Постанова

від 23.01.2025 по справі 200/5970/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року справа №200/5970/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Никифорової І.М.,

представника відповідача Актамирової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі № 200/5970/24 (суддя І інстанції Троянової О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІКОН» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області від №11615679/37438131 від 12.08.2024р. про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Донецькій області №11615679/37438131 від 12.08.2024 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що спірне рішення було прийнято у відповідності до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

За результатами розгляду таблиці даних платника податку від 06.08.2024 №9222191903 комісією Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення від 12.08.2024 №11615679/37438131 з наступним змістом: «Відповідно до пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, комісією регіонального рівня прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 06.08.2024 р. за № 9222191903, врахованої згідно з рішенням комісії від 06.08.2024 р. № 11572532/37438131 з підстав наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. Зазначив, що одним із контрольних показників аналізу діяльності підприємства є рівень сплати (податкового навантаження/ефективності). Зокрема, низький рівень податкової ефективності слід вважати підставою прогнозування податковими органами ймовірної мінімізації сплати податків. Показники рівня сплати ПДВ визначається по галузі, тобто відповідно класів КВЕД. Згідно інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, ТОВ «АІКОН» подано податкову декларацію з податку на додану вартість реєстраційній номер № 9203103379 від 22.07.2024 за звітний (податковий період) червень 2024 р., де рівень сплати ПДВ становить 0,57%, що в порівнянні з показником ефективності з податку на додану вартість сформованим за основним видом діяльності по КВЕД нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АІКОН» (код ЄДРПОУ 37438131), зареєстроване в якості юридичної особи 29.11.2010 року, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Криворізька північна ДПІ (Покровський р-н м. Кривий Ріг), основним видом діяльності за кодом КВЕД є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, до інших видів економічної діяльності віднесено, зокрема, 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва.

Позивачем було подано до Головного управління ДПС у Донецькій області таблицю даних платника податку на додану вартість разом з поясненнями та копіями відповідних документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності, що стали підставою для складання податкової та іншої звітності.

У таблиці відображено види економічної діяльності відповідно до КВЕД, коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Так, до таблиці даних позивачем були додані пояснення від 05 серпня 2024 № 05/08-1, договір оренди виробничого приміщення №02-24 від 01.03.2024, акт приймання- передачі приміщення від 01.03.2024 (додаток до договору оренди нежитлових приміщень №02-24 від 01.03.2024), додаткова угода №2 від 27.06.2024 до договору №02-24 від 01.03.2024, договір на постачання продукції від 01.01.2024 №001/24, додаткова угода №1 від 27.06.2024 до договору №001/24 від 01.01.2024, видаткова накладна №1594 від 27.06.2024, звіт з використання давальницької сировини №17 від 31.07.2024, картка рахунку 206 за липень 2024, товарно-транспортна накладна №01/07-2024 від 01.07.2024, договір на постачання продукції №098/2024 від 01.07.2024, платіжні документи (виписка за 26.07.2024, виписка за 09.07.2024, виписка за 22.07.2024, платіжна інструкція №1092 від 26 липня 2024 року), повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 05.04.2024 (форма 20-ОПП), фінансова звітність малого підприємства станом на 30.06.2024, список співробітників ТОВ «АІКОН» на 05.08.2024 р. від 05.08.2024 №05/08-2; рахунок на оплату №46 від 02.07.2024 р., видаткова накладна №45 від 02.07.2024 р., інвентаризаційний опис №4 на 02.07.2024 р., товарно-транспортна накладна №Р45 від 02.07.2024; договір №0103/23 про виготовлення продукції з давальницької сировини від 01.03.2023, додаткова угода №1 від 31.12.2023 до договору №0103/23 від 01.03.2023, додаткова угода №2 від 27.06.2024 до договору №0103/23 від 01.03.2023, видаткова накладна (у переробку) №20 від 28.06.2024, акт №01/07-2024 від 01.07.2024 приймання-передачі продукції переробки давальницької сировини, акт надання послуг з переробки №34 від 01.07.2024р..

06.08.2024 року податковим органом автоматично враховано подану позивачем таблицю даних платника податку на додану вартість, про що свідчить рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 06.08.2024 року №11572532/37438131.

За результатами обробки таблиці та доданих до неї пояснень, комісією Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №11615679/37438131 від 12.08.2024р. про неврахування таблиці даних платника податку по причині «інше: наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій».

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - Державний класифікатор), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до пунктів 12-17 Порядку № 1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Пунктом 18 Порядку № 1165 передбачено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

- така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Відповідно до п. 19 Порядку №1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16та/або18цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно зУКТЗЕДта/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовнимкодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, Порядком № 1165 чітко визначено підстави для врахування таблиці даних платника податку, а також підстави для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку. При цьому, у разі неврахування таблиці даних платника податку відповідне рішення повинно бути обґрунтованим та містити причину такого неврахування.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою неврахування таблиці даних платника податку слугувало: наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

При цьому, більш детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, як вимагає п.17 Порядку №1165, оскаржуване рішення не містить.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначення відповідачем у оскаржуваному позивачем рішенні такої підстави, як наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, не дає можливості встановити суті порушення та можливості його виправити позивачем, що свідчить про те, що вказане рішення не конкретизовано.

Правова позиція щодо необхідності зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово викладена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема: від 20.04.2023 року у справі №380/4746/22,від 31.05.2023 року у справі № 280/1255/20.

Водночас, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач 06.08.2024 року подав відповідачу таблицю даних платника податків, яка відповідає вимогам п.п.13-14 Порядку № 1165. Разом з таблицями даних платника податку до контролюючого органу позивачем подано пояснення та копії відповідних документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності, що стали підставою для складання податкової та іншої звітності.

В ході судового розгляду справи судом зі змісту відзиву на позовну заяву встановлено, що в якості підстави для прийняття оскаржуваного позивачем рішення відповідач посилався на те, що згідно інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість реєстраційній номер № 9203103379 від 22.07.2024р. за звітний (податковий період) червень 2024 р., де рівень сплати ПДВ становить 0,57%, що в порівнянні з показником ефективності з податку на додану вартість сформованим за основним видом діяльності по КВЕД нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю. Низький рівень податкової ефективності слід вважати підставою прогнозування податковими органами ймовірної мінімізації сплати податків.

Проте, сам по собі аналіз діяльності позивача та податкова інформація, не є безумовною підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої позивачем, оскільки вона має бути підтверджена відповідними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано жодного належного та достовірного доказу на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, а також доказів наявності у контролюючого органу інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій.

Отже, враховуючи суть спірних відносин, встановлені у цій справі обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, тобто не відповідають критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі № 200/5970/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі № 200/5970/24 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 січня 2025 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 23 січня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 23 січня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко