Рішення

від 21.01.2025 по справі 380/10153/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10153/24

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про розподіл судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови

в с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови.

08.10.2024 представник позивача подав до суду заяву про розподіл судових витрат, у якій просить стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що 20.06.2023 між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (далі Клієнт) та АБ «АННИ КРАМАР», в особі адвоката Крамар Анни Олександрівни (далі Адвокат, Крамар А.О.) укладено договір про надання правової допомоги № б/н, з метою отримання професійної правничої допомоги щодо ведення даної справи (далі Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору, Адвокатське Бюро «Анни Крамар», в особі Адвоката Крамар А.О. зобов`язується надати правову допомогу Клієнту, що полягає у представництві інтересів ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» у Львівському окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи за адміністративним позовом ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» до Львівської митниці. На виконання умов Договору Адвокатом надані відповідні послуги: - аналіз документів клієнта, вивчення актуальної судової практики в аналогічних спорах, вибір правової позиції та надання консультації клієнту; - складання адміністративного позову з додатками; - складання відповіді на відзив. Згідно з п. 3.1. Договору за роботу, виконану АБ «Анни Крамар», Клієнт сплачує гонорар згідно з домовленістю. Розмір гонорару буде визначено після ознайомлення з документами клієнта та оцінки Виконавцем обсягу робіт, враховуючи, підготовку процесуальних документів та участь Адвоката у розгляді справи у Львівському окружному адміністративному суді. Остаточна сума гонорару буде вказана у Додатковій угоді до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору. 30.06.2024 між АБ «АННИ КРАМАР» та ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» укладено Додаткову угоду № 9 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 20.06.2023, у якій вказано обсяг та вартість послуг з представництва Клієнта у Львівському окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи № 380/10153/24, та згідно з якою сума оплати за надані ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» послуги становить 15000,00грн. ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» згадані кошти оплатив, що підтверджується Актом надання послуг № 6 від 30.06.2024 та платіжною інструкцією № 908 від 16.08.2024.

10.01.2025 суд отримав від відповідача заперечення на зазначену заяву, у яких просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Заперечення мотивовані тим, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати позивача на професійну правничу допомогу взагалі не співмірні із даною категорією спору та із виконаною адвокатом роботою. В додатковій угоді від 30.06.2024 №9 та акті наданих послуг від 30.06.2024, що надані представником позивача зазначаються наступні послуги: - аналіз документів клієнта, вивчення актуальної судової практики в аналогічних спорах, вибір правової позиції та надання консультації клієнту - 2500 грн; - складання адміністративного позову з додатками 7500 грн; - складання відповіді на відзив по справі №380/10153/24 3000 грн. Надання консультацій і роз`яснень, що передували зверненню до суду з позовною заявою не повинні включатись до витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така послуга не пов`язана з розглядом справи безпосередньо в суді та не має впливу на результат вирішення справи. Фактично це досудові юридичні послуги, що надаються для консультацій клієнта щодо перспективи вирішення зазначеного спору на користь клієнта. По-друге, просить суд звернути увагу на те, що така послуга як юридичний аналіз документів є складовою частиною послуги підготовки позовної заяви та штучно виділена для збільшення розміру вартості правової допомоги. Щодо послуги вивчення актуальної судової практики в аналогічних спорах, вибір правової позиції, позивач укладав договір на утримання правової допомоги для отримання допомоги у фахівця певної галузі права, а не для спонсорування підвищення рівня знань у адвоката.

Вирішуючи заяву про розподіл судових витрат, суд керувався такими мотивами.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 02.01.2025 позов задовольнив повністю, а саме:

- визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці від 11.12.2023 №UА209000/2023/000345/2 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці UА209140/2023/000984;

- визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці від 13.12.2023 №UА209000/2023/000349/2 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці UА209140/2023/000988;

- визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці від 15.12.2023 №UА209000/2023/000352/2 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці UА209140/2023/000996;

- визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці від 20.12.2023 №UА209000/2023/000363/2 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці UА209140/2023/001007;

- визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці від 25.12.2023 №UА209000/2023/000372/2 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці UА209140/2023/001016;

- визнав протиправними та скасував рішення Львівської митниці від 26.12.2023 №UА209000/2023/000375/2 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці UА209140/2023/001022.

Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У рішенні від 02.01.2025 суд не вирішував питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в позовній заяві представник позивача зазначив, що заяву із розрахунком та доказами здійснених витрат на правничу допомогу буде подано до суду у відповідності до частини четвертої статті 134 та частини сьомої статті 139 КАС України, що є підставою для ухвалення додаткового рішення суду.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд встановив, що правова допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги від 20.06.2023.

Згідно з додатковою угодою до договору про надання правової допомоги № 9 від 30.06.2024 на виконання вимог вказаного договору адвокат надав позивачу такі види правничої допомоги: - аналіз документів клієнта, вивчення актуальної судової практики в аналогічних спорах, вибір правової позиції та надання консультації клієнту - 2500 грн. - складання адміністративного позову з додатками 7500 грн.; - складання відповіді на відзив по справі №380/10153/24 3000 грн.

Загальна вартість робіт за договором становить 13000,00 грн, а не 15000грн як зазначає представник позивача.

Суд повторно зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на послуги, надані згідно з вказаним переліком на загальну суму 13000,00 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є явно завищеними, оскільки справа за своїм характером не є складною, не потребує значного часу на виконання відповідних робіт (надання послуг) та не є співмірною із обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00грн.

Керуючись статтями 134, 139, 242, 243, 244, 252 КАС України, суд

в и р і ш и в:

заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів, 79007 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» код ЄДРПОУ 42402050, місцезнаходження: пров. Тихий-1/11, м. Пустомити, Львівська області, 81100 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі)грн 00 коп.

У задоволенні решти заяви представника позивача відмовити повністю.

Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

СуддяГулик Андрій Григорович