Ухвала

від 22.01.2025 по справі 580/586/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2025 року Справа № 580/586/25

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву Приватного підприємства "Ланес" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Ланес" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Ланес" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 967/Ц від 25 грудня 2024 року про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки від 13.05.2013 №116.13.71, виданого ПП «ЛАНЕС».

Разом із позовною заявою, подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити дію наказу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 967/Ц від 25 грудня 2024 року про анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки від 13.05.2013 №116.13.71, виданого ПП «ЛАНЕС», до набрання законної сили рішенням по даній справі.

Заяву мотивовано тим, що 14.01.2025 заявником отримало оскаржуваний наказ Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 967/Ц від 25.12.2024, яким ПП «ЛАНЕС» анульовано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про анулювання дозволу, призведе до втрати ПП «ЛАНЕС» права на здійснення господарської діяльності з торгівлі пальним, оскільки пунктом 1 Групи А Додатку № 2 до Порядку №1107, виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки» виконуються на підставі дозволу. Крім того, в разі задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу № 967/Ц від 25.12.2024, для відновлення прав та інтересів про захист яких поданий позов, доведеться докладати значних зусиль та витрат, пов`язаних з поновленням порушених прав.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву ПП «ЛАНЕС» про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному конкретному випадку, виходячи з наданих доказів, встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Статтею 151 КАС України передбачено види забезпечення позову.

Так, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом заходів, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (адміністративне провадження №К/9901/44796/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Зазначаючи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявником не надано доказів щодо очевидної протиправності оскаржуваного наказу, унеможливлення чи ускладнення виконання рішення суду, а наведені у позовній заяві доводи позивача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.

Водночас суд зазначає, що в разі встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення, в даному випадку, можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може бути підмінено вжиттям заходів забезпечення позову в даному випадку та на даній стадії судового процесу.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів, наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно із частиною 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 8 статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі наведеного та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Ланес" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Ланес" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ