Рішення

від 23.01.2025 по справі 500/6170/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6170/24

23 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Чортківсир" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Чорківсир" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач - 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №067566 від 10 вересня 2024 року про застосування до ПП «Чортківсир» адміністративно - господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Договору оренди транспортного засобу №28/01/24 від 02.01.2024 Орендодавець, ПП «Чортківсир», передало в тимчасове користування Орендарю, ПП «Чортківмолоко» транспортний засіб Г6 ОТА 3.9 ГАЗ 3309 д.н.з. НОМЕР_1 . Просить врахувати, що діяльність ПП «Чортківмолоко» та ПП «Чортківсир» полягає в переробленні молока, виробництві масла та сиру, оптовій: торгівлі молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. Зауважує, що ОСОБА_1 є найманим працівником ПП «Чортківмолоко», що підтверджується Посадовою інструкцією від 02.05.2018, та особовими картами працівника. Також, вказує, що товарно-транспортними накладними від 19.07.2024 підтверджено, що автомобіль Г6 ОТА 3.9 ГАЗ 3309 д.н.з. НОМЕР_1 здійснював транспортування молока від пунктів забору молока до ПП «Чортківмолоко». Таким чином, на переконання позивача, ні позивач, ні ПП «Чортіківмолоко» не надавали послуги з перевезення вантажів, автомобілем Г6 ОТА 3.9 ГАЗ 3309 д.н.з. НОМЕР_1 . Також, вказує, що 19.07.2024 здійснював транспортування молока від зливних пунктів до підприємства. Таким чином, вважає, що спірна постанова є протиправною та такою, що підлягає до скасування.

Ухвалою суду від 17.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для поданні відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідач відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вказує, що 19.07.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевірено транспортний засіб марки Г6 д.н.з. НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_3 , яким відповідно до наданої спеціальної товарної накладної від 19.07.2024, здійснювалися вантажні перевезення, а саме молоко. Відповідач просить врахувати, що під час перевірки встановлено, що відповідно до пункту F1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу Г6 н.з НОМЕР_1 становить 8180,00 кг, автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу. Вважає, що відповідачем правомірно зафіксовано порушення позивачем вимог абзацу 3 частини 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього закону, та, як наслідок, правомірно прийнято оскаржувану в даній справі постанову. Зокрема, відповідач вважає, що оскільки маса транспортного засобу позивача становить понад 3,5 тонни та він повинен бути обладнаний тахографом, і відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Звертає увагу суду на тому, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку, протоколу перевірки та адаптації тахографа, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Ухвалою суду від 28.10.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.11.2024 постановлено продовжити розгляд даної адміністративної справи, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху після відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №001056 від 11.07.2024 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Укртрансбезпеки у період з 15.07.2024 по 21.07.2024, проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів автомобільних перевізників на території: площина на території радіусом 200 км. з центром на вул. Соборна, 75 у м.Хмельницький, А/Д Н-25, 230-233 км, 273 км., а/д Н-03, 169 -171 км, 192 км, 196 км., 270 км, 288 км, А/Д М-30, 214 км, 253 км, 280 км, 321 км вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами проведеної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №052693 від 19.07.2024, яким виявлено наступне порушення: водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно спеціалізованої товарної накладної б/н від 19.07.2024. Під час перевірки виявлено, що т/з понад 3500 кг, повна маса, а саме, повна маса 8180 кг, та не облаштований тахографом, відсутній внутрішній протокол перевірки та адаптації тахографу т/з, чим порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

У графі "Пояснення водія про причини порушення" водієм ОСОБА_2 зазначено наступне: "був незабезпечений контрольним приладом праці та відпочинку".

В подальшому, позивачу направлено лист №63703/39/24-24 від 26.07.2024, яким повідомлено про розгляд справи про порушення на 10.09.2024 о 10:00 год.

Відділом Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області складено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №0067566 від 10.09.2024, якою за порушення абзацу 3 частини першої ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, постановлено стягнути з ПП "Чортків Сир" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Абзацом 1 статті 2 Закону № 2344-III, законодавство про автомобільний транспорт складається з цього Закону, законів України Про транспорт, Про дорожній рух, чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Виключна відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, у тому числі і за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, передбачена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється (п. п. 2, 9, 15, 27, 58 п. 5 Положення № 103).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення №103).

Стаття 6 Закону № 2344-ІІІ визначає, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно п. 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі за текстом - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 385, ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно пункту 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 визначено значення, зокрема, таких термінів:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;

- перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: встановлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час встановлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо встановлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року затверджене Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі за текстом - Положення № 340).

Відповідно до пункту 4 Наказу № 340 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для:

нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012;

перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01.06.2013;

перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Положення №340 це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Отже, з наведених приписів Наказу № 340 та затвердженого ним Положення № 340 випливає, що з 01.06.2015 року усі вантажні колісні транспортні засоби повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, і дія цього Положення поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 6.3 Положення № 340 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Статтею 18 Закону № 2344-ІІІ визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Таким чином, розділ VI Положення № 340 містить два альтернативних варіанта обліку робочого часу: для транспортних засобів, обладнаних тахографами, та транспортних засобів, не обладнаних тахографом.

Отже, обов`язок мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу корелює з обладнанням транспортного засобу таким тахографом, в разі ж його відсутності, Положення визначає інший спосіб обліку робочого часу, а отже і інші документи, які ці обставини встановлюють та підтверджують.

Як слідує з матеріалів справи, при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевірено транспортний засіб марки Г6 д.н.з. НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 , яким відповідно до наданої спеціальної товарної накладної від 19.07.2024, здійснювалися вантажні перевезення, а саме молоко. Відповідач просить врахувати, що під час перевірки встановлено, що транспортний засіб марки Г6 д.н.з НОМЕР_1 , відповідно до пункт F1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу становить 8180,00 кг, автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу.

То ж, маса транспортного засобу, що здійснював перевезення перевищувала 3,5 тонн, а тому вказаний транспортний засіб позивача відповідно до приписів Наказу №340 повинен був бути обладнаний тахографом, та відповідно до Акта інспекторами Укртрансбезпеки перевірялися документи для обліку робочого часу для транспортних засобів обладнаних тахографом.

Зокрема, суд вважає, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, тахокарти (особистої картки водія - для цифрового тахографа) або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією №385 та Положенням № 340.

Так, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, в даному випадку протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у справі № 820/4624/17 від 11.02.2020 року.

У даному випадку, суд вважає, що позивачем не спростовано встановлене рейдовими перевірками порушення щодо не оформлення протоколу адаптації тахографа, оскільки відповідного документу не було надано ні під час перевірки, ні під час розгляду справи судом, а також позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо відсутності у нього обов`язку щодо оформлення такого протоколу.

Також, в ході розгляду даної справи судом також встановлено, що договір оренди транспортного засобу, посилання на який міститься у позові не надавався ні під час проведення перевірки ні під час розгляду справи по акту. Натомість, водієм під час проведення перевірки було надано свідоцтво реєстрації транспортного засобу, що перевірявся, відповідно до якого власником є позивач - ПП «Чортківсир».

Відтак, на думку суду, під час винесення спірної постанови у відповідача були відсутні підстави вважати, що перевізником є особа, відмінна від позивача.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не було виконано вимогу пункту 6.1 Положення № 340, та не було обладнано його транспортний засіб діючим та повіреним тахографом, та відповідно не оформлено протокол адаптації тахографа до такого транспортного засобу, цей факт позивачем спростованим не був, а також позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо відсутності у нього обов`язку щодо оформлення такого протоколу.

При цьому, вирішуючи спір по суті, суд враховує доводи представника відповідача стосовно того, що матеріали справи також не містять доказів звернення позивача до відповідних уповноважених суб`єктів (пунктів сервісу тахографів), і отримання відмови з установлення на його транспортному засобі тахографа.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини першої ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Вирішуючи даний спір по суті, суд також зазначає, що у відповідності до частин четвертої - п`ятої статті 60 Закону № 2344-ІІІ розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (п.26 Порядку №1567).

Згідно з пунктом 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, з правового аналізу зазначених норм права слідує, що суб`єкт господарювання повідомляється про розгляд справи про порушення законодавств про автомобільний транспорт або особисто під розписку або рекомендованим листом із повідомленням, який скеровується за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання). При цьому, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт законодавцем передбачена можливість розгляду такої справи за відсутності такого суб`єкта господарювання.

Суд зазначає, що повідомлення про розгляд справи про порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" надіслано позивачу листом від 26.07.2024, а тому останній був належним чином повідомлений про дату і місце розгляду справи.

Також, пунктом 29 Порядку №1567 визначено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

З матеріалів справи слідує, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу була вручена представнику позивача 19.09.2024, про що зроблено відповідний запис на Постанові.

То ж, на переконання суду, спірна постанова винесена відповідачем в межах наданих йому повноважень, із дотриманням процедури її розгляду та прийняття та у відповідності до норм Закону України Про автомобільний транспорт, Порядку №1567 та є правомірною.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії, параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи та докази, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, у зв`язку із чим у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

Оскільки суд відмовив в задоволенні позову, підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 23 січня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Приватне підприємство "Чортківсир" (місцезнаходження: вул. Копичинецька, 130, м. Чортків, Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48501 код ЄДРПОУ 30344807);

відповідачі:

Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46027 код ЄДРПОУ:39816845);

Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 01135 код ЄДРПОУ:39816845).

Головуюча суддяДерех Н.В.