Рішення

від 23.01.2025 по справі 460/8558/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2025 року м. Рівне№460/8558/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) та просив: визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки позивачу; зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути з дотриманням порядку, меж, строку та способу дій, визначених законом, заяву позивачу від 16.07.2024 щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією та за результатами її розгляду прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням вказаних судом мотивів у рішенні.

Позов обґрунтований тим, що 16.07.2024 позивач через засоби поштового зв`язку звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки. За змістом заяви та наданими до неї документами позивач є студентом 1-го курсу здобувачем вищої освіти за освітнім ступенем "Бакалавр" спеціальності 041 "Богослів`я" богословського факультету Рівненської Духовної Семінарії УПЦ (ПЦУ) і навчається на стаціонарі. Відповідач відмовив у наданні відстрочки, оскільки не надано документи, які підтверджують прав на відстрочку згідно з додатком № 5 до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року. Відмову у наданні відстрочки позивач вважає протиправною, такою, що суперечить нормам Закону України "Про освіту" та Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зазначає, що Рівненська духовна семінарія зареєстрована міністерством культури України наказом № 787 від 12.09.2016. Таким чином зазначений навчальний заклад підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики України, а не Міністерству освіти та науки України. У зв`язку з цим Рівненська духовна семінарія немає доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а отже не може сформувати довідку про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, зазначену у Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Тому позивач не може надати зазначену довідку задля підтвердження навчання. На переконання позивача, відсутність механізму формування довідок у системі ЄДЕБО для деяких ВНЗ не повинна створювати першкоди для студентів у реалізації їхнього права на відстрочку, отже не може бути підставою для відмови у наданні відстрочки.

Ухвалою від 07.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 12.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та позивачу - для подання відповіді на відзив.

Ухвалу від 12.08.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача 12.08.2024.

Відзиву на позов відповідач не подав.

12.12.2024 представник позивача подала додаткові пояснення по справі.

Ухвалою від 09.01.2025 суд витребував додаткові докази у Релігійної організації "Рівненська Духовна Семінарія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)".

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши їх наданими позивачем та витребуваними за ініціативою суду доказами, суд встановив такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 16.07.2024, в якій повідомив, що він є особою, яка на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Вказав, що він є студентом 1-го курсу здобувачем вищої освіти за освітнім ступенем "Бакалавр" спеціальності 041 "Богослів`я" богословського факультету Рівненської духовної Семінарії УПЦ (ПЦУ) і навчається на стаціонарі, що підтверджується витягом з наказу про зарахування абітурієнтів № 05 від 10.07.2024 та довідкою від 11.07.2024 № 299. Повідомив, що Рівненська духовна семінарія не має доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, отже не може сформувати довідку про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. На підтвердження того, що він не порушує послідовність навчання, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", надав копії дипломів про здобутий ним рівень освіти. Просив розглянути подану заяву та оформити йому відстрочку на військову службу під час мобілізації в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

До поданої заяви позивач долучив: нотаріально засвідчену копію паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 ; нотаріально засвідчену копію військового квитка серія НОМЕР_1 ; військово-обліковий документ Резерв+; витяг з наказу про зарахування абітурієнтів № 05 від 10.07.2024; довідку від 11.07.2024 № 299; довідку здобувача вищої освіти за ступенем "Бакалавр" спеціальності 041 "Богослів`я"; нотаріально засвідчену копію диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_2 ; нотаріально засвідчену копію додатка до диплома про вищу освіту НОМЕР_2 ; нотаріально засвідчену копію диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_3 ; нотаріально засвідчену копію додатка до диплома про вищу освіту НОМЕР_3 .

Перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_5 надіслав позивачу повідомлення від 23.07.2024 № 13/23 про розгляд його заяви та підтвердних документів щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Зазначив, що протоколом від 23.07.2024 № 13/23 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повідомляє, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: не надано документи, які підтверджують право на відстрочку згідно додатку № 5 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024. Роз`яснено можливість оскарження рішення комісії у судовому порядку.

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації; далі Закон № 3543-XII).

Статтею 1 Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначає стаття 22 Закону № 3543-XII, частиною п`ятою якого визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, яка набрала чинності з 18.05.2024 (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації; далі Порядок №560), визначено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Згідно з п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Так, за приписами частини другої статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII рівнями освіти є:

дошкільна освіта;

початкова освіта;

базова середня освіта;

профільна середня освіта;

перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

фахова передвища освіта;

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;

другий (магістерський) рівень вищої освіти;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Як встановлено судом, в заяві від 16.07.2024, поданій голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач вказав, що він є студентом 1-го курсу здобувачем вищої освіти за освітнім ступенем "Бакалавр" спеціальності 041 "Богослів`я" богословського факультету Рівненської духовної Семінарії УПЦ (ПЦУ) і навчається на стаціонарі. У зв`язку з чим вважає, що він не підлягає призову на військову службу та має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII.

Дослідивши надані позивачем докази, суд встановив, що ОСОБА_1 рішенням приймальної комісії від 10.07.2024 зарахований студентом 1-го курсу здобувачем вищої освіти за освітнім рівнем "Бакалавр" спеціальність 041 "Богослів`я" богословського факультету Рівненської Духовної Семінарії на стаціонарну форму навчання, що підтверджується витягом з наказу про зарахування абітурієнтів № 05 від 10.07.2024 та довідкою № 299 від 11.07.2024, виданими Вищим духовним навчальним закладом ОСОБА_2 .

Також Вищим духовним навчальним закладом ОСОБА_2 позивачу видано довідку від 11.07.2024 № 301 здобувача вищої освіти за освітнім ступенем "Бакалавр" спеціальність 041 "Богослів`я" (Додаток 9 до Порядку), за змістом якої відображені відомості:

назва закладу освіти: Релігійна організація "Вищий духовний навчальний заклад "Рівненська Духовна Семінарія";

ступінь/рівень освіти: Бакалавр/перший освітній рівень вищої духовної освіти;

форма здобуття освіти: стаціонар;

код та назва спеціальності/професії: 041 "Богослів`я";

дата початку здобуття освіти: 01.08.2024;

дата завершення здобуття освіти: 01.07.2028;

номер наказу про зарахування № 05 від 10.07.2024;

інформація про документи про освіту: диплом молодшого спеціаліста НОМЕР_3 , виданий: Прикарпатський юридичний інститут МВС України, 26.06.2004.

зазначено, що Довідка видана для подання у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Дипломом молодшого спеціаліста РВ № 14962953 від 26.06.2001 стверджується, що ОСОБА_1 закінчив у 2001 році Мирогощанський аграрний коледж за спеціальністю "Механізація сільського господарства" і здобув кваліфікацію техніка-механіка.

Дипломом молодшого спеціаліста МВ № 30010045 від 26.06.2004 стверджується, що ОСОБА_1 закінчив у 2004 році Прикарпатський юридичний інститут МВС України за спеціальністю "Правоохоронна діяльність" і здобув кваліфікацію юриста.

Такі документи відповідачу були надані позивачем разом із заявою від 16.07.2024 про надання відстрочки.

Суд вважає, що проаналізовані вище документи підтверджують той факт, що ОСОБА_1 в періоді спірних правовідносин є здобувачем вищої освіти за освітнім ступенем "Бакалавр" за спеціальність 041 "Богослів`я" в закладі освіти: Релігійна організація "Вищий духовний навчальний заклад "Рівненська Духовна Семінарія", при цьому рівень освіти, що здобувається позивачем, є вищим за раніше здобутий рівень освіти та не суперечить послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до п. 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560 (далі Порядок №560) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Пунктом 57 цього Порядку передбачено, що для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Згідно з пунктом 58 Порядку за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до п. 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Відповідно до Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (Додаток 5 до Порядку №560) визначено документи, що підтверджують право на відстрочку, зокрема, частина третя статті 23 Закону:

1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури:

довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна

За обставинами цієї справи, надана позивачем довідка про здобувача освіти не була сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, оскільки вищий духовний навчальний заклад не має доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. З підстави ненадання документів, які підтверджують право на відстрочку згідно з Додатком № 5 до Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки.

У зв`язку з цим суд вважає необхідним застосувати такі релевантні джерела права.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про освіту" особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає ці види освіти, створює умови для розвитку суб`єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх видів.

Формальна освіта - це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Неформальна освіта - це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

Інформальна освіта (самоосвіта) - це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов`язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

Організаційно-правовий статус закладів освіти визначений у статті 22 Закону України "Про освіту":

1. Юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Права та обов`язки закладу освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України, має також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, освітня діяльність якого перестає бути основним видом його діяльності, втрачає права і обов`язки, у тому числі права на пільги, передбачені законодавством для закладу освіти.

Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця).

2. Заклад освіти як суб`єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів:

бюджетна установа;

неприбутковий заклад освіти;

прибутковий заклад освіти.

3. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Засновником (співзасновником) приватного чи корпоративного закладу освіти не може бути:

фізична особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

юридична особа з іноземними інвестиціями держави-агресора або держави-окупанта, або зареєстрована на території держави-агресора або держави-окупанта, або кінцевий бенефіціарний власник (контролер) якої є резидентом держави-агресора або держави-окупанта.

4. Заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи.

5. Заклад освіти для здійснення статутної діяльності може на договірних засадах об`єднуватися з іншими юридичними особами, створюючи освітні, освітньо-наукові, наукові, освітньо-виробничі та інші об`єднання, кожен із учасників якого зберігає статус юридичної особи.

6. Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти.

7. Заклади освіти всіх форм власності мають рівні права і обов`язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства.

8. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 6 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII (зі змінами та доповненнями) державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер. Доступ до різних видів і рівнів освіти надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії.

Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутрішніх настанов створювати для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а також проводити навчання в інших формах, використовуючи для цього приміщення, що їм належать або надаються у користування.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 987-XII релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Відповідно до ст. 11 Закону № 987-XII релігійні управління і центри відповідно до своїх зареєстрованих статутів (положень) мають право створювати духовні навчальні заклади для підготовки священнослужителів і служителів інших необхідних їм релігійних спеціальностей. Духовні навчальні заклади діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Громадяни, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах, користуються правами і пільгами щодо відстрочення проходження військової служби, оподаткування, включення часу навчання до трудового стажу в порядку і на умовах, встановлених для студентів та учнів державних навчальних закладів.

Крім цього, заслуговує на увагу та обставина, що позивач відповідно до довідки від 11.07.2024 № 301 є здобувачем вищої освіти за освітнім ступенем "Бакалавр" спеціальність 041 "Богослов`я".

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 затверджено перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, до якого (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) внесено:

шифр і найменування галузі знань: 04 Богослов`я

код і найменування спеціальності: 041 Богослов`я.

Відомості про вищевказану спеціальність наявні й в чинній на час вирішення судового спору редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266, за такими рівнями освіти, за яким здійснюється підготовка за спеціальністю: фахової передвищої освіти, перший (бакалаврський), другий (магістерський), третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий).

Отже державою визнається галузь знань та спеціальність "Богослов`я", за якою в Україні здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.

Враховуючи положення статті 22 Закону України "Про освіту" у зіставленні з приписами статті 11 Закону № 987-XII, суд встановив, що відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Релігійна організація "Рівненська Духовна Семінарія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" ідентифікаційний код юридичної особи 24170283, види економічної діяльності: 94.91 Діяльність релігійних організацій (основний); 85.42 Вища освіта; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у; 91.01 Функціонування бібліотек і архівів; 58.11 Видання книг; 58.19 Інші види видавничої діяльності.

Статутом Релігійної організації "Рівненська Духовна Семінарія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" (нова редакція) ідентифікаційний код юридичної особи 24170283, затвердженим Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм 08.03.2024 Указ № 68, зареєстровано Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, наказ № 30/10-03/6 від 19.06.2024, передбачені, зокрема, такі положення:

1.1. Релігійна організація "Рівненська Духовна Семінарія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" (далі за текстом - "Семінарія") - заклад вищої духовної освіти (вищий духовний навчальний заклад) Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

1.6. У своїй діяльності Семінарія керується Священним Писанням і Священним Переданням, канонами та освяченою практикою Православної Церкви, актами Української Православної Церкви (Православної Церкви України), цим Статутом, а також чинним законодавством України.

2.1. Основні напрями діяльності (завдання) Семінарії (зокрема):

- діяльність у сфері освіти за формальним та неформальним видами;

- надання послуг у сфері фахової передвищої освіти, вищої освіти на початковому (короткий цикл), першому (бакалаврському) рівнях, а також освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти;

- підготовка осіб до вступу у заклади вищої освіти;

- поширення християнської віри і вчення Православ`я; надання богословської освіти;

- організація та проведення навчального процесу спрямованого на задоволення потреби особистості в духовному, соціальному, інтелектуальному, культурному і етичному розвитку за допомогою здійснення освітньої діяльності;

- навчальна, методична, наукова, дослідницька, організаційна й виховна діяльність;

- міжнародне співробітництво й реалізація права на академічну мобільність.

Встановлені судом фактичні обставини у своїй сукупності дають суду підстави для переконання в тім, що позивач в періоді спірних правовідносин є здобувачем вищої освіти за визнаною державою Україна спеціальністю/професією "Богослів`я" у закладі вищої духовної освіти (вищому духовному навчальному закладі), а відтак позивач в силу прямої норми закону (стаття 11 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації") має право користуватися правами і пільгами, зокрема, щодо відстрочки проходження військової служби, оподаткування, зарахування часу навчання до трудового стажу в порядку і на умовах, встановлених для студентів та учнів державних навчальних закладів.

Суд підкреслює, що законодавець не ставить в залежність право особи на отримання відстрочки від військової служби в залежність від того, в якому навчальному закладі навчається особа: державному чи духовному. Відтак, дискримінація особи в користуванні наданим законом правом за ознакою отримання освіти в конкретному закладі освіти є неприпустимою. Визначальним є наявність тих умов, з якими закон пов`язує право на отримання відстрочки.

Таким чином, позивачем доведено наявність підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд зауважує, що метою надання довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти при прийнятті компетентним суб`єктом владних повноважень рішення про наявність або відсутність у військовозобов`язаного права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації є підтвердження факту, що особа є здобувачем професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, яка навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту.

Тому, з огляду на проаналізовані вище норми чинного законодавства, суд вважає, що у разі якщо з тих чи інших причин особа об`єктивно не може отримати довідку здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, вказані обставини можуть бути підтверджені іншими доказами.

У справі, що розглядається, щодо позивача такі обставини в повній мірі підтверджені документами, виданими ОСОБА_2 УПЦ (ПЦУ) і такі документи позивач подавав відповідачу разом із заявою про надання відстрочки.

Відсутність доступу вищого духовного навчального закладу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти не повинна бути перешкодою для реалізації прав особи, закріплених на законодавчому рівні.

З урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку, що відмова комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки ОСОБА_1 , оформлена протоколом від 23.07.2024 № 13/23, критеріям правомірності не відповідає.

Відтак, з огляду на дискреційний характер повноважень відповідача щодо прийняття рішення з питання надання відстрочки від військової служби, враховуючи приписи ч. 4 ст. 245 КАС України, суд вважає, що для належного захисту прав та інтересів позивача слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.07.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією та додані документи та прийняти обґрунтоване рішення з цього питання з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Наведене вище у сукупності дає суду підстави для задоволення позову.

Враховуючи результати судового розгляду справи, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену протоколом від 23.07.2024 № 13/23, у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та додані документи та прийняти рішення з вказаного питання, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 23 січня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Суддя Н.О. Дорошенко