винести питання звільнення заступника селищного голови з житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Олега Бардиса.

Вказаним рішенням постійної депутатської комісії рекомендовано Чабанівській селищній раді винести на розгляд питання про визнання незадовільним звіт та роботу заступника селищного голови житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Олега Бардиса та звільнення останнього з займаної посади.

З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2023 відбулось пленарне засідання 73 позачергової сесії Чабанівської селищної ради, в порядок денний якого було включено питання затвердження звіту про роботу заступника селищного голови - Олега Бардиса та на голосування було винесено пропозицію визнати роботу позивача задовільною. Водночас, оскільки вказана пропозиція не набрала достатньої кількості голосів депутатів, та, враховуючи рішення постійної депутатської комісії, оформлене протоколом № 19 від 12.05.2023, на голосування висунуто було пропозицію визнати роботу позивача незадовільною, яка набрала 14 голосів депутатів, що є більшим ніж половина кількості голосів депутатів (60,87 %) від загального складу, як того вимагає ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Судом встановлено, що вказана кількість голосів депутатів (14) було достатнім для прийняття відповідного законного рішення селищною радою.

Стосовно доводів позивача про відсутність оприлюднення спірного проекту рішення селищної ради суд вказує на їх необґрунтованість, оскільки проєкт спірного рішення селищної ради стосувався питання внутрішньоорганізаційного характеру (дострокове припинення повноважень заступника голови селищної ради), а тому не підлягав обов`язковому оприлюдненню.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі №420/718/19 та від 20.06.2018 у справі № 804/16525/15.

Стосовно доводів позивача про неможливість звільнення його із займаної посади саме на позачерговій сесії суд оцінює таку позицію хибною, оскільки поняття «винятковий випадок» для скликання позачергової сесії законодавцем не розкривається, а критерії винятковості Регламентом не встановлюються. Крім того, доводи позивача про те, що питання звільнення із займаної посади позивача могло бути вирішено виключно на черговій сесії є необґрунтованим, оскільки винятковість таких обставин щодо скликання сесії є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування і вона в усіх випадках супроводжується різними подіями і явищами.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 240/44129/21.

Стосовно доводів позивача про порушення порядку скликання сесії, за результатами якої було прийнято спірне рішення селищної ради суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1, 5 та 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Рішення про скликання сесії ради відповідно до ч. 4, 6 та 8 цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Порушення дотримання зазначених норм не доведено позивачем на підставі належних та допустимих доказів.

Крім того, судом встановлено, на підтвердження дотримання процедури скликання сесії свідчить те, що розпорядження в.о. голови селищної ради-секретаря ради № 106-В про її скликання було опубліковано на офіційному сайті Чабанівської селищної ради та доведено до відома не пізніше, як за день до скликання цієї сесії, яка відбулася 12 травня 2023 року, отже скликання сесії ради відбулося відповідно до положень статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 2 ст. 14 Регламенту роботи Чабанівської селищної ради. Доказів на спростування зазначеного позивачем не надано.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області 8 скликання № 84-К від 12.05.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 » суд зазначає, що оскаржуване розпорядження прийнято виключно на виконання рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області 8 скликання № 992 від 12.05.2023 «Про затвердження звіту про роботу заступника селищного голови з житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Бардиса Олега Миколайовича» тобто не є самостійним актом індивідуальної дії, оскільки є похідним від обов`язкового для учасників правовідносин рішення селищної ради, у зв`язку із чим вказана вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування рішення Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області 8 скликання № 992 від 12.05.2023 «Про затвердження звіту про роботу заступника селищного голови з житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля ОСОБА_1 » та розпорядження Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області 8 скликання № 84-К від 12.05.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, допущення до негайного виконання судового рішення, а також зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу є похідними від основної позовної вимоги (визнання протиправним та скасування рішення селищної ради), а тому теж не підлягають задоволенню.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

З огляду на вищенаведене, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За визначенням ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні ч. 1 ст. 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ч. 2 вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.