Рішення

від 23.01.2025 по справі 340/3359/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року справа № 340/3359/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» (далі Товариство) до Кропивницької митниці (далі Митниця) про визнання протиправними і скасування рішення щодо коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформленні товару,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до Митниці про визнання протиправними і скасування рішення стосовно коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформленні товару від 04 січня 2024 року.

Товариство пояснило, що застосовувало такий метод визначення митної вартості товару як за ціною договору.

Зазначило, що надало усі документи, які встановлювали складові митної вартості товару.

Стверджує, що документи не містили розбіжностей і ознак підробки.

Звертає увагу, що до митної вартості товару включено усі витрати транспортування товару до митного кордону України.

Митниця заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.60-64).

Пояснила, що не надано належних доказів стосовно вартості перевезення товару до митного кордону України, так як між перевізником, з яким укладено договір, і тим, хто фактично перевіз вантаж, не встановлено зв`язку.

Такі обставини не дали змоги обчислити митну вартість товару за ціною договору.

Митну вартість товару встановлено за резервним методом.

23 травня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.56-57).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 15 січня 2021 року PACIFIC INTER-LINK SDN BHD (Малайзія) (далі Товариство 2) і Товариство (покупець) уклали договір купівлі-продажу пальмової продукції (а.с.11-12).

19 квітня 2021 року сторони уклали додаткову угоду №1 (а.с.15).

30 грудня 2021 року сторони уклали додаткову угоду №2 (а.с.16).

Місцем доставки став порт GDANSK (Польща).

26 вересня 2023 року сторони уклали додаток до правочину №18 (а.с.13).

Предмет поставки пальмова олія у кількості 453,20 метричних тон за ціною 946 доларів США за тону.

Загальна вартість товару склала 428727,20 доларів США.

Умова поставки CFR (GDANSK (Польща)).

Поставка здійснюється в період з 10 по 30 жовтня 2023 року (а.с.13).

Згідно відомостей комерційних інвойсів від 27 вересня і 07 листопада 2023 року товар завантажували у порту Індонезії (а.с.18-19).

В інвойсах зазначена одна і та ж ціна тони продукції (946 доларів США).

Згідно біржових цін Індонезії на пальмову олію за вересень 2023 року, поставка якої мала відбутися у жовтні того ж року, вартість тони продукції склала 812,50 доларів США на умовах FOB (а.с.21-24, 94).

Товариство розрахувалось з Товариством 2 у безготівковій формі до часу поставки товару (а.с.34-36).

01 березня 2023 року Товариство (замовник) і ТОВ «Альфакоста Юкрейн» (далі Товариство 3) уклали договір транспортного експедирування (а.с.37-42).

У міжнародній товарно-транспортній накладній зазначено інвойс від 07 листопада 2023 року (а.с.19, 44).

У інвойсі зазначено про поставку 22,660 т (чиста вага) пальмової олії на суму 21436,36 доларів США (а.с.19).

Інвойс містить посилання на додаток до правочину №18 і оплату згідну інвойсу від 27 вересня 2023 року.

Інвойс від 27 вересня 2023 року складено за поставкою згідно з додатком до контракту №18 (а.с.17).

У інвойсі від 27 вересня 2023 року зазначено про поставку пальмової олії у кількості 453,200 метричних тон (а.с.17).

У міжнародній товарно-транспортній накладній зазначено, що перевізником є ТОВ «Ламан Транс-Експрес» (далі Товариство 4) (а.с.44).

Вартість автомобільного перевезення до митного кордону України, яку визначило Товариство 3, склала 72525,18 грн (а.с.45-46).

Сума витрат складається з двох доданків: послуги з організації міжнародного перевезення контейнера за межами митної території України; транспортно-експедиторські послуги за межами митної території України (а.с.45).

04 січня 2024 року Товариство подало до Митниці вантажно-митну декларацію (а.с.77).

Країна походження вантажу Індонезія.

Вага вантажу 22,660 т.

Вартість вантажу 21436,36 доларів США.

Разом з декларацією подано: договір з доповненнями; додаток до договору; банківські платіжні доручення; рахунки-фактури; документи, що містять інформацію біржових організацій про вартість товару; сертифікат якості; інвойси; декларацію країни походження; договір транспортного експедирування; міжнародну товарно-транспортну накладну; розрахунок витрат на перевезення; інше (а.с.27-28).

Митниця зробила висновок про відсутність належних доказів стосовно вартості перевезення товару до митного кордону України, так як між перевізником, з яким укладено договір, і тим, хто фактично перевіз вантаж, не встановлено зв`язку (а.с.79-81).

04 січня 2024 року відповідач запропонував Товариству надати: платіжні документи, що підтверджують вартість товару; договір із третіми особами, що пов`язані з договором поставки; рахунок про здійснення платежу третім особам; виписку з бухгалтерської документації; каталоги специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару (а.с.79-81).

Того ж дня позивач повідомив, що надав усі обов`язкові документи (а.с.29).

04 січня 2024 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару (а.с.26).

Підстава не надано належних доказів стосовно вартості перевезення товару до митного кордону України, так як між перевізником, з яким укладено договір, і тим, хто фактично перевіз вантаж, не встановлено зв`язку.

Митну вартість визначили за резервним методом, оскільки врахували митну декларацію про імпорт подібного товару, котрий розмитнювали зі застосуванням резервного методу (а.с.102).

У цій декларації умови поставки FOB (а.с.102)

Вартість кілограму товару встановлено на рівні 1,1022 доларів США.

До митної вартості товару включена його ціна, вартість фрахту, перевалки і зберігання та перевезення автомобільним транспортом до митного кордону України.

04 січня 2024 року Митниця склала картку відмови у митному оформленні товару (а.с.27-28).

Під час судового розгляду Товариство 3 повідомило, що для здійснення перевезення товару за маршрутом Гданськ-Шегині залучало Товариство 4 на підставі правочину від 01 січня 2014 року (а.с.115-122).

Водночас зазначило, що послуги з перевезення товару за межами митної території України за маршрутом Гданськ-Шегині були оплачені у складі рахунку Товариства 4, який окрім цього включає послуги з перевезення товару за маршрутом Шегині-Кропивницький (а.с.115-122).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, Товариство застосувало такий метод визначення митної вартості як за ціною договору.

Приписами пунктів 5 і 6 частини 10 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

До ціни товару не включено витрати на вивантаження і перевантаження товару у порту Гданськ і перевезення до митної території України.

Такі витрати позивач безумовно поніс, чого не заперечує.

Товариство включило задекларовані витрати на такі цілі до митної вартості (72525,18 грн).

Приписами частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Подання повного пакету документів для розмитнення товару обов`язок, а не право декларанта.

Позивач мав надати документи, які підтверджували, що кошти сплачені особі, з якою укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування і котра сама виконала зобов`язання або залучила іншу особу на відповідній правовій підставі.

Договір про транспортно-експедиторське обслуговування укладено з Товариством 3, а перевезення виконане Товариством 4.

Товариство не надало Митниці документів, які б доводили взаємозв`язок між Товариством 3 і Товариством 4 в питанні перевезення, маючи такий обов`язок відповідно до приписів частини 2 статті 53 МК України.

Ненадання доказів взаємозв`язку Товариства 3 і Товариства 4 у питанні перевезення породили обґрунтовані сумніви, що Товариство розрахувалось з Товариством 4, не укладаючи письмовий договір, у більшій сумі, аніж про це повідомило Товариство 3.

Тому в Митниці виникли небезпідставні сумніви в правильності обчислення митної вартості.

Приписами частини 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Небезпідставні (обґрунтовані) сумніви у правильності обчислення митної вартості, які виникли у зв`язку з невиконанням Товариством обов`язку з надання повного пакету документів, надали Митниці право витребувати додаткові документи, у тому числі і ті, яких не надали відповідно до приписів частини 2 статті 53 МК України.

Товариство не надало документів, які підтверджували б, що кошти сплачені особі, з якою укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування і котра сама виконала зобов`язання або залучила іншу особу на відповідній правовій підставі.

Приписами пункту 2 частини 6 статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ненадання таких документів надало Митниці право коригувати митну вартість відповідно до приписів частини 1 статті 55 МК України.

Цією нормою права встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Приписами частин 2 і 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 57 МК України наступним методом після основного є метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Митниця стверджує, що пальмову олію імпортували з Індонезії у максимально наближений час до 04 січня 2024 року (22 грудня 2023 року) з найменшою ціною 1 кг товару у 1,1022 доларів США долари США (а.с.131-139).

Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів визначає, що за основу береться вартість товару за іншим договором.

У вантажно-митній декларації, яку використала Митниця, зазначено, що імпортер не застосував метод за ціною договору, а використав резервний метод з власної волі (а.с.102).

Отже, відповідач застосував резервний метод, який є останнім відповідно до приписів частини 1 статті 57 МК України.

Приписами частини 2 статті 64 МК України (резервний метод) встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Мова про визнані і визначені вартості митними органами.

У цьому випадку Митниця використала визнану митну вартість, що задекларована іншим імпортером не на підставі договору.

Приписами частини 3 статті 62 МК України передбачено, що у разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

Отже, коригуючи митну вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів, Митниця має обирати митну вартість стосовно такого ж товару, який ввезено на територію України упродовж 90 днів, що передують імпортній операції, і розмитнювався за ціною договору.

Проаналізувавши вибірку вантажно-митних декларацій за 90 днів, яку використало Митниця, суд встановив ще декілька випадків імпорту пальмової олії з Індонезії, що залишились поза її увагою (а.с.131-139).

Митна вартість 1 кг товару становить також 1,10 доларів США.

В декількох випадках умова доставки така ж як і Товариства (CFR).

Тому відповідач мав витребувати ці вантажно-митні декларації, встановити метод визначення митної вартості, який застосували, і лише після цього коригувати митну вартість, обравши певний метод.

Більше того Митниця залишила поза увагою попередні вантажно-митні декларації Товариства стосовно поставки товару за цим же додатком до правочину №18, які не увійшли у згадану вибірку (а.с.129).

Таких дій відповідач не вчинив, що доводить невиконання вимог закону.

Недотримання законодавчої процедури коригування митної вартості товару ставить під сумнів правильність застосування резервного методу.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування рішення про коригування митної вартості товару.

Отже, позов належить задовільнити.

Рішення суду може стати підставою для повторного коригування митної вартості товару, що дозволено приписами частини 1 статті 55 МК України.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 3028 грн (а.с.53).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправним і скасувати рішення Кропивницької митниці від 04 січня 2024 року №UA901020/2024/000007/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови у митному оформленні товарів Кропивницької митниці від 04 січня 2024 року №UA901020/2024/000010.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капро Ойл» судові витрати в сумі 3028 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ