Рішення

від 23.01.2025 по справі 420/30547/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30547/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Скупінської О.В.,

при секретарі Левченко А.О.,

за участю

представників позивача Грабовського М.Д., Міненка Б.В., Тімофєєнка В.В.,

представників відповідача Заводської І.В., Коротких О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 30.09.2024 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № № 38638/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року;

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № № 38639/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 вересня 2024 року отримало податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення-рішення № 38638/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року, в котрому зазначено, що «на підставі акту від 23.08.2024 № 36257/15-32-07-01 встановлено порушення п.44.1„ п.44.2 ст.44, пп,134.1.1 п.134.1 ст.134 пп. 140.4.4, пп, 140.5.4. п. 140,5. ст.140 Податкового кодексу України « перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 7639671 грн….» «збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на вісім мільйонів чотириста три тисячі шістсот тридцять вісім гривень 00 копійок»;

податкове повідомлення-рішення №38639/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року, в котрому зазначено, що «на підставі акту від 23.08.2024 № 36257/15-32-07-01 встановлено порушення п.44.1„ п.44.2 ст.44, пп,134.1.1 п.134.1 ст.134 пп. 140.4.4, пп, 140.5.4. п. 140,5. ст.140 Податкового кодексу України», «перевіркою установлено завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 27 496 415 грн….» «зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток … на двадцять два мільйони дев`ятсот сорок дві тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири грн.»

Вказує, що висновки, викладені в акті, на думку позивача та податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі акту, порушують майнові права позивача, оскільки спрямовані на зменшення його активів, та є помилковими як за аргументацією, так і за наведеними сумами коригування фінансового результату.

Ухвалою судді від 07.10.2024 прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ««ТАЛАМУС ЛТД»; відкрито провадження у адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Скупінською О.В. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначити підготовче засідання у справі на 04 листопада 2024 року об 15 год. 00 хв.

24.10.2024 (вх.ЕС/56583/24) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає, не погоджуються з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню.

З покликанням на фактичні обставини справи, у відзиві вказано, що проведеною перевіркою встановлено, що в порушення пп. 140.4.4, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 Податкового кодексу України ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» при декларування показника у рядку 03 Декларації, за період з 01.01.2019 по 31.03.2024 було здійснено заниження на загальну суму 55 274 251,76 грн, а саме по періодам: - різниці, на які збільшується фінансовий результат знижено на загальну суму 27 777 836,76 грн, по періодам: - за 2019 рік у сумі 7 468 186,3 грн; - за 2020 рік у сумі 8 897 298,8 грн; - за 2021 рік у сумі 11 412 351,56 грн, - Різниці, на які зменшується фінансовий результат завищено на загальну суму 27 496 415,0 грн, за 2023 рік.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

30.10.2024 (вх.№ЕС/58760/24) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач у відзиві на позовну заяву не спростував жодного з аргументів, якими обґрунтовано правову позицію позивача.

04.11.2024 до суду (вх.№ЕС/60013/24) від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження у якому заявник зазначає, що податкові повідомлення-рішення, що є предметом розгляду у справах №420/30547/24, №420/30555/24, №420/30875/24 прийняті за результатом проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТАЛАМУС ЛТД", та складеного Акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 23.08.2024 №36257/15-32-07-01.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області від 04.11.2024 (вх.№ЕС/60013/24) про об`єднання справ в одне провадження.

05.11.2024 (вх.№ЕС/60519/24) від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

05.11.2024 (вх.№ЕС/61402/24) від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

29.11.2024 (вх.№ЕС/60519/24) від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

03.12.2024 (вх.№ЕС/70303/24) від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 04.12.2024, яка прийняття на місці та занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.01.20205, яка прийняття на місці та занесена до протоколу судового засідання оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00 год. 15.01.2025.

15.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.01.2025.

Представники позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, пояснень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» (65098, м. Одеса, Застава ІІ, вул. Привозна, буд.1, код ЄДРПОУ 20936229) зареєстровано як юридична особа 01.04.1996 року (Номер запису: 15561200000007283) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 25.92 Виробництво легких металевих паковань; 22.19 Виробництво інших гумових виробів; 32.12 Виробництво ювелірних і подібних виробів; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області від 26.07.2024 №14840/15-32-07-01-12, №14841/15-32-07-01-12 №14843/15-32-07-01-12, №14842/15-32-07-01-12, №14844/15-32-07-01-12, №14845/15-32-07-01-12, №14849/15-32-07-01-12, №14848/15-32-07-01-12, №14847/15-32-07-01-12, №14846/15-32-07-01-12, відповідно до пп. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до плану графіку проведення перевірок, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 08.07.2024 №6631-п, проведена документальна планова виїзна перевірка товариста з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД», код ЄДРПОУ 20936229, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2024.

За результатами даної перевірки контролюючим органом складено акт №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024 разом із додатками.

Перевіркою встановлено порушення платником податку:

- п.44.1., п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 пп. 140.4.4, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток на загальну суму 7 639 671,0 грн., в тому числі по періодам: за 2019 року у сумі 1 344 273,0 грн, за 2020 року у сумі 1 601 514,0 грн, за 2021 року у сумі 2054 223,0 грн, за 2023 року у сумі 1 820 044,0 грн, за І квартал 2024 рік у сумі 819 616,0 грн, завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування: за 2023 рік у сумі 27 496 415,0 грн за І квартал 2024 року у сумі 22 942 994,0 грн;

- п.199.1 ст.199, п.199.2 ст.199, п.199.3 ст. 199, п.199.4 ст.199 та п.199.5 ст.199 ПК України що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 682 683,0 грн., в т.ч. за жовтень 2023, на суму 550 506,0 грн., за березень 2023 на суму 132 177,0 грн;

- п.201.10 ст. 201 ПК України, в частині відсутності реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 924 559,61 грн та порушення строків реєстрації податкових накладних за лютий 2024року;

- пп.14.1.48 п.14.1 ст.14, пп. 164.2.17 ст. 164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1, пп.168.2 ст. 168, п.176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5470,61 грн,

- п. 14.1 ст.14, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, ст.163, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, перевіркою встановлено несплату (неперерахування) податку на доходи з фізичних осіб за період з листопада 2022 року по лютий 2024 року в сумі 185976,53 грн,

- пп.129.1.4 п.129.1 ст.129, пп.162.1.3 п.162.1 ст. 162, п.163.2 ст.163, п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, за листопад 2022 року-березень 2024 року перевіркою встановлено порушення термінів перерахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, в наслідок чого нарахована пеня у сумі 86652,96 грн,

- пп.1.2, пп. 1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, пп. 14.1.48 п.14.1 ст.14, пп.164.2.17 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1, пп.168.2 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 373,83 грн,

- пп.1.2, пп. 1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, п. 14.1 ст. 14, пп.162.1.3 п.162.1 ст. 162, ст. 163, п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями перевіркою встановлено несплату (неперерахування) військового збору за період з листопада 2022 року по лютий 2024 року в сумі 15498,04 грн,

- пп.129.1.4 п.129.1 ст. 129, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.163.2 ст.163, п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, за листопад 2022 року-березень 2024 року перевіркою встановлено порушення термінів перерахування військового збору, що сплачується податковими агентами, в наслідок чого нарахована пеня у сумі 7221,08 грн,

- ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.52 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями, внаслідок: ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.52 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями, внаслідок:

- п.п.39.4.2.1 п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI. зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено факт не включення до поданих Звітів про КО за 2019-2021 рр. інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції на загальну суму 9218 249 грн., в т.ч.: - за 2019 рік в сумі 70 649 грн.; за 2020 рік в сумі 8721 298 грн.; - за 2021 рік в сумі 426 302 грн.

- п. 103.2 та п. 103.4 ст. 103, пп.141.4.2, пп. 141.4.4 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 6% від суми сплаченого доходу нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента у сумі 36 156 грн., в т.ч. І квартал 2022 року 16 619 грн., 2022 рік 36 156 грн.;

- пп. 16.1.3, п.16.1 ст.16, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», в частині неподання Додатків ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2022 року, 2022 рік.

Судом встановлено, що на підставі акту №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.09.2024:

- № 38638/15-32-07-01-19, яким за порушення п.44.1., п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України збільшено товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 8403638,00 грн, а саме: 7639671,00 грн за податковим зобов`язанням; 763967,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 38639/15-32-07-01-19, яким за порушення п.44.1., п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 пп. 140.4.4, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по декларації №9116486565 від 03.05.2024 року за 1 квартал 2024 року на 22942994,00 грн.

До вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем складено розрахунки.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.44.1., п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 пп. 140.4.4, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України обґрунтовано таким.

Як зазначено в акті №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024 за період з 01.01.2019 по 31.03.2024 ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» задекларовано у рядку 02 Декларацій з податку на прибуток «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» (далі за текстом рядок 02 Декларації ) наступні показники: за 2019 рік у сумі 26 150 276,0 грн, за 2020 рік у сумі 14 845 514,0 грн, за 2021 рік у сумі 52 392 427,0 грн, за 1 квартал 2022 у сумі «-» 889 785 грн, за 2023 рік у сумі «-» 27 657 928,0 грн, за І квартал 2024 року у сумі 4 553 421,0 грн. Перевіркою показників, відображених у рядку 02 Декларації, за період з 01.01.2019 у по 31.03.2024 року встановлено заниження на загальну суму 37 607 210,0 грн, а саме: заниження показника «прибуток» на загальну суму 9 949 934,0 грн за 2023 рік; завищення показника «збиток» на загальну суму 27 657 928,0 грн за 2023 рік, в результаті завищення показника рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту Форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)».

Згідно акту №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024 при здійснені аналізу інформації наявної в базах даних ДПС України стосовно ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД», а також аналізом наданих до перевірки документів та даних бухгалтерського обліку, було встановлено, що в період з 01.04.2022 по 31.07.2023 платник перебував на спеціальному єдиному податку зі ставкою 2%, відповідно до п.9 підрозділу 8 розділу XX Перехідні положення ПК України. У зв`язку з наведеним, за період з 01.04.2022 року по 31.07.2023 року ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» здійснювало подання до контролюючого органу декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні.

З 01.08.2023 ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» повернулось на загальну систему оподаткування з квартальним податковим періодом звітності (квартал, півріччя, 9 місяців та рік). У зв`язку з чим, ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» було подано до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2023 року та за 2023рік. До наданих декларацій було подано, в тому числі, але не виключно, звіту Форми №2, як невід`ємного додатку до декларації.

В ході перевірки встановлено, що показники поданого звіту Форми №2 за 9 місяців 2023 року та за 2023 рік, складено наростаючим підсумком за період з 01.01.2023. Вказаний метод складання звітів не відповідає нормам діючого законодавства України.

Як зазначено в акті перевірки, при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2023 року до показника рядка 01 Декларації включається дохід за період з 01.01.2023 по 30.09.2023, а до показників звіту Форми №2 результати діяльності за період з 01.08.2023 по 30.09.2023. Відповідно, при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2023 рік до показника рядка 01 Декларації включається дохід за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, а до показників звіту Форми №2 результати діяльності за період з 01.08.2023 по 31.12.2023.

На підставі вище наведеного, в ході перевірки за 2023 рік були враховані показники Звіту Форми №2, встановлені відповідно даним бухгалтерського обліку ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» та надані у вигляді письмових пояснень.

З урахуванням наведеного вище, в ході перевірки встановлено завищення показника рядку 2180 «Інші операційні витрати» за період 01.01.2019 по 31.03.2024 на загальну суму 37 607 210,0 грн, а саме по періодам: ІV квартал 2023 року у сумі 37 607 210,0 грн.

В ході проведення перевірки у відповідь на запит № 1 від 29.07.2024 року, ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» були надані, в тому числі, але не виключно, дані регістрів бухгалтерського обліку. Згідно даних бухгалтерського обліку було встановлено проведення списання витрат, як інших операційних, по наступних рахунках бухгалтерського обліку: Дт84 Кт6431, Дт84 Кт6432, Дт94 Кт84 на загальну суму 37 607 210,0 грн.

Аналізом наведеного ланцюга бухгалтерських проводок встановлено: по дебету субрахунку рахунку 6431 «Податкові зобов`язання» (далі за текстом субрахунок 6431) платником було здійснено запис 01.08.2023 у сумі 201 915,01 грн. На ту ж саму дату припадає проводка щодо списання на бухгалтерський рахунок 84 «Інші операційні витрати» (далі за текстом - рахунок 84), тобто Дт84Кт6431 - 01.08.2023 року у сумі 201 915,01 грн. по дебету субрахунку рахунку 6432 «Податкові зобов`язання непідтверджені» (далі за текстом субрахунок 6432) платником було здійснено записи 01.08.2023 року у сумі 8 842 734,01 грн та 16.10.2023 року у сумі 28 562 561,18 грн. На ті ж самі дати припадає проводка щодо списання наведених сум на бухгалтерський рахунок 84, тобто Дт84Кт6432 01.08.2023 року у сумі 8 842 734,01 грн та 16.10.2023 у сумі 28 562 561,18 грн. по рахунку 84 платником було здійснено записи, щодо списання на бухгалтерський рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» (далі за текстом рахунок 94) (Дт94Кт84) наведених вище сум двома проводками, а саме: 01.08.2024 у сумі 9044 649,03 грн; (8842 734,01+201 915,01); 16.08.2024 у сумі 28 562 561,18 грн. При співставленні показника рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту Форми №2 з даними бухгалтерського обліку, встановлено включення за IV квартал 2023 року до річного показника витрат суму 37 607 210,21 грн.

З метою встановлення підстав здійснення наведених бухгалтерських проводок, в ході перевірки було надано письмовий запит №3 від 13.08.2024 (прийнятий під підпис генеральним директором ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» Міненко Борисом 13.08.2024) щодо надання пояснень з документальним підтвердженням стосовно суми витрат 37 607 210,21грн врахованій, як інші операційні витрати. На вказаний запит 13.08.2024 було надано письмові пояснення, в яких вказано наступне «Після скасування з 01.08.23 СпецЕН та відновлення статусу платника податків на загальних умовах було нараховано: компенсуючі податкові зобов`язання за п.198.5 ПК України щодо ввезених імпортних товарів, імпортованих «з ПДВ» та використаних під час перебування на СпецЕН з 01.04.2022 до 31.07.2022 (одночасно із відображенням податкового кредиту за сплаченим ввізним ПДВ на підставі митної декларації). Складено зведену податкову накладну від 31.08.2023 №31 у сумі 44 213 670,08 грн (сума ПДВ- 8 842 734,02 грн) та відображена у декларації з ПДВ за Серпень 2023 р. - компенсуючі податкові зобов`язання за п.198.5 ПК України щодо товарів та послуг, придбаних до переходу на СпецЕН, які були використані (поставлені/реалізовані) під час перебування на СпецЕН з 01.04.2022 до 31.07.2022. Складено зведену податкову накладну від 16.10.2023 №7 у сумі 142 812 805,88 грн (сума ПДВ -28 562 561,18 грн) та відображена у декларації з ПДВ за жовтень 2023 р. У бухгалтерському обліку ці операції відображені такими проводками: Дт 6432 Кт 6412 Дт 84 Кт 643 Дт 944 Кт 84 - віднесено на інші витрати суми ПДВ (201 915,02 грн) за авансами, отриманими від контрагентів на дату переходу на спецЕН (01.04.2022). Відображено у бухгалтерському обліку проводками Дт 84 Кт 6431 Дт 944 Кт 84. Вказані проводки були зроблено у відповідності з інструкціями по веденню бух обліку, затвердженими наказами Мінфіну України.».

Також, платником було надано копія наказу ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» №477 від 30.06.2023 Про внесення доповнень до наказу №1 від 02.01.2023 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства», згідно якого - «У зв`язку з набранням чинності Закону України № 3219-ІХ від 30.06.2023 та необхідністю відповідно до пп.9-1.2 підрозділу 8 розділу ХХ ПК УКРАЇНИ реєструвати компенсуючі податкові накладні відповідно до п.198.5 ст.198, додати до наказу про облікову політику наступне. «Суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість відображати за кредитом субрахунку 6412 аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість» у кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат діяльності - у випадках: втрат і витрат матеріальних цінностей та інших ресурсів понад встановлені норми; ліквідації основних засобів за рішенням платника податку у випадках, передбачених законодавством; безоплатної поставки матеріальних цінностей (у тому числі основних засобів), робіт і послуг; невиробничого використання матеріальних: цінностей (крім основних засобів), робіт і послуг; використання раніше придбаних матеріальних цінностей (крім основних засобів), робіт і послуг в операціях, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що не є господарською діяльністю платника податку; перевищення фактичної собівартості проданих товарів, робіт, послуг над фактичною ціною продажу в частині податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Сума податкового зобов`язання, нарахованого відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, відображається наступними проводками: Дт6432-Кт6412 Дт84-КТ6432 Дт944-Кт84.». Відповідно до єдиного державного реєстру податкових накладних ЄДРПН, підтверджується складання та реєстрація ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» наступних податкових накладних на загальна сума ПДВ 37 405 295,2 грн: № 31 від 31.08.2023 року на суму ПДВ - 8 842 734,02 грн № 7 від 16.10.2023 року на суму ПДВ - 28 562 561,18 грн.

Як зазначено в акті №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024, за результатом проведеного аналізу наведеної вище інформації встановлено: - платник перебував на єдиному податку в період з 01.04.2022 по 30.07.2023; - під час перебування на єдиному податку платник здійснював операції щодо імпорту ТМЦ зі ставкою ПДВ 20%; - під час перебування на єдиному податку платник здійснював реалізацію товару без ПДВ, придбання яких було здійснено з ПДВ до переходу на єдиний податок та відповідно було включено до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах; - з 01.08.2023 платник повернувся на загальну систему оподаткування та відповідно відновлено обов`язки та права платника податку на додану вартість; - 31.08.2023 року платник складає та реєструє податкову накладну на суму ПДВ по імпортованим ТМЦ, які були ввезені під час знаходження на єдиному податку; - 16.10.2023 платник складає та реєструє податкову накладну на суму ПДВ за ТМЦ реалізовані під час знаходження на єдиному податку при цьому, платник закріплює наказом по товариству списання на витрати сум ПДВ в наведеним операціям, як метод бухгалтерського обліку; - в подальшому, при складанні фінансової звітності за 2023 рік, платник включає наведені суми витрат до складу показника інші операційні витрати та враховує при визначенні фінансового результату діяльності; - у письмовому пояснені, платник посилається на інструкції по веденню бухгалтерського обліку, затверджені наказами Мінфіну України, але не вказаю, саме на які.

Отже, на підставі вище наведеного, в ході перевірки встановлено безпідставне завищення ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» суми інших операційних витрат. Правила переходу з єдиного податку на загальні підстави оподаткування, регламентуються ПК України, як в частині складання податкової декларації з податку на прибуток так і нарахування та сплати податку на додану вартість. Наведені вище норми ПК України не містять у собі включення до складу витрат сум ПДВ, зобов`язання щодо нарахування якого винило в наслідок повернення на загальні умови оподаткування. Більш того, сам факт переходу між системами оподаткування супроводжується нарахуванням податкового зобов`язання по ст. 198.5 ПК України, яка передбачає ситуацію використання ТМЦ придбаних з ПДВ в оподаткованих та неоподаткованих операціях та незалежно від системи оподаткування. Обрання тій чи іншій системи оподаткування, не впливає на норми методології бухгалтерського обліку. Введення системи спеціального єдиного податку в Україні не призвело до внесення законодавчих змін до методології бухгалтерського обліку. В контексті оподаткування, законодавче були внесені зміні що стосуються складання податкової звітності в частині особливостей складанні додатку РІ «Різниці» до декларації з податку на прибуток за 2023 рік та необхідність застосування існуючих вимог ст. 198.5 ПК України в термін до 31.10.2023.

З урахуванням встановлених фактів, проведеною перевіркою, встановлено, що в порушення ПН(С)БО № 16 «Витрати», п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» при декларування показника у рядку 02 Декларації, за період з 01.01.2019 по 31.03.2024 було встановлено завищення на загальну суму 37 607 210,0 грн за ІV квартал 2023 року.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно наданим до перевірки документам встановлено здійснення фінансово-господарських взаємовідносин, а саме експортні операції між ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» та наступними покупцями-нерезидентами: - Республіка Молдова: ТОВ "МариС" на загальну суму 270 838,33 грн Компанія «TINPACK IMPEX» SRL на загальну суму 14 167 036,71 грн - Республіка Узбекистан: «S.C. «Rotaru-Inter» S.R.L» на загальну суму 589 369,13 грн ТОВ «INTER TRADE XAZORASP» на загальну суму 2001267,98 грн ТОВ «SYSTEMS EXPORTS» на загальну суму 7459722,77 грн ТОВ «OSIYO GROUP » на загальну суму 1024811,0 грн ТОВ «GOLD AZIYA BARAKA» на загальну суму 9491738,8 грн ТОВ «BOYOVUT EKSPORT TRADE» на загальну суму 2173302,0 грн ТОВ «CRISTALL TOP BUSINESS» на загальну суму 9847010,69 грн ТОВ «CARAVAN GLOBAL COMMERCE LLC» на загальну суму 8348128,58 грн ТОВ «PROGRESS STILL» на загальну суму 5219660,95 грн ТОВ «DELIVERY TRADE» на загальну суму 2697217,0 грн ТОВ «BEST METALL LIDS» на загальну суму 5868877,32 грн ТОВ «SURUR XAYR BIZNES» на загальну суму 2875236,0 грн ТОВ «EAST TRADE CENTER» на загальну суму 6017254,08 грн ТОВ «INTER TRADE XAZORASP» на загальну суму 2495649,93 грн ТОВ «CENTRAL ASIA DISTRIBUTION» на загальну суму 9475482,18 грн ТОВ «NEW STRONG DISTRIBUT» на загальну суму 3159555,0 грн. Згідно даним бухгалтерського обліку платника, наведені вище взаємовідносини відображено бухгалтерською проводкою Дт70Кт362 на загальну суму 92 592 789,19 грн, в тому числі по рокам: за 2019 рік 24 893 954,56 грн; за 2020 рік 29 657 662,75 грн; за 2021 рік 38 041 171,88 грн; Вказані фінансово-господарських взаємовідносини з нерезидентами не мали відображення у додатку РІ та відповідно рядку 03 Декларації протягом періоду з 01.04.2019 по 31.12.2023. В ході перевірки було надано письмовий запит №3 від 13.08.2024 (прийнятий під підпис генеральним директором ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» Міненко Борисом 13.08.2024) щодо надання пояснень з документальним підтвердженням стосовно здійснення ЗЕД з резидентами Республіка Молдова, в частині виконання норм ст. 140 ПК України при декларування податку на прибуток. На вказаний запит 15.08.2024 було надано письмові пояснення.

За результатом проведення аналізу вищевказаної інформації, перевіркою встановлено, що ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 здійснювало реалізацію на експорт товарів покупцям, які є резидентами Республіка Молдова та Республіка Узбекистан, тобто їх місце реєстрації знаходиться в державах зазначених в переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1. пункту 39.2 статті 39 ПК України, затвердженого Постановою КМУ від 27 грудня 2017 № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977» з урахуванням змін та доповнень. Дія пп. 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 ПК України поширюється на операції, які не є контрольованими відповідно до ст. 39 ПК України, в тому числі на операції із непов`язаними особами. В свою чергу, вимоги до складання документації з трансфертного ціноутворення відповідно до пп. 39.4.6 ПК України Дія пп. 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 ПК України поширюється на операції, які не є контрольованими відповідно до ст. 39 ПК України, в тому числі на операції із непов`язаними особами. В свою чергу, вимоги до складання документації з трансфертного ціноутворення відповідно до пп. 39.4.6 ПК України.

На підставі вище наведених фактів, як зазначено в акті №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024, встановлено відсутність достатнього обсягу інформації наданого на запит в ході перевірки, стосовно виконання норм ст. 140 ПК України при здійснені ЗЕД. Інформацію з підтвердженням того, що ціни в таких операціях визначені відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, в ході перевірки платником не доведено. У зв`язку з тим, що норми п. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України застосовуються за результатом податкового року, розрахунок суми заниження показника склав: за 2019 рік у сумі 7468 186,3 грн; за 2020 рік у сумі 8 897 298,8 грн; за 2021 рік у сумі 11 412 351.56 грн, відповідно загальна сума 27777 836,76 грн.

В ході перевірки встановлено заниження визначеного платником об`єкту оподаткування податком на прибуток (детально порушення викладено у частині 1) підрозділу 3.1.1.1 розділу ІІІ даного акту перевірки), що в свою чергу призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за І квартал 2024 року на загальну суму 27 496 415,0 грн. З урахуванням норм пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 розділу ІШ ПК України, встановлено завищення ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» показника рядку 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)» додатку РІ за 2023 рік на загальну суму 27 496 415,0 грн. З урахуванням встановлених фактів, проведеною перевіркою встановлено, що в порушення пл. 140.4.4, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 ПК України ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» при декларування показника у рядку 03 Декларації, за період з 01.01.2019 по 31.03.2024 було здійснено заниження на загальну суму 55 274 251,76 грн, а саме по періодам: Різниці, на які збільшується фінансовий результат знижено на загальну суму 27 777 836,76 грн, по періодам: за 2019 рік у сумі 7468 186,3 грн; за 2020 рік у сумі 8 897 298,8 грн; за 2021 рік у сумі 11 412 351,56 грн, Різниці, на які зменшується фінансовий результат завищено на загальну суму 27 496 415,0 грн, за 2023 рік.

У розділі 3.1.1.2 акту №36257/15-32-07-01-14 від 23.08.2024 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» зазначено, що за період з 01.01.2019 по 31.03.2024 ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» задекларовано: податок на прибуток на загальну суму 16 943 986,0 грн, в точу числі по періодам: за 2019 рік у сумі 4 707 050,0 грн, за 2020 рік у сумі 2 672 193,0 грн, за 2021 рік у сумі 9 430 637,0 грн, за 1 квартал 2022 у сумі 134 106 грн, від`ємне значення об`єкту оподаткування в точу числі по періодам: за 2023 рік у сумі 27 496 415,0 грн; за І квартал 2024 року у сумі 22 942 994,0 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2019 по 31.12.2023 встановлено: заниження податку на прибуток на загальну суму 7639 671,0 грн., в тому числі по періодам: за 2019 року у сумі 1 344 273,0 грн за 2020 року у сумі 1601 514,0 грн за 2021 року у сумі 2054 223,0 грн за 2023 року у сумі 1 820 044,0 грн за 1 квартал 2024 рік у сумі 819 616,0 грн завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування: за 2023 рік у сумі 27 496 415,0 грн за 1 квартал 2024 року у сумі 22 942 994,0 грн у результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1. розділу ІІІ акту перевірки.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення № 38638/15-32-07-01-19, № 38639/15-32-07-01-19 від 12.09.2024 протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок справляння податку на прибуток приватних підприємств регламентовано розділом ІІІ ПК України.

Відповідно до пп. 133.1.1. п. 133.1. статті 133 Податкового кодексу України платниками податку - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування згідно з пп. 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1. статті 135 Податкового кодексу України).

Пунктом 136.1. статті 136 Податкового кодексу України встановлено, що базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

За твердженнями позивача, під час перебування на спеціальному ЄП 2% він не мав права коригувати собівартість запасів у відповідності до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», 9 «Запаси». Жодних роз`яснень Міністерства фінансів і податкових органів щодо правової невизначеності на надійшло. В умовах правової невизначеності, у відповідності до норми п.5 ст.8 Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», 30.06.2023 року наказом по підприємству позивача було внесено відповідні зміни до облікової політики та форми бухгалтерського обліку.

Як вже встановлено судом, проведеною перевіркою, встановлено, що в порушення ПН(С)БО № 16 «Витрати», п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» при декларування показника у рядку 02 Декларації, за період з 01.01.2019 по 31.03.2024 було встановлено завищення на загальну суму 37 607 210,0 грн за ІV квартал 2023 року.

Судом встановлено, що період з 01.04.2022 по 31.07.2023 позивач перебував на спеціальному єдиному податку зі ставкою 2%, відповідно до п.9 підрозділу 8 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Відповідно до п.9.4 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 цього Кодексу.

Згідно з п.9.5 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для осіб, реєстрація яких платником податку на додану вартість є призупиненою відповідно до цього пункту, обрахунок показників, визначених статтею 200-1 цього Кодексу, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Не враховуються в обрахунку показника ?НаклОтр суми податку на додану вартість за отриманими платником податку на додану вартість податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник податку застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

З 01.08.2023 ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» повернулось на загальну систему оподаткування з квартальним податковим періодом звітності (квартал, півріччя, 9 місяців та рік).

Відповідно до п.9-1.2 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником податку на додану вартість відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 цього підрозділу та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу, за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, зобов`язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу. При цьому база оподаткування при нарахуванні податкових зобов`язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з п. 9-1.2.1. до п.9-1.2 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником податку на додану вартість відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 цього підрозділу та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу, не пізніше 31 жовтня 2023 року включають до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що були сплачені під час ввезення товарів, необоротних активів, під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу. При цьому такі платники податків зобов`язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу за товарами, необоротними активами, ввезеними на митну територію України та використаними (поставленими, реалізованими) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість, що були сплачені при ввезенні таких товарів, необоротних активів під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, включено до складу податкового кредиту. База оподаткування при нарахуванні податкових зобов`язань за такими необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, протягом якого вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання (митної вартості).

При цьому в обрахунку показника УМитн враховуються суми податку на додану вартість, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України за період, протягом якого платник податку застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Згідно з п.9-1.3 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, та з 1 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

9-1.3.1. Платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 цього розділу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

9-1.3.2. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період - 2022 рік, не перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється річний звітний період.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період - 2022 рік, перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період.

9-1.3.3. Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 цього Кодексу обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди 2023 року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку.

9-1.3.4. Платники податку для цілей розрахунку амортизації відповідно до положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку та під час сплати єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 цього Кодексу (у тому числі під час перебування на сплаті єдиного податку).

Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно із статтею 138 цього Кодексу та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати єдиного податку. При цьому при визначенні мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, введених в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку, враховуються також положення пункту 43-1 підрозділу 4 цього розділу.

9-1.3.5. Для цілей застосування у 2023 році пункту 140.2 статті 140 цього Кодексу:

не враховуються нараховані у бухгалтерському обліку під час перебування на сплаті єдиного податку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов`язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами;

не враховуються суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за період перебування на сплаті єдиного податку;

сума боргових зобов`язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу визначаються як середнє арифметичне значень таких боргових зобов`язань та відповідно власного капіталу на початок звітного періоду визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та на кінець відповідного звітного податкового періоду з цього податку з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 статті 140 цього Кодексу.

9-1.3.6. Для цілей застосування у 2023 році підпунктів 140.5.4 та 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу не враховується вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку.

9-1.3.7. Для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу не враховується сума роялті, відображена у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку за періоди перебування на сплаті єдиного податку.

9-1.3.8. Для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.4.6 пункту 140.4 та підпункту 140.5.8 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу не враховуються суми дооцінки та уцінки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов`язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за періоди перебування на сплаті єдиного податку.

Так, відповідно до пункту 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі Стандарт №73), витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності; прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Пунктом 4 розділу І даного Стандарту №73 визначено, що метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з п.1 розділу ІІ Стандарту №73 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (І квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Розділом ІІІ Стандарту №73 визначено, що інформація, яка наводиться у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та заінтересовані у сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

фінансові звіти підприємства за різні періоди;

фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни. Установлення і зміни облікової політики підприємства здійснюються підприємством, яке визначає її за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників; тому особисте майно і зобов`язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов`язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності;

історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування, згідно з яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження або сплати грошових коштів (грошей);

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П(С)БО 16 «Витрати»), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 зі змінами та доповненнями, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248.

Відповідно до 5 П(С)БО 16 «Витрати» витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Згідно з п.6 П(С)БО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 16 «Витрати» визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з п.8 П(С)БО 16 «Витрати» якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Відповідно до п. 9 П(С)БО 16 «Витрати» не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

9.3. Погашення одержаних позик.

9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту).

9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

9.6. Балансова вартість валюти.

Пунктом 17 П(С)БО 16 «Витрати» визначено, що витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Пунктом 18 П(С)БО 16 «Витрати» передбачено, що до адміністративних витрат відносяться, зокрема, податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг)

Згідно з п.19 П(С)БО 16 «Витрати» до інших операційних витрат включаються:

витрати на дослідження та розробки відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" ( z0750-99 );

собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов`язаних з їх реалізацією;

сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі й втрати від псування цінностей;

визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на утримання об`єктів соціально-культурного призначення;

інші витрати операційної діяльності.

Пунктом 21 П(С)БО 16 «Витрати» визначено, що витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

матеріальні затрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати.

Пунктом 26 П(С)БО 16 «Витрати» визначено, що до складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп.22-25 цього Національного положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв`язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Так, перевіркою встановлено заниження на загальну суму 37 607 210,0 грн, а саме: заниження показника «прибуток» на загальну суму 9 949 934,0 грн за 2023 рік; завищення показника «збиток» на загальну суму 27 657 928,0 грн за 2023 рік, в результаті завищення показника рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту Форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)».

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що суми податку на додану вартість по товарам, що реалізовані позивачем під час перебування на спрощеній системі оподаткування без податку на додану вартість фактично не є іншими операційними витратами в розумінні приписів чинного законодавства.

В той же час, згідно чинного законодавства, результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 цього розділу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Як вже вставлено судом, при перевірці, аналізом наведеного ланцюга бухгалтерських проводок встановлено: по дебету субрахунку рахунку 6431 «Податкові зобов`язання» (далі за текстом субрахунок 6431) платником було здійснено запис 01.08.2023 у сумі 201 915,01 грн. На ту ж саму дату припадає проводка щодо списання на бухгалтерський рахунок 84 «Інші операційні витрати» (далі за текстом - рахунок 84), тобто Дт84Кт6431 - 01.08.2023 у сумі 201 915,01 грн по дебету субрахунку рахунку 6432 «Податкові зобов`язання непідтверджені» (далі за текстом субрахунок 6432) платником було здійснено записи 01.08.2023 у сумі 8 842 734,01 грн та 16.10.2023 у сумі 28 562 561,18 грн. На ті ж самі дати припадає проводка щодо списання наведених сум на бухгалтерський рахунок 84, тобто Дт84Кт6432 01.08.2023 року у сумі 8 842 734,01 грн та 16.10.2023 у сумі 28 562 561,18 грн. по рахунку 84 платником було здійснено записи, щодо списання на бухгалтерський рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» (далі за текстом рахунок 94) (Дт94Кт84) наведених вище сум двома проводками, а саме: 01.08.2024 у сумі 9044 649,03 грн; (8842 734,01+201 915,01); 16.08.2024 у сумі 28 562 561,18 грн. При співставленні показника рядку 2180 «Інші операційні витрати» звіту Форми №2 з даними бухгалтерського обліку, встановлено включення за IV квартал 2023 року до річного показника витрат суму 37 607 210,21 грн.

При цьому, контролюючий орган зменшуючи суму витрат не здійснює одночасне коригування сум доходів.

За своїм же змістом вищевказаний ланцюг бухгалтерських проводок своїм наслідком не мав зміну фінансового результату, оскільки з одночасним збільшенням суми витрат мало місце одночасне збільшення сум доходів.

Більш того, у судовому засіданні представник податкового органу підтвердила, що під час проведення перевірки зазначене було відомо перевіряючим.

Фактично, здійснення вищевказаних проводок, наслідком яких не було зміна фінансового результату господарської діяльності, є елементом облікової політики ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД».

Так, згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності;

Наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 №635 затверджено методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства (далі Наказ №635).

Так, пунктом 1.2 Наказу №635 визначено, що підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

Пунктом 1.3 Наказу №635 визначено, що у розпорядчому документі про облікову політику наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати недоцільно.

Облікова політика може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.

Облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Суд зазначає, що відповідно до 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності -

тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку, порушення, встановлені контролюючим органом (зважаючи на те, що ланцюг бухгалтерських проводок своїм наслідком не мав зміну фінансового результату, оскільки з одночасним збільшенням суми витрат мало місце одночасне збільшення сум доходів) фактично зводяться до його незгоди з обліковою політикою підприємства.

В той же час, чинним законодавством передбачено, що відповідальність у разі встановлення такого порушення передбачена Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не у вигляді збільшення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток у зв`язку із невизнанням задокументованих інших операційних витрат.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» ПН(С)БО № 16 «Витрати», п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України при декларування показника у рядку 02 Декларації, за період з 01.01.2019 по 31.03.2024 та про його завищення на загальну суму 37 607 210,0 грн за ІV квартал 2023 року є необґрунтованим, а податкове повідомлення рішення №38638/15-32-07-01-19 від 12.09.2024 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та визначення суми штрафних (фінансових) санкцій у зв`язку із вказаним порушенням протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно наданих до перевірки документів контролюючим органом встановлено здійснення фінансово-господарських взаємовідносин, а саме експортних операцій між ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» та наступними покупцями-нерезидентами: - Республіка Молдова: ТОВ "МариС" на загальну суму 270 838,33 грн Компанія «TINPACK IMPEX» SRL на загальну суму 14 167 036,71 грн - Республіка Узбекистан: «S.C. «Rotaru-Inter» S.R.L» на загальну суму 589 369,13 грн ТОВ «INTER TRADE XAZORASP» на загальну суму 2001267,98 грн ТОВ «SYSTEMS EXPORTS» на загальну суму 7459722,77 грн ТОВ «OSIYO GROUP » на загальну суму 1024811,0 грн ТОВ «GOLD AZIYA BARAKA» на загальну суму 9491738,8 грн ТОВ «BOYOVUT EKSPORT TRADE» на загальну суму 2173302,0 грн ТОВ «CRISTALL TOP BUSINESS» на загальну суму 9847010,69 грн ТОВ «CARAVAN GLOBAL COMMERCE LLC» на загальну суму 8348128,58 грн ТОВ «PROGRESS STILL» на загальну суму 5219660,95 грн ТОВ «DELIVERY TRADE» на загальну суму 2697217,0 грн ТОВ «BEST METALL LIDS» на загальну суму 5868877,32 грн ТОВ «SURUR XAYR BIZNES» на загальну суму 2875236,0 грн ТОВ «EAST TRADE CENTER» на загальну суму 6017254,08 грн ТОВ «INTER TRADE XAZORASP» на загальну суму 2495649,93 грн ТОВ «CENTRAL ASIA DISTRIBUTION» на загальну суму 9475482,18 грн ТОВ «NEW STRONG DISTRIBUT» на загальну суму 3159555,0 грн. Згідно даним бухгалтерського обліку платника, наведені вище взаємовідносини відображено бухгалтерською проводкою Дт70Кт362 на загальну суму 92 592 789,19грн, в тому числі по рокам: за 2019 рік 24 893 954,56 грн; за 2020 рік 29 657 662,75 грн; за 2021 рік 38 041 171,88 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Згідно п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час проведення перевірки, підпункт 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов`язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.

У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу п`ятого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом шостим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

В першу чергу, надаючи оцінку твердженням відповідача про відсутність достатнього обсягу інформації наданого на запит в ході перевірки, стосовно виконання норм ст. 140 Податкового кодексу України при здійснені ЗЕД., суд виходить з такого.

Відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Підпунктом 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

В той же час, протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи доказів звернення до ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» із запитом щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження, в тому числі даних бухгалтерського та податкового обліку по питанням здійснення ЗЕД з республікою Узбекистан в частині виконання вимог ст.140 ПК України до суду не надано.

За вказаних обставин, збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток з підстав відсутності достатнього обсягу інформації, наданої на запит в ході перевірки стосовно виконання норм ст.140 Податкового кодексу України при здійснення ЗЕД по операціям з нерезидентом в республіці Узбекистан, суд вважає необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №38638/15-32-07-01-19 від 12.09.2024 в цій частині протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, контролюючим органом при перевірці встановлено, що у зв`язку з тим, що норми п. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 Податкового кодексу України застосовуються за результатом податкового року, розрахунок суми заниження показника склав:

за 2019 рік у сумі 7468 186,3 грн (з яких по нерезиденту в Молдові 822933,78 грн, по нерезиденту в Узбекистані 6645252,59 грн);

за 2020 рік у сумі 8 897 298,8 грн (з яких по нерезиденту в Молдові 2002553,77 грн, по нерезиденту в Узбекистані 6894745,05 грн);

за 2021 рік у сумі 11 412 351,56 грн. (з яких по нерезиденту в Молдові 1505955,96 грн, по нерезиденту в Узбекистані 9906476,60 грн).

Отже, загальна сума заниження показника по нерезиденту в Узбекистані за висновками контролюючого органу склала 23446474,24 грн.

Пунктом 136.1 ст.136 Податкового кодексу України визначено, що базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4220365,36 грн (23446474,24 грн*18%) та визначення суми штрафу у розмірі 422036,53 грн (4220365,36*10%) є протиправним.

В другу чергу, суд зазначає, що пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.5-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}

Так, Закон України № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» набрав чинності 23.05.2020 року.

Вказаним Законом не передбачено його ретроактивне застосування в частині п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В даному випадку у суду відсутні підстави вважати, що із прийняттям Закону України № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» набрав чинності 23.05.2020 в частині доповнення п.140.5 підпунктом 140.5.5-1 такого змісту відбулось пом`якшення або скасовування відповідальність особи.

Навпаки, у суб`єктів господарювання виник обов`язок по збільшенню фінансового результату на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу) у визначених випадках.

Як вже вказано судом, контролюючим органом при перевірці встановлено, що у зв`язку з тим, що норми п. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 Податкового кодексу України застосовуються за результатом податкового року, розрахунок суми заниження показника склав за 2019 рік у сумі 7468 186,3 грн (з яких по нерезиденту в Молдові 822933,78 грн, по нерезиденту в Узбекистані 6645252,59 грн).

Зважаючи на те, що Закон України № 466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» набрав чинності 23.05.2020 року, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток з підстав відсутності достатнього обсягу інформації, наданої на запит в ході перевірки стосовно виконання норм ст.140 Податкового кодексу України при здійснення ЗЕД по операціям з нерезидентом в республіці Молдові у 2019 році.

Суд враховує, що при розгляді справи представником відповідача підтверджено, що збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток з підстав відсутності достатнього обсягу інформації, наданої на запит в ході перевірки стосовно виконання норм ст.140 Податкового кодексу України при здійснення ЗЕД по операціям з нерезидентом в республіці Молдові у 2019 році відбулось помилково, при цьому, належна заява про визнання позовних вимог у цій частині до суду не надходила.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що і збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 148128,08 грн (822933,78 грн*18%) та визначення суми штрафу у розмірі 14812,81 грн (148128,08 *10%) є протиправним.

Щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток з підстав відсутності достатнього обсягу інформації, наданої на запит в ході перевірки стосовно виконання норм ст.140 Податкового кодексу України при здійснення ЗЕД по операціям з нерезидентом в республіці Молдова за 2020 та 2021 роки, суд зазначає таке.

Так, норма п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України передбачає виняток, за яким особа, яка повинна збільшити фінансовий результат року на 30 відсотків, звільняється від такого збільшення. Вимоги щодо збільшення фінансового результату не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, але без подання звіту.

Отже, у разі проведення господарської операції з нерезидентом (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, платник зобов`язаний збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».

Сторонами не заперечується, що операції з нерезидентом в республіці Молдова за 2020 та 2021 роки не є контрольованими.

В даному випадку саме обставина відповідності вартості товару цінам, визначеним за принципом «витягнутої руки», становить предмет доказування для цілей вирішення питання про необхідність збільшення фінансового результату до оподаткування звітного податкового періоду на 30 відсотків вартості товарів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №640/10554/20 від 22.03.2024.

Відповідно до пп.39.1.1 п. ст.39 Податкового кодексу України платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки" (об`єкта оподаткування - у випадках, якщо застосування принципу "витягнутої руки" передбачено цим Кодексом або міжнародними договорами).

Відповідно до підпункту 39.1.4. пункту 39.1 ст. 39 Податкового кодексу України встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Правила трансфертного ціноутворення в Україні визначають п`ять методів, які платники податків та податкові органи можуть використовувати залежно від особливостей здійсненої операції та наявності зіставних операцій для перевірки відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" здійснюється за одним із таких методів:

39.3.1.1. порівняльної неконтрольованої ціни;

39.3.1.2. ціни перепродажу;

39.3.1.3. "витрати плюс";

39.3.1.4. чистого прибутку;

39.3.1.5. розподілення прибутку.

Методологія, критерії та процедура застосування методів описана в пункті 39.3 Податкового кодексу України.

Підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України встановлює засади визначення операцій контрольованими, зокрема контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.8 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що умови, за яких господарські операції визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки":

якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, ціна вважається такою, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо вона встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна (максимальна) ціна (націнка) продажу або індикативна ціна. У такому разі ціна операції, що відповідає принципу "витягнутої руки", визначається відповідно до цієї статті, але не може бути меншою за мінімальну ціну (націнку) або індикативну ціну та більшою за максимальну ціну (націнку);

якщо під час здійснення операції обов`язковим є проведення оцінки, вартість об`єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу "витягнутої руки" для цілей оподаткування;

у разі проведення аукціону (публічних торгів), обов`язковість проведення якого визначена законом, умови, які склалися за результатами такого аукціону (публічних торгів), визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки";

якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, сформовані під час такого продажу, визнаються такими, що відповідають принципу "витягнутої руки".

Згідно з пп.39.4.6 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:

а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов`язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:

контрагента (контрагентів) контрольованої операції;

фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;

осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов`язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов`язаними;

б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;

г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції.

Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу);

е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов`язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги).

є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);

ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов`язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;

и) економічний та порівняльний аналіз:

суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;

обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті;

обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;

обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;

розрахунок діапазону цін (рентабельності);

опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті.

Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті.

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 цієї статті (у разі його проведення);

ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:

копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;

копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз`яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов`язковою для платника податків);

к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

Оцінюючи те, чи підтверджено платником податку суми отриманих доходів по операціях з нерезидентами за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Податкового кодексу України, суд враховує таке.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2020 у справі №820/821/17 зазначив, що залежно від того чи є операція контрольованою або неконтрольованою, платник податків зобов`язаний або подати звіт про контрольовані операції (зі складанням документації з трансфертного ціноутворення), або в будь-якій іншій формі підтвердити відповідність цін рівню звичайних, у тому числі шляхом складання документації як єдиного документа, так і сукупності документів, але за процедурою, встановленою статтею 39 Податкового кодексу України.

Методологія проведення такого співставлення та застосування принципу «витягнутої руки» викладена у статті 39 Податкового кодексу України та передбачає проведення зіставлення комерційних та фінансових умов операцій (підпункт 39.2.2 пункту 39.2 Податкового кодексу України), використання одного із методів, передбачених підпунктом 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України проведення економічного та порівняльного аналізу (підпункт «и» підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов`язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Таким чином, зіставленню при дослідженні дотримання принципу «витягнутої руки» при визначенні відповідних цін підлягають комерційні та фінансові умови саме операцій. Для порівняння не обов`язково, щоб дві операції були ідентичними, але жодна з відмінностей між ними не має істотно впливати на ринкову ціну або прибуток. Якщо ж існують такі відмінності, то слід внести досить точні поправки (коригування), які виключають їх вплив. При цьому, у підпункті 39.2.2.2 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України наведено перелік елементів, що підлягають аналізу при визначенні зіставності операцій.

За твердженнями контролюючого органу, при перевірці встановлено відсутність достатнього обсягу інформації наданого на запит в ході перевірки, стосовно виконання норм ст. 140 Податкового кодексу України при здійснені ЗЕД. Як стверджує відповідач, інформацію з підтвердженням того, що ціни в таких операціях визначені відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Податкового кодексу України, в ході перевірки платником не доведено

У позові зазначено, що зважаючи на необхідність довести відповідність ціни товару ринковій ціні, позивач скористався статтею 39, як того вимагає Податковий кодекс України, а саме нормою пп.39.3 «Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", яка, на думку позивача, найбільше відповідає глибокому змісту норми 140.5.51 довести, що заявлені ціни операцій не є штучно заниженими/завищеними з метою ухилення від оподаткування, а відповідають ринковим цінам. Довести шляхом порівняння з іншими аналогічними (співставними) операціями, які не підпадають під застереження пп.140.5.51 абз.2 щодо держави резентури контрагента та його статусу.

Як стверджує позивач у позові, ним співставлено досліджувані операції (які в термінах ст.39 могли б називатись контрольованими) з іншими операціями (які в термінах ст.39 могли б називатись неконтрольованими) з найвищим можливим ступенем співставності практично тотожні: обидві операції продажу, один і той же продавець позивач, один і той же товар відповідає одному й тому ж ТУ У 46.72.103-2000, одні й ті ж умови поставки FCA м.Одеса.

За твердженням позивача, перевіряючим надано всі дотичні документи, в тому числі: Контракт №19/005 МТ від 26.03.2019, Контракт №16/002 УГ від 23.03.2016, Контракт №20/003 - УГ від 02.04.2020, Експортні митні декларації (копії перших сторінок), рахунки-фактури.

Так, з наданих до суду доказів судом встановлено, що у поясненнях, що надані позивачем на запит контролюючого органу вказано таке: «Операції експорту. Обирається метод порівняльної неконтрольованої ціни. Порівнюються операції поставки від ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД» до Республіки Молдова з неконтрольованими операціями поставки до інших країн (в Таблиці курсивом). При цьому ступінь співставності операцій максимальна: всі обставини, що супроводжують експорт, для всіх операцій тотожні, бо поставщиком є одна й та ж особа ТОВ «ТАЛАМУС ЛТД». У даних поясненнях наведено таблицю із зазначенням дати постачання, продукції, кількості, ціни, покупця та суми.

При цьому доказів надання до контролюючого органу інших документів на підтвердження інформації в обсязі, зазначеному пп. 39.4.6 п. 39.4 статті 39 Податкового кодексу України позивачем до контролюючого органу не надано.

Відповідно до п. 39.3.3.1 пп.39.3.3 п.39.3 ст.39 Податкового кодексу України метод порівняльної неконтрольованої ціни полягає у порівнянні ціни, застосованої у контрольованій операції, з ціною у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях), які фактично здійснені платником податків (іншими особами) або на підставі інформації, отриманої з джерел, визначених підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті.

Підпунктом 39.3.3.3 пп.39.3.3 п.39.3 ст.39 Податкового кодексу України визначено, що порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

У разі здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф`ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф`ючерсні ціни на найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф`ючерсного контракту дату (за умови, що платник податків повідомить центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, про укладення такого контракту засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного форвардного або ф`ючерсного контракту).

Форма такого повідомлення та порядок його подання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 52.6 статті 56 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.

Відповідно до пп.14.1.173 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4,140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу" (затверджена наказом Міністерства фінансів України №266 від 14 травня 2021 року), а саме згідно відповіді на питання 8 Міністерство фінансів України зазначає: "Виходячи із цього, для цілей обґрунтування суми витрат (доходів) за операціями, передбаченими підпунктами 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, платник податків має задокументувати як сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, інформацію, визначену у підпункті 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, в обсязі, необхідному для оцінки платником податку та контролюючим органом відповідності рівня ціни або показника рентабельності відповідної операції (операцій) принципу "витягнутої руки". При цьому обсяг інформації, зазначеної в такій документації, можна вважати достатнім для цілей застосування підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, якщо платник податків належно обґрунтував рівень ціни або показник рентабельності відповідної операції (операцій) за найбільш доцільним методом, визначеним підпунктом 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I Кодексу".

В той же час, суд вважає, що у наданих платником податків поясненнях відсутнє належне обґрунтування рівня ціни або показника рентабельності відповідної операції.

На переконання суду, позиція позивача не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, враховуючи обов`язок платника податку надати обґрунтування трансфертного ціноутворення на підставі обраного методу, в якому навести ознаки порівнянності операцій.

Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2024 у справі № 824/762/17-а.

Так, в обґрунтуваннях трансфертного ціноутворення позивачем не зазначено будь-якого порівняння ринку товарів, їх обсягів, конкуренції, попиту та пропозиції, а також рівня регулювання державних процесів тощо.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з твердженнями контролюючого органу про заниження визначеного платником об`єкту оподаткування податком на прибуток у зв`язку із вказаними експортними операціями.

Таким чином, суд вважає, що збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток з підстав відсутності достатнього обсягу інформації, наданої на запит в ході перевірки стосовно виконання норм ст.140 Податкового кодексу України при здійснення ЗЕД по операціям з нерезидентом в республіці Молдові у 2020 та 2020 роках є обґрунтованим.

Загальна сума заниження показника по нерезиденту Молдові у 2020 та 2020 роках склала 3508509,73 грн.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 631531,75 грн (3508509,73 грн*18%) є правомірним.

Таким чином, за результатами розгляду даної справи, судом встановлено, що контролюючим органом доведено правомірність збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 631531,75 грн (3508509,73 грн*18%).

Щодо визначення позивачу суми штрафу у розмірі 63153,18 грн (631531,75 *10%) у зв`язку із вказаними порушеннями, суд зазначає таке.

Згідно з п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати (в редакції Закону України № 591-IX від 13.05.2020).

Тобто, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140 Податкового кодексу України у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 1 9 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 63153,18 грн (631531,75 *10%) у зв`язку із збільшенням суми грошового зобов`язання з податку на прибуток з підстав відсутності достатнього обсягу інформації, наданої на запит в ході перевірки стосовно виконання норм ст.140 Податкового кодексу України при здійснення ЗЕД по операціям з нерезидентом в республіці Молдові у 2020 та 2020 роках.

Отже, суд вважає, що визначення позивачу суми штрафу у розмірі 63153,18 грн (631531,75 *10%) є протиправним.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 38638/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 7008139,25 грн (7639671,00 грн - 631531,75 грн) та визначення суми штрафу у розмірі 763967,00 грн.

При цьому зважаючи на вищевказані висновки суду, оскільки податкове повідомлення-рішення № 38639/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року прийнято з підстав висновків контролюючого органу про завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 1 квартал 2024 року (у сумі 22942994,00 грн), суд дійшов висновку, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи дану справу суд враховує висновки, викладені у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 580/2729/19 де Верховний Суд, скасовуючи судові рішення і направляючи справу на новий розгляд, виходив з того, що констатуючи часткову правомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суди, незважаючи на наявність в матеріалах справи детального розрахунку застосування штрафних санкцій, на підставі такого податкового повідомлення-рішення за кожною зі спірних податкових накладних, дійшли висновку про необхідність його скасування в повному обсязі, не врахувавши при цьому, що суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині так само як і не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань (штрафних санкцій) суму, яка збільшена (нарахована) правомірно за умови наявності відповідного розрахунку в матеріалах справи. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі №806/2049/18, від 26 грудня 2018 року у справі №2а/0370/3780/11 та від 23 жовтня 2018 року у справі №808/3458/16.

При цьому, у постанові Верховного суду від 18.04.2024 по справі №240/27062/22 колегія суддів погодилась з підходом судів попередніх інстанцій про те, що правильність здійсненого розрахунку розміру штрафних санкцій входить до предмета доказування у спорах цієї категорії, оскільки є наступним питанням після висновку про наявність з боку позивача податкового правопорушення, яке тягне за собою застосування штрафних санкцій.

З урахуванням вказаного, суд відхиляє як необґрунтовані покликання позивача на те, що недоведеність суми хоча б на одну гривню, означає, що сума не правильна та що це вказує на наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення в цілому.

Щодо твердження позивача про невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення приписам ст.58 Податкового кодексу України, відсутність у висновках Акту перевірки посилання на порушення саме п.п.140.5.5-1 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, відхилення між сумами заниження об`єкта оподаткування, зазначених у Акті перевірки та у спірному рішенні та неналежне направлення спірного рішення, суд зазначає таке.

У постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16, від 25 січня 2019 року по справі №812/1112/16, від 15 травня 2019 року по справі №814/1140/15 викладено правову позицію, згідно якої окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У постанові Верховного Суду від 27 вересня 2019 року по справі №815/3289/15 зазначено, що у такому разі податкове повідомлення-рішення варто розцінювати як акт індивідуальної дії з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Таким чином, при розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. При цьому наявність порушення, виявленого контролюючим органом, як встановлено судом, мало місце.

На переконання суду, зі змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зрозумілі фактичні і правові підстави їх прийняття, а тому відсутні підстави вважати, що такі податкові повідомлення-рішення є протиправними з наведених позивачем підстав.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 даної статті визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 30280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №849 від 27.09.2024 (т.1 а.с.19).

При цьому сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання до суду даного позову в електронній формі складає 24224,00 грн.

Ціна позову у даній справі складає 8403638 грн.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для скасування податкового повідомлень-рішень № 38638/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 7008139,25 грн (7639671,00-631531,75 грн) та визначення суми штрафу у розмірі 763967,00 грн, відсоток задоволених вимог складає 92,49% (7772106,25 (сума задоволених вимог)*100/8403638,00 (ціна позову).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 22404,78 грн (24224,00 грн* 92,49%).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 38639/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 38638/15-32-07-01-19 від 12 вересня 2024 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 7 008 139,25 грн та визначення суми штрафу у розмірі 763 967,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» суму сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 22 404,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАМУС ЛТД» (65098, м. Одеса, Застава ІІ, вул. Привозна, буд.1, код ЄДРПОУ 20936229);

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Повний текст рішення суду складено 23.01.2025.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА