Рішення

від 23.01.2025 по справі 500/7520/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7520/24

23 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження з особливостями, визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі позивач, або ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звернувся до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, або Відділ) у якому просить ухвалити рішення, яким постанову про накладення штрафу ВП № 76096430 від 22.11.2024 року про невиконання без поважних причин рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_4 ,- скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду №500/767/24 від 28 травня 2024 року зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021.

02.07.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання вищезазначеного рішення суду, видав довідку № 11/1/12584 та надіслав її до Головного управління Пенсійного фонду України, про що повідомив відповідача.

Вважає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/767/24 від 28 травня 2024 року виконав в повному обсязі, а тому постанова державного виконавця про накладення штрафу ВП № 76096430 від 22.11.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач, подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своєї позиції вказує, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №500/767/24 позивачем видано довідку №11/1/12584 від 02.07.2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у якій правильно визначено лише розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, які пораховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021. Що стосується додаткових видів грошового забезпечення, то такі були обраховані з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн.

З огляду на зазначене, вважає що позивачем (боржником) не надано доказів повного фактичного виконання рішення суду, а тому державним виконавцем 22.11.2024 керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", на боржника, за невиконання без поважних причин рішення, накладено штраф в розмірі 5100 грн., про що винесено оскаржувану постанову, яка, на думку відповідача, є законною та обґрунтовано, а позовні вимоги безпідставними.

ОСОБА_1 подав пояснення на позов, у яких заперечує проти задоволення позовних вимог з тих самих підстав, що і відповідач.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Одночасно із відкриттям провадження судом зобов`язано відповідача надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 06.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

На виконання ухвали суду від 06.01.2025 відповідачем одночасно з відзивом на позовну заяву надано матеріали виконавчого провадження №76096430.

Ухвалою суду від 16.01.2025 залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 року у справі №500/767/24 Тернопільським окружним адміністративним судом 04.07.2024 року видано виконавчий лист №500/767/24, яким зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021.

На підставі вказаного виконавчого листа та заяви стягувача ОСОБА_1 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.09.2024 відкрито виконавче провадження №76096430.

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2024 боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, при цьому за результатами виконання повідомити державного виконавця в письмовому вигляді.

На підтвердження виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 04.10.2024 №11/1/18861 надав до Відділу копію довідки №11/1/12584 від 02.07.2024 року виданої на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/767/24 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Однак, 22.11.2024 року державним виконавцем складено акт про те, що довідка №11/1/12584/ від 02.07.2024 не свідчить про повне фактичне виконання рішення суду, оскільки у цій довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 правильно визначено лише розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, які пораховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021. Що стосується додаткових видів грошового забезпечення, то такі були обраховані з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.11.2024 у виконавчому провадженні №76096430 накладено штраф на ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5100 грн. за не виконання рішення у справі №500/767/24.

Мотивувальна частина

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку оскаржуваній постанові на предмет її правомірності, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Основного Закону визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).

Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій частина восьма статті 19 цього ж Закону).

Предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 і у справі № 360/4708/20 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.

Разом з тим, згідно частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачено спеціальний вид судового контролю за виконанням судового рішення, такий як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Підставами його застосування є саме наявність обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення в цій справі.

Таким чином, якщо стягувач не згідний з діями, які вчинені боржником на виконання судового рішення, вважаючи їх протиправними, то такі оскаржуються у порядку статті 383 КАС України.

Спір у розглядуваній справі виник з приводу виконання рішення суду зобов`язального характеру за яким боржник ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов`язаний видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії стягувача ОСОБА_1 .

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №500/767/24 боржником видано довідку №11/1/12584 від 02.07.2024 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що учасниками справи не заперечується та копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 4 зворот).

Однак, доказів визнання таких дій боржника протиправними у порядку статті 383 КАС України, зокрема у зв`язку із зазначенням у довідці невірних складових грошового забезпечення, матеріали справи не містять.

Водночас, судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.11.2024 у виконавчому провадженні №76096430 накладено штраф на ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5100 грн. за не виконання рішення суду у справі №500/767/24 без поважних причин.

Між тим, сама по собі обставина не виконання рішення суду, вказана державним виконавцем, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" не є підставою для прийняття постанови про накладення штрафу.

Суд зазначає, що визначальним при вирішенні питання про накладення на боржника штрафу є не встановлення самого лише факту невиконання ним рішення суду, а надання оцінки причинам, у зв`язку з якими боржник не виконує (частково чи повністю) рішення суду - в даному випадку таким є рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №500/767/24.

В оскаржуваній постанові та акті державного виконавця, що передував винесенню оскаржуваної постанови від 22.11.2024 року, лише відхилено аргументи боржника у виконавчому провадженні №76096430 (позивача у даній справі) щодо роз`яснень Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 № 423/6682, та від 14.11.2023 №220/13/7642, якими він обґрунтовував повне виконання ним судового рішення і, як наслідок, констатовано часткове виконання рішення суду.

Проте відповідачем причини, які можуть вважатись поважними причинами невиконання судового рішення, у згаданих документах державного виконавця не з`ясовано та, відповідно, не зазначено і не проаналізовано.

Крім того, відповідачем не враховано, що дії боржника щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії стягувача, вчинені на виконання рішення суду, у порядку статті 383 КАС України не оскаржувались.

Відтак, надаючи оцінку обставинам даної справи, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції фактично не з`ясовано обставини, які є підставою для накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні №76096430.

Наведене дає підстави суду для висновку про передчасність, а, відтак, і необґрунтованість та незаконність оскаржуваної позивачем постанови.

Враховуючи викладене, прийнята Відділом примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постанова про накладення штрафу від 22.11.2024 ВП №76096430 є протиправною та підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати

Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем як суб`єктом владних повноважень не понесено судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 22.11.2024 ВП №76096430.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 );

відповідач:

- Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76019 код ЄДРПОУ 43316386);

третя особа:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 січня 2025 року.

Головуючий суддяЮзьків М.І.