Рішення
від 22.01.2025 по справі 380/20383/24
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

22 січня 2025 рокусправа № 380/20383/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» (далі позивач; товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому, просить:

- визнати протиправним та cкасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11543216/42162197 від 01.08.2024, про відмову ТзОВ «ЮНІФАС» в реєстрації податкової накладної №1 від 20.07.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» податкову накладну №1 від 20.07.2023 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ 46783,00 грн, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що комісією відповідача-1, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН або реєстр) рішенням від 01.08.2024 № 11543216/42162197 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 20.07.2023. Позивач вказане рішення вважає протиправним та не погоджується з ним, адже вказує, що ним були надані контролюючому органу усі документи, необхідні для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

21.10.2024 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що зміст господарської операції, у зв`язку з виконанням якої відбувається реєстрація податкової накладної, податковому органу невідомий. Тобто сам платник податку має визначити, які первинні документи необхідно надати податковому органу на підтвердження реальності господарської операції. Зауважує, що у квитанціях чітко визначено критерій, передбачений п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, за яким здійснено моніторинг податкових накладних та зупинено їх реєстрацію.

Звертає увагу, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції.

Отже, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи для реєстрації податкових накладних.

Щодо конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної відбувається в автоматичному режимі за наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

При цьому контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник є обізнаним зі змістом господарської операції, що відбулась за його участю, та особливостями її документального оформлення.

Додатково зазначає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене просить у позові відмовити в повному обсязі.

Відповідач-2 відзиву на позов у встановлений строк не подали. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

23.10.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

08.11.2024 представником позивача подано клопотання, в якому просить стягнути на користь позивача витрати за надання правової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку у відповідача - 1.

Основним видом діяльності товариства є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ.ВІ.ЕС.» (Покупець) укладено Договір поставки №1707/2023-ДВС (далі Договір) (а.с. 70-72).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця фіброцементі плити та комплектуючі, (надалі-Товар), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору конкретний асортимент, кількість, ціна, строк передачі, умови передачі та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до Договору. Специфікації є невід`ємною частиною Договору. Ціна Товару встановлена за домовленістю Сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті Євро, відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України. Оплата Товару (виконання зобов`язання) передбачено у гривні, згідно розділу 3 Договору.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (Євро) зазначається в Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору ціна Товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати Товару на умовах цього Договору. Еквівалент ціни Товару в іноземній валюті, який зазначено в Специфікаціях до цього Договору, є незмінним на весь період дії цього Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору загальна сума Договору складається із суми вартості Товару по всіх Специфікаціях, підписаних в рамках цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 3.1. Договору умови оплати Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у Специфікації (ях) до Договору.

Відповідно до 3.2. Договору покупець зобов`язується здійснити оплату своїх грошових зобов`язань за даним Договором в Національній валюті України гривні, безготівковим розрахунком на поточний рахунок Постачальника.

Згідно з п. 3.3. Договору Датою оплати вважається день надходження суми платежу на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 3.4. Договору підставою оплати Товару за цим Договором та Специфікаціями до нього, є Рахунок на оплату, сформований постачальником і дійсний 1 (один) календарний день, з урахуванням дня його формування.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що оплата Товару на умовах попередньої оплати здійснюється на підставі Рахунку на оплату, що сформований Постачальником. У випадку, коли Специфікацією передбачена часткова/повна попередня оплата, ціна на Товар в національній валюті, зазначена в Специфікації, є дійсною протягом 1 (одного) календарного дня, з врахуванням дня його формування. В разі оплати вартості Товару Покупцем після спливу 1 (одного) календарного дня, ціна на Товар в національній валюті підлягає коригуванню відповідно до п. 3.7. Договору.

До Договору між постачальником та покупцем укладено Специфікацію №1 від 17.07.2023 на поставку товару «Фіброцементна плита PLANEA 1270x3070x8 mm» на суму 46783,00 грн (в.т.ч. ПДВ 7 797,17 грн).

Відповідно до п. 1. Специфікації Оплата Товару проводиться на умовах попередньої 100% оплати.

На виконання Договору та Специфікації позивач виставив відповідний рахунок на оплату №1707/2023 від 17.07.2023 на суму 46783,00 (в.т.ч. ПДВ 7 797,17 грн) (а.с. 73).

20.07.2023 позивач отримав авансову оплату за поставку будівельних матеріалів в сумі 46783,00 грн (в.т.ч. ПДВ 7 797,17 грн), що підтверджується випискою по рахунку від 20.07.2023 (а.с. 74).

20.07.2023 позивач, на виконання вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, сформував податкову накладну № 1 від 20.07.2023 яку подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 77).

Згідно з отриманою квитанцією від 14.02.2024 зазначена податкова накладна збережена, але її реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Одночасно позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в реєстрі.

26.07.2024 позивач подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1.

Надіслання вказаних документів податковому органу відповідачем-1 не заперечується.

За наслідками розгляду повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено, щодо податкової накладної № 1 від 20.07.2023, відповідачем-1 прийнято рішення від 01.08.2024 № 11543216/42162197 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 20.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 20.07.2023 вказано, у зв`язку з: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)», де потрібно зазначити, які саме документи складені з порушенням законодавства вказано «Первинних документів щодо постачання/придбання/виробництва товарів/послуг; Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

На оскаржуване рішення позивач подав скаргу за формою, передбаченою додатком 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду скарги прийнято рішення від 21.08.2024 №53192/42162197/2 про залишення без задоволення скарги та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахування наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення податкових органів з питань відмови у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12. 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520.

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної № 1 від 20.07.2023 зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість наведений в Додатку 1 до Порядку № 1165.

Пунктом 8 зазначеного Додатку 1 передбачено такий критерій ризиковості платника податку на додану вартість як: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить підтвердити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 20.07.2023 містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520) визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 передбачено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п. 10 Порядку № 520).

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 20.07.2023 містить вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд звертає увагу на те, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів є підставою для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постановах від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 05.08.2021 справі 816/2222/18.

Судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем-2 в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Згідно з оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Таким чином, відповідачі, як при зупиненні реєстрації податкової накладної № 1 від 20.07.2023, так і при винесенні оскаржуваного рішення, обмежилися лише загальними фразами та не вказали конкретно, які ж саме документи не подані, що вони мали б підтвердити або спростувати, та які подані з порушенням законодавства.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №816/2159/18, зокрема таке.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН накладних і, хоч і є визначеним у Порядку №117, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору) наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Водночас, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Тому суд дійшов висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.

Також Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 №2240/2900/18 зазначив: «Оскільки відповідач у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків».

Ураховуючи викладене в сукупності, суд зазначає, що рішення ГУ ДПС у Львівській області від 01.08.2024 № 11543216/42162197 є необґрунтованим та невмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки не встановлює, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 1 від 20.07.2023.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.08.2024 № 11543216/42162197 є протиправним, оскільки не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям законності та обґрунтованості, тому його необхідно скасувати.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 20.07.2023 датою подання її на реєстрацію є похідною від позовної вимоги про оскарження рішення про відмову в її реєстрації.

У відповідності до вимог ПК України реєстрацію податкової накладної в реєстрі віднесено до обов`язків платника податків. Водночас наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в реєстрі.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в реєстрі, судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що згідно з п. п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в реєстрі податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України (відповідач-2).

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну № 1 від 20.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

За таких обставин, позовна вимога до відповідача-2 про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 20.07.2023, датою її подання на реєстрацію, також підлягає задоволенню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд керується таким. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

У клопотанні від 08.11.2024 представник позивача просить стягнути на користь позивача судові витрати на сплату судового збору в сумі 6056,00 грн, та за надання правової допомоги в сумі 7000,00 (сім тисяч) грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, потрібно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначені норми (ст. ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Суд встановив, що між позивачем (Замовник) та адвокатом Адвокатським об`єднанням «Галицька правнича група» (Виконавець) укладено Договір №1/030924Р про надання правової допомоги від 03.09.2024 (далі - Договір).

Ордер про надання правової допомоги серії АС №1096196 виданий адвокатом Слободян В.С., повне найменування адвокатського об`єднання «Галицька правнича група».

Також 09.09.2024 між Замовником та Виконавцем укладено Протокол доручення №1/030924Р/3 до Договору №1/030924Р про надання правової допомоги від 03.09.2024 (далі - Доручення).

Відповідно до п. 1 Протоколу доручення Виконавець за дорученням Замовника надає правову (правничу) допомогу наступного змісту: збір та формування письмових доказів; підготовка, підписання та подання до суду позовної заяви, інших документів передбачених процесуальним законодавством; представництво в адміністративній справі (адміністративне судочинство) про визнання протиправними, скасування рішення № 11543216/42162197 від 01.08.2024 та зобов`язання до вчинення дій комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 20.07.2023 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з ПДВ 46 783.00 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2. Протоколу доручення передбачено, що Виконання цього доручення здійснюється Виконавцем через адвокатів, які діють на підставі ордерів на надання правової допомоги або довіреностей, виданих Виконавцем.

Згідно з п. 3 Протоколу доручення за надану правову (правничу) допомогу Замовник оплачує Виконавцеві винагороду (гонорар) у фіксованому розмірі в сумі 7000,00 грн. (сім тисяч)гривень 00 копійок в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 4 Доручення Сторони домовилися про наступний порядок оплати винагороди (гонорару): 100% від загального розміру винагороди (гонорару), що становить 7000,00 гривень в тому числі ПДВ, Замовник зобов`язаний оплатити на підставі виставленого рахунка Виконавця протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами цього Протоколу.

Згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №678 від 28.10.2024 виконавцем були виконані наступні роботи: Правова допомога на суму 7000,00 грн.

28.10.2024 Виконавець виставив замовнику рахунок на оплату №502 від 28.10.2024 на суму 7 000,00 грн.

Сплата гонорару підтверджується платіжною інструкцією № 64 від 28.10.2024 на суму 7 000,00 грн.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У цьому випадку суд зазначає, що ця справа згідно з положеннями ст.ст. 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Вказаний обсяг наданих послуг адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки ця справа незначної складності та не потребує значної затрати часу на вказані послуги.

Також судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких оприлюднено численні судові рішення судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що наведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці адміністративного позову.

Отже, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів, повинен становити 2000,00 грн.

Суд звертає увагу, що вимога про визнання незаконним рішення податкового органу, заявлена разом з іншими способами захисту порушеного права є однією позовною вимогою, а тому сплата судового збору за подання цього позову становить 2422,40 грн (3028,00х0,8 (оскільки позов подано через систему "Електронний суд")).

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача -1, відповідача - 2 необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 01.08.2024 № 11543216/42162197 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 20.07.2023.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 20.07.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС», датою її подання.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України сплачений судовий збір в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

8. У задоволенні інших вимог про стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІФАС» (79037, вул. Б. Хмельницького, буд. 212, м. Львів, Львівська область; РНОКПП 42162197).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43968090).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Повне рішення суду складено 22.01.2025.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.01.2025
Оприлюднено27.01.2025
Номер документу124642069
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —380/20383/24

Рішення від 22.01.2025

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кондратюк Юлія Степанівна

Ухвала від 04.10.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Кондратюк Юлія Степанівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні