Рішення

від 23.01.2025 по справі 420/1202/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1202/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Мирнопільське» селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Дослідне господарство «Мирнопільське» селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №33778/15-32-09-01-22 від 15.12.2023 року, яким до Державного підприємства дослідного господарства Мирнопільське селекційно генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення застосовано штраф у розмірі 500 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що внаслідок проведення фактичної перевірки 02.11.2023 року та винесення акту №31728/15-32-09-01-17 від 13.11.2023 року про результати фактичної перевірки, 15.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №33778/15-32-09-01-22, яким згідно на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.69.9 ст. 69 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України та вимог ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обсягу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (зі змінами та доповненнями) застосовано штраф у розмірі 500 000,00 грн.

Разом з тим позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення податкового органу протиправним, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом про його оскарження.

Ухвалою суду від 26.02.2024 року по справі №420/1202/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

21.03.2024 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив по справі (т.1 а.с.69-76), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що під час проведення перевірки встановлено, що позивач для здійснення господарської діяльності не отримував ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). На підставі наданих до перевірки документів, зокрема фіскальних звітних чеків, встановлено, що пальне отримувалось через мережу АЗС ТОВ "ТАТ ОЙЛ" та ТОВ "ФЛАЙ ОЙЛ". Під час проведення перевірки 02.11.2023 року встановлено, що державне підприємство використовує три сталеві резервуари для зберігання дизельного пального, а саме: сталевий резервуар загальною місткістю 3350 літрів, сталевий резервуар загальною місткістю 3210 літрів, сталевий резервуар загальною місткістю 1500 літрів, які знаходяться в приміщеннях гаражу на території механічного двору, розташованого за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. 35А. Так, станом на 02.11.2023 року залишок дизельного пального, яке знаходилось в сталевому резервуарі в приміщенні гаражу на території механічного двору, розташованого за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. 35А становив 566 літри. Водночас, ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) позивач не отримував. Таким чином, встановлено порушення вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями), зокрема, зберігання 02.11.2023 року дизельного пального обсягом 566 літрів за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. 35А, без отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

08.04.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.77-94), заперечень на яку до суду не надходило.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року було вирішено подальший розгляд справи №420/1202/24 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.

29.05.2024 року проведення підготовчого судового засідання по справі було відкладено на іншу дату за клопотанням сторони позивача, а 08.07.2024 року через неявку сторін по справі до підготовчого судового засідання.

30.07.2024 року та 04.11.2024 року були проведенні підготовчі судові засідання по справі, в яких представники сторін надавали пояснення по суті спірних правовідносин та залучались додаткові письмові докази по справі (т.1 а.с.125-128, 129-140, т.2 а.с.1-86, 87-102).

29.05.2024 року, 30.07.2024 року протокольними ухвалами суду провадження по справі №420/1202/24 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та поновлено, відповідно, протокольними ухвалами суду від 30.07.2024 року, 04.11.2024 року.

04.11.2024 року підготовче провадження у справі №420/1202/24 було закрито та призначено розгляд справи по суті (т. 2 а.с. 103-104).

04.11.2024 року та 04.12.2024 року були проведені судові засідання, в яких приймали участь представник позивача Главацький Ю.А. та представник ГУ ДПС в Одеській області Согутовська О.В., які давали пояснення по суті спірних правовідносин та фактичних обставин у справі, а також висловили правові позиції по суті спірних правовідносин. Також у судовому засіданні, яке було проведено 04.11.2024 року, було допитано свідка ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області, який безпосередньо проводив 02.11.2023 року фактичну перевірку з питань додержання Державним підприємством «Дослідне господарство «Мирнопільське» селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пального. Свідок зазначив, що фактичну перевірку позивача було проведено в присутності головного бухгалтера ОСОБА_2 . Також свідком було зазначено, що під час проведення фактичної перевірки інспекторами податкової служби було встановлено наявність на території державного підприємства цистерн та каністр із пальним, а також отримано довідку від бухгалтера ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» про наявність залишків пального на балансі державного підприємства.

06.01.2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно із ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що адміністративна справа була підготовлена до розгляду по-суті; сторонами у справі до суду були надані визначені КАС України заяви по суті справи, представниками позивача та відповідача в судових засіданнях були викладені власні правові позиції по суті заявлених позовних вимог та заперечень проти них, а також були надані додаткові письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування їх усних пояснень та свідка; суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Суд у справі встановив наступне.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Мирнопільське» селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» (далі ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС», Державне підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00494597.

Основним видом економічної діяльності державного підприємства є 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук.

Згідно доповідної записки Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області від 26.10.2023 року (т. 2 а.с. 8-10) вбачається, що з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства, вжиття заходів по запобіганню та виявленню порушень у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів (пального) було проведено аналіз господарської діяльності ряду підприємств, зокрема, Державного підприємства «Дослідне господарство «Мирнопільське» селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», внаслідок чого згідно баз даних ITC «Єдине вікно подання електронної звітності» підсистеми «Архів електронної звітності» меню «ЄРАН-2019» було з`ясовано, що постачальниками пального у 2023 році (ТОВ «ТАТ ОЙЛ» та ТОВ «ФЛАЙ ОЙЛ») для державного підприємства здійснювалась виписка та реєстрація акцизних накладних на загальний об`єм дизельного палива 30 266,84 л (напрям використання (4) реалізація пального у паливний бак транспортного засобу або тару споживача з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним). Однак, у доповідній записці зазначено, що за державним підприємством, згідно відомостей про об`єкти оподаткування, не значаться автотранспортні засоби, техніка, обладнання, пристрої, через які/за допомогою яких здійснюється власна господарська діяльність та які використовують/працюють на пальному. Ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у державного підприємства відсутня.

Враховуючи вищевказані обставини, Головним управлінням ДПС в Одеській області було видано наказ «Про проведення фактичної перевірки ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» від 31.10.2023 року №8904-п (т.2 а.с.11), згідно якого було призначено фактичну перевірку ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» за податковою та фактичною адресою: 68413, Одеська область, Болградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, 35, з 01.11.2023 року тривалістю 10 діб, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 31.10.2023 року №8904-п та направлень на перевірку від 31.10.2023 року, головними державними інспекторами відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області Шелест А.О. та Кущенко Д.Ю. було проведено фактичну перевірку державного підприємства 02.11.2023 року.

На вищевказаних направленнях на перевірку від 31.10.2023 року містяться підписи представника державного підприємства головного бухгалтера Колесниченко В.П. (т.2 а.с.12-13), що підтверджують її ознайомлення 02.11.2023 року із пред`явленими службовими посвідченнями та направленнями на перевірку представників податкового органу, а також із наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 31.10.2023 року №8904-п.

У період проведення фактичної перевірки, на запит від 01.11.2023 року №1 про надання документів та відомостей, які стосуються предмету перевірки (т.2 а.с.25) представником державного підприємства була надана бухгалтерська довідка від 02.11.2023 року №54/11 (т.2 а.с.28), в якій зазначено, що для зберігання дизпалива підприємство використовує три сталеві резервуари, а саме: сталевий резервуар загальною місткістю 3350 л, сталевий резервуар загальною місткістю 3210 л, сталевий резервуар загальною місткістю 1500 л, які знаходяться в приміщеннях гаражу на території механічного двору, розташованого за адресою: Одеська область, Белградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. 35А. Станом на 02.11.2023 року залишок дизельного пального в сталевому резервуарі (загальною місткістю 3350 л) становить 566 літри.

На підтвердження придбання державним підприємством пального в матеріалах фактичної перевірки також міститься примірник договору постачання нафтопродуктів, складеного між ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» та ТОВ «ТАТ ОЙЛ» (т.2 а.с.43-47), а також відповідні фіскальні чеки на придбання пального та видаткові накладні (т.2 а.с.48-53, 57-59).

В результаті проведення фактичної перевірки державного підприємства було складено акт №31728/15-32-09-01-17 від 13.11.2023 року про результати фактичної перевірки (т.2 а.с.14-19), у висновку якого встановлено, що ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» для здійснення господарської діяльності не отримувало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за адресою: Одеська область, Белградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. 35А. На підставі наданих до перевірки документів, зокрема, фіскальних звітних чеків, встановлено, що пальне отримувалось через мережу АЗС, а саме - TOB "ТАТ ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 42759541) та ТОВ "ФЛАЙ ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 42467625). Також було встановлено, що державне підприємство використовує три сталеві резервуари для зберігання дизельного пального, які знаходяться в приміщеннях гаражу на території механічного двору, розташованого за адресою: Одеська область, Белградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. 35А. Так, станом на 02.11.2023 року залишок дизельного пального, яке знаходилось в сталевому резервуарі в приміщенні гаражу на території механічного двору, розташованого за адресою: Одеська область, Белградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. 35А, становив 566 літрів. Отже, державним підприємством порушено вимоги статті 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) в частині зберігання 02.11.2023 року дизельного пального обсягом 566 літрів за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, буд. З5А, без отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

У вищевказаному акті міститься запис про відмову уповноваженої особи державного підприємства із ознайомленням змісту акту, його підписом та отриманням примірника (т.2 а.с.19). Водночас, матеріали справи міститься докази отримання 21.11.2023 року представником державного підприємства примірнику акту поштовим зв`язком (т.2 а.с.22).

Не погоджуючись із висновками, викладеними у вищевказаному акті перевірки, державне підприємство 29.11.2023 року надіслало Головному управлінню ДПС в Одеській області заперечення та письмові пояснення на акт №31728/15-32-09-01-17 від 13.11.2023 року (т.2 а.с.60-67).

Головне управління ДПС в Одеській області листом від 13.12.2023 року (т.2 а.с.68-74) повідомило державне підприємство, що висновки, викладені в акті перевірки №31728/15-32-09-01-17 від 13.11.2023 року, є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевказані обставини, 15.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №33778/15-32-09-01-22, згідно якого на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 69.9 ст. 69 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України та ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обсягу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (зі змінами та доповненнями) до Державного підприємства «Дослідне господарство «Мирнопільське» селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» застосовано штраф у розмірі 500000,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням податкового органу та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №420/1202/24.

Під час перевірки правомірності оскаржуваного позивачем рішення суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, показання свідка, дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

За п.20.1.4 ст.20.1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1.3 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статею 80 ПК України закріплено порядок проведення фактичної перевірки.

За п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Судом встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв було проведення Управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області аналізу господарської діяльності позивача, внаслідок якого було встановлено факт реалізації пального позивачу за відсутності у підприємства відповідної ліцензії на право зберігання останнього, що підтверджується доповідною запискою Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області від 26.10.2023 року.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

За п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (п.80.9 ст.80 ПК України).

За п.82.1 ст.82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Згідно п.80.10 ст.80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За ст.86.1 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

За ст.86.5 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

За п.86.6 ст.86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За п.п.86.7.1 п.86.7 ст.86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту (п.п.86.7.5 п.86.7 ст.86 ПК України).

Згідно п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст.1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок зберігання пального врегульований статею 15 Закону №481/95-ВР.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.

За приписами ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень.

Суд акцентує увагу на тому, що приписами Закону №481/95-ВР не передбачено виключень щодо можливості зберігання пального без отримання відповідної ліцензії суб`єктами господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, внаслідок проведення фактичної перевірки 02.11.2023 року податковим органом було складено акт №31728/15-32-09-01-17 від 13.11.2023 року, у висновку якого було відображено факт встановлення зберігання державним підприємством дизельного пального обсягом 566 літрів за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Мирнопілля, вул. Шкільна, 35А, без отримання відповідної ліцензії на право зберігання пального. Факт зберігання державним підприємством пального за адресою здійснення ним господарської діяльності стороною позивача за час розгляду справи спростований не був. Внаслідок встановлених порушень приписів Закону №481/95-ВР, а саме зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, Головним управлінням ДПС в Одеській області 15.12.2023 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №33778/15-32-09-01-22 та застосовано до позивача штраф у розмірі 500 000,00 грн.

За час розгляду справи представник позивача стверджував, що державне підприємство не здійснює торгівлю пальним, а отримує пальне для власних потреб, але виключно на підставі договорів про постачання нафтопродуктів.

Разом з тим, суд акцентує увагу на тому, що приписами Закону №481/95-ВР не передбачено виключень щодо можливості зберігання пального без отримання відповідної ліцензії суб`єктами господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Крім того судом за час розгляду справи не було встановлено обставин, за яких у позивача був відсутній обов`язок отримувати ліцензію на право зберігання пального, зокрема, стороною позивача не було надано доказів зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії, а також не було підтверджено факт повного утримання ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» за рахунок коштів державного бюджету.

Враховуючи вищевказані обставини суд доходить висновку, що ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» здійснило порушення приписів статті 15 Закону №481/95-ВР в частині зберігання пального без наявності ліцензії.

Суд при вирішенні справи критично ставиться до посилань позивача на те, що в наказі Головного управління ДПС в Одеській області від 31.10.2023 року №8904-п не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки державного підприємства, оскільки в матеріалах перевірки міститься доповідна записка Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області від 26.10.2023 року, яка фактично стала підставою видання наказу від 31.10.2023 року №8904-п та проведення фактичної перевірки, в якій міститься відомості про встановлення податковим органом факту здійснення виписки та реєстрації акцизних накладних на дизельне паливо, водночас ліцензія на право зберігання пального у державного підприємства відсутня. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 року по справі №803/1171/17 наявність службової записки з викладенням інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, може розглядатись як передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України підстава для проведення фактичної перевірки та відповідно може мати наслідком прийняття оскаржуваних наказів.

Суд також не враховує посилання сторони позивача на ненаправлення державному підприємству направлення на проведення фактичної перевірки та наказу на проведення перевірки, оскільки в матеріалах справи містяться примірники направлень на перевірку від 31.10.2023 року із підписами уповноваженої особи підприємства - головного бухгалтера Колесниченко В.П., що підтверджує факт її ознайомлення 02.11.2023 року із пред`явленими службовими посвідченнями та направленнями на перевірку представників податкового органу, а також із наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 31.10.2023 року №8904-п. Крім того, суд зауважує, що за приписами ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), тобто чинне законодавство не передбачає попереднє направлення поштовим зв`язком наказу на проведення фактичної перевірки представнику суб`єкта господарювання.

Також суд не враховує посилання сторони позивача в якості підстави для задоволення позовних вимог на те, що представниками податкового органу було невірно визначено коло осіб, які були присутні під час проведення фактичної перевірки, оскільки фактична перевірка 02.11.2023 року державного підприємства була проведена за присутності головного бухгалтера ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» Колесниченко В.П., що стороною позивача за час розгляду не заперечувалось.

Суд також не враховує посилання представника позивача на час проведення фактичної перевірки, який склав близько 5 годин, оскільки за приписами ПК України закріплена лише гранична, а ні мінімальна тривалість фактичних перевірок щодо суб`єктів малого підприємництва, а саме - до 10 робочих днів. Разом з тим, законодавством не встановлюється мінімальний строк для проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання.

Суд також не враховує зауваження представника позивача на те, що в матеріалах справи відсутні обґрунтування відносно того, як саме представники податкового органу встановили об`єм резервуарів, в яких містилось пальне, оскільки головним бухгалтером ДП «ДГ «МИРНОПІЛЬСЬКЕ» СГІ-НЦНС» Колесниченко В.П. самостійно була надана бухгалтерська довідка на запит податкового органу під час проведення фактичної перевірки, згідно якої представниками Головного управління ДПС в Одеській області було встановлено, що для зберігання дизпалива підприємство використовує три сталеві резервуари, а саме: сталевий резервуар загальною місткістю 3350 л, сталевий резервуар загальною місткістю 3210 л, сталевий резервуар загальною місткістю 1500 л, які знаходяться в приміщеннях гаражу на території механічного двору державного підприємства. Більш того, головним бухгалтером було самостійно вказано у вищевказаній довідці, що станом на 02.11.2023 року залишок дизельного пального в сталевому резервуарі загальною місткістю 3350 л становив 566 л.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що податковий орган за час розгляду справи довів обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №33778/15-32-09-01-22 від 15.12.2023 року, яким на позивача накладено штраф у розмірі 500 000,00 грн., а тому підстави для задоволення адміністративного позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Мирнопільське» селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про визнання його протиправним та скасування у суду відсутні.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Мирнопільське» селекційно генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» (68413, Одеська область, Болградський район, с.Мирнопілля, вул. Шкільна, 35) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.