Рішення

від 23.01.2025 по справі 520/34436/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 січня 2025 року Справа № 520/34436/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Космічна, буд. 21-А, 11 поверх, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 41430395) про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат, Чумак Роман Васильович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ларка Костянтина Анатолійовича від 11.12.2024 у виконавчому провадженні 52005660 про стягнення виконавчого збору у розмірі 124489,51 грн..

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича від 10.12.2024 у виконавчому провадженні 52011665 про стягнення виконавчого збору у розмірі 133353,88 грн..

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича від 10.12.2024 у виконавчому провадженні 52011891 про стягнення виконавчого збору у розмірі 120541,98 грн..

4. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ларка Костянтина Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76762312.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76761442.

6. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76761293.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає, що постанови про стягнення виконавчого збору від 11.12.2024 № 52005660, від 10.12.2024 № 52011665 та від 10.12.2024 № 52011891 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76762312, від 11.12.2024 № 76761442 та від 11.12.2024 № 76761293 є протиправними, а тому мають бути скасовані.

Крім того зазначено, що позивач вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідно до Закону України № 1404-VIII (на час відкриття виконавчого провадження) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не було фактично стягнуто із боржника зазначений борг. Тому з врахуванням викладеного, у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору. Таким чином, за приписами частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття провадження від 30.07.2014) в якій пунктом 3 стягнуто виконавчий збір, розмір виконавчого збору міг бути встановлений залежно від суми, що фактично стягнута. З огляду на вказані підстави позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі.

Крім того ухвалою Харківського окружного адміністративного від 30.12.2024 вирішено питання про витребування у відповідача належним чином завірену копію постанови державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ларка Костянтина Анатолійовича від 11.12.2024 у виконавчому провадженні 52005660 про стягнення виконавчого збору у розмірі 124489,51 гривень, а також належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень №№ 52005660, 52011665, 52011891, 76762312, 76761442, 76761293.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 23.01.2025 від представника позивача надійшла заява відкладення (перенесення) розгляду справи, в обґрунтування якої зазначено про зайнятість представника у справі 643/17112/15-ц.

Відповідно до вимог частини 3 статті 268 КАС Українинеприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Так, ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що у провадженні Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебували на примусовому виконанні виконавчі провадження № 52005660, 52011665 та 52011891, де боржником виступала ОСОБА_1 , а стягувачем ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Виконавчі провадження були відкриті на підставі:

1) № 52005660 - виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 1566 від 29.04.2014 про звернення стягнення на нерухоме майно - земельна ділянка, загальною площею 0,1380 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна»;

2) № 52011665 - виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 596 від 20.02.2014 про звернення стягнення на нерухоме майно - земельна ділянка, загальною площею 0,1380 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна»;

3) № 52011891 - виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 4619 від 11.07.2013 про звернення стягнення на нерухоме майно - земельна ділянка, загальною площею 1380 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Вищенаведені виконавчі листи були видані на підставі договорів іпотеки № PML 702/1068/2008/1 від 01.08.2008, № PML-702/1068/2008/2 від 01.08.2008 та № ML 702/1068/2008 від 01.08.2008, які в свою чергу укладені в рахунок забезпечення кредитного договору № ML-702/1068/2008 від 01.08.2008, що був підписаний між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк».

Крім того судом встановлено, що стягувач повідомив відділ ДВС про відсутність заборгованості боржника за кредитним договором № ML-702/1068/2008 від 01.08.2008, шляхом подання на його адресу заяви про закінчення виконавчих проваджень № 52005660, 52011665 та 52011891. Це відбулось внаслідок того, що ОСОБА_2 врегулювала добровільно питання заборгованості з дійсним кредитором - ТОВ «Діджи Фінанс». Підтвердженням цьому є довідка № ДФ2510/1 від 25.10.2024.

Враховуючи положення п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», державними виконавцями 11.12.2024 були винесені постанови про закінчення вказаних виконавчих проваджень. Водночас ними також були виділені в окремі виконавчі провадження питання щодо стягнення виконавчого збору:

1) Виконавче провадження № 76762312 - стягнення з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 124489,51 грн. на підставі постанови від 11.12.2024 №52005660;

2) Виконавче провадження № 76761442 - стягнення з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 133353,88 грн. на підставі постанови від 10.12.2024 №52011665;

3) Виконавче провадження № 76761293 - стягнення з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 120541,98 грн. на підставі постанови від 10.12.2024 №52011891.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам про стягнення виконавчого збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (надалі за текстом - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ст. 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З аналізу вищенаведеного слідує, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

Як слідує з матеріалів справи, постанова про стягнення з позивача виконавчого збору була винесена державним виконавцем 15.04.2020 до закінчення виконавчого провадження №44202138 15.11.2023.

Водночас для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме: здійснення державним виконавцем дій, направлених на примусове виконання рішення, і фактичне стягнення заборгованості.

Так, положення ч. 3 ст. 40 Закону України №1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п. 1,3,4,6 ч. 1 ст. 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1,2,4,6,9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст. 27 цього Закону), 11,14 і 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення ч. 3 ст. 40 Закону України №1404-VIII кореспондуються з нормою абз. 4 п. 8 розділу III Інструкції.

Натомість ч. 2 ст. 27 вищевказаного Закону (на момент відкриття виконавчого провадження 30.07.2014) передбачала, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Матеріалами справи підтверджується зокрема те, що фактичного виконання в рамках виконавчих проваджень: № 52005660; № 52011665; № 52011891 не відбулось.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну нормуЗакону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першоюстатті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору.

Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Таким, чином суд вважає, що при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України №1404-VIIIбез реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18 та враховуються судом при вирішення даного спору в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 (про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надав офіційне тлумачення частини першої статті 58 Конституції України та вказав, що положення цієї норми про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Отже, положення ст. 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28.08.2018, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинна після 28.08.2018 (Закон № 2475-VIII), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.

З урахуванням того, що внесені Законом України від 03 липня 2018 року №2475-VIII зміни до статті 27 Закону №1404-VІІІ погіршили становище боржника, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі №420/769/19, від 22 січня 2021 року у справі №400/4023/19, від 21 січня 2021 року у справі №640/3430/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 1340/5053/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 400/878/20 , від 20 травня 2020 у справі №640/32814/20.

Враховуючи, що в цій справі є необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ст. 27 Закону № 1404-VІІІ у редакції, яка була чинна до 28.08.2018, оскільки у процесі виконання судового рішення становище боржника було погіршеним у зв`язку із прийняттям змін до ст. 27 Закону №1404-VІІІ, що суперечить статті 58 Конституції України, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що у виконавчої служби не було правових підстав для винесення постанов від 11.12.2024 у виконавчому провадженні 52005660 про стягнення виконавчого збору у розмірі 124489,51 грн.; від 10.12.2024 у виконавчому провадженні 52011665 про стягнення виконавчого збору у розмірі 133353,88 грн.; від 10.12.2024 у виконавчому провадженні 52011891 про стягнення виконавчого збору у розмірі 120541,98 грн..

В зв`язку з скасуванням судом постанов від 11.12.2024 у виконавчому провадженні 52005660 про стягнення виконавчого збору у розмірі 124489,51 грн.; від 10.12.2024 у виконавчому провадженні 52011665 про стягнення виконавчого збору у розмірі 133353,88 грн.; від 10.12.2024 у виконавчому провадженні 52011891 про стягнення виконавчого збору у розмірі 120541,98 грн., підлягає до задоволення і позовні вимоги, як похідні про визнання протиправними та скасування постанов про: відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76762312; відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76761442; відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76761293.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Космічна, буд. 21-А, 11 поверх, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 41430395) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ларка Костянтина Анатолійовича від 11.12.2024 у виконавчому провадженні 52005660 про стягнення виконавчого збору у розмірі 124489,51 грн..

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича від 10.12.2024 у виконавчому провадженні 52011665 про стягнення виконавчого збору у розмірі 133353,88 грн..

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича від 10.12.2024 у виконавчому провадженні 52011891 про стягнення виконавчого збору у розмірі 120541,98 грн..

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ларка Костянтина Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76762312.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76761442.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкавра Дмитра Анатолійовича про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 № 76761293.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Космічна, буд. 21-А, 11 поверх, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 41430395) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5938 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23.01.2025.

СуддяСупрун Ю.О.