Ухвала

від 22.01.2025 по справі 520/5160/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 січня 2025 р. Справа № 520/5160/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 по справі № 520/5160/23

за позовом ОСОБА_1

до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області , Начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна Андрія Олександровича третьої особи Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 відмовлено у задоволені позову до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області , Начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна Андрія Олександровича третьої особи Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 по справі № 520/5160/23 за позовом ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області , Начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна Андрія Олександровича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Надано ОСОБА_1 , строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку та уточненої апеляційної скарги із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінета.

03.01.2025 від апелянта надійшла заява про поновлення процесуального строку в обґрунтування якого позивач вказує, що 16.06.2023 представником позивача Биковою О.Ю. було вперше подано апеляційну скаргу на дане рішення шляхом направлення апеляційної скарги через електронний кабінет, проте ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 26.09.2023 повернуто заявнику у зв`язку з неусуненям недоліків.

Проте, як зазначає апелянт, жодної з ухвал він не отримував, оскільки в у 2023 - 2024 роках у нього не було можливості користуватися електронним кабінетом в підсистемі "Електронний суд" у зв`язку із чим просить суд апеляційної інстанції поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/5160/23 від 23.05.2023.

Крім того, зазначив, що ухвала від 08.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху з підстав ненадання позивачем доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги, була постановлена незаконно, оскільки станом 08.09.2023 вже був підписаний та набрав законної сили Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон № 3200-ІХ), яким було звільнено учасників справи, які не є суб`єктами владних повноважень та подають документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, від обов`язку надсилання копій документів учасникам справи, які відповідно до частини 6 статті 18 КАС України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його.

Перевіривши доводи уточненого клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято в порядку спрощеного позовного провадження 23.05.2023.

Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 22.06.2023.

ОСОБА_1 вперше подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 520/5160/23 з дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 295 КАС України (16.06.2023), однак, до апеляційної скарги не було додано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги з додатками (опис вкладення до цінного листа з відміткою календарного штемпеля пошти про направлення та фіскальний чек пошти).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху, та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 повернуто скаржнику, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа (а.с. 230), копію ухвали від 26.09.2023 про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 26.09.2023 о 20:38, тобто у неробочий час.

Таким чином датою вручення вказаної ухвали слід вважати 27.09.2023 (наступний робочий день).

21.11.2024 позивачем повторно подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання положень частини 2, 3 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд має надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Так, Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 дійшов висновку, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що позивачу було заздалегідь відомо про прийняте оскаржуване рішення, про що свідчить вчасне подання апеляційної скарги вперше 16.06.2023, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2023 була залишена без руху та згодом була повернута скаржнику ухвалою від 26.09.2023.

Проте, посилаючись на приписи Закону № 3200-ІХ позивач зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху з подальшим її поверненням відбулось з формальних підстав та незаконно, однак колегія суддів не може погодитись з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Так, частина 9 статті 44 КАС України редакції Закону № 1416-IX від 27.04.2021, що діяла як станом на 08.09.2023 так і на 26.09.2023 передбачала, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Тобто, станом на момент ухвалення відповідних судових рішень зазначеною нормою було закріплено відповідний обов`язок за позивачем.

Разом з тим, введення в дію Закону № 3200-ІХ, яким внесено зміни, зокрема, до частини 9 статті 44 КАС України відбулось тільки 18.10.2023, у зв`язку з чим, посилання позивача на незаконність постановлених судом ухвал від 08.09.2023 та від 26.09.2023 є необґрунтованими.

З приводу посилань позивача на відсутність можливості користуватись електронним кабінетом в підсистемі "Електронний суд" у 2023-2024 роках, оскільки Куп`янська територіальна громада перебуває в переліку територій на яких ведуться бойові дії, затвердженого наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивачу заздалегідь було відомо про судовий розгляд ініційованої ним апеляційної скарги, проте, в період з 16.06.2023 по 21.11.2024 він жодним чином не проявив інтерес стосовно ходу та результату її розгляду, що в свою чергу не свідчить про добросовісне користуватися належними позивачу процесуальними правами.

Крім цього, колегія суддів надаючи оцінку доводам апелянта з приводу неможливості вчасно ознайомитись із ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду, звертає увагу, що 24.02.2022 Рада Суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф». було закрито для загального доступу 24 лютого 2022 року.

Проте, вже з 20 червня 2022 року Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ».

Окрім зазначеного апелянт не надає жодних доказів на підтвердження того з яких саме причин він не міг користуватися електронним кабінетом в підсистемі "Електронний суд" та ознайомитися з процесуальними документами, а також, як саме на позивача випнув Наказ № 309 від 22.12.2022 яким внесено Куп`янську територіальну громаду до переліку територій на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованизх РФ, з огляду на звільнення м. Куп`янськ з під окупації у вересні 2022 року.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини в обґрунтування поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як вбачається з повідомлення про доставку електронного листа, копію ухвали від 30.12.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом було отримано 31.12.2024

Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 10.01.2025 (з урахуванням вихідних днів).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 по справі № 520/5160/23, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 по справі № 520/5160/23 за позовом ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області , Начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна Андрія Олександровича, третьої особи Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді Я.М. Макаренко О.А. Спаскін